Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №344/14723/26
Суддя: Хоростіль Р. В.
Справа № 344/14723/26
Провадження № 1-кп/344/1289/26
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
15 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого, востаннє вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2024 року за ч. 1 ст. 382 КК України з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 51000 гривень, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
30 травня 2023 року постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі № 348/698/23 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Рішення набуло законної сили 24 липня 2023 року. ОСОБА_4 був обізнаним та належним чином ознайомленим із зазначеним рішенням. Незважаючи на це ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, яка набрала законної сили та будучи належно ознайомленим із нею, з метою її умисного невиконання, щодо позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки та маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», діючи всупереч рішенню суду не виконував постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2023 року у справі № 348/698/23 у частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , 25 березня 2024 року о 16 год. 27 хв. по вул. Надрічна, 7 в м. Івано-Франківськ керував транспортним засобом марки «Opel Astra» номерний знак НОМЕР_2 , після чого, був зупинений працівниками поліції за порушення вимог Правил дорожнього руху України. За даним фактом 12 червня 2024 року постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/5843/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Також, 28 квітня 2024 року о 20 год. 45 хв. по вул. Галицька, 139-А в м. Івано-Франківськ ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «Citroen» номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, після чого був зупинений працівниками поліції за порушення вимог Правил дорожнього руху України. За даним фактом 18 червня 2024 року постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/8547/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Після вжиття вказаних заходів реагування щодо недопущення вчинення умисного невиконання постанови суду ОСОБА_4 правильних висновків для себе не зробив, будучи неодноразово притягненим до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами - на шлях виправлення не став.
Зокрема, 04 травня 2024 року о 02 год. 46 хв. по вул. Галицька, 105 в м. Івано-Франківськ ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Сіtroеn» номерний знак НОМЕР_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, після чого був зупинений працівниками поліції за порушення вимог Правил дорожнього руху України. За даним фактом 25 червня 2024 року постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/8855/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та беззастережно, не оспорюючи кваліфікацію своїх дій підтвердив всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини їх вчинення та суду пояснив, що він будучи обізнаним про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами за рішенням суду у період з 2023-2024 років керував транспортним засобом у нетверезому стані та без посвідчення водія. Так вчиняв коли повернувся з війни, не міг «прийти до себе». У вчиненому він щиро каявся, пояснив, що після вироку Тлумацького районного суду він більше жодних правопорушень не вчинив, тому просив суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він не працює; розлучений; перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» з 07 червня 2024 року по 19 червня 2024 року, в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не звертався, амбулаторну допомогу не отримує; є особою з інвалідністю 2 групи; раніше судимий - востаннє вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2024 року за ч. 1 ст. 382 КК України з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 51000 гривень, який сплачений у повному розмірі (квитанція № 69 від 18 грудня 2024 року, сплата штрафу по справі № 352/1586/24).
Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття, а також те, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій.
Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
Крім цього, в досудовій доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено високий рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та високий рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, на думку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі неможливе та становить високу небезпеку для суспільства (в т.ч. окремих осіб).
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, обвинуваченого та його захисника, які просили призначити штраф та застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Крім цього, дані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 вчинив до постановлення 23 грудня 2024 року вироку Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області, тому суд вважає, що остаточне покарання у виді штрафу йому слід призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням.
Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати та речові докази, - відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд –
у х в а л и в :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2024 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 51000 гривень, який вважати сплаченим у повному розмірі (квитанція № 69 від 18 грудня 2024 року, сплата штрафу по справі № 352/1586/24).
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію.
Головуючий-суддя ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua