Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №154/3565/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Копія

154/3565/26

2/154/1940/26

(заочне)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.01.2026 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , шляхом обміну електронними повідомленнями укладено кредитний договір №578289-КС-001, згідно у мов якого він отримала кредит в розмірі 50000,00 грн.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.08.2026 року становить 146894,20 гривень, з яких: 48510,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 68884,20 грн – прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом, 0,00 грн – сума заборгованості по штрафах, 25000,00 грн – сума заборгованості по відсотках за ст. 625 ЦКУ, 4500,00 грн – сума прострочених платежів за комісією.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в розмірі 146894,20 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить проводити розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, проти якого у поданій заяві не заперечив представник позивача.

Враховуючи те, що в судове засідання сторони не з`явились, тому згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 24.01.2026 р. укладено кредитний договір №578289-КС-001 (далі договір), згідно якого вона отримала кредит у розмірі 50000,00 грн на строк 169 днів, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором та акцептований відповідачем в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит в сумі 50000 грн, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2,12 кредитного договору, визначено строк кредиту 169 днів. Дата повернення кредиту – 11.07.2026. Процентна ставка становить 0,87% в день.

Відповідно до п. 2.5 Договору, комісія за видачу кредиту становить 10000,00 гривень.

У п. 3.2.6. кредитного договору, який відповідач прийняла та підписала одноразовим ідентифікатором, сторони визначили, що кредит надається у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки.

У п. 4.2.2. кредитного договору сторони визначили графік та розмір щомісячних чергових платежів, які складаються із щомісячних платежів по процентах, тіла кредиту та комісії.

У п. 2.9, 2.10 Договору та паспорті споживчого кредиту передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту становить 123660,68 гривень. Загальні витрати за кредитом становлять 73660,68 гривень.

Згідно з п.7.5. Договору, розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦКУ становить 700000,00% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми, однак не більше половину суми кредиту.

На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 за даним кредитним договором на день подання позовної заяви, позивач надав суду довідку - розрахунок заборгованості, відповідно до якої у відповідача існує заборгованість за даним договором в сумі 146894,20 гривень, з яких: 48510,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 68884,20 грн – прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом, 0,00 грн – сума заборгованості по штрафах, 25000,00 грн – сума заборгованості по відсотках за ст. 625 ЦКУ, 4500,00 грн – сума прострочених платежів за комісією.

Із дослідженого судом договору від 24.01.2026 року, паспорту споживчого кредиту встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлена та згідна з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).

Зокрема, ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати повернення кредиту, процентів, неустойки, яка може бути нарахована за невчасне виконання зобов`язань та ознайомлений з загальною вартістю кредиту, реальною річною ставкою, тарифами позичальника (п. 5.2.3., 11.3.1.).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач не вчасно та не в повному обсязі проводила платежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежним чином виконує умови договору.

Із даного розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором, в сумі 146894,20 гривень, з яких: 48510,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 68884,20 грн – прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом, 0,00 грн – сума заборгованості по штрафах, 25000,00 грн – сума заборгованості по відсотках за ст. 625 ЦКУ, 4500,00 грн – сума прострочених платежів за комісією.

З огляду вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не належним чином виконує умови зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо нарахування та стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, то суд дійшов висновку, що дана вимога є незаконною з наступних підстав.

Відповідно до п. 18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України нарахована в період дії вищенаведеної норми закону, а тому відповідно до положення цієї норми, відповідач звільняється від обов`язку сплатити на користь позивача заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25000,00 грн заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України є незаконною, а тому не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушивши зобов`язання по умовах договору має заборгованість перед ТОВ «Бізнес позика» за договором на загальну суму 121894,2 грн., яка жодними належними та допустими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню в користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 2662,40 грн судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позову, а саме 82,98% (з заявлених 146894,20 грн задоволено 121894,2 грн) та з урахуванням норм ст. 141 ЦПК України, у відповідному відсотковому співвідношенні підлягає і стягненню з відповідача на користь позивача, судовий збір в сумі 2209,26 гривень.

Керуючись ст.ст. 12,81,89,265, 280, 281,282 ЦПК України, ст.ст. 526, ч.1 ст. 548, ч.1 ст. 549, ч.1 ст.610, ч.1 ст. 611, 625, 1049, 1054 ЦК України,суд,

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №578289-КС-001 від 24.01.2026 р. в сумі 121894 (сто двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто чотири) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2209,26 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ.

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.10.2026 р.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук