Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №338/1831/26
Суддя: Решетов В. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
Справа №338/1831/26
Провадження №2/338/1431/26
14 жовтня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - Решетова В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Смеречук Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
23 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 13 грудня 2014 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Підгірської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, про що вчинено актовий запис № 14.
Сторони є батьками п`ятьох дітей, разом з тим внаслідок тривалих розбіжностей у поглядах на шлюб, сімейне життя та взаємні обов`язки подружні відносини фактично припинилися. Сторони не проживають спільно, не ведуть спільного побуту й не підтримують шлюбних відносин. Відновлювати сімейні відносини позивачка не бажає, подальше збереження шлюбу вважає неможливим.
У позовній заяві позивачка зазначила, що неповнолітні діти після припинення сімейних відносин проживають із матір`ю. Спір про місце їхнього проживання та майнового спору між подружжям відсутній. Вимог про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів або поділ майна позивачка не заявляла. Просить розірвати шлюб, укладений із відповідачем.
Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала суду клопотання, відповідно до якого просила вирішити спір без її участі, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що направлялися судові повістки за зареєстрованим місцем його проживання. Відзиву або клопотань від відповідача до суду не надходило.
За наявності передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов, зокрема належного повідомлення відповідача, його неявки без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивачки - суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінюючи їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд доходить таких висновків.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , вбачається що 13 грудня 2014 року виконавчим комітетом Підгірської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після державної реєстрації шлюбу набула прізвище « ОСОБА_4 ». Актовий запис про шлюб № 14, який безпосередньо підтверджує виникнення між сторонами зареєстрованого шлюбу та їхній статус подружжя.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23 серпня 2011 року Підгірською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області, встановлено народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 14 лютого 2015 року Підгірською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області, підтверджується народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 . У свідоцтві батьками дитини записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 29 січня 2016 року Підгірською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області, підтверджується народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 . У свідоцтві батьками дитини записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 16 вересня 2021 року Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, підтверджується народження ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьками дитини зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 29 листопада 2022 року Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, підтверджується народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 . У свідоцтві батьками дитини записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Таким чином, зазначені п`ять свідоцтв про народження є належними та допустимими доказами походження дітей від сторін.
Відповідно до частини першої статті 21 та статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у відповідному державному органі, що ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України встановлено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини та неприпустимість примушування до їх збереження.
Згідно із частинами другою, третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб може бути розірваний судом за позовом одного з подружжя. Звернення з таким позовом не потребує згоди іншого з подружжя, однак відповідно до статті 112 СК України суд зобов`язаний з`ясувати фактичні взаємини сторін, дійсні причини розірвання шлюбу, взяти до уваги наявність дітей та інші істотні обставини життя подружжя.
Частина друга статті 112 СК України передбачає розірвання шлюбу судом, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, які мають істотне значення. Отже, предметом перевірки є не лише сам факт подання позову, а й те, чи свідчать установлені обставини про реальну неможливість подальшого сімейного життя без порушення суттєвих особистих інтересів.
Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2024 року у справі № 362/3766/23 (провадження № 61-9836св24), залишаючи без змін рішення судів про розірвання шлюбу, виходив із того, що окреме проживання подружжя, відсутність спільного господарства та неможливість поновлення сімейно-шлюбних відносин можуть свідчити про невідповідність подальшого збереження шлюбу інтересам сторін і моральним засадам суспільства. Верховний Суд при цьому наголосив на необхідності судової оцінки доказів за статтями 81, 89 ЦПК України, а не на автоматичному задоволенні позову тільки з огляду на небажання одного з подружжя перебувати у шлюбі.
У даній справі що розглядається позивачка послідовно повідомила про припинення спільного побуту, втрату взаєморозуміння і небажання відновлювати подружні відносини. Її волевиявлення має істотне значення для оцінки перспектив подальшого спільного життя, оскільки сімейні відносини, засновані на особистій довірі й добровільності, не можуть підтримуватися лише юридичним фактом реєстрації шлюбу. Суд не встановлює вини будь-кого з подружжя в розпаді сім`ї, зокрема предметом спору є наявність передбачених законом підстав для розірвання шлюбу, а не відповідальність за причини сімейного конфлікту.
Наявність п`ятьох спільних дітей вимагає особливо уважного врахування їхніх інтересів відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 7 та статті 112 СК України. Водночас розірвання шлюбу як такого не вирішує питання місця проживання дітей, порядку участі батьків у їхньому вихованні чи утриманні.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України рівність батьківських прав і обов`язків зберігається незалежно від існування шлюбу, а його розірвання не звільняє жодного з батьків від обов`язків щодо дітей. Тому саме лише існування спільних неповнолітніх дітей не становить підстав для відмови в розірванні шлюбу.
У межах заявленої позовної вимоги суд не вирішує питань про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів чи поділ спільного майна подружжя. Зазначені питання можуть бути предметом самостійного звернення в установленому законом порядку.
Зміна прізвища позивачки після розірвання шлюбу не є предметом заявленої вимоги. Стаття 113 СК України гарантує право особі зберегти шлюбне прізвище або відновити дошлюбне, проте такого окремого прохання в позові не заявлено.
Оцінюючи докази за статтями 76–81, 89 ЦПК України, суд враховує, що офіційні свідоцтва підтверджують шлюб і спільне батьківство, документ про реєстрацію - зареєстроване місце проживання позивачки, а її власна заява та клопотання послідовно виражають позицію щодо неможливості збереження шлюбних відносин. Відсутність самостійного письмового підтвердження кожного елементу сімейного конфлікту не спростовує права позивачки на припинення шлюбних відносин та не дає підстав примушувати її до подальшого збереження сімейного союзу.
З огляду на встановлені обставини, характер сімейних відносин, дійсне та стале волевиявлення позивачки, відсутність перспектив відновлення спільного життя за викладеними нею причинами, а також необхідність забезпечення особистих прав сторін і збереження батьківських обов`язків перед дітьми, суд доходить висновку, що продовження шлюбу суперечило б істотним особистим інтересам позивачки, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 114 СК України в разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду. Відповідно до частин другої, третьої статті 115 СК України після набрання рішенням законної сили його належить надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відповідних відомостей. Документом, що посвідчує розірвання шлюбу, є судове рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір при повному задоволенні позовних вимог покладається на відповідача. Сплату позивачкою збору в сумі 1 331 грн 20 коп. підтверджено квитанцією від 23 вересня 2026 року, тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на її користь.
На підставі статей 7, 21, 24, 56, 104, 105, 110–115, 141 СК України, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263–265, 274, 279–284, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 13 грудня 2014 року виконавчим комітетом Підгірської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 14.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення повного заочного рішення. Строк може бути поновлено також із інших поважних причин.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення, а право на поновлення строку здійснюється відповідно до статті 354 ЦПК України.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення таке рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку. В цьому разі строк апеляційного оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишене в силі за результатами апеляційного розгляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ,; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Решетов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua