Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №154/2932/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2932/26

2/154/1657/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15.10.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням

судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ленець Олег Васильович, звернувся до Володимирського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 липня 1999 року між ним та відповідачкою зареєстровано шлюб, Лудинською сільською радою Володимир-Волинського району Волинської області.

Сторони припинили шлюбно-сімейні відносини у зв`язку з тим, що їх спільне життя не склалося. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу позивач вважає неможливим та недоцільним.

Позивач зазначив, що перебування у формальному шлюбі обмежує його у самостійній реалізації особистих майнових та немайнових прав, примирення з відповідачкою він не бажає та наполягає на розірванні шлюбу.

Майновий спір між сторонами відсутній. Спільних неповнолітніх дітей на час звернення до суду сторони не мають.

Посилаючись на зазначені обставини та положення сімейного законодавства, позивач просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 .

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 16.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача – адвокат Ленець О.В. подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якому зазначив, що подружні відносини між сторонами не підтримуються, позивач на примирення не погоджується, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить шлюб розірвати.

Також представник позивача зазначив, що проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, заяв чи клопотань від неї не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву не подала, а сторона позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено по справі наступні обставини.

Зі свідоцтва про шлюб, долученого до матеріалів справи, встановлено, що 16 липня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

Державну реєстрацію шлюбу проведено Лудинською сільською радою Володимир-Волинського району Волинської області, про що складено актовий запис №03.

Таким чином, факт перебування сторін у зареєстрованому шлюбі підтверджений належним письмовим доказом.

З матеріалів справи також встановлено, що позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачкою є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі змісту позовної заяви встановлено, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, спільне життя не склалося, позивач не має наміру продовжувати подружні відносини та категорично наполягає на розірванні шлюбу.

Згідно з позовною заявою, неповнолітніх дітей подружжя не має, майнового спору між сторонами на час звернення до суду також немає.

Судом також враховується, що представник позивача у письмовому клопотанні додатково підтвердив відсутність наміру на примирення та підтримав позов у повному обсязі.

Відповідачка будь-яких заперечень проти заявлених вимог суду не подала та обставин, які б свідчили про можливість або бажання сторін відновити сімейні відносини, не повідомила.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Статтею 1 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин здійснюється з метою зміцнення сім`ї як соціального інституту та союзу конкретних осіб, побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

За змістом ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Разом із тим вжиття заходів для примирення має сенс лише за наявності реальної можливості збереження сім`ї.

У цій справі позивач однозначно та послідовно наполягає на припиненні шлюбу, зазначає про фактичне припинення подружніх відносин та відсутність бажання на примирення.

За таких обставин надання сторонам строку для примирення не відповідало б фактичним обставинам справи та призвело б лише до формального збереження шлюбу всупереч волі позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вирішенні спору суд враховує тривалість існування шлюбу, фактичне припинення сімейних відносин, відсутність неповнолітніх дітей, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, категоричне заперечення проти примирення, а також відсутність з боку відповідачки будь-яких обставин, які б свідчили про можливість збереження сім`ї.

Збереження шлюбу за таких умов мало б виключно формальний характер та суперечило б праву позивача на вільне визначення свого сімейного статусу.

Суд також враховує, що добровільність шлюбу є однією з основних засад сімейного права, а тому особа не може бути примушена до збереження сімейних відносин за відсутності її волі.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження їх шлюбу суперечить інтересам позивача, які мають істотне значення.

Тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.

За змістом ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 1, 24, 55, 56, 104, 105, 110, 111, 112, 114, 115 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , зареєстрований 16 липня 1999 року Лудинською сільською радою Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис №03 – розірвати.

Рішення суду після набрання ним законної сили є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Тетяна Пустовойт