Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №127/22684/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/22684/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

15 жовтня 2026 р. м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кравчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат дитину,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь половину витрат на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 17 825 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони у справі мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2017 у справі з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини, проте відповідач аліменти не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Внаслідок хвороби дитини, позивач понесла витрати на її реабілітацію на суму 35 650 грн.

Відповідач в добровільному порядку не бажає повернути позивачу половину вказаної суми, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення. (а.с. 122)

Позивач ОСОБА_1 та її представник – авдокат Опольська Н.М. в судове засідання не з`явилися, проте остання подала заяву про розгляд справи у їх відсутність. (а.с.36)

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони у справі мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.08.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області. (а.с.6 на звороті)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2017 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27.10.2016 і до досягнення дітьми повноліття. (а.с.7-8)

Постановою старшого державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бєлоусовою Ю.П. відкрито виконавче провадження №53689589 з виконання виконавчого листа, виданого 09.02.2017 на виконання вказаного вище рішення суду. (а.с.8 на звороті-9)

З розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні №53689589 вбачається, що станом на 31.05.2026 заборгованість відповідача становить 65 992,61 грн. (а.с.9 на звороті)

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність, що підтверджується копією медичного висновку №06 від 18.12.2024 про дитину-інваліда віком до 18 років (а.с.11) та копією посвідчення серії НОМЕР_2 (.с.11 на звороті).

Згідно з консультативним висновком ортопеда-травматолога дитячого від 26.05.2026 ОСОБА_3 рекомендовано: роботу з фізичним терапевтом курсами та вдома щоденно, корегуюча устилка під праву стопу, ЛФК, активний спосіб життя. Дитина напрвляється на ЛФК для вирішення питання безоплатного отримання корсету на грудний, поперековий та крижовий відділ хребта. Направляється на реабілітацію то фізичного терапевта. (а.с.12)

Відповідно до копії довідки ТОВ «Аксіс» від 26.05.2026, ОСОБА_3 проходить комплекс реабілітаційних заходів на базі центру ТОВ «Аксіс-К» з 14.05.2025 по теперішній час. Рекомендовано подальше продовження реабілітаційних заходів. (а.с.13 на звороті)

Факт надання ОСОБА_3 послуг: консультацій дитячого лікаря, курсів реабілітації стопи та індивідуального дитячого заняття підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001258. Загальна вартість робіт становить 35 650 грн. Сторони претензій одна до одної не мають. (а.с.12 на звороті-13)

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування- виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим та підтверджуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Відповідно до роз`яснень п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», щодо передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягти лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним із батьків на утримання дитини (аліментів).

Розмір понесених додаткових витрат на дитину має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

На підтвердження додаткових витрат на дитину у сумі 35 650 грн. позивач надала відповідну медичну документацію, що підтверджує хворобу дитини, факт лікування дитини, та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001258, що підтверджує факт оплати такого лікування.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач має незадовільний стан здоров`я, що у нього на утриманні є інші діти, непрацездатні дружина, батьки, або що його матеріальний стан не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат.

Суд також бере до уваги наявність у відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей, з чого вбачається, що саме мати дитини несе основний тягар її утримання.

З аналізу вказаних обставин, суд не вбачає підстав для компенсації додаткових витрат на лікування дитини відповідачем лише частково. В даному випадку зменшення розміру додаткових витрат на лікування дітей (або відмова у їх стягненні), є недоцільним та таким, що призведе до покладення цих витрат лише на мати дитини, що буде порушенням принципу рівності участі батьків в утриманні дитини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача слід стягнути половину витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 17 825 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Отже, враховуючи те, що позивач на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 141, 180, 185 СК України, ст. ст.76-81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 17 825 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя