Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №990/233/26
Суддя: Чиркін С.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
15 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №990/233/26
адміністративне провадження № П/990/233/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 990/233/26 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
1. 10.06.2026 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 17-20.03.2026 № 132вс-26, яким визнано кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду (далі також - ВАКС) ОСОБА_1 таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону України від 07.06.2018 № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд» (далі також - Закон № 2447-VIII) та припинено його участь у відповідному конкурсі;
зобов`язати ВККС провести засідання з метою вирішення питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді ВАКС ОСОБА_1 в межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 03.06.2025 № 112/зп-25, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в рішенні по справі.
2. Підставою оскарження рішення ВККС позивач зазначає пункт 4 частини третьої статті 88 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі також - Закон № 1402-VIII), а саме рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення.
3. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що частина четверта статті 8 Закону № 2447-VIII визначає роль Громадської ради міжнародних експертів (далі - ГРМЕ) як органу, що сприяє ВККС у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо: (1) законності джерел походження майна, (2) відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, (3) відповідності способу життя кандидата його статусу, (4) наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАКС.
Водночас, як зауважує позивач, аналіз змісту оскаржуваного рішення дозволяє стверджувати, що ВККС та ГРМЕ не встановили невідповідність позивача жодному з перелічених у частині четвертій статті 8 Закону № 2447-VIII критеріїв. В ньому не йдеться ані про відсутність у позивача необхідних знань та практичних навичок, ані про незаконність джерел походження його майна, ані про невідповідність рівня життя задекларованим доходам, ані про невідповідність способу життя позивача його статусу.
Натомість в оскаржуваному рішенні надано оцінку діям позивача як члена конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) у 2022- 2023 роках крізь призму Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі також - Єдині показники).
Зазначене, на думку позивача, не входить до предмету проведення спеціальних спільних засідань ВККС та ГРМЕ та не охоплюється переліком критеріїв, визначених частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII.
І саме з цих причин позивач вважає оскаржуване рішення таким, що не містить посилань на визначені законом підстави для його ухвалення.
Крім цього положеннями підпунктів 1- 5 пункту 2 Єдиних показників встановлено вичерпний перелік юридичних процедур, в межах яких ці показники можуть бути застосовані, до якого не входить процедура спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ для оцінки кандидатів на посаду судді ВАКС критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII.
4. Не погоджується позивач і з викладеною в оскаржуваному рішенні кваліфікацією його дій, як таких, що свідчать про невідповідність показникам «чесність» (в оскаржуваному рішенні взагалі не вказано, які саме надані позивачем відомості [усні та/або письмові] є неправдивими або ж недостовірними чи нечесними, на думку членів ВККС та ГРМЕ), «сумлінність» (зазначаючи у тексті оскаржуваного рішення про несумлінність позивача у здійсненні повноважень члена конкурсної комісії, відповідач не вказує, про які саме обов`язки йдеться та чим вони передбачені) та «незалежність» (діяльність позивача як члена конкурсної комісії з добору кандидатури на посаду Голови АРМА ні під яким кутом зору не могла бути предметом оцінки на предмет відповідності критерію «незалежності», позаяк на цю діяльність не розповсюджуються ані Правила адвокатської етики, ані Кодекс суддівської етики).
Мотиви, з яких виходили члени ВККС та ГРМЕ, спираються на неповні дані та є припущеннями, а викладені у тексті рішення висновки завдають шкоди діловій репутації позивача, позаяк ставлять під сумнів його професійність, чесність та сумлінність як фахівця юриста, адвоката.
5. Звертає увагу позивач і на той факт, що у запиті та додатковому запиті ГРМЕ не міститься жодних питань, які б стосувалися обставин його участі у конкурсних процедурах з добору очільника АРМА у 2022- 2023 роках.
Отже, винесення на обговорення під час співбесіди із позивачем питань, що не охоплювалися попередніми запитами ГРМЕ, позбавило його можливості належно підготуватися до такої співбесіди. Зокрема, зібрати повну інформацію щодо фактів, обставин та хронології подій, які мали місце за три-чотири роки до дня співбесіди.
6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючого судді Чиркіна С.М., суддів Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П.
7. Верховний Суд ухвалою від 15.06.2026 поновив ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом та відкрив провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
8. Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що Комісія, ухвалюючи рішення від 17-20.03.2026 № 132/вс-26, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Відповідач у відзиві посилається на те, що незгода позивача із результатами конкурсу не свідчить про відсутність належних мотивів у спірному рішенні як підставу для скасування такого рішення, визначену в пункті 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Адже суть позовних вимог ОСОБА_1 зводиться до незгоди з оцінкою, яку Комісія та ГРМЕ надали його поясненням, а не з відсутністю мотивів оскаржуваного рішення. Тобто, позивач фактично просить суд втрутитися в дискреційні повноваження ВККС та здійснити переоцінку обставин, зазначених у рішенні від 17-20.03.2026 № 132/вс-26.
10. Зазначає, що доводи позивача про необґрунтованість висновків щодо його невідповідності показникам «сумлінності», «чесності» та «незалежності» є хибними та повністю спростовуються мотивами, викладеними в оскаржуваному рішенні ВККС.
Зокрема, твердження позивача про сумлінність нівелюється тим, що він як професійний юрист не вжив необхідних заходів для ознайомлення з усією доступною інформацією щодо кандидата на посаду Голови АРМА, прямо визнавши власне недопрацювання під час співбесіди.
Аргументи ОСОБА_1 щодо чесності спростовуються зафіксованою Комісією непослідовністю його пояснень: спочатку він запевняв, що був дуже добре підготовлений до розгляду кандидатур, а згодом визнав, що не опрацював надані документи.
Доводи про збереження позивачем незалежності повністю спростовуються обставинами відкликання власного голосу після негативної суспільної реакції та його особистим дописом у соціальній мережі, де він підкреслив, що думка суспільства для нього є «вирішальною», що дало обґрунтовані підстави сумніватися у його здатності здійснювати правосуддя без стороннього впливу.
11. Стосовно незазначення питань щодо участі позивача у конкурсних процедурах з добору очільника АРМА у 2022- 2023 роках у запитах ГРМЕ відповідач пояснює, що предметом обговорення була висвітлена позивачем у відкритих джерелах, а саме на Facebook сторінці ОСОБА_1 , інформація щодо відкликання свого голосу за кандидата на посаду Голови АРМА ОСОБА_2 .
Кандидат на посаду судді має усвідомлювати, що інформація, оприлюднена ним у загальнодоступному, публічному ресурсі та яка перебуває у відкритому доступі, може бути предметом уваги Комісії та ГРМЕ під час встановлення відповідності кандидата критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIIІ. Інформацію, добровільно оприлюднену кандидатом на посаду судді у публічному просторі, слід вважати частиною його публічного образу. Відтак така інформація обґрунтовано може бути обговорена членами ВККС та ГРМЕ.
Відповідно до запису співбесіди із ОСОБА_1 позивач зазначив, що «Я дуже радий, що ми зможемо обговорити цей епізод моєї біографії», що свідчить про його готовність надавати пояснення з приводу його діяльності як члена конкурсної комісії з відбору Голови АРМА у 2022-2023 роках.
Також у досьє кандидата на посаду судді ОСОБА_1. міститься звернення ГО «ВО «Автомайдан» від 12.01.2026, яке надійшло до Комісії 11.02.2026 вх. № 02-1637/26. У ньому організація просила оцінити професійну етику та доброчесність кандидата, зокрема, врахувавши його рішення на посаді члена конкурсної комісії з відбору Голови АРМА.
Також, до ВККС 12.02.2026 вх. № 02-1885/26, надійшов лист Громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» від 12.02.2026 № ТІ-92 в якому, зокрема, організація наводить аналіз діяльності ОСОБА_1. як члена конкурсної комісії з відбору Голови АРМА.
На думку відповідача, наявність цих документів в досьє кандидата спростовує твердження позивача про те, що він не мав можливості належним чином підготуватися до вказаних питань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Комісія рішенням від 03.06.2025 № 112/зп-25 оголосила конкурс на зайняття 23 вакантних посад суддів у ВАКС, з яких: 10 в Апеляційній палаті ВАКС та 13 у ВАКС (далі - Конкурс).
13. 14.07.2025 ОСОБА_1 подав до ВККС заяву про допуск до участі у Конкурсі та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 7 Закону № 2447-VIII.
14. Комісія рішенням від 16.09.2025 № 37/вс-25 допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у Конкурсі.
15. Рішенням ВККС від 19.09.2025 № 175/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення.
16. Комісія рішенням від 02.10.2025 № 185/зп-25 затвердила результати тестування знань з історії української державності, кандидат отримав 40 балів. Цим же рішенням позивача допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації ВАКС.
17. Рішенням ВККС від 14.10.2025 № 187/зп-25 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації ВАКС, кандидат отримав 141 бал. Цим же рішенням Комісії ОСОБА_1 допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.
18. Комісія рішенням від 29.10.2025 № 195/зп-25 затвердила результати тестування когнітивних здібностей, кандидат отримав 51,08 бали. Цим же рішенням Комісії його допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації ВАКС.
19. ВККС рішенням від 22.12.2025 № 223/зп-25 затвердила результати виконання практичного завдання, кандидат отримав 131,75 балів.
20. Рішенням Комісії від 04.02.2026 № 7/зп-26 кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
21. ВККС рішенням від 29.04.2024 № 111/зп-24 призначила членів ГРМЕ.
22. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 8 Закону № 2447-VIII ГРМЕ ініціювала розгляд у спеціальному спільному засіданні питання відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям, визначеним частиною четвертою цієї статті. Відповідно до вимог пунктів 137-140 параграфа 10 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККС від 13.10.2016 № 81/зп-16 (далі - Регламент ВККС), до Комісії надіслано відповідне повідомлення.
23. ВККС та ГРМЕ, зокрема, дослідили та оцінили такі обставини.
Так, відповідачем встановлено, що протягом 2022- 2023 років ОСОБА_1 був членом конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови АРМА. 28.06.2023 за результатами голосування конкурсної комісії ОСОБА_2 була визначена переможцем конкурсу. ОСОБА_1 також віддав свій голос за її кандидатуру.
Проте, 29.06.2023 він опублікував допис у соціальній мережі «Facebook» про відкликання свого голосу за ОСОБА_2 через відсутність на момент голосування повної інформації стосовно неї, яка мала вирішальне значення та яка його «приголомшила», а також через порушення процедури голосування.
Комісія та ГРМЕ звернули увагу на непослідовність пояснень кандидата щодо підготовки до розгляду кандидатур на посаду Голови АРМА, його участі в голосуванні та обставин відкликання відданого голосу, що викликає сумніви щодо правдивості відомостей, наданих кандидатом стосовно вказаних обставин.
ВККС та ГРМЕ вважали, що надані кандидатом пояснення свідчать про те, що він не продемонстрував належного рівня сумлінного ставлення до виконання своїх обов`язків як члена конкурсної комісії.
На думку ВККС, заява ОСОБА_1 щодо відкликання голосу після завершення процедури голосування через суспільну критику не узгоджується з регламентом конкурсної комісії, не створює жодних правових наслідків проте створює враження, що кандидат піддався суспільному тиску при її оприлюдненні, що ставить під сумнів його здатність дотримуватися вимог незалежності.
З урахуванням цього Комісія та ГРМЕ мають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата показникам «сумлінність», «незалежність», «чесність» критерію доброчесності.
24. Комісія та ГРМЕ, заслухавши доповідачів від Комісії та ГРМЕ, дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, під час закритого обговорення винесли на голосування 17.03.2026 питання: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII».
Проти визнання кандидата таким, що відповідає вказаним критеріям, проголосувало дев`ять членів Комісії та шість членів ГРМЕ.
Отже, в контексті приписів частини четвертої статті 8 Закону № 2447-VIII рішення про відповідність кандидата на посаду судді ВАКС ОСОБА_1 критеріям, передбаченим, не було підтримано визначеною законом більшістю голосів від спільного складу Комісії та ГРМЕ, за необхідної умови підтримки такого рішення мало проголосувати не менше половиною членів ГРМЕ.
З цих підстав ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає зазначеним критеріям.
25. Не погоджуючись із вказаним рішенням ВККС, ОСОБА_1 звернувся до суду.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Завданням адміністративного судочинства у силу приписів частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
28. За правилами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, визначеним у цій статті.
29. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
30. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
31. Частиною першою статті 1 Закону № 2447-VIII визначено, що Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.
32. Частиною першою статті 7 Закону № 2447-VIII встановлено, що суддею ВАКС може бути особа, яка відповідає визначеним Конституцією України та Законом № 1402-VIII вимогам до кандидатів на посаду судді, а також додатковим спеціальним вимогам, встановленим цією статтею.
33. Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2447-VIII конкурс на зайняття посади судді ВАКС здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України та Законом № 1402-VIII, з урахуванням передбачених цією статтею особливостей.
34. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
35. Згідно з частиною другою статті 33 Закону № 1402-VIIІ суддею ВАКС може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у ВАКС, а також відповідає іншим вимогам, встановленим законом.
36. Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII встановлено, що ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
37. Пунктами 7, 10 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIIІ передбачено, що Комісія, зокрема, проводить кваліфікаційне оцінювання та здійснює інші повноваження, визначені законом.
38. Згідно з частинами першою, третьою статті 79-2 Закону № 1402-VIIІ ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад, зокрема суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
Конкурс на зайняття вакантної посади судді ВАКС проводиться з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 2447-VIII.
39. Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону № 1402-VIIІ у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
40. Пунктами 1, 2 та 3 частини четвертої статті 79-3 цього Закону визначено, що ВККС:
на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;
проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;
проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;
41. За приписами пункту 4 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIIІ ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
42. За частинами першою та другою статті 83 Закону № 1402-VIIІ кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
43. Відповідно до частини дев`ятої статті 69 Закону № 1402-VIIІ кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
44. Частиною п`ятою статті 83 Закону № 1402-VIIІ визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
45. Комісія рішенням від 22.01.2025 № 20/зп-25 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
46. Згідно з пунктами 2.13, 2.14 розділу 2 цього Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя (далі - ВРП).
47. Відповідно до частини шостої статті 83 Закону № 1402-VIIІ ВРП затверджує Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з ВККС, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.
48. ВРП рішенням від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
49. Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону № 2447-VIII з метою сприяння ВККС у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності ВАКС, утворюється Громадська рада міжнародних експертів. Громадська рада доброчесності, що утворена і здійснює діяльність відповідно до Закону № 1402-VIIІ, на час діяльності ГРМЕ не залучається до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.
50. Частиною п`ятою статті 8 Закону № 2447-VIII встановлено, що за ініціативою не менше трьох членів ГРМЕ питання відповідності будь-якого кандидата на посаду судді ВАКС критеріям, зазначеним в частині четвертій цієї статті, розглядається на спеціальному спільному засіданні ВККС та ГРМЕ. Рішення щодо відповідності такого кандидата цим критеріям ухвалюється більшістю від спільного складу ВККС та членів ГРМЕ, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ. У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі. Таке спеціальне спільне засідання проводиться не пізніше ніж на тридцятий день з дня оголошення результатів іспиту, що складається кандидатами для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності.
51. Згідно з пунктом 11, 12, 14, 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2447-VIII спеціальне спільне засідання, передбачене частиною п`ятою статті 8 цього Закону, може бути проведено не пізніше ніж на сорок п`ятий день з дня оголошення результатів іспиту, що складається кандидатами для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності.
У рішенні, передбаченому частиною п`ятою статті 8 цього Закону, зазначаються результати поіменного голосування членів ВККС та членів ГРМЕ. Таке рішення підписують Голова ВККС (у разі відсутності Голови - особа, яка виконує його обов`язки) та голова ГРМЕ (у разі відсутності голови - особа, яка виконує його обов`язки).
ГРМЕ сприяє ВККС у встановленні відповідності кандидатів на посаду судді ВАКС критерію доброчесності відповідно до частини дев`ятої статті 69 Закону № 1402-VIIІ.
Для здійснення своїх повноважень члени ГРМЕ мають право повного доступу до матеріалів досьє кандидатів на посаду судді ВАКС, а також суддівського досьє суддів, які беруть участь у відповідному конкурсі. У разі якщо до інформації, що міститься у таких досьє, законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом.
52. Частиною сьомою статті 8 Закону № 2447-VIII передбачено, що на кожному етапі кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді ВАКС секретаріатом ВККС забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідних засідань.
53. Відповідно до частини дев`ятої статті 9 цього Закону ГРМЕ:
1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо кандидатів на посади суддів ВАКС;
2) надає ВККС інформацію щодо кандидатів на посади суддів ВАКС;
3) бере участь у спеціальному спільному засіданні у передбачених цим Законом випадках;
4) вживає заходів до захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, які стали відомі ГРМЕ, її членам у зв`язку із здійсненням їх повноважень.
54. Також, порядок розгляду Комісією питання проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді ВАКС за участі ГРМЕ визначений положеннями Регламенту ВККС (в редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, зі змінами).
55. Пунктом 132 Регламенту ВККС визначено, що з метою встановлення для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидата на посаду судді ВАКС (далі - кандидат) критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII, Комісія в погоджені з ГРМЕ строки своєчасно надає ГРМЕ та уповноваженим ГРМЕ працівникам перелік кандидатів і наявні у неї матеріали стосовно цих кандидатів, зокрема: копію досьє кандидата на посаду судді (далі - досьє), копію суддівського досьє судді, які беруть участь у відповідному конкурсі, у триденний строк із дня ухвалення рішення про допуск до етапу складання практичного завдання; рішення про допуск кандидатів до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди в одноденний строк з дня його ухвалення; копії матеріалів, які доповнюють досьє, та тих, що надходитимуть до Комісії після того, як копію досьє буде передано до ГРМЕ.
56. Згідно з пунктом 137 Регламенту ВККС не менше як три члени ГРМЕ можуть ініціювати розгляд питання відповідності кандидата критеріям на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до Комісії повідомлення про ініціювання спеціального спільного засідання.
Комісія визначає дату, час і місце проведення спеціального спільного засідання. Дата і час проведення такого засідання визначаються, зважаючи на розумні і погоджені ГРМЕ та ВККС строки, ураховуючи встановлені законом і рішеннями Комісії строки проведення процедур у межах відповідного конкурсу, зокрема строки проведення спеціального спільного засідання і повідомлення кандидата (пункт 141 Регламенту ВККС).
57. Відповідно до пунктів 153, 154 Регламенту ВККС спеціальне спільне засідання, у разі його ініціювання членами ГРМЕ, відповідно до цього Регламенту проводиться не пізніше ніж сорока п`яти днів з дня оголошення Комісією результатів іспиту.
У разі неподання членами ГРМЕ до Комісії повідомлення про ініціювання спеціального спільного засідання стосовно кандидата у визначений строк, дослідження досьє цього кандидата та проведення з ним співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання здійснюється Комісією в установленому порядку.
58. Згідно з пунктом 157 Регламенту ВККС спеціальне спільне засідання Комісії та ГРМЕ проводиться за безпосередньої участі членів Комісії та ГРМЕ. Члени ГРМЕ можуть брати участь у спеціальному спільному засіданні в режимі відеоконференції.
59. Пунктом 163 Регламенту ВККС визначено, що після обговорення інформації про кандидата на посаду судді ВАКС у спеціальному спільному засіданні на голосування виноситься питання щодо і лише щодо того: «Чи відповідає кандидат критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII».
60. Голосування проводиться за відсутності кандидата, стосовно якого вирішується питання (пункт 164 Регламенту ВККС).
61. Відповідно до пунктів 166, 167 Регламенту ВККС кандидат визнається таким, що відповідає критеріям і продовжує участь у конкурсі, якщо за таке рішення проголосувала більшість від спільного складу Комісії та членів ГРМЕ, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ.
Якщо рішення, зазначене у пункті 163 цього Регламенту ВККС, не ухвалено, кандидат визнається таким, що не відповідає критеріям і припиняє участь у конкурсі.
62. За такого правового регулювання, колегія суддів наголошує, що положеннями Закону № 2447-VIII встановлюється особливий порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді ВАКС та прийняття рішення щодо відповідності кандидата на таку посаду критеріям доброчесності на спеціальному спільному засіданні Комісії та ГРМЕ. Тобто запроваджено особливий механізм підтвердження кандидатів відповідності критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), необхідним для участі у конкурсі, а оцінка такої відповідності здійснюється за допомогою долучення до цієї роботи спеціально утвореного органу - ГРМЕ.
63. Частина друга статті 88 Закону № 1402-VIIІ визначає, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.
64. Водночас частиною третьою статті 88 цього Закону встановлено спеціальні підстави для оскарження та скасування рішення Комісії, ухваленого за результатами кваліфікаційного оцінювання. Зокрема таке рішення може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
65. Отже, вимога щодо вмотивованості є безпосередньою законодавчою вимогою до рішення ВККС та передбачає необхідність наведення у ньому підстав і мотивів, з яких Комісія дійшла відповідного висновку.
66. Колегія суддів враховує, що у постанові від 08.07.2026 у справі № 990/389/25, при оцінці повноважень Комісії, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що повноваження ВККС у процесі здійснення добору суддів загалом та проведення їх оцінювання за відповідними критеріями є дискреційними. Втім, дискреційний характер таких повноважень не свідчить про те, що вони є необмеженими та не піддаються судовому контролю.
67. Колегія суддів враховує, що згідно з положеннями Рекомендації № R(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів на 316-й нараді заступників міністрів від 11.03.1980, як дискреційне повноваження необхідно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
68. Повноваження ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є виключною компетенцією Комісії як уповноваженого органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. Оцінювання відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
69. Водночас межі дискреції Комісії у конкурсній процедурі на зайняття вакантних посад суддів, у тому числі у вищому спеціалізованому суді, зокрема і прийняття рішення за результатами проведення співбесіди з кандидатами, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес розгляду Комісією питання про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, як і прийняте за результатом цього процесу рішення, мають бути зрозумілим як суддям (кандидатам на посаду судді), щодо яких їх ухвалено, так і незалежному сторонньому спостерігачу.
70. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи / пояснення судді (кандидата на посаду судді) взято до уваги і, що важливо, давати розуміння, чому і чим керувалася Комісія, коли оцінювала відповідність цього судді (кандидата на посаду судді) критеріям компетентності, доброчесності чи професійної етики.
71. Подібного висновку щодо меж дискреції Комісії у конкурсних процедурах Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у постановах від 20.03.2025 у справі № 990/85/24, від 28.11.2024 у справі № 990/92/24.
72. Отже, одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб`єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Визначальним критерієм правомірності рішення ВККС про непідтвердження здатності кандидатів здійснювати правосуддя у вищому спеціалізованому суді в аспекті їх відповідності критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики є встановлення Комісією обставин, які мають істотний вплив на прийняття рішення, та мотивів, з яких ВККС дійшла відповідних висновків.
73. Комісія відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі визнати кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Проте суд повинен забезпечити, щоб реалізація ВККС дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не була свавільною.
74. Наведені вище правові положення та висновки Великої Палати Верховного Суду дають підстави вважати, що дискреційний характер повноважень Комісії не виключає можливості судового контролю за їх реалізацією. Водночас такий контроль не передбачає надання судом власної оцінки кандидату замість ВККС чи втручання у здійснення нею дискреційних повноважень, а спрямований, зокрема, на перевірку того, чи наведено в рішенні належні та зрозумілі мотиви, з яких ВККС дійшла відповідних висновків.
75. Отже, при вирішенні цієї справи суд перевіряє, чи містить оскаржуване рішення визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких ВККС дійшла висновку про невідповідність кандидата відповідним критеріям. При цьому така перевірка має здійснюватися щодо кожного з критеріїв, невідповідність яким покладено Комісією в основу оскаржуваного рішення.
76. Вмотивоване рішення ВККС про визнання особи такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною четвертої статті 8 Закону № 2447-VIII та припинення участі у конкурсі на посаду судді ВАКС, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав для такого висновку.
77. Суд наголошує на тому, що відповідно до частини п`ятої статті 101 Закону № 1402-VIIІ рішення ВККС, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів ВККС.
78. Вимога щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення повинне прийматися з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб`єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення обов`язково повинне бути вмотивованим.
79. Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.12.2024 у справі № 990/71/24.
80. Прозоре та публічне проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді серед кандидатів на посаду судді передбачає активну і безпосередню участь судді чи кандидата на посаду судді, право на пояснення і спростування будь-якої інформації, яка може негативно вплинути на оцінку його ділових, професійних, морально-етичних якостей як претендента на набуття чи збереження статусу судді. Зазначені норми чітко вказують на те, що підставами для рішення про невідповідність критеріям, визначеним частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII та припинення участі у конкурсі на посаду судді ВАКС за критеріями, передбаченими частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII, є обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
81. Ці підстави повинні бути об`єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об`єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом.
82. Комісія відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення рекомендації про призначення на посаду судді.
83. Проте нормативне визначення підстав оскарження рішення ВККС щодо кандидата на посаду судді і, зокрема, те, що рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні рекомендації для призначення судді на посаду або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не означає, що підстави відмови внести рекомендацію на посаду судді можуть бути формальними, номінальними чи декларативними тощо. Їх треба розуміти так, що вони міститимуть у собі змістовну, якісну інформацію про персону претендента на цю посаду, про її життєдіяльність, морально-етичну поведінку, репутацію тощо.
84. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.11.2022 у справі № 9901/355/21, від 30.05.2024 у справі № 990/3/24, неодноразово зазначала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.
85. Водночас колегія суддів вважає за потрібне наголосити на тому, що правова процедура є складовою принципів законності та верховенства права і передбачає правні вимоги до належного ухвалення актів органами публічної влади.
86. У Рішенні від 11.10.2018 № 7-р/2018 у справі № 1-123/2018(4892/17) Конституційний Суд України зазначив, що принцип юридичної визначеності як один з елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.
87. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для висновку Комісії про невідповідність позивача критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII, стали встановлені ВККС обґрунтовані сумніви щодо відповідності позивача показникам «сумлінність», «незалежність» та «чесність» критерію доброчесності.
88. Відповідно до пункту 11 Єдиних показниках, які використовувались при прийнятті оскаржуваного у справі рішення, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показникам у разі відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику. Сумнів не може ґрунтуватися лише на припущеннях або суб`єктивній думці.
89. Згідно з пунктом 12 Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність / неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність / відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.
90. Пунктом 14 Єдиних показників визначено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) таким показникам:
- незалежність;
- неупередженість;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- чесність;
- сумлінність;
- непідкупність;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
91. Отже, для визнання наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата показникам «сумлінність», «незалежність» та «чесність» недостатньо встановлення лише певної обставини, яка формально може бути співвіднесена з відповідним показником. Така обставина має бути належно встановлена, а висновок про її значення для оцінки доброчесності має ґрунтуватися не на припущеннях чи суб`єктивному сприйнятті, а на сукупності об`єктивних даних із урахуванням характеру, тяжкості, наслідків, обставин та інших чинників, передбачених пунктом 12 Єдиних показників.
92. З огляду на наведене, оцінюючи законність оскаржуваного рішення в частині встановлення Комісією обґрунтованих сумнівів щодо відповідності позивача показникам «сумлінність», «незалежність» та «чесність», суд має перевірити не лише наявність зазначених у рішенні обставин, а й те, чи наведено Комісією достатні та об`єктивні мотиви, які дають підстави пов`язати ці обставини з невідповідністю позивача кожному із зазначених показників та визнати такий сумнів саме обґрунтованим.
93. Так, в основу висновку про невідповідність позивача показникам «сумлінність», «незалежність» та «чесність» в оскаржуваному рішенні покладено обставини, пов`язані з тим, що протягом 2022- 2023 років ОСОБА_1 був членом конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови АРМА.
28.06.2023 за результатами голосування конкурсної комісії ОСОБА_2 була визначена переможцем конкурсу. ОСОБА_1 також віддав свій голос за її кандидатуру.
Проте, 29.06.2023 він опублікував допис у соціальній мережі «Facebook» про відкликання свого голосу за ОСОБА_2 через відсутність на момент голосування повної інформації стосовно неї, яка мала вирішальне значення та яка його «приголомшила», а також через порушення процедури голосування.
94. Під час спеціального спільного засідання на запитання, чи був кандидат підготовлений до розгляду кандидатур у цьому конкурсі, він відповів ствердно: «дуже і дуже». Далі кандидат пояснив таке:
«Коли я віддавав свої голоси за кандидатів на посаду Голови АРМА, я виходив із того, що в моєму розпорядженні були профайли цих кандидатів, інформація, зібрана робочою групою, та інформація, яка надходила із відповідних державних органів влади. Частина цієї інформації мені надавалася шляхом пересилання на мій особистий імейл, тому я мав до неї доступ віддалено. Частина інформації, яка була доволі чутливою, зберігалась на комп`ютері, який знаходився безпосередньо в приміщенні Кабінету Міністрів України. І мене як члена комісії не завжди повідомляли про те, що на цей комп`ютер були внесені якісь дані або нові відомості. Стосовно кандидатури пані ОСОБА_2 , у профайлі, який був підготовлений членом робочої групи, зазначалася така інформація, серед усіх фактів там була наведена така фраза: «стосовно цієї кандидатки здійснюється досудове розслідування Національним антикорупційним бюро України» і нібито зазначалось про її причетність до якихось там подій. Ця інформація не була супроводжена нічим, у мене в розпорядженні не було жодних документів, матеріалів кримінального провадження, на які я міг би послатись. Як професійний юрист я цю інформацію сприйняв як інформацію, позаяк вона не була нічим підтверджена, тому я не міг нею оперувати. В подальшому з`ясувалося під час розмови з колегами, зокрема з представниками конкурсної комісії, які були делеговані міжнародними організаціями, що на тому комп`ютері, який розташовувався в приміщенні Кабінету Міністрів України, була наявна інформація від Національного антикорупційного бюро України про це кримінальне провадження. Мене як члена конкурсної комісії, коли я довідався про цю інформацію, вона мене дійсно приголомшила. І дізнавшись про цю інформацію, я можу сказати, що я ніколи би в житті не віддав свій голос за цього кандидата».
Надалі на чергове уточнювальне запитання кандидат повідомив: «я відчував сором через те, що, як мені здається, я дещо недопрацював, я міг би бути більш прискіпливим до всіх тих документів, які надавалися комісії, які цілком могли бути у моєму розпорядженні на момент ... засідання».
95. Комісія та ГРМЕ критично оцінили пояснення кандидата з огляду на таке.
Незважаючи на те, що спершу ОСОБА_1 повідомив, що ретельно готувався до засідання та був повністю готовий до розгляду кандидатур, надалі він визнав, що недостатньо опрацював надані документи. За його словами, хоча ОСОБА_1 і було відомо про кримінальне провадження, пов`язане з однією з кандидатів, він не ознайомився з його деталями.
Комісія та ГРМЕ звернули увагу, що кандидат є громадянином України та постійно проживає на території України, а тому як член конкурсної комісії мав можливість особисто ознайомитися з будь-якою інформацією щодо кандидатів на посаду Голови АРМА, яка була доступна для конкурсної комісії. Також ознайомлення з такою інформацією для ухвалення рішення було його обов`язком як члена конкурсної комісії, оскільки від цього залежали результати голосування та визначення переможця конкурсу, якого надалі рекомендували для призначення. Тому кандидат як член конкурсної комісії та професійний юрист, який сумлінно ставиться до виконання своїх обов`язків, мав вжити всіх можливих заходів для повного та вичерпного з`ясування обставин, що мали значення для обґрунтованого ухвалення рішення. Водночас стверджувана можливість доступу до такої інформації лише з приміщення Кабінету Міністрів України не є об`єктивною причиною (непереборною обставиною), через яку кандидат не міг ознайомитися з такою інформацією, оскільки він фізично мав можливість особисто приїхати в це приміщення для вивчення матеріалів, як інші члени комісії, які, за словами кандидата, були обізнані про деталі кримінального провадження, про що повідомили йому після завершення засідання.
96. Під час спеціального спільного засідання на запитання про підставу для відкликання свого голосу за ОСОБА_2 кандидат повідомив, що, на його думку, конкурсна комісія порушила процедуру голосування. Так, кандидат вказав, що «на моє здивування, коли відбулось оце рейтингове голосування, голова конкурсної комісії оголосила про те, що ми маємо переможця. Моя помилка була в тому, що я тоді через свою недосвідченість участі в подібних політичних процесах не звернув на це уваги. Лише після засідання десь через годину я усвідомив, що те, як ми проголосували, не відповідає нормам регламенту». Водночас ОСОБА_1 визнав, що члени конкурсної комісії завчасно погодили процедуру голосування. Кандидат не висловив заперечення щодо порушення регламенту в контексті проведення голосування ні до, ні безпосередньо під час засідання. Зауваження щодо порушення процедури було висвітлено лише після негативної реакції громадянського суспільства на результати конкурсу.
97. Комісія та ГРМЕ відзначили, що кандидат хоч до цього і не брав участі в конкурсних відборах на посаду голови органу державної влади як член комісії, однак був членом комісії з добору керівного складу органів прокуратури (2021- 2023 роки), членом кадрових комісій з атестації прокурорів місцевих та регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора (2021- 2023 роки), а також членом Громадської ради доброчесності (2018- 2020 роки). Ураховуючи такий досвід роботи у складі колегіальних інституцій, кандидат не міг не усвідомлювати, як саме відбувається процедура голосування конкурсною комісією.
98. На уточнювальне запитання щодо юридичних підстав відкликання свого голосу кандидат визнав, що регламентом конкурсної комісії не передбачалось можливості члену комісії відкликати голос після того, як відбулось голосування та були опубліковані результати голосування, хоча, на його думку, він не діяв «всупереч» регламенту, оскільки пряма заборона на відкликання голосу була відсутня. У зв`язку з цим Комісія та ГРМЕ звернули увагу, що як професійний юрист кандидат не міг не усвідомлювати, що його заяви у формі публікації в соціальних мережах про відкликання голосу за вже ухвалені рішення не мають і не можуть мати жодних правових наслідків.
99. Під час спеціального спільного засідання кандидат запевнив, що в разі обрання суддею ВАКС, він буде дотримуватись процесуальних норм, не буде «відкликати» прийняті рішення, а також зможе бути незалежним від суспільного тиску у прийнятті рішень. Водночас у дописі, опублікованому на сторінці кандидата в соціальній мережі «Facebook», кандидат відзначив таке: «все своє життя я вважав і продовжую вважати себе представником громадянського суспільства. Думка цього суспільства для мене є вирішальною, а окрім того, я вважаю, що довіра поважних міжнародних та національних громадських організацій до кандидатури очільника такої критичної антикорупційної інституції як АРМА має величезне значення. Саме тому, зваживши всі «за» і «проти», я відкликаю свій голос за ОСОБА_2 …».
Ураховуючи визначальне значення для кандидата думки суспільства, у Комісії та ГРМЕ виникли сумніви, що в разі обрання на посаду судді ВАКС, кандидат зможе діяти відповідно до вимог Кодексу суддівської етики щодо незалежності. Так, згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики (у редакції від 22.02.2013), суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
100. Відповідно до пункту 15 Єдиних показників незалежність - це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов`язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику незалежності, якщо зокрема, але не виключно здійснює свою діяльність незалежно, у такий спосіб, щоб це було очевидно для звичайної розсудливої людини (підпункт 2 пункту 15 Єдиних показників).
101. Згідно з пунктом 18 Єдиних показників чесність - правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації (підпункт 3 пункту 18 Єдиних показників).
102. За змістом пункту 19 Єдиних показників сумлінність - старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов`язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим (підпункт 1 пункту 19 Єдиних показників).
103. Верховний Суд погоджується з висновками ВККС та ГРМЕ стосовно непослідовності пояснень кандидата на посаду судді ОСОБА_1 щодо підготовки до розгляду кандидатур на посаду Голови АРМА, його участі в голосуванні та обставин відкликання відданого голосу, що викликає сумніви щодо правдивості відомостей, наданих кандидатом стосовно вказаних обставин.
Крім того колегія суддів вважає, що надані кандидатом непослідовні пояснення надали Комісії об`єктивні підстави вважати, що останній не продемонстрував належного рівня сумлінного ставлення до виконання своїх обов`язків як члена конкурсної комісії.
Водночас подана ОСОБА_1 заява щодо відкликання голосу після завершення процедури голосування через суспільну критику, цілком слушно оцінена Комісією, як така, що не узгоджується з регламентом конкурсної комісії та не створює жодних правових наслідків, проте створює враження, що кандидат піддався суспільному тиску при її оприлюдненні, що ставить під сумнів його здатність дотримуватися вимог незалежності.
104. За таких обставин Комісія та ГРМЕ обґрунтовано відповідно до Єдиних показників мали сумнів щодо відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 показникам «сумлінність», «незалежність» та «чесність» критерію доброчесності.
105. Верховний Суд зауважує, що Комісія встановила обставини, які свідчать про обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата на посаду судді, та навела їх в якості підстав прийнятого рішення.
Водночас кандидат фактично погодився з цими обставинами, проте по іншому їх оцінював.
Отже, доводи позивача зводяться до переоцінки наведених в оскаржуваному рішенні мотивів, незгода позивача з якими не може свідчити про відсутність останніх, з яких ВККСУ дійшла відповідних висновків.
106. Посилання ОСОБА_1 на невстановлення ВККС та ГРМЕ невідповідності позивача жодному з перелічених у частині четвертій статті 8 Закону № 2447-VIII критеріїв спростовується зазначеним вище пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого ГРМЕ сприяє ВККС у встановленні відповідності кандидатів на посаду судді ВАКС критерію доброчесності відповідно до частини дев`ятої статті 69 Закону № 1402-VIIІ, що має місце лише за відсутності обґрунтованих сумнівів, зокрема, у його незалежності, чесності, сумлінності, що власне і було встановлено на спеціальному спільному засіданні Комісії та ГРМЕ.
107. Щодо непогодження позивача з викладеною в оскаржуваному рішенні кваліфікацією його дій слід зазначити, що, по-перше, з огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на зайняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція. Тож, непослідовність пояснень кандидата на посаду судді ОСОБА_1 щодо підготовки до розгляду кандидатур на посаду Голови АРМА, його участі в голосуванні та обставин відкликання відданого голосу цілком закономірно викликає сумніви щодо правдивості відомостей, наданих кандидатом стосовно вказаних обставин.
По-друге, сумлінність як показник відповідності судді критерію доброчесності характеризує ставлення кандидата на посаду судді до виконання своїх повноважень. Згідно із наданими позивачем під час спеціального спільного засідання Комісії та ГРМЕ пояснень, останній навіть не заперечував, що він як член конкурсної комісії недостатньо опрацював надані стосовно кандидата на посаду Голови АРМА ОСОБА_2 документи.
Більше того, позивач, посилаючись на усвідомлення порушення регламенту під час голосування, в той же час не висловив заперечення щодо порушення цього регламенту в контексті проведення голосування ні до, ні безпосередньо під час засідання конкурсної комісії.
І, по-третє, колегія суддів погоджується із твердженням відповідача, що незалежність як критерій оцінювання кандидата на посаду судді, визначений пунктом 15 Єдиних показників, та з цих підстав критично оцінює покликання позивача на Правила адвокатської етики та Кодекс суддівської етики, оскільки останні не мають пріоритету для Комісії під час конкурсу.
Водночас показник «незалежність» як критерій оцінювання це здатність кандидата на посаду судді виконувати свої повноваження та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання тощо.
Колегія суддів вважає, що відповідач цілком слушно врахував при прийнятті оскаржуваного рішення, що відкликання власного голосу позивачем під час добору очільника АРМА відбулось саме за результатами негативної реакції суспільства на визначення переможця.
Такий висновок ґрунтується на визнанні позивачем цього факту під час співбесіди та підтверджується його дописом у соціальній мережі з акцентом на те, що думка суспільства для нього є «вирішальною».
Цей доведений факт цілком слушно викликав у Комісії та ГРМЕ обґрунтовані сумніви у здатності позивача здійснювати правосуддя без стороннього впливу.
108. Щодо тверджень позивача про відсутність у запиті ГРМЕ жодних питань, які б стосувалися обставин його участі у конкурсних процедурах з добору очільника АРМА у 2022- 2023 роках, слід зазначити, що висловлюючи бажання взяти участь у конкурсі, позивач тим самим погодився із його умовами, в тому числі й щодо проведення стосовно нього перевірки, яка включає також вивчення інформації, оприлюдненої ним у загальнодоступному, публічному ресурсі та яка перебуває у відкритому доступі.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до запису співбесіди із ОСОБА_1 , позивач зазначив, що: «Я дуже радий, що ми зможемо обговорити цей епізод моєї біографії», що свідчить про його готовність надавати пояснення з приводу його діяльності як члена конкурсної комісії з відбору Голови АРМА у 2022-2023 роках. Проте змінив своє відношення до обговорення цього питання лише внаслідок негативного рішення відповідача.
Водночас, як слушно зазначає відповідач, у досьє кандидата на посаду судді ОСОБА_1 , з яким останній мав змогу ознайомитись в будь який час до проведення співбесіди, міститься звернення ГО «ВО «Автомайдан» від 12.01.2026, яке надійшло до Комісії 11.02.2026 за вх. № 02-1637/26.
У цьому звернені, організація просила оцінити професійну етику та доброчесність кандидата, зокрема, врахувавши його рішення на посаді члена конкурсної комісії з відбору Голови АРМА.
Також, до ВККС 12.02.2026 за вх. № 02-1885/26, надійшов лист Громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» від 12.02.2026 № ТІ-92, в якому, зокрема, організація наводить аналіз діяльності ОСОБА_1. як члена конкурсної комісії з відбору Голови АРМА.
109. Верховний Суд зауважує, що поняття «доброчесність» у контексті відбору суддів є комплексною категорією, що охоплює не лише формальне дотримання законодавчих вимог, але й етичні, моральні та професійні якості особи, а тому його практичне застосування вимагає ретельного й індивідуалізованого аналізу кожної конкретної ситуації. Доброчесність формується через сукупність обставин, дій та мотивів, які необхідно оцінювати в їхньому взаємозв`язку.
110. Невідповідність критерію доброчесності є фінальним висновком, який має ґрунтуватися на виваженій та ретельній оцінці сукупності людських і професійних якостей, поведінки та обставин, що демонструють несумісність із високими стандартами суддівської професії. Такий висновок не може бути формальним чи поверхневим, адже доброчесність як інтегральна характеристика судді передбачає не лише відсутність порушень, але й здатність особи викликати довіру суспільства до судової влади. Відповідно, обґрунтування невідповідності критерію доброчесності має бути не лише належно мотивованим, але й достатньо переконливим, щоб сторонній незалежний спостерігач міг чітко зрозуміти, чому конкретна особа не може виконувати функції судді.
111. В обсязі встановлених у цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин суд висновує, що оскаржуване рішення відповідає вимогам частини четвертої статті 8 Закону № 2447-VIII та пунктам 15, 18, 19 Єдиних показників, а також критеріям обґрунтованості, безсторонності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Викладені у рішенні Комісії мотиви не є довільними чи нераціональними. Відсутні й підстави вважати, що реалізація Комісією дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання щодо ОСОБА_1 була свавільною.
112. Судом було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.
113. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (пункт 29 рішення ЄСПЛ від 09.12.2009 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
114. Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
115. На підставі викладеного, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд приходить до висновку про правомірність рішення ВККС від 17-20.03.2026 № 132вс-26, відсутність підстав для його скасування, як і для зобов`язання ВККСУ провести засідання з метою вирішення питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді ВАКС ОСОБА_1. в межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 03.06.2025 № 112/зп-25, адже така вимога є похідною.
116. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
117. За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді сплаченого судового збору за звернення з цим позовом до суду відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 244-250, 255, 266, 295, 297 КАС України, Суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Головуючий С.М. Чиркін
Судді А.Ю. Бучик
В.М. Кравчук
А.І. Рибачук
О.П. Стародуб
Оригінал: reyestr.court.gov.ua