Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №345/3697/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №345/3697/26

Суддя: Гапоненко Р. В.

Справа №345/3697/26

Провадження № 2/345/2665/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.,

з участю секретаря судового засідання - Баран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Бурак Богдан Васильович до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача в його користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 110 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27.03.2026 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 , адвоката Воробця Р.М. про звільнення останнього від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишено без розгляду.

Вважає, що матеріалами кримінального провадження підтверджується, що 13.01.2021 внаслідок неправомірних суспільно-небезпечних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинено матеріальну та моральну шкоду.

У зв`язку із виявленням Калуською ЦРЛ у нього субдуральної гематоми правої лобно-скронево-тім`яної ділянок він вимушений був неодноразово звертатися до лікувальних закладів, проводилися операції у зв`язку із видаленням хронічної субдуральної гематоми та алокраніопластика дефекту кісток черепа титановою пластиною.

Він довгий час перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Калуської ЦРЛ, що підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого, загалом він провів 117 днів на стаціонарному лікуванні.

На даний час у нього встановлено ознаки кістозно-гліозної ділянки правої скроневої частки (наслідок субдуральної гематоми), стан після оперативного лікування скроневої частки справа, ознаки дисциркуляторної енцефалопатії, є рекомендації консультації направляючого лікаря, дообстеження з врахуванням клініко-лабораторних даних.

Таким чином, враховуючи витрати на довготривале лікування, зокрема на ліки, хірургічні втручання, витрати на правову допомогу, просить стягнуги із відповідача матеріальну шкоду у розмірі 110 000,00 грн.

Факт лікування частково підтверджує квитанціями про купівлю ліків в аптеках на суму 667,00 грн., а також квитанцією про оплату титанової пластини на суму 17650,10 грн. та квитанцією на суму 269,80 грн. Крім того, родичі, які купували для нього ліки, квитанції не зберегли. Також, на час розгляду справи в суді він витратив на дорогу з с. Кадобна до смт. Рожнятів, орієнтовно 20 000,00 грн. А також витрати на правову допомогу складають 10 000,00 грн. В загальному матеріальні збитки становлять 110 000,00 грн.

Нанесення відповідачем тілесних ушкоджень призвело до субдуральної гематоми правої лобно-скронево-тім`яної ділянки, він довгий час перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Калуської ЦРЛ, йому встановлено 2 групу інвалідності, визначивши потребу у реабілітаційних заходах, встановивши обмеження пересування, до трудової діяльності та до професійного навчання. Метою реабілітації встановлено часткове відновлення обмеження життєдіяльності, часткове відновлення соціально-побутового стану, оскільки відновлення попереднього способу його життя не видається можливим. Таким чином вищезазначені обставини спричинили наявність негативних змін в житті позивача, спричинених тілесними ушкодженнями, що призвело до втрати нормальних життєвих умов та вимагають від останнього додаткових зусиль в організації свого життя. Таким чином позивач вважає, що з відповідача необхідно стягнути завдану моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

03.07.2026 позивачем усунуто недоліки позовної заяви

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Від представника відповідача адвоката - Кажука В.Б., до суду надійшов відзив в якому просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Зазначає, що не було самого факту (події) правопорушення, вчиненого ним по відношенню до потерпілого в даній справі. Матеріали кримінального провадження на досудовому розгляді і докази його вини, грунтувалися виключно на показах потерпілого та його двох колег працівників Брошнівського лісгоспу. А тому, вважає, що 13 січня 2021 року близько 17:30 год. в лісі біля с. Кадобна лісничий ОСОБА_3 та заступник лісничого Василик М.І. і технік лісу ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно і з хуліганських мотивів побили його, завдавши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому зі зміщенням 6-го і 7-го ребер. Це сталось за селом Кадобна в лісі, де він на власну підводу навантажив сухостій і гілля, яке впало з дерев і віз його додому для власного користування. Їм не сподобалась його відповідь, що він везе сухостій та гілля, яке впало і що може показати їм, де він це забрав. Вони насильно стягнули його з підводи і всі троє почали завдавати удари ногами, коли він лежав на землі.

На вказаний інцидент хтось викликав працівників поліції Калуського РВП, які, прибувши в с.Кадобна, склали протокол про вчинення правопорушення саме ним стосовно ОСОБА_5 . При цьому вони жодним чином не відреагували на його повідомлення про те, що саме працівники Брошнівського лісництва побили його, а також на те, що всі вони перебували в стані алкогольного сп`яніння.

Через сильні болі в області грудної клітки до лікарні він звернувся 15 січня 2021 року. Проведені ренгенологічні знімки показали наявність переломів зі зміщенням двох ребер. 20 січня 2021 року із відповідною заявою він звернувся до Калуського РВП, повідомивши про обставини вчиненого щодо нього правопорушення. Проте жодного повідомлення про розслідування справи йому не надходило.

Згодом, працівниками Рожнятівського відділення поліції Калуського ВП йому було вручено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.

У серпні 2023 року він звернувся із заявою до Калуського РВП і просив надати відповідь щодо стадії розгляду його заяви від 20.01.2021 року. На своє звернення він отримав тільки Талон-повідомлення єдиного обліку № 640.

У жовтні 2023 року до Калуського РВП звернувся його захисник адвокат Кажук В.Б., на запит якого було повідомлено, що матеріали направлено за підслідністю до територіального управління у м. Львові. У листопаді 2023 року він звернувся зі скаргою до ДБР у м. Львові. Територіальне управління ДБР у м. Львові у відповіді за №12-51 повідомило, що не може розслідувати дану справу за малозначністю.

Вважає, що під час розгляду кримінального провадження в суді не доведено саме його вини у вчиненні проти ОСОБА_1 будь-якого правопорушення, його не притягнуто до відповідальності, в судовому засіданні вину він не визнавав. За вказаних обставин вважає, що не може нести цивільно-правової відповідальності за порушення, яких він не вчиняв.

Щодо стягнення з нього витрат матеріального і морального характеру, вважає що всі ознаки погіршення стану здоров`я позивача починаючи з 20.03.2021 року не мають відношення і не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з подіями, що мали місце 13.01.2021 року, що підтверджує комісійна судово-медична експертиза від 14.12.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 була підгостра стадія субдуральної гематоми, яка може відповідати терміну до 3-4 тижнів від моменту травми і не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з травмою від 13.01.2021 року.

Крім того, на підвердження витрат позивач додає квитанції на суму 667 грн., на суму 269.80 грн. та на пластину в розмірі 17 650.10 грн. Всі ці витрати не мають ніякого відношення до справи. нших доказів матеріальних витрат позивачем не надано, відповідно заявлена сума стягнення 110 000 грн. не підтверджується документами. За вказаних обставин, вважає, що відсутні підстави для відшкодування ним будь-якої суми матеріальних збитків ОСОБА_5 . Також відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.09.2026 справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, однак представник – адвокат Бурак Б.В., подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує повністю, просить задоволити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, однак представник – адвокат Кажук В.Б., подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов вважає безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у відзиві. А тому у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно обвинувального акту, який долучено до матеріалів справи відповідачем, в кримінальному провадженні №12021095170000033 від 14.01.2021, щодо ОСОБА_2 за ч.2 ст.345 КК України встановлено, що 13.01.2021 року близько 17.30 годин лісничий Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство» ОСОБА_3 спільно з помічником лісничого Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство» Василиком М.І. та старшим майстром вказаного лісництва ОСОБА_4 , які відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, перебуваючи у форменому одязі на автомобілі Reno Kango д.н.з. НОМЕР_1 , поверталися із «Урочища Болохів» кварталу №4 Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство» після погрузки і відправлення лісопродукції.

В кварталі № НОМЕР_2 Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство», що за межами населеного пункту с.Кадобна Калуського району, в адміністративних межах Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району лісничий ОСОБА_3 побачивши дві підводи з навантаженою лісодеревиною, якими керували ОСОБА_2 та ОСОБА_6 рухались у напрямку с. Кадобна, зупинив аитомобіль, щоб перевірити у вказаних осіб наявність документів на лісодеревину. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_3 підійшов до підводи з навантаженою лісодеревиною, якою керував місцевий житель ОСОБА_6 , а старший майстер ОСОБА_4 підійшов до другої підводи з навантаженою лісодеревиною, на якій знаходився житель с.Кадобна ОСОБА_2 та його неповнолітній племінник ОСОБА_7 . На запитання лісничого ОСОБА_3 , чи у вказаних осіб є в наявності документи на лісодеревину, ОСОБА_6 відповів, що вони назбирали дрова в лісі.

Усвідомивши, що вони викриті у незаконному перевезенні деревини та з метою залякати працівників Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство», які є працівниками правоохоронного органу, ОСОБА_2 на законну вимогу ОСОБА_4 надати документи на деревину почав виражатись нецензурними словами та вдарив останнього рукою по передпліччі.

Побачивши неправомірні дії ОСОБА_2 , з автомобіля вийшов помічник лісничого ОСОБА_1 , щоб надати допомогу ОСОБА_4 у документуванні правопорушення в лісовій сфері.

В той час ОСОБА_2 , побачивши ОСОБА_1 , який перебував у форменому одязі працівника лісової охорони, та знаючи те, що ОСОБА_1 є працівником Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство», підбіг до нього і діючи умисно, з метою порушення нормальної діяльності правоохоронного органу по виявленню і документуванню правопорушення в лісовій сфері та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, умисно наніс два удари руками в область обличчя потерпілого ОСОБА_1 , від чого останній впав на землю. Усвідомлюючи безпорадний стан потерпілого ОСОБА_1 , який є працівником правоохоронного органу, ОСОБА_2 продовжив свої умисні протиправні дії спрямовані на перешкоджання виконання працівниками правоохоронного органу службових обов`язків по охороні лісів, та наніс ще один удар рукою в область обличчя ОСОБА_1 , потерпілому тілесні ушкодження вигляді неповного травматичного вивиху 41-го (1-го зуба на нижній щелепі справа), забою з травматичним набряком м`яких тканин верхньої губи зліва, які згідно п.2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27.03.2026 клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Воробця Р.М. про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього, задоволено. Звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 Кримінального кодексу України, відповідно до ст. 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 січня 2021 року за № 12021095170000033, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 Кримінального кодексу України закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням – залишено без розгляду.

Відповідно до висновку експерта №24 від 20.01.2021 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , даних медичних документів (КТ- грама головного мозку №5311 від 20.03.2021 року; опис КТ-грами головного мозку №5311 від 20.03.2021 року, завірена копія карти виїзду ШМД № 255 від 20.03.2021 року; медична карта стаціонарного хворого №3479 від 12.05.2021 р. Калуської ЦРЛ; медична карта стаціонарного хворого №4663 від 29.06.2021 року Калуської ЦРЛ, медична карта стаціонарного хворого №2134 від 20.03.2021 року Калуської ЦРЛ; медична карта амбулаторного хворого без номера та назви медичної установи від 1987 року, медична карта амбулаторного хворого КНП «КМЛ» без номера від 08.04.2021 року), у відповідності до поставлених запитань, приходить до таких підсумків: 1,2,4,5,6,7. У гр. ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження: травматичний вивих 1-го зуба на нижній щелепі зліва, забій м`яких тканин з травматичним набряком верхньої губи, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись внаслідок нанесения ударів такими предметами (можливо кулаками, ногами чи будь-яким іншим тупим твердим предметом) у вказані вище ділянки, можуть відповідати терміну вказаному в постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень виключається можливість їх утворення внаслідок падіння на площину. Враховуючи кількість тілесних ушкоджень, можна вважати, що гр. ОСОБА_1 було нанесено 2 удари тупим твердим предметом в ділянку обличчя. Вирішення питания про характер, давність та причинно-наслідковий зв`язок між подією побиття - ОСОБА_1 13.01.2021 року та наслідком, в саме проведення операції резекційної трепанації черепа справа 20.03.2021 року з приводу хронічної субдуральної гематоми справа із здавленням головного мозку та дислокацією серединних структур, буде можливим при проведенні комісійної судово-медичної експертизи.

Відповідно до висновку експерта №59 на підставі даних матеріалів кримінального провадження №12021095170000033, Висновку експерта №24 Висновку експерта № 297/24-Д судово-медичної експертизи на ім`я ОСОБА_1 та наданих медичних документах стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісія експертів прийшла до таких підсумків: 1-7. У ОСОБА_1 були тілесні ушкодження: неповний травматичний вивих 41- го зуба (1-го зуба на нижній щелепі справа); забій з травматичним набряком м`яких тканин верхньої губи зліва, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів тупими твердими предметами, якими могли бути як руки, ноги так і інші тупі тверді предмети у ділянки голови так і при ударах цими ділянками до таких, при цьому ОСОБА_1 було здійснено не менше 2-х фізичних контактів. Вказані тілесні ушкодження можуть відповідати терміну вказаному у постанові і згідно п. 2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень. 8. Беручи до уваги розбіжності між виставленим в медичній карті стаціонарного хворого № 213/142 діагнозом хронічна субдуральна гематома справа із здавленням головного мозку та дислокацією серединних структур, даними КТ головного мозку («...обширна субдуральна гематома щільністю +36 +43 од. НU (підгостра стадія),...») та інтраопераційним описом - капсула субдуральної гематоми відсутня (операція № 36 - медична карта стаціонарного хворого № 213/142), слід вважати, що у ОСОБА_1 була підгостра стадія субдуральної гематоми, яка може відповідати терміну до 3-4 тижнів від моменту травми і не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з травмою від 13.01.2021 р.

Відповідно до вимог ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду і передбачені нормами ст.ст.1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, ж відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підтвердження позовних вимог, позивач зазначає, що після події, вказаної в обвинувальному акті він довгий час перебував на стаціонарному лікуванні та долучив до матеріалів справи квитанції про купівлю ліків на суму 667,00 грн., а також квитанцію про оплату титанової пластини на суму 17650,10 грн., квитанцію на суму 269,80 грн. призначення платежу комісія за приймання коштів для переказу та квитанцію №22 від 15.07.2024 на суму 10 000 грн. за участь адвоката Бурака В.В. в кримінальному провадженні.

Згідно висновку комп`ютерної томографії та рентгенодіагностики виданої лікарем Калуської ЦРЛ від 20.03.2021 у ОСОБА_1 виявлено субдуральну гематому правої лобно-скронево-тім`яної ділянки.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2134 ОСОБА_1 перебував на лікуванні в нейрохірургічному відділенні Калуської ЦРЛ з 20.03.2021 по 05.04.2021 під час якого йому було проведено операцію, а саме резекційна трепанація черепа справа, видалення субдуральної гематоми.

Згідно виписок №3479 та №4663, №9822 Калуської ЦРЛ ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 12.05.2021 по 21.05.2021 та з 29.06.2021 по 08.07.2021, з 03.11.2023 по 13.11.2023 з діагнозом хронічна субдуральна гематома справа, стан після оперативного лікування 20.03.2021. Зі скаргами на біль голови, головокружіння, загальну слабкість.

Згідно довідки МОЗ України серії 12ААА ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності довічно від 15.07.2021, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 .

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на те, що 13 січня 2021 року близько 17:30 год. в лісі біля с. Кадобна заступник лісничого ОСОБА_1 та лісничий ОСОБА_3 та технік лісу ОСОБА_4 насильно стягнули його з підводи (фіри), він впав і вони, зокрема і позивач, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, безпричинно і з хуліганських мотивів побили його, завдавши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому зі зміщенням 6-го і 7-го ребер. Це сталось за селом ОСОБА_8 в лісі, де він на власну підводу навантажив сухостій і гілля, яке впало з дерев і віз його додому для власного користування. Вказав, що близько 23 години він зателефонував зі свого мобільного телефону на гарячу лінію «102», повідомивши про протиправні дії працівників лісгоспу.

На підтвердження даного факту, відповідачем долучено до матеріалів справи довідку видану лікарем ОСОБА_9 від 15.01.2021 згідно якої у ОСОБА_2 виявлено перелом зі зміщенням 6-го і 7-го ребер.

Відповідно до довідки МОЗ України серії АВ №1104229 ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності довічно від 01.08.2018.

Згідно акту розслідування нещасного випадку, що стався 13.01.2021 Державне підприємство «Калуське лісове господарство» 02.06.2021 комісією на підставі пояснень та додаткових опитувань, встановлено, що заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 третіми особами відбулося під час виконання ним службових обов`язків в кварталі НОМЕР_2 , Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство». На підставі підпунктів 1 та 17 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 р. №337 даний нещасний випадок вважається пов`язаним з виробництвом.

Згідно Талону-повідомлення єдиного обліку № 640 від 21.08.2023 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, 20.01.2021 о 13:55 надійшла заява до РУ про те, що 20.01.2021 о 13:38 за адресою: АДРЕСА_1 , 20.01.2021 року о 13.35 год. до чергової служби Калуського ВП поступала письмова заява гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_1 , у якій просить прийняти міри до лісничого ОСОБА_3 , 1970 р.н., заступника лісничого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_2 , і техніка лісу ОСОБА_4 , жит. с. Кадобна, які 13.01.2021 року близько 17.30 год. в лісі біля с. Кадобна спричинили тілесні ушкодження. Заявник: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відповіді Територіального управління ДБР у м. Львові №12-51 на повідомлення ОСОБА_2 від 21.08.2023 внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. У зверненні порушено питання про вчинення можливих неправомірних дій працівниками лісництва у Калуському районі. Однак, у зверненні не наведено достатньо відомостей про обставини, які б свідчили про факт вчинення злочинів вищезазначеними працівниками. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних не має, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені в ЄРДР. А тому, підстав для вжиття заходів передбачених ст. 214 КПК не вбачається.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позивачем не додано належних доказів на підтвердження понесених ним матеріальних витрат у розмірі 110 000,00 грн. Суд не бере до уваги витрати на оплату титанової пластини які ОСОБА_1 поніс внаслідок операції, а саме резекційної трепанації черепа справа, видалення субдуральної гематоми, оскільки висновком експерта №59 встановлено, що у ОСОБА_1 була підгостра стадія субдуральної гематоми, яка може відповідати терміну до 3-4 тижнів від моменту травми і не перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з травмою від 13.01.2021 р. Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що у деяких випадках родичі, які купували для нього ліки, квитанції не зберегли, а також квитанції про купівлю ліків на суму 667,00 грн., квитанції на суму 269,80 грн. призначення платежу комісія за приймання коштів для переказу, не мають належного підтвердження чи дані документи мають відношення до подій які мали місце 13.01.2021, до того ж, позивачем не подано витягів з історії хвороби, рецептів на ліки тощо, які б підтвердили конкретні медикаменти прописані лікарем для лікування отриманих тілесних ушкоджень при згаданій події. Інших доказів на понесення матеріальних витрат позивачем не надано.

Таким чином, всі ознаки погіршення стану здоров`я позивача не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з подіями, що мали місце 13.01.2021 року.

Відтак, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, понесеної позивачем на лікування належним чином не доведено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 200 000 грн., то судом встановлено наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» видно, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, цивільне законодавство встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за завдання моральної шкоди настає за наявності всіх основних умов відповідальності: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що вищевказані обставини, які відбулися 13.01.2021 року, спричинили наявність негативних змін в житті позивача, спричинених тілесними ушкодженнями, що призвело до втрати нормальних життєвих умов та вимагають додаткових зусиль в організації життя.

Суд приходить до переконання, що вимога позивача щодо відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено факт, що винні дії відповідача знаходяться в прямому причинному зв`язку із заподіяною позивачу матеріальною та моральною шкодою та наявність вини відповідача в її заподіянні.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч.ч.1,3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відтак, розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовано підтверджували існування обставин, про які зазначає у позовній заяві у розрізі процесуального закону. Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновок суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-78, 81, 82, 89, 258-259, 263-265, 350, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Бурак Богдан Васильович до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua