Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №352/1529/24 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1529/24

Провадження № 1-кп/352/76/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

захисника ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 лютого 2024 року за № 12024091250000067 та 05 січня 2026 року за № 12026096250000005

за обвинуваченням ОСОБА_9 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вербівці Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не працює, одружений, не судимий, РНОКПП НОМЕР_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною статтею 126-1 Кримінального кодексу України ( далі- КК України)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_11 щодо кримінального провадження № 352/1529/24

24 травня 2024 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024091250000067 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 27 травня 2024 року.

Ухвалою суду від 07 червня 2026 року судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України призначено на 17 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року судове провадження зупинено в зв`язку із призовом Обвинуваченого для проходження військової служби.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року відновлено провадження та призначено судове засідання на 31 березня 2026 року.

І.2. щодо кримінального провадження № 352/467/26

03 березня 2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026096250000005 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 31 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України призначено на 05 травня 2026 року.

І.3 щодо об`єднаного кримінального провадження

Ухвалою суду під головуванням судді ОСОБА_12 від 05 травня 2026 року кримінальні провадження № 352/1529/24 та № 352/467/26 об`єднані в одне провадження та розгляд справи відкладено на 02 червня 2026 року

01 червня 2026 року в зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_12 зі штату суду проведено повторний автоматизований розподіл справи та справа передана до розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 01 червня 2026 року матеріали кримінального провадження прийнято до свого провадження і призначено судовий розгляд кримінального провадження на 02 червня 2026 року.

02 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 07 липня 2026 року для надання стороною обвинувачення письмових доказів .

07 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 14 липня 2026 року для виклику свідків сторони обвинувачення.

14 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 21 липня 2026 року для виклику свідків сторони обвинувачення.

21 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 30 вересня 2026 року для виклику свідків сторони обвинувачення.

30 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 07 жовтня 2026 року для підготовки Обвинуваченого до допиту.

07 жовтня 2026 року розгляд справи відкладено на 14 жовтня 2026 року для підготовки сторін до судових дебатів.

ІІ. Позиція сторін

Позиція сторони обвинувачення:

Прокурор вважає повністю доведеним обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акту та просить визнати ОСОБА_9 винним і призначити йому покарання у вигляді 3 років обмеження волі та звільнити від відбування покарання на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених статтями 76 КК України, а також застосуванням обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, зокрема забороною перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства та направленням для проходження програми для кривдників.

Потерпіла покладається на думку суду

Позиція сторони захисту:

Адвокат ОСОБА_10 (далі- Захисник), який представляє інтереси ОСОБА_9 на підставі доручення, зазначив, що стороною захисту визнається обвинувачення в повному обсязі. Просить призначити покарання у мінімальному розмірі 1 рік обмеження волі та погоджується , що Обвинувачений може виправитись без реального відбування покарання та просить звільнити його від покарання з іспитовим строком на підставі статті 75 КК України. Захисник не вбачає підстав для застосування обмежувального заходу у вигляді заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства

Обвинувачений ОСОБА_9 погоджується із думкою Адвоката.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених Судом обставин

ДОКАЗИ, надані стороною ОБВИНУВАЧЕННЯ

ІІІ.1 Показання потерпілих та свідків

ІІІ.1.1 Потерпіла ОСОБА_8 відмовилась від надання показань на підставі статті 63 Конституції України.

ІІІ.1.2 Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює на посаді поліцейського офіцера громади, до компетенції якого відноситься обслуговування території Лисецької територіальної громади.

Він знає сім`ю Обвинуваченого та Потерпілої, оскільки неодноразово до поліції надходили виклики від Потерпілої щодо насильства з боку Обвинуваченого.

Свідок виїжджав на виклики, проводив бесіди, а інколи складав протоколи по домашньому насильству. Таким випадків з 2023 року 3, а можливо і більше. Протоколи складались кожного року до 2026 року. Інколи виїжджав свідок, а інколи вночі група реагування.

Сім`ю може охарактеризувати як благополучну, якби Обвинувачений не вживав алкогольні напої.

Потерпіла є особою з інвалідністю та потребує стороннього нагляду.

Свідок пам`ятає, як в грудні 2025 році на Різдво Потерпіла повідомила, що Обвинувачений її побив і вона вимушена була тікати на вулицю. Коли Свідок спілкувався із Потерпілою, то він бачив у останньої синець під оком і вона стверджувала, що це вчинив Обвинувачений.

Свідкові невідомо про судимості у Обвинуваченого.

Свідок не залучався до проходження Обвинуваченим програм для кривдників. Однак йому відомо, що до селищної ради направлено виклик Обвинуваченому для проходження такої програми.

Після вжиття заходів періодично поведінка Обвинуваченого покращується, поки він не вживає алкоголь, він не вчиняє насильство.

В 2023 році Свідок був майже кожного тижня у Обвинуваченого та Потерпілої. Зараз рідше приїжджає в зв`язку із зайнятістю у інших справах, однак часто спілкується по телефону.

ІІІ.1.3 Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона є сусідом Обвинуваченого та Потерпілої.

Спочатку у них буле нормальне життя, потім почались сварки, крики. Потерпіла жалілась Свідкові, що її бив Обвинувачений. Наразі Свідок більше зайнятий на роботі та менше чує сварок у сусідів.

Свідок розмовляла із Обвинуваченим з питань його сварок із Потерпілою, казала, що він мати повагу до Потерпілої. Обвинувачений пояснював, що він виправиться.

ІІІ.1.4 Свідок ОСОБА_15 ,. пояснила, що працює в центрі з надання соціальних послуг, в якому Потерпіла перебувала у Свідка на догляді. Неодноразово надходила інформація від Потерпілої щодо спричинення насильства стосовно неї від Обвинуваченого та Свідок у складі мобільної групи приїжджає до них додому.

Зазвичай, як Свідок приїжджає в складі мобільної групи, конфлікт між Обвинуваченим та Потерпілою припиняється.

Здебільшого спілкування відбувається в межах крику та перепалок. Це відбувається десь з 2024 року. Потерпіла скаржиться постійно, що Обвинувачений обзивається стосовно неї. Також одного разу Свідок бачила у Потерпілої синець, тобто було фізичне насильство.

ІІІ.1.5 Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працює на посаді оперуповноваженого у відділенні поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області

З 23 на 24 червня 2025 року Свідок заступив на добове чергування. Пізніше до них поступило повідомлення від Потерпілої, що Обвинувачений вчиняє домашнє насильство. Свідок прибув на місце події та побачив розбите вікно, Обвинувачений був в своїй кімнаті, а Потерпіла поскаржилась на домашнє насильство.

Обвинувачений зазначив, що Потерпіла його постійно провокує.

Потерпіла зазначала, що Обвинувачений вживає алкогольні напої та може вчиняти щодо неї домашнє насильство.

Під час перебування Свідка на місці він бачив словесні перепалки між Обвинуваченим та Потерпілою.

Свідкові невідомо, чи змінювалась поведінка Обвинуваченого після виклику.

ІІІ.1.6 Свідок ОСОБА_17 пояснила, що працює в Лисецькій селищній раді, знайома із Обвинуваченим та Потерпілою по роботі.

В 2024 році Потерпіла перебувала на обліку та догляді в сільраді як одинока людина. В 2024 році Потерпіла почала дзвонити і повідомляти, що Обвинувачений стосовно неї вчиняє насильство. Свідок приїхала разом із ОСОБА_13 розібратись в цій родині. Потерпіла казала, що Обвинувачений її ображає, а останній повідомляв, що Потерпіла його провокує, а він доглядає за нею.

Свідок була в цій родині неодноразово, там часто були сварки.

Свідкові відомо, що Обвинувачений звільнився із ЗСУ, щоб доглядати за Потерпілою.

ІІІ.2 Письмові докази:

щодо дотримання вимог процесуального законодавства

ІІІ.2.1 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно із яким 19 лютого 2024 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091250000067 за ознаками статті 126-1 КК України

ІІІ.2.2 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно із яким 05 січня 2026 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026096250000005 за ознаками статті 126-1 КК України

щодо обставин, які потребують доказуванню у кримінальному провадженні

ІІІ.2.3 протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 19 лютого 2024 року, згідно із яким ОСОБА_18 повідомила, що 06 лютого 2024 року близько 15 години 00 хвилин її співмешканець ОСОБА_9 , вчинив стосовно неї домашнє насильство

ІІІ.2.4 протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09 травня 2025 року, згідно із яким ОСОБА_18 повідомила, що 03 травня 2024 року близько 17 години 30 хвилин її співмешканець ОСОБА_9 наніс їй удар кулаком в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження

ІІІ.2.5 протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05 січня 2026 року, згідно із яким ОСОБА_8 повідомила, що 27 грудня 2025 року близько 04 години 00 хвилин її чоловік ОСОБА_9 наніс їй кілька ударів в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження

ІІІ.2.6 Посвідчення, згідно із яким ОСОБА_18 є особою з інвалідністю 2 групи

ІІІ.2.7 запити слідчого про надання інформації

ІІІ.2.8 матеріали перевірки відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області за зверненням ОСОБА_19 від 07 лютого 2023 року. Згідно із матеріалами перевірки 07 лютого 2023 року ОСОБА_9 висловлювався в адерсу ОСОБА_18 нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. За цим фактом стосовно ОСОБА_9 складено протокол за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП

ІІІ.2.9 постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2023 року у справі № 352/280/23, якою ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні 07 лютого 2023 року домашнього насильства стосовно ОСОБА_18

ІІІ.2.10 рапорт, згідно із яким 19 жовтня 2023 року до поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_18 про вчинення чоловіком стосовно неї домашнього насильства.

ІІІ.2.11 протокол про адміністративне правопорушення від 19жовтня 2023 року, складений стосовно ОСОБА_9 за фактом спричинення ним домашнього насильства в цей день стосовно ОСОБА_18

ІІІ.2.12 терміновий заборонний припис, винесений ОСОБА_8 19 жовтня 2023 року, яким йому заборонено протягом 5 діб контактувати із ОСОБА_18

ІІІ.2.13 протокол про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2023 року, складений стосовно ОСОБА_9 за фактом спричинення ним 20 жовтня 2023 року домашнього насильства в цей день стосовно ОСОБА_18

ІІІ.2.14 протокол про адміністративне правопорушення від 06 серпня 2025 року, складений стосовно ОСОБА_9 за фактом спричинення ним 06 серпня 2025 року домашнього насильства стосовно ОСОБА_8

ІІІ.2.15 рапорт, згідно із яким 20 жовтня 2023 року до поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_18 про вчинення чоловіком стосовно неї домашнього насильства.

ІІІ.2.16 рапорт, згідно із яким 23 червня 2025 року до поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_18 про вчинення чоловіком стосовно неї домашнього насильства.

ІІІ.2.17 рапорт, згідно із яким 06 серпня 2025 року до поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_18 про вчинення чоловіком стосовно неї домашнього насильства.

ІІІ.2.18 постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2023 року у справі № 352/2584/23, якою ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні 19 та 20 жовтня 2023 року домашнього насильства стосовно ОСОБА_18

ІІІ.2.19 постанова Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2025 року у справі № 352/1868/25, якою ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні 06 серпня 2025 року домашнього насильства стосовно ОСОБА_8

ІІІ.2.20 комплексне психологічне дослідження ОСОБА_18 від 22 березня 2024 року , згідно із яким у ОСОБА_18 притаманний тривожний тип акцентуації характеру, тісно пов`язаний з останніми подіями у житті (вчиненням щодо неї домашнього насильства), емоційний стан відповідає актуальним переживанням, спостерігається стурбованість власною безпекою в процесі співмешкання із ОСОБА_9 та внутрішній неспокій через неприємні моменти, пов`язані із взаємостосунками в парі, в зв`язку із чим виникли побоювання за свою безпеку, які спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, що завдало шкоди її психічному здоров`ю.

ІІІ.2.21 комплексне психологічне дослідження ОСОБА_8 від 19 лютого 2026 року, згідно із яким у емоційно-вольова сфера ОСОБА_8 пригнічена. Спостерігається відчай. Емоційний стан відповідає актуальним переживанням, спостерігається стурбованість власною безпекою та внутрішній неспокій через безсилля та нездатність захистити себе від насилля з боку чоловіка ОСОБА_9 ,, що значно завдало шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_8

ІІІ.2.22 висновок експерта № 262 від 10 травня 2024 року, згідно із яким у ОСОБА_18 10 травня 2024 року будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено

ІІІ.2.23 висновок експерта № 08 від 06 січня 2026 року, згідно із яким у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці нижньої повіки лівого ока, спричинення його може відповідати 05 січня 2026 року та який відноситься до легких тілесних ушкоджень.

ІІІ.2.24 протокол слідчого експерименту (із додатками фототаблицею) проведеного 21 травня 2024 року за участі потерпілої ОСОБА_18 .

Під час слідчого експерименту ОСОБА_18 вказала механізм тілесних ушкоджень, які їй спричинив ОСОБА_9

ІІІ.2.25 протокол слідчого експерименту (із додатками фототаблицею) проведеного 08 січня 2026 року за участі потерпілої ОСОБА_18 .

Під час слідчого експерименту ОСОБА_18 вказала механізм тілесних ушкоджень, які їй спричинив ОСОБА_9

ІІІ.2.26 диски із відеозаписами з бодікамер поліцейських. На відеозаписах зафіксовано спілкування поліцейських 27 грудня 2025 року із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , під час якого Обвинувачений вживає в адресу Потерпілої нецензурну лексику, погрожує застосуванням фізичної розправи та виганяє її з будинку

ІІІ.2.27 актовий запис № 1781 та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , згідно із яким 17 жовтня 2024 року Обвинуваченим та Потерпілою зареєстровано шлюб, та Потерпіла після реєстрації шлюбу взяла прізвище

ОСОБА_20 , надані стороною ЗАХИСТУ:

ІІІ.3 Показання Обвинуваченого, який пояснив, що він визнаю себе винним повністю,

Пояснив, що вони жили із Потерпілою разом вже давно. Офіційно взяли шлюб в 2024 році під час його перебування в ЗСУ, до цього проживали разом без офіційного оформлення шлюбу.

Він служив в 2024-2025 роках в ЗСУ та звільнився в зв`язку із необхідністю догляду за Потерпілою

Він дійсно вчиняв стосовно Потерпілої насильство за обставин, вказаних в обвинувальних актах. Вважає головною причиною сварки, під час яких він міг на неї кричати, а кілька разів вдарив, коли був в стані сп`яніння. Під час сварок Потерпіла боїться та дзвонить до поліції, які складали на нього за цими фактами протоколи.

Після направлення обвинувальних актів до суду він ще один раз притягався до відповідальності за домашнє насильство. Суд призначив йому проходити громадські роботи, але він їх не виконував через стан здоров`я та громадські роботи замінено на штраф, який він сплатив.

Він розуміє, що його діями спричинялась шкода Потерпілій. На цей час Обвинувачений спілкується із психологом, проходить цю програму та вважає, що змінив свою поведінку та ставлення. Йому цікаво ходити до психолога, розмовляти та слухати нову інформацію.

ІV. Оцінка доказів щодо належності, допустимості та достовірності

Відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до статті 85 Кримінального процесуального кодексу України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

В ході судового розгляду справи Судом не встановлено фактів істотного порушення прав і свобод людини, в зв`язку із чим Суд визнає всі надані йому докази належними, допустимими та достовірними, в зв`язку із чим оцінює сукупність цих доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

V. Оцінка доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку

ОСОБА_9 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого статтею 126-1 КК України за ознаками домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи

щодо Потерпілої

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Обвинувачений та Потерпіла уклали шлюб 17 жовтня 2024 року, після чого Потерпіла взяла прізвище ОСОБА_21 . До шлюбу у Потерпілої було прізвище ОСОБА_22 , що підтверджується актовим записом та свідоцтвом ( пункти ІІІ.2.27 Вироку).

До одруження Обвинувачений та Потерпіла проживала спільно та вели спільний побут як чоловік та дружина, що підтверджується показаннями Обвинуваченого, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 ( пункти ІІІ.1.2-ІІІ.1.3, ІІІ.1.6, ІІІ.3 цього Вироку)

Таким чином, Суд вважає доведеним, що дії, зазначені в обвинувальних актах, вчинялись стосовно подружжя та іншої особи, із якою Обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

щодо вчинення домашнього насильства

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом вчинення Обвинуваченим домашнього насильства щодо Потерпілої

Цей факт визнається стороною захисту, а також підтверджуються:

-Поясненнями Обвинуваченого в судовому засіданні, який підтвердив факт вчинення ним домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно Потерпілої ( пункт ІІІ.3 цього Вироку)

-Показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які кожен окремо, надали показання про вчинення Обвинуваченим домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно Потерпілої у різні дати протягом 2023-2025 років (пункти ІІІ.1.2-ІІІ.1.6 цього Вироку)

-Протоколами прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, матеріалами службових розслідувань, постановами суду, рапортами, терміновим заборонним приписом, протоколами слідчих експериментів, висновком експерта, якими підтверджуються факти застосування психологічного насильства Обвинуваченого щодо Потерпілої, а також спричинення фізичного насильства шляхом нанесення ударів (пункти ІІІ.2.1-ІІІ.2.3, ІІІ.2.8, ІІІ.2.10, ІІІ.2.12, ІІІ.2.15-ІІІ.2.20, ІІІ.2.23-ІІІ.2.25 цього Вироку)

щодо систематичності насильства

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом саме систематичність вчинення Обвинуваченим насильства стосовно Потерпілої.

Вищевказаними доказами підтверджується щонайменше 7 фактів вчинення Обвинуваченим насильства протягом періоду часу з 08 лютого 2023 року по 27 грудня 2025 року, за окремими з яких Обвинувачений притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім того, факти саме систематичності насильства підтверджується висновками за результатами комплексних психологічних досліджень Потерпілої, якими підтверджується також тривалість таких дій ( пункти ІІІ.2.20, ІІІ.2.21 цього Вироку).

щодо фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи

Факт страждань Потерпілої та погіршення якості її життя підтверджується показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , результатами комплексних психологічних досліджень Потерпілої, а також висновком експерта, якими підтверджуються як факти спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілої, так і шкоди її психічному здоров`ю ( пункти ІІІ.12-ІІІ.1-6, ІІІ.2.20, ІІІ.2.21, ІІІ.2.23 цього Вироку).

Таким чином, за результатами оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, прийшов до висновку щодо доведеності поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_9 усіх ознак складу злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України та його винуватості у вчиненні цього злочину за ознаками: домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи

VІ. Формулювання обвинувачення, визнане Cудом доведеним

ОСОБА_9 щонайменше з 2023 року проживає в одному будинку в АДРЕСА_1 зі своєю співмешканкою ОСОБА_18 , із якою в подальшому 17 жовтня 2024 року одружився та яка змінила прізвище на ОСОБА_8 , та пов`язаний із якою спільним побутом і має взаємні права та обов`язки.

Починаючи з 2023 року ОСОБА_9 систематично вчиняє щодо ОСОБА_8 фізичне та психологічне насильство, що призводить до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя останньої, в тому числі вчиняв домашнє насильство 08 лютого 19 та 20 жовтня 2023 року, 06 серпня 2025 року, за фактами якого притягався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Продовжуючи свої дії, 06 лютого 2024 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем спільного життя в домоволодінні АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив стосовно ОСОБА_8 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою в адресу потерпілої, завдання морального та психологічного тиску, приниженні її честі та гідності.

Продовжуючи свої дії 03 травня 2024 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем спільного життя в домоволодінні АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив стосовно ОСОБА_8

-психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою в адресу потерпілої, завдання морального та психологічного тиску, приниженні її честі та гідності

-та фізичне насильство, а саме наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, чим завдав потерпілій фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свої дії,27 грудня 2025 року близько 05 години 43 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем спільного життя в домоволодінні АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив стосовно ОСОБА_8 :

-психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою в адресу потерпілої, завдання морального та психологічного тиску, приниженні її честі та гідності;

-та фізичне насильство, а саме наніс потерпілій декілька ударів руками в ділянки голови, обличчя, грудної клітки зліва, спричинивши потерпілій фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці нижньої повіки лівого ока, який відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_9 щонайменше з 08 лютого 2023 року по 27 грудня 2025 року потерпілій ОСОБА_8 завдано психологічні та фізичні страждання, що призвели до втрати останньою енергійності, постійного відчуття втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій та появи негативних переживань.

Таким чином, ОСОБА_9 визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України за ознаками домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо подружжя та іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи

VII.Мотиви призначення покарання

Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання

-інформація щодо відсутності у Обвинуваченого судимостей;

-інформація з АРМОР, відповідно до якої до поліції надходили повідомлення про вчинення Обвинуваченим домашнього насильства 27 грудня 2025 року, 16 серпня 2025 року, 23 червня 2025 року,19 лютого 2024 року, 09 травня 2024 року, 19 жовтня 2023 року, 09 лютого 2023 року, 29 березня 2022 року,

-інформація у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/140254349 та https://reyestr.court.gov.ua/Review/140297335 згідно із якою 02 червня 2026 року Обвинувачений притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП за фактом вчинення 28 березня 2026 року домашнього насильства стосовно Потерпілої. Згідно із постановою суду, на Обвинуваченого накладено стягнення у вигляді громадських робіт, які в подальшому постановою суду замінено на штраф в зв`язку із ухиленням Обвинуваченого від виконання громадських робіт

-наказ командира військової частини № 90 від 02 квітня 2025 року, згідно із яким Обвинуваченого звільнено в запас в зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю І та ІІ груп;

-характеристики, видані старостою Вербівцівського старостинського округу та селищним головою с. Старий Лисець, згідно із якими скарг на Обвинуваченого не надходило, неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно дружини

-довідка, що Обвинувачений не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті;

-інформація КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР», згідно із якою Обвинувачений перебував на лікуванні з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація. Амбулаторну допомогу не отримує.

Відповідно до частини другої статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначення покарання Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу Обвинуваченого, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки.

Суд вважає, що відсутні обставини, що пом`якшують покарання. Так, Суд не погоджується із наявністю зазначених в обвинувальних актах таких ознак, як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки Обвинувачений продовжував вчиняти домашнє насильство стосовно Потерпілої протягом тривалого часу, в тому числі після скерування обвинувальних актів до суду.

Крім того, Обвинувачений, корім своїх показань, більше не надав будь-яких доказів, в зв`язку із чим в його діях не вбачається активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання, Суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні конкретного виду покарання Суд враховує, що санкцією статті 126-1 КК України передбачені такі альтернативні види покарання, як громадські роботи, пробаційний нагляд, обмеження волі та позбавлення волі.

Суд звертає увагу, що Обвинувачений ухилявся від виконання постанови суду від 02 червня 2026 року у справі № 352/811/26, якою йому було призначено стягнення у вигляді громадських робіт. В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що призначення Обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт є недостатнім для досягнення мети покарання.

Також Суд вважає недостатнім призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду, враховуючи тривалість вчинення Обвинуваченим злочину, а також продовження вчинення ним домашнього насильства навіть після скерування до суду обвинувальних актів.

В той же час, враховуючи, що Обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності вперше, а також відомості щодо проходження ним на цей час програми для кривдників, спілкування із психологом, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення покарання у найбільш суворому вигляді, передбаченому санкцією статті.

За таких обставин, Суд вважає, що покарання має бути призначено у вигляді обмеження волі. При цьому Суд бере до уваги, що під час судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту не надано доказів того, що Обвинувачений відноситься до будь-якої з категорій осіб, зазначених в частині третій статті 61 Кримінального кодексу України.

Санкцією статті 126-1 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від 1 до 5 років.

Тривалість вчинення правопорушення, а також наявність обставин, щоб обтяжують покарання, свідчить, на думку Суду, про неможливість призначення покарання у найменшому розмірі.

Однозначно особа Обвинуваченого, який раніше не судимий, відомості щодо проходження ним на цей час програми для кривдників, спілкування із психологом, свідчать про достатність призначення обвинуваченому покарання у розмірі, меншому від максимального, передбаченого санкцією статті.

На підставі викладеного, Суд вважає, що достатнім та необхідним для досягнення мети передбаченої статтями 50,65 КК України, буде призначення покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 роки.

щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням

Відповідно до статті 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд звертає увагу, що вирішення питання щодо звільнення від відбування покарання за своєю сутність не є покаранням та не може оцінюватись із точки зори суворості чи м`якості покарання, а приймається виключно в ракурсі, чи може обвинувачена особа виправитись без відбування покарання.

Суд не погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо призначення реального покарання, оскільки вирішення питання щодо застосування статті 75 КК України не відноситься до покарання, а встановлює, чи може особа виправитись без реального відбуття покарання.

Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких відповідно до статті 12 КК України, а також:

-особу Обвинуваченого, який визнав вину в повному обсязі,

-той факт, що Обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності;

-проходження ним на цей час програми для кривдників;

-належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду

що може свідчити про можливість виправлення Обвинуваченого без відбування покарання.

В зв`язку із викладеним, Суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, в зв`язку із чим він має бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частини четвертої статті 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Враховуючи тривалість вчинення кримінального правопорушення, Суд вважає, що іспитовий строк має бути призначеним в максимальному розмірі, а саме 3 роки.

Відповідно до статті 76 КК України Суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого безальтернативні обов`язки у відповідності до частини першої статті 76 КК України, а також передбачений частиною другою цієї статті обов`язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

щодо проходження програми для кривдників

Відповідно до статті 91-1 Кримінального кодексу України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, передбачені цією статтею.

Враховуючи тривалий строк вчинення кримінального правопорушення, Суд вважає, що до Обвинуваченого має бути застосовано такий запобіжний захід як направлення для проходження програми для кривдників на максимально передбачений цією статтею строк, а саме 3 місяці.

Одночасно, враховуючи проходження на цей час ОСОБА_9 програми для кривдників, а також призначення покарання із випробуванням, що, на думку Суду, має бути самостійним стримуючим фактором для Обвинуваченого та впливати на його виправлення і недопущенням ним протиправної поведінки в майбутньому, Суд вважає недоцільним застосування щодо ОСОБА_9 такого обмежувального заходу як заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.

VIII. Щодо речових доказів

В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено в якості речових доказів:

-2 компакт диски із відеофайлами, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:

- документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

В зв`язку із викладеним, диски із відеозаписом підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження

IХ. Щодо запобіжного заходу

Під час судового розгляду справи стосовно Обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, в зв`язку із чим відсутні підстави для вирішення цього питання під час ухвалення вироку.

Х. Щодо процесуальних витрат

Відомості щодо судових витрат до суду не надавались, в зв`язку із чим підстави для прийняття таких рішень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 128, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням. Встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_9 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Речові докази:

-Два компакт-диски, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12024091250000067

Направити ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до пункту 15 статті 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

У випадку набрання вироком законної сили скерувати його копію до Лисецької сільської ради для організації та забезпечення проходження ОСОБА_9 програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Суддя ОСОБА_23