Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №352/2948/25 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №352/2948/25

Суддя: ГРИНЬКІВ Д. В.

Справа № 352/2948/25

Провадження № 1-кп/352/139/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, №12024091010003084, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочищи Єльського району Гомельської області, Республіка Білорусь, зареєстрований в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , білоруса, громадянина України, із середньою має спеціальною освітою, внутрішньо-переміщена особа, водій у ТОВ «Сітібуд», має на утриманні одну неповнолітню дитину, одруженого, депутатом, адвокатом та особою з інвалідністю не являється, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 11 грудня 2024 року близько 18 години 30 хвилин водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Carina II реестраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Надвірнянській у с. Чернів Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області в напрямку до м. Івано-Франківська зі сторони м. Надвірна Надвірнянського району Івано-Франківської області. Ділянка дороги, по якій рухався ОСОБА_7 , має по одній смузі для руху в кожному напрямку.

У цей час по нерегульованому пішохідному переходу, який розташований перед перехрестям вулиць Надвірнянської Січових Стрільців у с. Черніїв Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району ІваноФранківської області, по напрямку руху ОСОБА_7 , та позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» ПДР України, проїзну частину дороги перетинав пішохід ОСОБА_8 , у напрямку справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.

У відповідності до вимог п. 4.16 а) ПДР України, пішохід ОСОБА_8 під час переходу проїзної частини позначеної нерегульованим пішохідним переходом, мав перевагу у русі.

Водій ОСОБА_7 , маючи технічну можливість завчасно виявити пішохода, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, будучи проінформований інформаційно-вказівними знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід», проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та вчинив наїзд на ОСОБА_8 , який перетинав проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу.

При цьому, ОСОБА_7 порушив наступні вимоги пунктів ПДР України:

п. 1.5, в якому вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 6, який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху,

п. 4.16 а), в якому зазначено, що пішоходи мають право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;

п. 12.1, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.3, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 18.1, де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

У результаті порушення ОСОБА_7 ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичного експерта, отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки її органів та грудного відділу хребта, з переломами ребр 2-6 зліва із забоєм лівої легені та крововиливом в ліву плевральну порожнину (до 400 мл рідкої крові та 100 мл гемолізованої крові), пневмотораксом, що викликало необхідність проведення операцій (Дренування лівої плевральної порожнини за Бюлау та дренування по 2-му міжреберному проміжку), переломами поперечних відростків 1, 2, 3- грудних хребців; закритої тупої травми лівого плечового поясу із закритими багатоуламковими переломами лівої лопатки та грудинного кінця лівої ключиці зі зміщенням; закритої тупої травми лівої верхньої кінцівки із закритим переломом верхньої третини лівої ліктьової кістки та міжм`язевою гематомою в ділянці лівого плеча; закритої тупої травми лівої нижньої кінцівки із закритим краєвим переломом латерального виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків, закритим переломом в середній третині лівої малогомілкової кістки зі зміщенням, вивихом лівого гомілково-ступневого суглоба, розривом дистального міжгомілкового з`єднання, садном в ділянці лівого колінного суглоба, з переходом на гомілку, що викликало необхідність проведення операцій (Закрита репозиція вивиху гомілково-ступневого суглоба з внутрішньою фіксацією. Відкрита репозиція перелому щиколотки з внутрішньою фіксацією 2 діастазів, малогомілкової кістки або кісточки); забою лівої нирки; рани в лобній ділянці зліва, в ділянці носа та в ділянках правої кисті, садна в ділянці правого колінного суглоба. Вище вказані тілесні ушкодження ускладнилися тяжким травматичним шоком, (АТ 80/40 мм.рт.ст. PS 120/xв) і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечні для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Таким чином, ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.

3.1.1. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, погодився давати показання. У судових дебатах просив суд надати йому можливість виправитись без ізоляції від суспільства.

Захисник просив врахувати те, що обвинувачений вину визнав. Крім того, пояснив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, а тому просив призначити покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства та не позбавляти права керування транспортним засобом.

2.1.2. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, що було повністю доведено в суді. З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та обставин, які характеризують особу винного, просить суд визнати ОСОБА_7 винуватим і призначити покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

2.1.3. Потерпілий в судовому засіданні просив не позбавляти волі обвинуваченого, однак звернув увагу, що йому потрібно робити операцію, а тому просив цивільний позов задовольнити повністю.

2.1.4. Представник потерпілого в судовому засіданні просив прийняти справедливе рішення щодо обвинуваченого. Просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі.

2.2. Докази сторони обвинувачення:

2.2.1. Рапортом працівника поліції в якому зазначено, що 11.12.2004 року о 18.37 год. зі служби 102 від Фолис, надійшло повідомлення про те, що в с. Черніїв, на світлофорі, біля магазину Гостинець водій ОСОБА_7 керуючи т/з НОМЕР_2 вчинив наїзд на пішохода за віком 60-70 років, потерпілий живий. Визом СОГ встановлено, що 11.12.2024 близько 18 год 30 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Toyota Carina IІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Надвірнянська в с. Черніїв зі зі сторони м. Надвірна в напрямку м. Івано-Франківськ, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу, справа на ліво відносно руху автомобіля. В результаті ДТП ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований в КНП «ОКЛ РФ ОР». В ході проведення огляду місця події автомобіль марки Toyota Carina 11, реєстраційний номер НОМЕР_3 , поміщено на територію спец майданчика ГУНП в Івано-франківській області. Водію ОСОБА_7 проведене медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння, під час якого ознак сп`яніння не вивалено, відібрано кров для дослідження (а.с.79).

2.2.2. Протокол огляду місця події від 11.12.2024 року відповідно до якого було оглянуте місце дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася на ділянці автодороги по вул. Надвірнянська в с. Черніїв. Огляд проводився на перехресті вулиць Надвірнянська-Січових Стрільців в с. Черніїв. В ході огляду виявлено і вилучено автомобіль марки Toyota Carina 11, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який поміщено на територію спец майданчика у ГУНП в Івано-Франківській області. Огляд проводився в темну пору доби за умов штучного освітлення, погодні умови – без опадів (а.с. 80-52);

2.2.3. Схема місця ДТП від 11.12.2024 року, на якій зображено ділянку автодороги по перехресті вулиць Надвірнянська-Січових Стрільців в с. Черніїв, під №1 автомобіль марки Toyota Carina 11, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під №2 зазначено осип скла пластмаси, під номером 3 - лінія електропередачі (а.с.83);

2.2.4. Фототаблиці із зображеннями з місця ДТП, що мало місце 111.12.2024 року (а.с.84-88).

2.2.5. Довідка №672 від 08.01.2025 року КНП «ОКЛ ІФ ОР» відносно ОСОБА_8 , видана в тому, що останній знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з «11» грудня 2024р. - продовжує лікування. Діагноз: Політравма. Поєднана краніо-торако-абдомінально-скелетна травма. ЗЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеня. Травматичний субарахноїдальний крововилив. Забійно-рвана рана крила носа справа. Гематома повіки лівого ока. Забійно-рвана рана надбрівної дуги зліва. Перелом поперечних відростків хребців Th-1, Th -2, Th -3, зліва із незначним зміщенням. ЗТОГК. Закритий багатовідламковий перелом лівої лопатки зі зміщенням відламків. Закритий перелом лівої ключиці. Множинні переломи ребер зліва. Лівобічний гемопневмоторакс. Забій легень. Забій серця. ЗТОЧП. Закрита тупа травма лівої нирки. Закритий перелом в/3 лівої ліктьової кістки. Відкритий переломо-вивих кісток лівого гомілково-ступневого суглоба дозовні. Закритий краєвий перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків. Забій м`яких тканин правої кисті. Забій м`яких тканин лівого плеча. Забій м`яких тканин правої гомілки. Множинні синці та садна ( а.с.93);

2.2.6. Довідка від 08.01.2025 року КНП «ОКЛ ІФ ОР» відносно ОСОБА_8 від 11.12.2024 року, згідно якої останній був оглянутий спеціалістами лікарем НЕМД (Стойка), торакальним хірургом (Гатайло), ЛОР (Гаврилюк), анестезіологом НЕМД (Хім`як), травматологом (Даниш), неврологом (Угринчук), нейрохірургом (Павлюк).

Встановлено діагноз: Гострий субарахноїдальний крововилив. Перелом лівих поперечних відростків Thi-Th3. Багатовідламковий перелом лівої лопатки. Перелом лівої ключиці. Перелом ребер зліва. Забій легень. Лівобічний гемопневмоторакс. переломи дистального епіфізу в гомілкової кістки. Вивих стопи латерально. Розрив дистального міжгомілкового з`єднання. Перелом м/гомілкової кістки. Алко-тест (не виконує у зв`язку з важкістю стану) Рекомендовано: госпіталізований у ВНЕМД (а.с.94).

2.2.7. Відповідь КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» на запит слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 20.12.2024 року про те, що в крові гр. ОСОБА_8 , 1959 р.н., забір якої проводився 11.12.2024 о 21:40 в КНП "ОКЛ ІФ ОР", етиловий спирт не виявлено (дослідження № 2894 від 13.12.2024 року) (а.с.95);

2.2.8. Відповідь КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» на запит слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 20.12.2024 року про те, що в сечі гр. ОСОБА_9 , 1976 р.н., забір якої проводився 11.12.2024 о 20:16 год. в КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР", етиловий спирт не виявлено (дослідження № 2891 від 13.12.2024 року). Тест на 5 видів наркотиків — негативний, тест на 3 видів наркотиків негативний, тест на бупренорфін негативний. В крові гр. ОСОБА_9 , 1976 р.н., забір якої проводився 11.12.2024 о 20:33 год. в КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР”, етиловий спирт не виявлено (дослідження № 2892 від 13.12.2024 року) (а.с.99);

2.2.9. Витяг з ЄРДР № 12024091010003084 від 11.12.2024 року, згідно якого правова кваліфікація кримінального правопорушення – за ч.1 ст. 286 КК України у короткому змісті обставин події вказано: 11.12.2024 близько 18 год 30 хв ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомоблем марки Toyota Carina IІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухаючись по вул. Надвірнянська в с. Чернів зі сторони м. Надвірна в напрямку м. Івано-Франківськ, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переходив проїздну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу, справа на ліво відносно руху автомобіля. В результаті ДТП ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований в КНП «ОКЛ ІФ ОР" (а.с. 78);

2.2.10. Висновок експерта №86 від 20.03.2025 року за результатами проведення судово-медичної експертизи по наданих медичних документах: (завіреній копії карти виїзду ШМД №366 А, медичній карті стаціонарного хворого №11971/2024 КИП «ОКЛ ІФ ОР», оптичному носію) на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у висновках якого вказано:

у наданих медичних документах на ім`я ОСОБА_8 вказані тілесні ушкодження:

- поєднана закрита тупа травма грудної клітки її органів та грудного відділу хребта, з переломами ребер 2.6 зліва із забоем лівої легені та крововиливом в ліву плевральну порожнину (до 400 мл рідкої крові та 100 мл гемолізованої крові), пневмотораксом, що викликало необхідність проведення операцій (Дренування лівої плевральної порожнини за Бюлау та дренування по 2-му міжреберному проміжку), переломами поперечних відростків 1,2,3- грудних хребців; закрита тупа травма лівого плечового поясу із закритими багатоуламковими переломами лівої лопатки та грудинного кінця лівої ключиці зі зміщенням; закрита тупа травма лівої верхньої кінцівки із закритим переломом верхньої третини лівої ліктьової кістки та міжм`язевою гематомою в ділянці лівого плеча; закрита тупа травма лівої нижньої кінцівки із закритим красвим переломом латерального виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення відламків, закритим переломом в середній третині лівої малогомілкової кістки зі зміщенням, вивихом лівого гомілковоступневого суглоба, розривом дистального міжгомілкового з`єднання, садном в ділянці лівого колінного суглоба, з переходом на гомілку, що викликало необхідність проведення операцій (Закрита репозиція вивиху гомілково-ступневого суглоба з внутрішньою фіксацією. Відкрита репозиція перелому щиколотки з внутрішньою фіксацією 2 діастазів, малогомілкової кістки або кісточки); забій лівої нирки; рани в лобній ділянцізліва, в ділянці носа та в ділянках правої кисті, садно в ділянці правого колінного суглоба Вище вказані тілесні ушкодження ускладнилися тяжким травматичним шоком, (АТ 80/40 мм.рт.ст. PS 120/хв) і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що с небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю;

- закрита черепно-мозкова травма із забоем головного мозку, крововиливом під м`яку мозкову оболонку, синцем в ділянці верхньої повіки лівого ока та саднами в ділянках обличчя.

Так, як в наданих медичних документах ступінь забою головного мозку не вказаний, не в повному обсязі проведено лабораторне і клінічне обстеження, і згідно пункту 4.13.1. Невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного обстеження потерпілого, судово-медичному експерту належить утриматись від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Так, як в наданих медичних документах краї, кінці та інші морфологічні характеристики ран не описані, вирішити питання про те, які були рани та від дії яких предметів вони утворилися не мас можливості, а інші вище описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів. Описані вище тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному в постанові. Про те, що в ділянці верхньої повіки був синець, а не гематома, як вказано в наданих медичних документах свідчить відсутність об`єктивних ознак, симптому флюктації та проведення пункції її (а.с. 107-110);

2.2.11. Постанова слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 від 10.12.2025 року про перекваліфікацію чиненого злочину, якою постановлено: кримінальне правопорушення, внесене до ЄРДР за №12024091010003084 від 11.12.2024. за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, перекваліфікувати на ч.2 ст. 286 КК України (а.с.111).

2.2.12. Витяг з ЄРДР № 12024091010003084 від 11.12.2024 року, згідно якого правова кваліфікація кримінального правопорушення – за ч.2 ст. 286 КК України (а.с.112);

2.2.13. Протокол огляду відеозаписів від 12.12.2024 року, який проведений старшим слідчим Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 в приміщенні службового кабінету № 4 Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, по кримінальному провадженню № 12024091010003084 у відповідності до вимог статей 104, 105, 106, 107, 223 та 237 КПК України, який здійнив огляд предмету: цифровий носій інформації - диску із відеозаписами із камер відео спостереження.

При перегляді інформації встановлено, що на цифровому носії містяться відео-файл: WhatsApp Video 2024-12-11 at 19.57.28. При перегляді вказаного відеозапису, встановлено що відеозапис розпочато 2024-12-11 о 18:32:12, у верхньому правому куті наявний надпис із зазначенням дати та часу відео зйомки, які співпадають із реальним. На момент перегляду відеозапису встановлено, що відеокамера фіксує перехрестя вул. Надвірнянська-С.Стрільців в с. Черніїв, Івано-Франківського району. На вулиці темна пора доби, працює вуличне освітлення. Також на початку вказаного відеозапису, зображено що на тротуарі для пішоходів знаходиться пішохід. О 18:32:39 год. на відеозаписі зображено, як пішохід виходить на проїзну частину дороги в межах дорожньої розмітки «Зебра». Також в момент коли пішохід виходить на проїзну частину дороги, світлофори працюють в жовтому миготливому режимі.

Надалі на відеозаписі зображено, як пішохід рухається по пішохідному переході з зупинками, а в час 18:32:49 на відеозаписі зображено, що пішохід зупинився та на нього світить світло фар, автомобіля який рухається у напрямку м. Івано-Франківськ.

Надалі на відеозаписі зображено, як о 18:32:52 відбувається наїзд на пішохода, автомобілем який рухається в напрямку м. Івано-Франківська. У автомобілі, який вчинив наїзд працює головне світло фар.

Під час проведення огляду встановлено, що пішохід з моменту виходу до моменту наїзду рухається на протязі часу 13 с, а в полі зору водія автомобіля, який вчинив на нього наїзд, перебував на протязі 3 с так, як автомобіль освічував головним світлом фар потерпілого (а.с.115-117).

Крім того, судом в порядку ст.359 КПК України здійснено демонстрацію даного відеозапису.

2.2.14. Висновок експерта № CE-19/109-25/6384-ФП від 30.05.2025 року за результатами проведення судової фототехнічної експертизи, у висновках якої вказано, що потерпілий ОСОБА_8 рухається з моменту виходу на проїзну частину дороги до моменту наїзду автомобілем марки «Тoyota Carina II», реєстраційний номер НОМЕР_4 , протягом часу відповідно: 14,2-14,32 с та 12,74 /12,86 c. (а.с.120-125);

2.2.15. Висновок експерта №CE-19/109-24/17574-IT за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану Т3», у висновках якої вказано, що на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна та система зовнішнього освітлення (головне світло фар) автомобіля марки TOYOTA CARINA 2 н.з. НОМЕР_3 , знаходились у працездатному стані. Виходячи з вимог Правил дорожнього руху, щодо технічного стану транспортних засобів, було встановлено, що система зовнішнього освітлення наданого на дослідження транспортного засобу (розсіювач) не відповідає вимогам Правил дорожнього руху, оскільки: - захисне скло оптичного елементу (лівої фари) на момент огляду зруйноване, більшість його фрагментів на момент огляду відсутні - невідповідність п. 31.4.3 (г) (Зовнішні світлові прилади) вимогам Правил дорожнього руху.

Виявлена несправність (невідповідність) системи зовнішнього освітлення (головного світла фар) автомобіля марки TOYOTA CARINA 2 1.3. AH4564HM вимогам п. 31.4.3 г) (Зовнішні світлові прилади) Правил дорожнього руху України, яка полягає у пошкодженні (руйнуванні) захисного скла (розсіювача) оптичного елементу (лівої фари), виникла в процесі розвитку дорожньо-транспортної пригоди.

Несправність (невідповідність) системи зовнішнього освітлення (головного світла фар) автомобіля марки TOYOTA CARINA 2 н.э. НОМЕР_4 виникла в процесі розвитку дорожньо-транспортної пригоди, а тому водій не міг виявити дану несправність до настання ДТП (а.с.128-132);

2.2.16. Висновок експерта CE-19/109-25/17005-IT за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму ДТПІ», у підсумках якої зазначено, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Тоyota Carina II» (н.з. НОМЕР_3 ) ОСОБА_7 , повинен був рухаючись даною ділянкою дороги із вказаною ним швидкістю 45 км/год, яка не перевищує максимально дозволену швидкість 50 км/год, з моменту потрапляння пішохода у поле зору — дати дорогу пішоходу, який перебуває на нерегульованому пішохідному переході та для якого може бути створена перешкода чи небезпека. Тобто у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Toyota ОСОБА_7 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 18.1 Правил дорожнього руху.

В досліджуваній дорожній ситуації, водій автомобіля «Тoyota Carina ІІ» (н.з. НОМЕР_3 ) ОСОБА_7 , рухаючись із вказаною ним швидкістю 45 км/год, яка не перевищує максимально-дозволену швидкість на даній ділянці дороги 50 км/год, з моменту потрапляння пішохода у поле зору водія на нерегульованому пішохідному переході, мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог 18.1 Правил дорожнього руху.

В досліджуваній дорожній ситуації, в діях водія «Тоyota Carina II» (н.з. НОМЕР_3 ) ОСОБА_7 вбачається невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.135-139);

2.2.17. Висновок КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.2.2024 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено, що ознак алкогольного сп`яніння у останнього не виявлено (а.с.146);

2.2.18. Показання потерпілого, який вказав, що 11.12.2024 року переходив дорогу на нерегульованому пішохідному переході. Він пропустив 2 машини, які рухались по дорозі та після цього почав переходити її. Коли пройшов 3-4 метри відбулась ДТП. Внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження і до цього часу проходить лікування. Вказав, що йому завдана також і моральна шкода, а тому просив задовольнити його цивільний позов.

2.3. Докази сторони захисту:

2.3.1. Обвинувачений пояснив, що в день події він на автомобілі рухався з с. Березівка в напрямку м. Івано-Франківська. В місці події на той час світлофор був вимкнений, заздалегідь потерпілого він не побачив, а тільки замітив ОСОБА_8 за 1 метр до автомобіля. Після того як зачіпив потерпілого лівою фарою, зупинив авто та вибіг до нього. На той момент потерпілий був при свідомості. Він також одразу почав викликати відповідні служби. Увесь час допомагав матеріально потерпілому і передавав кошти в тих сумах, які озвучувались ним чи його родичами.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку, повністю усвідомив наслідки свого діяння, зробив для себе відповідні висновки, просив вибачення перед потерпілим, частково відшкодував шкоду потерпілому, та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявністю беззаперечних доказів учинення злочину в справі.

Відтак обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

3.2. Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1.Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності,справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_7 відповідно до ст.12 КК України, є тяжким необережним злочином.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що обвинувачений є раніше не судимий, в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримує, одружений, з середньою спеціальною освітою, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на утриманні має одну неповнолітню дитину, працевлаштований, однак грубо порушив ПДР України, чим вчинив необережний тяжкий злочин, наслідками якого стало спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Відповідно до досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення низький, відтак орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на три роки, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігатиме вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, з урахуванням викладеного, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого зокрема, вчинення злочину вперше, щире каяття, часткове відшкодування завданого збитку, досудову доповідь органу пробації відповідно до якої ризики вчинення повторно правопорушення та небезпеки для суспільства є низькими, думку потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку тривалістю два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

При вирішенні питання щодо необхідності призначення додаткового покарання, суд вважає, що призначення додаткового покарання: позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік буде відповідати меті покарання та сприятиме виправленню обвинуваченого. При цьому суд враховує, що обвинувачений працевлаштований на посаді водія в ТОВ "ТБК СІТІ-БУД". В той же час, судом встановлено, що обвинувачений має середню спеціальну освіту, доводів про неможливість здійснення трудової діяльності не пов`язаної безпосередньо із водінням транспортними засобами стороною захисту суду не надано. Відтак, на переконання суду, призначення додаткового покарання: позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік буде відповідати меті покарання та сприятиме виправленню обвинуваченого.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією суду, та здійснюється на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

5. Цивільний позов у кримінальному провадженні.

5.1. Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 .

Так, відповідно до поданого цивільного позову потерпілий ОСОБА_12 просить стягнути із обвинуваченого моральну шкоду в сумі 300 000 грн та 21 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження доводів позовної заява потерпілий додав виписку із медичної карти стаціонарного хворого 41971/2021від 29.01.2024 року КНП "Обласна клінічна лікарня ІФОР", у якій зазначено основний діагноз ОСОБА_12 .

Окрім цього надане заключення лікаря ортопеда-травматолога відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 17.11.2025 року в якому зазначено діагноз: Хронічний післятравматичний остеомієліт кісток лівої гомілки секвестрально норицева форма в стадії загострення. Гнійний артрит лівого гомілкового ступневого суглобу.

Крім того, потерпілий в судовому засіданні 01.09.2026 року додав квитанції на загальну суму 38 391,76 грн та 24.06.2026 року на 12 758,94 грн, як доказ витрат на медикаменти та медичні матеріали.

Також сторона потерпілих визнала, що потерпілому було відшкодовано обвинуваченим кошти в загальній сумі 240 000 грн., частина з яких в сумі 67 718,83 грн, а інша сума - 172 281,17 грн зарахована на відшкодування моральної шкоди.

5.2. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

5.2.1. Стосовно моральної шкоди.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.

Із систематичного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону.

5.3. Висновки суду в частині вирішення цивільного позову.

Розглянувши матеріали кримінальної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

5.3.1. Під час судового розгляду встановлено, що потерпілий перебував на лікуванні в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Відповідно до наданої документації останньому було проведено ряд досліджень, встановлення пристроїв зовнішньої фіксації. Витрати потерпілого на медикаменти, виходячи із тих доказів, які надано суду становили 51 150,70 грн, що підтверджується наданими квитанціями.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що потерпілий визначив розмір завданої йому моральної шкоди в сумі 300 000 грн.

Суд враховує, що зі сторони обвинуваченого у добровільному порядку було відшкодовано потерпілому шкоду в сумі 240 000 грн загалом. Дану обставину визнав представник потерпілого в судовому засіданні.

Крім того, як зазначив представник потерпілого в суму відшкодування також включено витрати на правничу допомогу потерпілого на досудовому розслідуванні в розмірі 21 000 грн.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому від протиправних дій обвинуваченого суд бере до уваги ступінь та глибину душевних страждань, яких потерпілий зазнав у зв`язку із цими діями, а також негативні зміни в його житті, які сталися у зв`язку із цим.

З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілому заподіяно моральну шкоду на суму 200 000 гривень.

На переконання суду, саме такий розмір буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.

Одночасно, з врахуванням того, що обвинуваченим добровільно відшкодувано шкоду на загальну суму 240 000 грн, з яких 51 150,70 грн зараховано на погашення шкоди, завданої здоров`ю, 21 000 грн. витрат на правничу допомогу на ДР., з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 32 150,7 грн (200 000 - (240 000 -51 150,70-21 000)).

З огляду на зазначене, цивільний позов про стягнення моральної шкоди до обвинуваченого підлягає до часткового задоволення.

6. Щодо процесуальних витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Даний перелік не є вичерпним.

Крім того, суд враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу суду було надано договір про надання правничої допомоги та квитанцію відповідно до якої потерпілим оплачено адвокату ОСОБА_5 22 000 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, суду не надано детального розрахунку, а відтак суд позбавлений можливості здійснити пропорційний розрахунок відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає, що з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 2 143,38 грн витрат на правничу допомогу.

Інші процесуальні витрати у потерпілого в даному кримінальному провадженні відсутні.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

7.1. Витрати на залучення експертів у даній справі становлять 9 773,6 грн за проведення Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертиз та підлягають стягненню з обвинуваченого.

7.2. Запобіжний захід ОСОБА_7 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає, з урахуванням особи обвинуваченого та відсутністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

7.3. Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 7, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю у 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 32 150 (тридцять дві тисячі сто п`ятдесят) грн 70 коп. – заподіяної моральної шкоди та 2 143 (дві тисячі сто сорок три) 38 коп. – витрат на правничу допомогу.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.12.2024 року на автомобіль марки «Toyota Carina IІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_13 .

Речові докази:

автомобіль марки «Toyota Carina IІ», реєстраційний номер НОМЕР_3 , – повернути власнику ОСОБА_7 , як користувачу;

DVD+R диск із відеозаписом, який було надано ОСОБА_14 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_7 в користь Державного бюджету України витрати пов`язані із залученням експертів в загальному розмірі 9 773 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят три) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua