Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №390/2477/24 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа №390/2477/24

Провадження №1-кп/390/189/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024121160000173 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, не маючого утриманців, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-09.03.2016 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці;

-03.12.2024 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу 1700 грн;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 17.08.2024 близько 15.00 год, перебуваючи біля будинку № 6 по вул. Парковій в с. Созонівка Кропивницького району Кіровоградської області, зустрів ОСОБА_6 . У цей час між ними виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано наніс ОСОБА_6 один цілеспрямований удар лівою ногою в ділянку ребер справа. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді перелому 7-ого ребра праворуч, котре відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, яке викликало тривалий розлад здоров`я, строком понад 21 добу.

Допитаний під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та пояснив суду, що він у серпні 2024 року перебував по вул. Парковій в с. Созонівка, де між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, у ході якого він наніс удар лівою ногою по ребрам ОСОБА_6 . У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві просив проводити розгляд справи без його участі. Просив суворо не карати.

Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає, а також вивченням письмових матеріалів справи, які його характеризують. Наслідки, передбачені вказаною статтею, обвинуваченому та потерпілому роз`яснені та зрозумілі.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, так як він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.

До обставин, що обтяжують його покарання суд відносить рецидив злочину.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий, тяжкість вчиненого кримінального правпорушення, наявність обставини, яка обтяжує його покарання - рецидив злочину, а тому суд вважає, що підстави для призначення покарання ОСОБА_5 у мінімальному розмірі у виді позбавлення волі відсутні.

У той же час, суд враховує думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, відсутність претензій до обвинуваченого з боку потерпілого, наявність обставини, яка пом`якшує його покарання, та його посередню характеристику.

Наведені вище обставини, суд визнає такими, що знижують ступінь небезпеки ОСОБА_5 для суспільства, а тому, обираючи міру покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства і вважає можливим застосувати положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Крім того, суд враховує, що обвинуваченого ОСОБА_5 вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2024 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 1700 грн. Вирок набрав законної сили 03.01.2025. Відомості про сплату ним штрафу відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

У той же час, згідно ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З огляду на вказані вище вимоги, суд дійшов переконання, що вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2024 слід виконувати самостійно.

Речові докази та судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений.

З огляду на звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне скасувати обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. 368, 370, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання.

Звільнити ОСОБА_5 з - під варти в залі суду, негайно.

Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2024, яким ОСОБА_5 визнано винним за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн - виконувати самостійно.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику, та надіслати потерпілому.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1