Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №346/1807/26
Суддя: Яремин М. П.
Справа № 346/1807/26
Провадження № 2/346/2091/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю: секретаря Урбанович І.Д.
представника відповідача адвоката Репала О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-
в с т а н о в и в:
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2025 року вироком Коломийського міськрайонного суду відповідача визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Так, 08.11.2025 року близько 23:50 год. в кафе “ Катрін ”, що в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Перебуваючи на вулиці біля кафе “ Катрін ”, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 08.11.2025 року близько 23:51 год., діючи умисно, схопила із силою позивача за волосся та нанесла хаотично декілька ударів руками в область голови та декілька ударів ногами в область ніг, чим спричинила їй тілесні ушкодження у вигляді синців лобної ділянки обох стегон та лівої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Зазначає, що в результаті вчинення відповідачем протиправних дій їй заподіяно моральну шкоду, оскільки відповідач в присутності її знайомих та сторонніх осіб, діючи зухвало, нехтуючи її правами та законними інтересами, завдала легких тілесних ушкоджень, внаслідок чого позивач змушена була отримувати консультації лікарів, проходити медичні обстеження, витрачати час на лікування та реабілітацію; почала побоюватись за свій стан здоров`я та безпеку. Вказані обставини зумовили неможливість проведення нею активного громадського життя, зробили її більш закритою та байдужою до близьких їй людей; її наповнюють думки про ймовірність повторних кримінально-протиправних дій, в тому числі, можливість завдання їй тілесних ушкоджень будь-якими сторонніми особами без наявних причин. Інформація про побиття розповсюдилась серед людей, внаслідок чого вона почуває себе приниженою, відчуває сильний душевний біль, що негативно відобразилось на її моральному стані та психічному здоров`ю. Тому позивач просить стягнути з відповідача на її користь 50 000 грн. відшкодування моральної шкоди, а також понесені судові витрати, які складаються з 1 331,20 грн. сплаченого судового збору.
18.05.2026 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту завдання їй моральної шкоди, не доведено причинний зв`язок між діянням та отриманою нею моральною шкодою, не обґрунтовано у чому саме полягала така шкода; відсутні докази придбання ліків, а також її звернення за медичною допомогою до лікарів або за кваліфікованою психологічною допомогою. Враховуючи заявлену суму відшкодування та відсутність будь-яких доказів, у діях позивача вбачається недобросовісна поведінка та бажання збагатитись за рахунок відповідача. Інкриміноване останній діяння є кримінальним проступком та тягне за собою завдання невеликої суспільної шкоди. Тому вказаний розмір моральної шкоди явно не відповідає суспільній небезпечності інкримінованого діяння. Більше того, конфлікт, який мав місце між сторонами, був двостороннім; обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 перебуває на розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та вона своєї вини не визнає. Враховуючи вищенаведене, відповідач просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме в розмірі 1 000 грн. (а.с.16-17).
Позивач в судове засідання не з`явилась, 19.05.2026 року подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити в її відсутності ( а.с. 27 ).
Відповідач в судове засідання не з`явилась. Її представник, адвокат Репало О.О. в судовому засіданні зазначив, що визначена позивачем сума моральної шкоди є завищеною. Крім вироку від 01.12.2025 року щодо відповідача, є ще вирок, ухвалений іншим складом суду, де обвинуваченою є ОСОБА_1 , щодо ситуації, яка мала місце 08.11.2025 року, однак, на даний час він не набрав законної сили.
Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на строк не більш як на десять днів, тобто до 15.10.2026 року з дня закінчення розгляду справи – 07.10.2026 року.
Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 08.11.2025 року близько 23:50 год. в кафе “ Катрін ”, що в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Перебуваючи на вулиці біля кафе “ Катрін ”, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 08.11.2025 року близько 23:51 год. умисно схопила із силою ОСОБА_4 за волосся та нанесла хаотично декілька ударів руками в область голови та декілька ударів ногами в область ніг, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді синців лобної ділянки обох стегон та лівої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.12.2025 року (справа № 346/6223/25), який набрав законної сили 04.03.2026 року, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. ( а.с. 6).
Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У матеріалах справи міститься копія обвинувального акта у кримінальному провадженні №12025096180000252 від 26.11.2025 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КК України, відповідно до якого 08.11.2025 року близько 23:50 год. поблизу кафе “ Катрін ”, що в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_2 схопила ОСОБА_1 за волосся та нанесла хаотично їй декілька ударів руками в область голови та декілька ударів ногами в область ніг. В подальшому, в процесі даного конфлікту ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, нанесла один удар скляною пляшкою в область голови ОСОБА_2 , в результаті якого завдала останній фізичного болю та не спричинила тілесних ушкоджень ( а.с. 20 зворот,-21 ).
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до вимог ч. 1, п.2, 3 ч.2, ч. 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Положення ст. 1167 ЦК України містять загальні підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, складовими елементами яких є: шкода, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вина заподіювача шкоди.
Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду. Суд вважає доведеними обставинами, що відповідач завдала позивачу шкоди, її дії були протиправними та винними, а також існує причинний зв`язок між ними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц визначено, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачу суд враховує характер правопорушення, глибину її душевних страждань, ступінь вини відповідача, оскільки внаслідок вчинення кримінального правопорушення позивач перенесла стрес, нервові потрясіння, змушена була змінити спосіб життя та повсякденну поведінку. Враховуючи, що такий спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен вести до збагачення потерпілого за рахунок винного, суд критично відноситься до суми моральної шкоди, яку просить стягнути позивач. Тому, враховуючи вимоги розумності та справедливості, а також часткове визнання стороною відповідача позовних вимог, суд вважає, що розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди слід визначити в сумі 3 000 грн., а заявлений нею розмір такого відшкодування (50 000 грн.) є явно завищеним та не відповідає тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень та перенесених страждань.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачем понесено судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 1 331,20 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.5а).
Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено позов у розмірі 3 000 грн., що становить 6 % від заявлених вимог в розмірі 50 000 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 79,87 грн.
На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України та, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , 3 000 (три тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 (сімдесят дев`ять) гривень 87 копійок судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя:Яремин М. П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua