Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №686/27640/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/27640/26

Провадження № 2-а/686/491/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Порозової І.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 08.09.2026 року старшим лейтенантом поліції Дубчаком Іллею Михайловичем було винесено постанову серії ЕНА № 7851817 (далі – Постанова) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно з текстом постанови, позивач нібито керував транспортним засобом Daewoo FSO TF69Y НОМЕР_1 , у якого була відсутня гайка (болт) кріплення лівого заднього колеса, чим порушив п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху України.

Вказану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та просить скасувати з таких мотивів.

Позивач вказує, що перед виїздом він перевірив технічний стан автомобіля, і всі болти кріплення коліс були на місці, автомобіль був повністю справним; під`їжджаючи до блокпосту, автомобіль було зупинено для перевірки документів; про те, що під час руху загубився один болт кріплення заднього колеса, позивач дізнався лише під час огляду автомобіля працівником поліції на блокпосту. Отже, вказує, що в його діях відсутній умисел чи необережність, тому немає вини та складу правопорушення.

Також зазначає, що Постанова була винесена одразу на місці зупинки (на блокпосту) без надання йому можливості скористатися допомогою адвоката, чим порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того працівник поліції не надав жодних технічних доказів, які б підтверджували, що позивач свідомо рухався на технічно несправному автомобілі.

У зв`язку з наведеним, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7851817 від 08.09.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності зач. 1 ст. 121 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судовий збір

Ухвалою судді від 18.09.2026 року відкрито провадження у справі, адміністративну справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30 вересня 2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що у діях працівника поліції відсутні порушення, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення доведений, тому немає підстав для скасування постанови.

05 жовтня 2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом встановлено, що 08.09.2026 р. інспектором Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дубчаком І.М. близько 21 год. 35 хв. на А/Д М-30 278 км. було виявлено як водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Daewoo д.н.з. НОМЕР_1 , у якого відсутній болт кріплення заднього лівого колеса, чим порушив п. 31.4.5 є) Правил дорожнього руху України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Постановою № ЕНА № 7851817 від 08.09.2026 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., що підтверджується копією Постанови та відеозаписами з місця події.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580- VIII.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Згідно п. 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію" у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 31.1. ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п. 1.2 ДСТУ 3649:2010, стандарт установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.

Відповідно до п. 5.6 ДСТУ 3649:2010, відповідність до наведених у цьому стандарті вимог контролюють органолептичними методами (якщо не встановлено інше) та без демонтування елементів КТЗ.

Згідно з п. 8) Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ №137 від 30 січня 2012 р., метод контролю органолептичний - перевірка технічного стану транспортного засобу органами відчуття кваліфікованим фахівцем виконавця із застосуванням у разі потреби інформації за показаннями засобів сигналізації (індикації), що вмонтовані в транспортний засіб, без застосування засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 7.8.1 ДСТУ 3649:2010 Відповідність вимогам 6.8.1, 6.8.2, 6.8.4—6.8.6, 6.8.8, 6.8.10—6.8.25 перевіряють візуально та, у відповідних випадках, прикладанням зусилля, приведенням у дію, простукуванням нарізевих з`єднань.

Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про дорожній рух», експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі: порушення вимог щодо їх переобладнання; порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.

Згідно з п. 31.4.5 є) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015 (надалі - Рішення) положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, в даному випадку - Хмельницька область.

Крім того, в тексті даного Рішення зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VІІІ, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 25-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.

Так, пункт 2.3 Рішення № 5-рп/2015 визначає, що перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Враховуючи зміни, які були внесені до частини 2 статті 258 КУпАП, то такий перелік, викладений в частині 1 статті 258 КУпАП, доповнено правопорушеннями, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, який наведений, зокрема, в частині 1 статті 222 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.

В той же час, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у т.ч. щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом її оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.

Таким чином інспектор, як посадова особа, що наділена дискреційними повноваженнями, володіючи інформацією, помітивши факт адміністративного правопорушення вчиненого позивачем, маючи відповідні повноваження дійшов висновку про притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови серії ЕНА № 7851817 у справі про адміністративне правопорушення від 08 вересня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи. їх представників.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом досліджено долучені до відзиву відео з місця події, з яких слідує, що транспортний засіб Daewoo д.н.з. НОМЕР_1 дійсно 08.09.2026 року за зазначених у Постанові обставин був без болта кріплення заднього лівого колеса, що не заперечувалося самим водієм.

Твердження позивача про втрату болта під час руху не заслуговують на увагу, адже згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі. При цьому жодних доказів наявності болта до початку руху 08.09.2026 року та його втрати під час руху транспортного засобу Daewoo д.н.з. НОМЕР_1 позивач не надав.

Враховуючи вищевказане, Постанова серії ЕНА № 7851817 у справі про адміністративне правопорушення від 08.09.2026 року є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

При зверненні до суду позивачем 10.09.2026 року сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., однак рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2026 року № 10-р(ІІ)/2026 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674- VI зі змінами. Вказане свідчить про те, що справляння судового збору за розгляд справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, не передбачено зазначеним Законом, тому сплачену позивачем суму судового збору слід повернути останньому.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Сплачений ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 605,60 грн. повернути останньому Державною казначейською службою (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.837860861.1 від 10.09.2026 року).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.Ю. Порозова