Суд: Шумський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №609/1001/26
Суддя: Катерняк О. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 609/1001/26
2-а/609/13/2026
15 жовтня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді: Катерняк О.М.
за участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
учасники не з`явились,
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 11 вересня 2026 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області, в котрому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7823837 від 03.09.2026, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області капітаном поліції Христюком Є.О., справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
2. Позов обґрунтовано тим, що 03 вересня 2026 року інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП у Львівській області капітаном поліції Христюком Євгеном Олександровичем винесено постанову серії ЕНА № 7823837 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до даної постанови, 03.09.2026 о 20:30:29 на автодорозі М06 Київ-Чоп, 502 км позивач, керуючи транспортним засобом Renault Express, д.н.з. НОМЕР_1 , нібито не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», проїхав не зупинившись, чим порушив п. 8.4.б ПДР. Із даною постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною та необґрунтованою. Вказує, що 03 вересня 2026 року рухався автомобілем, на його напрямку руху був установлений дорожній знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», а тому під`їжджаючи до перехрестя, він зупинив автомобіль перед фактично наявним на проїзній частині залишком поперечної дорожньої розмітки, який знаходився на його напрямку руху. Після цього його було зупинено інспектором Христюком Є.О., під час спілкування із яким інспектор повідомив, що на напрямку руху позивача стоп-лінія відсутня. Вони разом оглянули відповідну ділянку дороги і під час огляду було встановлено, що фактично залишився фрагмент поперечної дорожньої розмітки. Водночас при огляді перехрестя було встановлено, що на напрямку руху при повороті праворуч стоп-лінія фактично збереглася. На цю обставину було звернуто увагу під час спільного огляду і її наявність було також зауважено інспектором. Позивач не заперечує наявність знака 2.2., проте заперечує саме твердження, що його автомобіль проїхав відповідне місце без зупинки. Його неодноразові прохання надати фото або відео, на якому було б видно фактичне місце зупинки його автомобіля, інспектор проігнорував, усно повідомив, що автомобіль нібито було зупинено приблизно за 3 метри до проїзної частини. Тому усне твердження про «3 метри» саме по собі не підтверджує факт руху без зупинки, оскільки на момент події на напрямку руху позивача фактично залишився фрагмент поперечної дорожньої розмітки і саме перед цим залишком він здійснив зупинку. На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7823837 від 03.09.2026.
3. 06 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву. Ознайомившись із матеріалами справи, відповідач позовні вимоги та доводи викладені в позовній заяві заперечує посилаючись на наступне. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Пунктом 33.2 ПДР визначено знаки пріоритету. Відповідно до вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком, необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою. Враховуючи, що Позивач здійснив проїзд без зупинки перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», інспектором поліції 03 вересня 2026 року було прийнято правомірне рішення притягнути Позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосувати стягнення у вигляді штрафу. Водночас Позивач стверджує про відсутність з його боку порушення вимог Правил дорожнього руху України, посилаючись на те, що зупинив транспортний засіб перед фактично наявним на проїзній частині залишком поперечної дорожньої розмітки, який знаходився на його напрямку руху. Відповідач із наведеними доводами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують встановленого факту невиконання Позивачем вимоги дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Зауважує, що відповідно до пункту 6.3.1 ДСТУ 2587:2021 основним призначенням дорожньої розмітки є організація дорожнього руху, забезпечення візуального орієнтування водіїв під час вибору напрямку та режиму руху, інформування та попередження про небезпеку й умови руху, а також позначення відповідних ділянок проїзної частини. Водночас зазначеним нормативним документом передбачено, що дорожня розмітка повинна залишатися видимою протягом установленого строку її функціональної довговічності. Згідно з пунктом 6.3.3 ДСТУ 2587:2021 протягом строку функціональної довговічності зношеність горизонтальної дорожньої розмітки за площею не повинна перевищувати 25 відсотків. Таким чином, дорожня розмітка є нормативно визначеним засобом організації дорожнього руху, який має відповідати встановленим вимогам щодо її стану, видимості та функціональної придатності. Разом із тим, відповідно до пункту 8.2 Правил дорожнього руху України дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою. Відтак наявність дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» породжує для водія обов`язок здійснити зупинку транспортного засобу у визначеному Правилами місці незалежно від стану, ступеня збереження чи видимості відповідної дорожньої розмітки. Дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія), як правило, застосовується у поєднанні з дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» або відповідним сигналом світлофора. При цьому сама по собі наявність залишків дорожньої розмітки, її часткова зношеність чи невизначеність щодо точного місця її нанесення не може розглядатися як правова підстава для ігнорування вимоги дорожнього знака 2.2, який має пріоритет перед дорожньою розміткою. У разі виникнення у водія сумнівів щодо місця розташування, ступеня збереження або видимості стоп-лінії належною та обачною поведінкою є вибір такого способу керування транспортним засобом, який забезпечує безумовне виконання вимог Правил дорожнього руху та технічних засобів організації дорожнього руху. Зокрема, за наявності дорожнього знака 2.2 водій зобов`язаний здійснити зупинку відповідно до вимог такого дорожнього знака, а не покладатися виключно на залишки дорожньої розмітки. Таким чином, посилання Позивача на те, що ним було здійснено зупинку перед фактично наявним залишком поперечної дорожньої розмітки, саме по собі не свідчить про належне виконання вимог Правил дорожнього руху України та не спростовує факту невиконання вимоги дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Відтак наведені Позивачем обставини не можуть бути підставою для висновку про відсутність у його діях порушення Правил дорожнього руху України, а доводи позовної заяви є необґрунтованими та такими, що не спростовують правомірності оскаржуваної постанови.
Відтак, інспектор поліції Христюк Є.О., встановивши, що Позивач порушив п.8.4.б ПДР України, оскільки здійснив проїзд без зупинки перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», зупинив транспортний засіб під керуванням Позивача, представився, пояснив причину зупинку та розпочав підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після з`ясування всіх обставин порушення Позивачем правил дорожнього руху, оголосив про початок розгляду справи та вже безпосередньо під час такого ознайомив Позивача з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, роз`яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. Завершивши розгляд справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, інспектор поліції виніс оскаржувану постанову серії ЕНА №7823837 від 03.09.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП, якою притягнув останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. З цих підстав, представник відповідача просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого.
Також на вимогу ухвали суду про витребування ряду доказів зазначив, що УПП у Львівській області не є розпорядником запитуваної інформації.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
4. Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті на 24 вересня 2026 року. Окрім цього, задоволено клопотання позивача про витребування ряду доказів в Управління патрульної поліції у Львівській області.
5. Ухвалою суду від 24 вересня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 15 жовтня 2026 року через неявку відповідача.
6. Сторони в судове засідання не з`явились.
У відзиві на позов представник відповідача просив розглянути справу без участі сторони відповідача.
Позивач з`явився до суду, однак у зв`язку із неявкою сторони відповідача також подав письмову заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав.
7. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
8. Судом встановлено, що 03 вересня 2026 року інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП у Львівській області капітаном поліції Христюком Євгеном Олександровичем було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7823837.
Згідно із даною постановою вбачається, що 03 вересня 2026 року о 20 год 30 хв на автодорозі М06 Київ-Чоп 502 км водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки RENAULT EXPRESS д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», проїхав не зупинившись, чим порушив п. 8.4.б. ПДР – порушення вимог знаків пріоритету. Вказане правопорушення інспектором кваліфіковане за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 340 грн.
9. Згідно із письмовими поясненнями, наданими ОСОБА_1 03.09.2026 під час розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу вбачається, що він 03.09.2026 рухався по автодорозі М06 502 км траси Київ-Чоп зі сторони с. Великосілки в напрямку до м. Буськ, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 (Стоп), зупинившись на стоп-лінії. Був зупинений працівником поліції, який зауважив, що стоп-лінія відсутня. Після огляду ділянки дороги на наявність розмітки, на думку ОСОБА_1 стоп-лінія там є, однак проглядається частково. Порушення ПДР зі своєї сторони не визнав.
10. Разом з відзивом на позов, стороною відповідача було надано суду 3 відео-файли.
Так, судом було оглянуто відео-файл clip0, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача під`їжджає до перехрестя о 20:29:27 год, зупиняється та продовжує перебувати в зупиненому стані приблизно до 20:29:53 год. Тоді, після продовження руху був зупинений працівником поліції та на запитання «Чому не виконав вимоги дорожнього знаку «проїзд без зупинки заборонено» відповів, що зупинився на «стоп-лінії». Інспектор в свою чергу зауважив, що такої дорожньої розмітки там немає. Після процедури перевірки документів, позивач разом з інспектором здійснили огляд ділянки дороги на наявність дорожньої розмітки «стоп-лінії», де було виявлено незначну частину дорожньої розмітки, яка на думку позивача і є «стоп-лінія» на котрій він здійснив зупинку автомобіля, проте на думку інспектора це був просто «рисунок прямокутної форми». Позивач на відео не визнав, що порушив правила дорожнього руху, наполягаючи, що все ж таки цей фрагмент білої дорожньої лінії і є дорожньою розміткою «стоп-лінія» до дорожнього знаку 2.2. Інспектор в свою чергу заперечував наявність такої розмітки, як «стоп-лінія», назвавши це «огризок прямокутної форми». Крім того позивач вказав, що їздить цією частиною дороги років 15, а відтак був впевнений в наявності в цьому місці дорожньої розмітки «стоп-лінія».
ІV. Оцінка Суду.
11. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
12. Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
13. Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
14. Вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності має бути підтверджено доказами, з яких будуть вбачатися достовірні обставини, які мають значення для вирішення справи. Однак, з матеріалів справи не вбачається достатніх належних доказів, які свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
15. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що 03.09.2026 о 20 год 30 хв інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП у Львівській області капітаном поліцію Христюком Є.О. складено постанову серія ЕНА № 7823837 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 03.09.2026 о 20:30 год, керуючи т.з. Renault Express, д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п. 8.4.б. ПДР.
16. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
17. За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
18. Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
19. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
20. Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
21. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України „Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
22. У відповідності до п. 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
23. Відповідно до п. 16.3 Правил дорожнього рух, у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, (світлофором) так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
24. Згідно з п. 1.12 розділу 34 (Дорожня розмітка) Правил дорожнього руху, горизонтальна розмітка - стоп-лінія - позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або за сигналу світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.
25. Відповідно до п. 2.2 розділу 33 (Дорожні знаки) Правил дорожнього руху - дорожній знак «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Як вбачається з долученого працівниками поліції відеозапису, на такому зафіксовано спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 . Працівник поліції зазначав, що позивач повинен був зупинитись перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», однак такого не зробив. ОСОБА_1 в свою чергу зауважив, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки здійснив зупинку перед дорожньою розміткою «стоп-лінія», хоча така частково стерта та міститься її фрагмент. При цьому працівник поліції на зауваження позивача щодо того, що він став перед стоп-лінією вказав, що такої дорожньої розмітки як «стоп-лінія» немає, наявний лише «предмет прямокутної форми», який не являється стоп-лінією, а отже позивач порушив вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено».
26. Згідно з ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі, опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Позивач не заперечує наявність дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», проте заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, зазначає, що здійснив зупинку перед дорожньою розміткою «стоп-лінія».
Позивач стверджує, що 03.09.2026 не порушував вимог Правил дорожнього руху та не вчиняв відповідно адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, оскільки при проїзді на автодорозі М06 Київ-Чоп, 502 км повністю виконав вимоги дорожнього знаку 2.2, під`їхав до дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) та зупинив транспортний засіб.
27. З аналізу Правил дорожнього руху, а саме п. 2.2 розділу 33 (Дорожні знаки) та п.1.12 розділу 34 (Дорожня розмітка), стає зрозумілим, що у випадку наявності нанесення на дорожньому полотні горизонтальної розмітки 1.12 (стоп-лінія) та встановлення перед нею знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», водію транспортного засобу заборонено проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком.
Як видно з відео-файлу clip0, доданого відповідачем до відзиву та ретельно дослідженого судом, на дорожньому полотні зберігся фрагмент нанесеної дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія), хоча інспектор називає її «рисунок прямокутної форми», а тому в обов`язок водія не входив обов`язок зупинятися перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Тим більше, на даній ділянці дороги, яка є перехрестям, на напрямку руху праворуч також міститься дорожня розмітка «стоп-лінія», яка є чіткою та цілісною (не затертою, не знищеною частково), а отже в суду є достатньо підстав стверджувати, що позивач на виконання вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» та наявній дорожній розмітці 1.12. «Стоп-лінія» здійснив зупинку транспортного засобу саме перед стоп-лінією.
28. Враховуючи наведене, оскільки судом встановлено, що водій т.з. Renault Express, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», та зупинився перед розміткою 1.12 стоп-лінія, яка нанесена за дорожнім знаком 2.2., хоча частково стерта/знищена, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
29. Згідно ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, з`ясовані фактичних обставини по справі та досліджені докази, суд вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , слід визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
30. Стаття 132 КАС України передбачає види судових витрат, а саме: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
31. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому, на виконання вимог ст. 139 КАС України, та враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 134, 139, 241, 246, 262, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7823837 від 03 вересня 2026 року, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП у Львівській області капітаном поліції Христюком Євгеном Олександровичем, якою ОСОБА_1 було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
3. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
4. Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду складено 15 жовтня 2026 року
Реквізити сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області, адреса місцезнаходження: вул. Перфецького, 19, м. Львів, 79053, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua