Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №589/5293/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5293/26

Провадження № 1-кп/589/774/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Шостка обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026205570000212 від 02.09.2026, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макіївка Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-05.09.2025 вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.09.2025 ( справа №589/4122/25) ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. Зазначений вирок набрав законної сили 10.03.2026, після чого 16.03.2026 засуджений був поставлений на облік в Шосткинському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області.

Однак у подальшому, маючи реальну можливість та усвідомлюючи свій обов`язок виконати судове рішення, ОСОБА_2 умисно, систематично та без поважних причин ухилився від сплати штрафу. Будучи належним чином повідомленим про необхідність виконання вироку суду та попередженим про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України, він умисно не сплатив призначений штраф у встановлений законом строк, не звернувся до суду із заявою про розстрочку чи відстрочку платежу, не вжив жодних заходів до працевлаштування та цілеспрямовано ухилився від відбування покарання.

Крім того, під час перебування на обліку в уповноваженому органі пробації, ОСОБА_2 демонстрував стійку антисоціальну поведінку, умисно вчиняючи адміністративні правопорушення, за які Дарницьким управлінням поліції ГУНП в м. Києві відносно нього винесено постанову №ЕГА 1982256 від 28.02.2026 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАп ( штраф не сплачено) та постанову № ЕГА 1982255 від 28.02.2026 за ст. 178 ч. 1 КУпАП (штраф не сплачено), що в своїй сукупності свідчить про ухилення від відбування покарання та вчинення кримінального проступку.

Таким чином, засуджений ОСОБА_2 , маючи реальну можливість виконувати покладені на нього судом обов`язки, вчинив систематичне невиконання покладених судом обов`язків та умисно ухилився від відбування покарання у виді сплати штрафу.

Прокурор за змістом обвинувального акту звернувся з клопотанням про розгляд даного кримінального провадження щодо кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Підтвердив, що наслідки розгляду справи у спрощеному провадженні йому відомі. Обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні добровільно, що засвідчено підписами його та захисника.

Зважаючи, що встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому проступку повністю доведена за результатами спрощеного провадження.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді сплати штрафу, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 389 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_2 враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є проступком, а також наступні дані про особу винного. ОСОБА_2 раніше судимий, за місцем мешкання скарг та компрометуючих матеріалів на нього не надходило, однак демонструє стійку атисоціальну поведінку, умисно вчиняючи адміністративні правопорушення, за які притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом РППВВ-синдром залежності від кількох наркотичних речовин.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопрушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд виключає з пред`явленого обвинувачення обставину, що обтяжує покарання, на яку вказує прокурор – «рецидив кримінального правопорушення».

Так, перелік обставин, які обтяжують покарання, та враховуються при призначенні покарання, чітко визначений ч.1 ст. 67 КК України та розширювальному тлумаченню не підлягає. Про це прямо вказано у частині 3 цієї статті, згідно з якою при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Положеннями п.1 ч.1 ст.67 КК України визначено, зокрема, таку обставину, що обтяжує покарання, як рецидив злочинів.

У свою чергу положеннями ст.12 КК України встановлено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки та злочини. Даною нормою встановлено градацію кримінальних правопорушень за ступенем тяжкості, якими від меншого к більшому є: кримінальний проступок, злочини нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 , будучи раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, що виключає рецидив злочинів, а рецидив кримінального правопорушення, як вже встановлено вище, не міститься в переліку ч.1 ст.67 КК України.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного та виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, повністю встановивши дані про особу винного та характер вчинених дій, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.389 КК України, у виді обмеження волі, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив даний кримінальний проступок після винесення вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.09.2025, яким останнього засуджено за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. А тому суд вважає за необхідне, на підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.09.2025, остаточно призначивши покарання у виді обмеження волі та штрафу, які на підставі ч.3 ст 72 КК України виконувати самостійно.

Саме таке покарання буде належною карою за скоєне, упередить вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, сприятиме досягненню мети його виправлення та перевиховання.

Судові витрати та речові докази відсутні.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 66 КК України, ст. 368-370, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.09.2025, ОСОБА_2 остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, які відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1