Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №338/1823/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1823/26

Провадження №2/338/1424/26

14 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді Решетова В.В.

за участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання п`ятьох неповнолітніх дітей, визначений судовим наказом Богородчанського районного суду Івано-Франківської області у справі №338/1441/25 від 29 жовтня 2025 року, та стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі 20 000 грн щомісячно на всіх дітей, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення кожною дитиною повноліття. Також просить допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що сторони є батьками п`ятьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначає, що діти проживають разом із нею, вона забезпечує їхні повсякденні потреби у харчуванні, одязі, засобах гігієни, навчанні та догляді.

Посилається на те, що раніше виданий судовий наказ перебував на виконанні, однак надалі був відкликаний з органу державної виконавчої служби. За твердженням позивачки, після цього відповідач протягом трьох місяців добровільно надавав на утримання дітей по 20 000 грн щомісяця, а згодом зменшив суму допомоги. Вважає, що визначення аліментів у твердій грошовій сумі забезпечить передбачуваність утримання дітей та можливість планувати необхідні щомісячні витрати.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала суду клопотання, відповідно до якого просила вирішити спір без її участі, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Належним чином повідомлений про часи та місце судового засідання, про що направлялися судові повістки за зареєстрованим місцем його проживання. Відзиву або клопотань від відповідача до суду не надходило.

За наявності передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов, зокрема належного повідомлення відповідача, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивачки - суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Копіями свідоцтв про народження підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На час звернення до суду всі п`ятеро дітей є неповнолітніми, троє з них належать до вікової групи від шести до вісімнадцяти років, двоє - до шести років.

Судовим наказом Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року у справі №338/1441/25, провадження №2-н/338/46/25, визначено стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання зазначених дітей у розмірі однієї другої частини заробітку (доходу) щомісячно, із зазначеними в наказі мінімальною гарантією у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та граничним розміром у десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Стягнення визначено з 24 жовтня 2025 року до досягнення дітьми повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 29 жовтня 2025 року.

Отже, обов`язок відповідача брати участь в утриманні дітей уже встановлений судом, а позивачка є одержувачем присуджених аліментів. Предметом цього спору є зміна форми виконання існуючого аліментного обов`язку та визначення щомісячної суми утримання на майбутнє.

За змістом статей 3 і 27 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їхніх інтересів. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її розвитку, а батьки несуть основну відповідальність за забезпечення відповідних умов життя в межах своїх здібностей та фінансових можливостей.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено право дитини на достатній рівень життя. Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 180 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, зобов`язані піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток та утримувати її до досягнення повноліття. Проживання окремо від дитини не звільняє від цих обов`язків.

Частиною третьою статті 181 СК України право вибору способу присудження аліментів -у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі -надано тому з батьків чи іншому законному представнику, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення, визначений судовим рішенням, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частина перша статті 184 СК України передбачає визначення судом розміру аліментів у твердій грошовій сумі за заявою одержувача.

Наведені положення не обмежують одержувача одноразовим вибором способу стягнення і не ставлять реалізацію права на тверду грошову суму в залежність виключно від доведення нерегулярності заробітку платника. Попереднє присудження аліментів у частці від доходу саме по собі не перешкоджає розгляду цього позову.

У постанові від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18 Верховний Суд наголосив на належності права вибору способу стягнення одержувачу аліментів та на тому, що чинна редакція статті 184 СК України не передбачає стабільність доходу платника як критерій, який дозволяє суду замінити обраний одержувачем спосіб стягнення іншим.

Водночас право вибору способу стягнення не означає обов`язкового присудження будь-якої заявленої суми. Її розмір суд визначає з урахуванням статті 182 СК України. При цьому зміна способу стягнення за частиною третьою статті 181 СК України та зміна раніше визначеного розміру за статтею 192 СК України є пов`язаними, але не тотожними правовими інститутами. Відсутність доказів покращення матеріального становища відповідача не є самостійною достатньою підставою для відмови одержувачу в переході до твердої грошової суми.

Суд не встановлює, що заявлені 20 000 грн перевищують чи є меншими за фактичний розмір половини доходу відповідача, оскільки відомостей, необхідних для такого порівняння, матеріали справи не містять. Тому вирішення спору не ґрунтується на припущенні про збільшення доходів відповідача або про погіршення його матеріального становища.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів враховуються стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника, наявність у платника інших дітей та непрацездатних утриманців, майна, майнових прав і коштів, доведені витрати платника та інші істотні обставини. Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальна гарантована сума на одну дитину становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальна рекомендована сума дорівнює відповідному прожитковому мінімуму та може бути присуджена за достатності заробітку (доходу) платника.

Визначаючи суму утримання, суд враховує документально підтверджені кількість та вік дітей, постійний характер потреб кожної з них, раніше встановлений судом аліментний обов`язок відповідача щодо всіх п`ятьох дітей, а також необхідність забезпечення передбачуваного щомісячного фінансування цих потреб. Харчування, одяг, взуття, гігієна, житло, догляд та віковий розвиток належать до звичайних потреб неповнолітніх дітей. Саме існування таких потреб випливає з їхнього віку й не залежить від подання чеків на кожну щоденну покупку. Водночас цей висновок не означає визнання доведеними будь-яких конкретних витрат, суми яких не підтверджені доказами.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум становить 2 817 грн для дітей віком до шести років та 3 512 грн для дітей віком від шести до вісімнадцяти років. Сукупно для п`ятьох дітей відповідних вікових груп цей показник становить 16 170 грн на місяць, а сукупний мінімальний гарантований розмір аліментів -8 085 грн. Наведені величини суд враховує як законодавчі орієнтири, а не як доказ фактичного доходу відповідача чи верхню межу утримання дітей.

Заявлена загальна сума 20 000 грн відповідає 4 000 грн на одну дитину щомісяця. Така сума має забезпечувати звичайні, постійні потреби дітей і не включає окремо заявлених виняткових чи надмірних витрат. Суд оцінює розмір утримання кожної дитини, а не лише загальну суму платежу на сім`ю.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою працездатного віку. Доказів обставин, які об`єктивно обмежують виконання ним обов`язку утримувати дітей, зокрема втрати працездатності або необхідності утримувати інших осіб, до суду не подано. Водночас матеріали справи не містять установлених індивідуальних обставин, які вимагали б обмеження участі батька лише мінімальною гарантованою сумою.

Рівність обов`язків батьків не означає, що їхня участь за всіх обставин повинна зводитися до однакової суми грошового платежу. Утримання дитини включає також повсякденний догляд та забезпечення її побутових потреб. Визначення аліментів із відповідача не припиняє обов`язку позивачки утримувати дітей та не покладає на відповідача виключну відповідальність за всі витрати на них.

Суд враховує посилання позивачки на попередню добровільну сплату відповідачем по 20 000 грн щомісяця викладене в позовній заяві, відомості про працевлаштування відповідача за кордоном, отримання ним певного заробітку.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд вважає, що визначення аліментів по 4 000 грн щомісяця на кожну дитину забезпечує розумну участь батька в задоволенні їхніх звичайних потреб та відповідає засадам справедливості й необхідності забезпечення інтересів усіх п`ятьох дітей. Підстав для визначення лише мінімального гарантованого розміру або для відмови в обраному одержувачем способі стягнення суд не встановив. Тверда грошова сума забезпечує визначеність щомісячного зобов`язання та можливість планування необхідних витрат незалежно від коливань конкретного місячного заробітку платника.

Для забезпечення права кожної дитини на утримання суд визначає окрему суму по 4 000 грн на кожну з них, що разом становить заявлені 20 000 грн, із гарантією не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Така конкретизація не змінює предмета позову та не виходить за межі заявленої загальної суми на час ухвалення рішення. Після досягнення повноліття однією дитиною припиняються платежі лише на її утримання; зобов`язання щодо інших дітей продовжує діяти.

Згідно з частиною другою статті 184 СК України визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Щодо початку стягнення аліментів у новому розмірі суд враховує, що їх уже присуджено судовим наказом від 29 жовтня 2025 року. Цим рішенням змінюється існуюче зобов`язання на майбутнє. Положення частини першої статті 191 СК України про присудження аліментів від дня пред`явлення позову не є підставою для ретроспективної заміни способу виконання чинного судового наказу за період до набрання законної сили новим рішенням.

Відповідно до роз`яснення, викладеного в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Такий підхід узгоджується з частиною четвертою статті 273 ЦПК України щодо зміни розміру або строків періодичних платежів шляхом пред`явлення нового позову та забезпечує визначеність послідовного виконання судових рішень.

Отже, аліменти у твердій грошовій сумі належить стягувати з дня набрання цим рішенням законної сили. До цього дня нарахування здійснюється за попереднім судовим наказом. Його виконання в частині поточних аліментних платежів припиняється з початком стягнення за цим рішенням, без припинення обов`язку погасити заборгованість за попередній період, якщо така існує.

Саме по собі повернення виконавчого документа стягувачу, на яке посилається позивачка, не скасовує судового наказу та не припиняє встановленого ним матеріального обов`язку. Тому зазначені доводи не дають підстав для повторного присудження аліментів за той самий період або для поширення нового способу стягнення на минулий час.

З огляду на зміну вже існуючого аліментного зобов`язання, яка застосовується з дня набрання цим рішенням законної сили, підстав для допущення його негайного виконання за пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд не вбачає. У такий спосіб забезпечується безперервність утримання дітей за послідовно чинними виконавчими документами без одночасного стягнення за обома документами за один і той самий період.

За таких обставин вимоги про зміну способу стягнення та визначення аліментів у загальному розмірі 20 000 грн щомісяця підлягають задоволенню, а в частині початку стягнення від дня пред`явлення позову до набрання рішенням законної сили та допущення негайного виконання -задоволенню не підлягають.

Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

За правилами частини шостої статті 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення основної вимоги про зміну способу стягнення аліментів, із відповідача на користь держави належить стягнути 1 331 грн 20 коп. судового збору, що відповідає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2026 року. Визначення іншого початку виконання та відмова в його негайності не становлять відхилення окремої самостійної вимоги, за яку справляється додаткова ставка судового збору.

Керуючись статтями 7, 141, 150, 180–184, 191, 192 СК України, статтями 12, 13, 76–82, 89, 141, 247, 259, 263–265, 268, 273, 280–284, 287–289, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року у справі №338/1441/25, провадження №2-н/338/46/25, із частки заробітку (доходу) платника на тверду грошову суму.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі:

на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно;

на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно;

на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно;

на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно;

на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно,

але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення кожною відповідною дитиною повноліття.

Визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Із дня набрання цим рішенням законної сили припинити стягнення поточних аліментних платежів за судовим наказом Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2025 року у справі №338/1441/25, провадження №2-н/338/46/25. Зазначений судовий наказ зберігає силу щодо стягнення заборгованості з аліментів за період до дня набрання цим рішенням законної сили, якщо така заборгованість існує. Це рішення не припиняє виконання судового наказу в частині присудженого ним судового збору, якщо його не стягнуто.

В решті заявлених вимог відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, передбачених статтею 354 ЦПК України, з урахуванням установленого для відповідача порядку перегляду заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов