Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №620/13652/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №620/13652/25

адміністративне провадження № К/990/8852/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Єресько Л.О., Уханенка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року (головуючий суддя - Кравченко Є.Д., судді: Осіпова О.О., Златін С.В.)

у справі № 620/13652/25

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

третя особа: ОСОБА_1 ,

про визнання протиправною та скасування постанови.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11 грудня 2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 79456150.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Чернігівській області оскаржило його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу повернуто ГУ ПФУ в Чернігівській області на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 26 січня 2026 року

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ПФУ в Чернігівській області звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд», однак, апелянтом до апеляційної скарги не додано докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів відповідачу - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

8. У той же час, як зазначив суд апеляційної інстанції, до апеляційної скарги долучено докази надсилання копії апеляційної скарги Сумському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України.

9. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, відповідно до пункту 3 частини другої статті 296 КАС України. Вказані недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом подання суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

10. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору в розмірі 3 633,60 грн.

11. Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України.

12. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 12 лютого 2026 року ГУ ПФУ в Чернігівській області в повному обсязі не усунуто недоліки апеляційної скарги, зокрема, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, доказів надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи, а саме Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та доказів сплати судового збору у повному обсязі, а саме у розмірі 3633,60 грн не надано.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, а саме частини другої статті 298 КАС України.

14. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2906,88 грн, а в подальшому доплачено 726,72 грн, про що надано платіжне доручення до суду апеляційної інстанції. Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у цій справі судовий збір сплачено в повному розмірі - 3633,60 грн.

15. Також скаржник зауважив, що в апеляційній скарзі на останній сторінці вказав, що скаргу одночасно направлено відповідачу та третій особі через систему «Електронний суд». Окрім того в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» наявні квитанції від 22 січня 2026 року № 5721937 та № 5721936 про доставку документів відповідачу та третій особі.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України (ухвала про повернення апеляційної скарги), та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

18. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подання, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

19. Вимоги до апеляційної скарги визначені у статті 296 КАС України, серед яких законодавцем передбачено, що в апеляційній скарзі зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

20. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

21. За приписами абзаців 1, 2 частини дев`ятої статті 44 КАС України в разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

22. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІТС), шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

23. Згідно з положеннями глави 4 КАС України учасниками справи є сторони (позивач та відповідач), треті особи та їх представники.

24. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 КАС України).

25. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

26. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками неусунення позивачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду справи на ухвалу про повернення апеляційної скарги.

27. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Чернігівській області звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та, з-поміж іншого, на виконання вимог пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України надало, зокрема, квитанції від 22 січня 2026 року № 5721937 та № 5721936 про доставку апеляційної скарги з додатками до електронного кабінету ОСОБА_1 та Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно.

28. Однак, відповідачем у цій справі є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

29. Водночас, доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів відповідачу - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з урахуванням положень статті 44 КАС України, ГУ ПФУ в Чернігівській області суду апеляційної інстанції не надало.

30. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Чернігівській області в апеляційній скарзі не зазначило відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, що свідчить про невідповідність поданої апеляційної скарги вимогам, встановленим пунктом 3 частини другої статті 296 КАС України.

31. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає правильною вимогу суду апеляційної інстанції про подання суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та необхідність надання доказів направлення копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів саме відповідачу - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

32. Вказані обставини спростовують доводи касаційної скарги про направлення апеляційної скарги через систему «Електронний суд» відповідачу - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

33. Таким чином, доводи касаційної скарги про надсилання апеляційної скарги відповідачу - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - через підсистему «Електронний суд» не підтверджені належними та допустимими доказами.

34. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

35. Залишаючи апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Чернігівській області без руху, суд апеляційної інстанції вказав, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 3 633,60 грн та докази надсилання копії скарги та копій доданих матеріалів відповідачу.

36. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 26 січня 2026 року ГУ ПФУ в Чернігівській області подало до суду апеляційної інстанції лише заяву про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн.

37. Розглянувши подану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Чернігівській області не усунуло в повному обсязі недоліки апеляційної скарги. Вказаний висновок підтверджується матеріалами справи

38. Так, з матеріалів справи слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Чернігівській області не додало документ про сплату судового збору, а після залишення апеляційної скарги без руху, скаржник надіслав до суду дві платіжні інструкції від 27 січня 2026 року № 309 на суму 726,72 грн та № 293 на суму 2 662,40 грн, що підтверджує лише сплату судового збору на загальну суму 3 389,12 грн.

39. Таким чином, твердження скаржника в касаційній скарзі про те, що судовий збір сплачено ним в повному розмірі спростовуються матеріалами справи.

40. Таким чином, сукупність обставин у цій справі вказує на те, що станом на дату винесення оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги ГУ ПФУ в Чернігівській області не виконало вимоги ухвали про усунення недоліків апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги.

41. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

42. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

44. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 350, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 340/5243/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

Л.О. Єресько

С.А. Уханенко,

Судді Верховного Суду