Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №345/5143/26
Суддя: Юрчак Л. Б.
Справа №345/5143/26
Провадження № 2/345/3429/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е
14.10.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1 , поданий її представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
ВСТАНОВИВ :
Представник позивачки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що 11.05.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області складено актовий запис № 123. У цьому шлюбі народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час перебувають на утриманні та вихованні матері. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2025 року у справі № 345/4455/25 шлюб між сторонами розірвано. Після припинення сімейних відносин діти залишилися проживати разом із позивачкою, яка самостійно забезпечує їхні повсякденні потреби, виховання, навчання, лікування та розвиток. Позивачка зазначила, що відповідач проживає окремо від дітей, регулярної матеріальної допомоги на їх утримання не надає, щомісячних коштів не перераховує та систематично не бере участі у фінансуванні їхніх поточних потреб. Договору про сплату аліментів між сторонами не укладено. Позивачка звернула увагу на те, що діти потребують належного матеріального забезпечення, зокрема харчування, одягу та взуття, навчального приладдя, додаткових занять, медичного обслуговування, а також витрат, пов`язаних із систематичними заняттями футболом. Орієнтовний середньомісячний обсяг витрат на утримання обох дітей становить близько 20 900,00 грн, що відображено в окремому розрахунку, долученому до позовної заяви. При цьому відповідач, за відомостями позивачки, є працездатною особою, перебуває на заробітках, здійснює трудову діяльність та має можливість отримувати дохід, однак точний розмір його заробітку позивачці невідомий. З огляду на відсутність достовірних відомостей про розмір доходів відповідача, постійний характер потреб дітей та необхідність забезпечення стабільного й достатнього матеріального утримання позивачка вважає доцільним визначити аліменти у твердій грошовій сумі. У зв`язку з наведеним просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 7 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, встановленого законом, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення кожною дитиною повноліття, а також допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьоїстатті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, однак представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений продату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Судом встановлено, що 11 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області складено актовий запис № 123.
У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - село Довгий Войнилів Калуського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 03 грудня 2013 року Виконавчим комітетом Довговойнилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, а також витягом, сформованим за допомогою порталу «Дія», під назвою «Актовий запис про народження» щодо актового запису № 16 від 03 грудня 2013 року, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - село Довгий Войнилів Калуського району Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 26 грудня 2018 року Виконавчим комітетом Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, а також витягом, сформованим за допомогою порталу «Дія», під назвою «Актовий запис про народження» щодо актового запису № 69 від 26 грудня 2018 року.
Матір`ю дітей є позивачка ОСОБА_1 , а батьком - відповідач ОСОБА_3 . Походження дітей від відповідача підтверджується зазначеними документами, у яких його вказано батьком обох дітей. Батьківство ОСОБА_3 щодо обох дітей не оспорюється.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2025 року у справі № 345/4455/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Після припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу обидві дитини залишилися проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 проживає окремо від дітей. Регулярної матеріальної допомоги на їх утримання не надає, щомісячних коштів не перераховує. Договір про сплату аліментів між сторонами не укладався.
Згідно з обставинами, викладеними в позовній заяві, обидві дитини систематично займаються футболом. Крім того, діти відвідують додаткові заняття двічі на тиждень.
Позивачкою також зазначено про понесення витрат на потреби дітей, пов`язані з харчуванням, навчанням, придбанням одягу та взуття, медичним обслуговуванням, особистою гігієною, транспортом, дозвіллям та розвитком. Необхідність стоматологічного лікування дитини та понесені у зв`язку із цим витрати підтверджуються платіжним документом, долученим до позовної заяви.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачкою, орієнтовні середньомісячні витрати на утримання двох дітей становлять близько 20 900,00 грн.
Позивачка зазначає, що відповідач є працездатною особою, перебуває на заробітках та отримує дохід. Водночас точний розмір його доходів їй невідомий.
Посилаючись на необхідність належного матеріального забезпечення дітей та відсутність регулярної матеріальної допомоги з боку відповідача, позивачка просить стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі по 7 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, встановленого законом, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення кожною дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи необхідність стягнення аліментів у заявленому розмірі, позивачка посилається на те, що діти є неповнолітніми, навчаються, ростуть та потребують належного матеріального забезпечення відповідно до їхнього віку, потреб і способу життя. За її твердженням, витрати на утримання синів охоплюють повсякденні потреби, щомісячні платежі, сезонні закупівлі та інші витрати, необхідність у яких виникає періодично.
Зокрема, позивачка зазначає про необхідність забезпечення дітей повноцінним харчуванням, що передбачає придбання м`ясних і рибних продуктів, молочної продукції, яєць, круп, овочів, фруктів, хлібобулочних виробів, питної води та інших продуктів. Крім витрат на домашнє харчування, за її твердженням, виникають витрати на харчування дітей протягом навчального дня та перекуси. Також позивачка звертає увагу на те, що обидва сини систематично займаються спортом, у зв`язку із чим необхідно враховувати їхні потреби у повноцінному харчуванні з огляду на фізичні навантаження.
До витрат на утримання дітей позивачка відносить також забезпечення їхніх освітніх потреб. Як зазначено в позовній заяві, протягом навчального року дітям необхідні зошити, ручки, інше канцелярське приладдя, навчальні посібники, додаткова література, матеріали для творчих і практичних робіт, друковані навчальні матеріали та інші речі, необхідні для здобуття освіти. Окремо позивачка вказує на необхідність придбання перед початком навчального року шкільного одягу, взуття, рюкзаків, канцелярського приладдя та інших необхідних речей для обох дітей, що зумовлює виникнення додаткових сезонних витрат.
Крім того, у позовній заяві зазначено, що діти відвідують додаткові заняття двічі на тиждень, вартість одного заняття становить 300,00 грн. За твердженням позивачки, такі заняття спрямовані на закріплення навчального матеріалу, підвищення рівня знань та розвиток здібностей дітей.
Позивачка також посилається на те, що обидва сини систематично займаються футболом, а щомісячна вартість тренувань становить 1 225,00 грн. на кожну дитину. На підтвердження витрат, пов`язаних зі спортивними заняттями, до матеріалів справи долучено платіжні документи. При цьому позивачка зазначає, що заняття футболом зумовлюють необхідність придбання спортивної форми, футбольного взуття, тренувального одягу, екіпірування та спортивного приладдя, а також несення транспортних витрат, пов`язаних із відвідуванням тренувань і спортивних заходів.
Окрему увагу позивачка звертає на витрати, пов`язані з придбанням одягу та взуття для дітей. У позовній заяві зазначено про необхідність регулярного оновлення повсякденного, шкільного, домашнього та спортивного одягу, верхнього сезонного одягу, білизни, головних уборів, зимового, демісезонного, літнього та спортивного взуття. Такі витрати, за доводами позивачки, зумовлені як фізичним зношенням речей, так і активним ростом дітей та зміною їхніх розмірів, у зв`язку із чим потребують урахування в середньому за певний період, а не лише в межах окремого місяця.
У позовній заяві також наведено обставини щодо витрат на охорону здоров`я дітей. Зокрема, позивачка зазначає про необхідність проходження планових і профілактичних медичних оглядів, отримання консультацій лікарів, стоматологічного лікування, проведення необхідних діагностичних і лабораторних досліджень, придбання лікарських засобів та інших засобів догляду в періоди захворювань. Необхідність стоматологічної допомоги дитині та понесені у зв`язку із цим витрати, як зазначено в позовній заяві, підтверджуються платіжним документом, долученим до матеріалів справи. Позивачка наголошує, що медичні витрати можуть виникати нерегулярно, а їхній розмір залежить від стану здоров`я дітей та обставин, які не завжди можливо передбачити заздалегідь.
Крім зазначеного, позивачка відносить до витрат на утримання синів придбання засобів особистої гігієни, засобів догляду за тілом і волоссям, засобів гігієни ротової порожнини, побутової хімії, засобів для прання та догляду за дитячими речами й інших товарів, необхідних для забезпечення належних санітарно-побутових умов.
За доводами позивачки, проживання дітей разом із нею також зумовлює необхідність несення частини житлово-комунальних витрат, зокрема на водопостачання, електроенергію, опалення та користування мережею Інтернет, у тому числі для навчання. Окрім цього, позивачка зазначає про транспортні витрати, пов`язані з відвідуванням дітьми школи, додаткових занять, футбольних тренувань, медичних установ, спортивних та інших заходів.
До потреб дітей позивачка також відносить витрати на дозвілля, відпочинок та соціальний розвиток, зокрема участь у шкільних і спортивних заходах, екскурсіях, культурних подіях, організацію відпочинку під час канікул та інші заходи, характерні для дітей відповідного віку.
Згідно з розрахунком, долученим до позовної заяви, орієнтовні середньомісячні витрати на утримання обох дітей становлять близько 20 900,00 грн. При цьому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти в загальному розмірі 14 000,00 грн. щомісячно, тобто по 7 000,00 грн. на кожну дитину. На думку позивачки, заявлений розмір аліментів покриватиме лише частину витрат на утримання синів, тоді як решту витрат вона продовжуватиме нести самостійно, забезпечуючи повсякденний догляд за дітьми, їх виховання, навчання, лікування та побут.
Щодо матеріального становища відповідача позивачка зазначає, що ОСОБА_3 є працездатною особою, має можливість працювати, перебуває на заробітках, здійснює трудову діяльність та отримує дохід. Водночас, як зазначено в позовній заяві, відомості про непрацездатність відповідача, тяжкий стан його здоров`я чи інші обставини, які б об`єктивно перешкоджали йому працювати та отримувати дохід, позивачці невідомі.
Разом із тим точний розмір доходів відповідача позивачці невідомий, оскільки сторони проживають окремо та спільного бюджету не ведуть. Документальних відомостей про конкретний розмір заробітку відповідача матеріали справи не містять. За таких обставин позивачка вважає, що визначення аліментів у частці від доходу відповідача не забезпечить належної стабільності матеріального утримання дітей, оскільки їхні потреби є постійними та не залежать від форми працевлаштування батька чи розміру його офіційно підтвердженого доходу.
З огляду на наведене позивачка обрала спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та просить визначити їх у розмірі 7 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, встановленого законом, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення кожною дитиною повноліття.
Виходячи із вимог ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, що стягуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, визначаєст.184 СК України, яка вказує, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Положеннями ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.
Вищевказані положення кореспондуються з роз`ясненнями зазначених в п.п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якими також встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує майновий стан позивача, майновий стан відповідача, який працює, відомості про його доходи в матеріалах справи відсутні. Водночас, суд враховує, що відповідач є фізично здоровою, працездатною особою, може працювати та виконувати обов`язок по утриманню дітей і сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес та розвиток дитини.
Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із того, що обов`язок батьків утримувати неповнолітніх дітей є рівним і не припиняється внаслідок розірвання шлюбу чи окремого проживання одного з батьків. Водночас визначення конкретного розміру аліментів потребує врахування не лише заявлених позивачкою витрат, а й віку дітей, їхніх потреб, матеріального становища та стану здоров`я сторін, працездатності платника аліментів, а також інших обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Наведені в позовній заяві відомості про витрати на утримання дітей, долучений розрахунок та платіжні документи суд оцінює в сукупності з іншими матеріалами справи. Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із необхідності забезпечення дітям належного рівня життя та гармонійного розвитку, ураховуючи їхній вік, потреби, а також матеріальне становище й можливості відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка обґрунтовує заявлений розмір аліментів витратами, пов`язаними із забезпеченням повсякденних потреб дітей, їхнім навчанням, додатковими заняттями, спортивною діяльністю, придбанням одягу та взуття, медичним обслуговуванням та іншими потребами. Наведені обставини свідчать про наявність у дітей постійних потреб, для задоволення яких необхідне належне та регулярне матеріальне забезпечення.
Зокрема, до матеріалів справи долучено платіжні документи на підтвердження витрат, пов`язаних із заняттями футболом, а також платіжний документ щодо витрат на стоматологічне лікування дитини. Інші зазначені позивачкою витрати суд ураховує з огляду на характер звичайних потреб дітей відповідного віку, необхідність їхнього належного утримання, навчання та розвитку. При цьому визначення розміру аліментів не потребує окремого документального підтвердження кожної повсякденної потреби дитини, оскільки витрати на харчування, одяг, взуття, навчання, гігієну та побут є закономірною складовою її утримання.
Згідно з розрахунком, долученим до позовної заяви, орієнтовні середньомісячні витрати на утримання обох дітей становлять близько 20 900,00 грн. Оцінюючи цей розрахунок у сукупності з іншими матеріалами справи, суд ураховує, що він відображає загальний обсяг заявлених позивачкою витрат на забезпечення потреб синів, які охоплюють як щомісячні, так і періодичні та сезонні витрати. Водночас розмір аліментів має визначатися з урахуванням не лише наведеного розрахунку, а й установлених обставин справи та необхідності справедливого розподілу між батьками обов`язку щодо матеріального утримання дітей.
Щодо матеріального становища відповідача суд ураховує, що, за доводами позивачки, він є працездатною особою, перебуває на заробітках та має можливість отримувати дохід. Водночас матеріали справи не містять документальних відомостей про конкретний розмір його заробітку. Однак відсутність відомостей про точний розмір доходів відповідача сама по собі не звільняє його від передбаченого законом обов`язку утримувати неповнолітніх дітей відповідно до їхніх потреб та власних можливостей.
Визначаючи розмір аліментів, суд також бере до уваги, що діти мають постійні потреби, пов`язані з харчуванням, одягом, взуттям, навчанням, розвитком та охороною здоров`я, а частина витрат виникає періодично або залежить від обставин, які неможливо заздалегідь визначити в конкретній сумі. Належне матеріальне забезпечення дітей повинно сприяти задоволенню їхніх обґрунтованих потреб і створенню умов для фізичного, інтелектуального, морального та соціального розвитку.
З огляду на те, що позивачка просить стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, суд ураховує положення статей 181, 182 та 184 СК України, відповідно до яких спосіб і розмір стягнення аліментів визначаються з урахуванням обставин, що мають істотне значення, матеріального становища сторін та потреб дитини. За відсутності в матеріалах справи достовірних відомостей про конкретний розмір доходу відповідача визначення аліментів у твердій грошовій сумі забезпечує встановлення чіткого розміру його щомісячного обов`язку з утримання дітей.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд виходить із необхідності забезпечення найкращих інтересів обох дітей, ураховує їхній вік, постійні потреби, наведені позивачкою обставини щодо витрат на їх утримання, наявні в матеріалах справи платіжні документи, працездатність відповідача та відсутність документальних відомостей про точний розмір його доходів. Суд також бере до уваги, що обов`язок утримувати дітей покладається на обох батьків, а тому матеріальне забезпечення дітей має здійснюватися за рахунок обох із них з урахуванням обставин справи.
За сукупністю наведених обставин суд доходить висновку, що заявлений позивачкою розмір аліментів у твердій грошовій сумі по 7 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину є обґрунтованим та відповідає потребам дітей, спрямований на забезпечення їхнього належного матеріального утримання й розвитку та не суперечить вимогам сімейного законодавства. Визначений розмір аліментів становить частину загальних витрат на утримання синів, водночас забезпечуючи регулярну участь відповідача в їхньому матеріальному забезпеченні.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 7 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, встановленого законом, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення кожною дитиною повноліття.
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам процесу, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1331,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182, 184 СК України, ст.ст. 137, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , поданий її представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей – задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 09 вересня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 09 вересня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави 1 331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але небули присутні у судовому засіданні під час проголошення судовогорішення - протягом тридцятиднів здня отримання копії цьогорішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua