Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №724/1874/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року місто Чернівці справа №724/1874/26

провадження №22-ц/822/2227/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Височанської Н. К.,

суддів: Кулянди М.І., Лисака І.Н.,

за участю секретаря судових засідань Паучек І.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Скрипник С.М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.

Посилався на те, що з осені 2017 року по листопад 2025 року працював на автозаправній станції у селі Чагор Чернівецького району Чернівецької області, а його безпосереднім керівником був відповідач. 11 листопада 2025 року в межах кримінального провадження № 62025240050000529 за місцем його проживання було проведено обшук і вилучено мобільний телефон. Наступного дня, 12 листопада 2025 року, відповідач запропонував йому власноручно переписати заздалегідь надрукований текст розписки, датованої 16 січня 2025 року, про отримання 18 000 доларів США в борг з поверненням до 16 січня 2026 року, пояснивши це потребами кримінального провадження. Позивач стверджував, що грошових коштів не отримував, а розписку написав під психологічним тиском та у стані стресу, тобто його волевиявлення не було вільним. Посилаючись на статті 203, 215, 231, 1046, 1047, 1051 Цивільного кодексу України, просив визнати недійсним договір позики на суму 18 000 доларів США, укладений у формі розписки від 16 січня 2025 року, та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 липня 2026 року о 09:30 годині.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Єфтемієва Р.Ф. задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики - залишено без розгляду.

Повна ухвала складена 10 вересня 2026 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Хованець А.І., просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про відсутність у позивача інтересу до розгляду справи не відповідає обставинам справи. Представник позивача завчасно, 29 липня 2026 року, подав клопотання про відкладення підготовчого засідання 30 липня 2026 року через участь у судовому засіданні у справі № 727/15861/25 у Шевченківському районному суді міста Чернівців, а 03 вересня 2026 року подав клопотання про відкладення підготовчого засідання 09 вересня 2026 року у зв`язку з перебуванням за межами України, що підтверджується ваучером № 38515 на проживання в готелі з 06 вересня 2026 року по 13 вересня 2026 року. На думку апелянта, суд безпідставно визнав ці причини неповажними, застосував пункт 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України формально і не врахував активну процесуальну поведінку позивача, зокрема подання 23 липня 2026 року відповіді на відзив.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, поданому 05 жовтня 2026 року, представник відповідача - адвокат Єфтемій Р.Ф. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що позивач і його представник двічі поспіль не з`явилися у підготовчі засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали, а докази поважності причин неявки до клопотань про відкладення не додавали. Додані до апеляційної скарги документи, на думку відповідача, не можуть бути прийняті, оскільки їх мали подати до суду першої інстанції. Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду.

Мотивувальна частина

Межі розгляду справи

Відповідно до частин першої, другої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Щодо розгляду справи за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, про поважність причин неявки представник позивача суд не повідомив (а.с.86-89).

До початку розгляду справи від представника відповідача адвоката Єфтемія Р.Ф. надійшла заява з проханням розглядати справу у їх відсутність.

Згідно із статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №755/20287/21.

Також, якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та інших.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності представника позивача. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Отже, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, враховуючи баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає, що справу можливо розглянути за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30 липня 2026 року о 09:30 годині (а.с.20).

29 липня 2026 року представник позивача - адвокат Хованець А.І. сформував у підсистемі «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 30 липня 2026 року, у зв`язку з участю у судовому засіданні у справі № 727/15861/25 в Шевченківському районному суді міста Чернівців, призначеному на 30 липня 2026 року о 09:00 годині. Будь-яких доказів на підтвердження зазначеної обставини до клопотання додано не було (а.с.45).

Згідно з протоколом судового засідання від 30 липня 2026 року позивач і його представник у підготовче засідання не з`явилися, суд оголосив клопотання представника позивача та відклав підготовче засідання на 09 вересня 2026 року о 14:00 годині (а.с.46-47).

Судові повістки від 10 серпня 2026 року про виклик у підготовче засідання 09 вересня 2026 року доставлено до електронних кабінетів представника позивача - адвоката Хованця А.І. 10 серпня 2026 року об 13:30:18, відповідача ОСОБА_2 10 серпня 2026 року об 13:32:13 та представника відповідача - адвоката Єфтемія Р.Ф. 10 серпня 2026 року об 13:34:41, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а.с.48, 48 на звороті, 49).

03 вересня 2026 року представник позивача сформував у підсистемі «Електронний суд» клопотання, яке надійшло до суду 04 вересня 2026 року, про відкладення підготовчого засідання 09 вересня 2026 року у зв`язку з тим, що він перебуватиме у відпустці за межами України. До клопотання додано лише ордер, доказів перебування за межами України не додано (а.с.50, 51).

Згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції від 09 вересня 2026 року позивач та його представник у підготовче засідання не з`явилися, у засіданні в режимі відеоконференції брав участь представник відповідача - адвокат Єфтемій Р.Ф., який висловив думку щодо оголошеного клопотання представника позивача та просив вирішити питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою сторони позивача.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 10 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою учасників справи на проголошення судового рішення о 10:00 годині 10 вересня 2026 року фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося (а.с.54).

10 вересня 2026 року до суду надійшло (вх. № 11151) третє клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, призначеної, як у ньому зазначено, на 10 вересня 2026 року о 10:00 годині, з тих самих підстав перебування у відпустці за межами України. Клопотання підписане кваліфікованим електронним підписом 10 вересня 2026 року о 11:19 (а.с.57). Ухвалу суду від 10 вересня 2026 року доставлено до електронного кабінету адвоката Хованця А.І. 10 вересня 2026 року о 23:57:27 (а.с.58).

Заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника, а також клопотання сторони позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції в матеріалах справи немає.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вказав, що позивач та його представник не з`явилися у підготовче засідання 30 липня 2026 року та повторно не з`явилися у підготовче засідання 09 вересня 2026 року, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали. Суд виходив з того, що процесуальний закон не вимагає з`ясовувати поважність причин повторної неявки належним чином повідомленого позивача, а правове значення мають лише належне повідомлення, повторність неявки та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (частина перша статті 44 Цивільного процесуального кодексу України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 130 Цивільного процесуального кодексу України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй процесуальними правами. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності, яка може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 203/4777/20).

У постанові від 30 жовтня 2025 року у справі № 308/3334/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду уточнив, що процесуальний закон дійсно не вказує на необхідність врахування поважності причин повторної неявки позивача, проте лише у випадку, якщо позивач був належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

У постанові від 02 квітня 2026 року у справі № 753/9570/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи ухвалу про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника у підготовчі засідання, у справі, в якій представник позивача посилався на подання клопотань про відкладення через участь в інших судових процесах, виснував, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача, а доводи щодо поважності таких причин не мають правового значення для правильності вирішення цього процесуального питання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджено, що про підготовче засідання 30 липня 2026 року сторона позивача була обізнана, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (а.с.22), а також сформоване 29 липня 2026 року клопотання представника позивача про відкладення саме цього засідання. Про підготовче засідання 09 вересня 2026 року представника позивача повідомлено шляхом доставлення судової повістки до його електронного кабінету 10 серпня 2026 року, тобто майже за місяць до засідання, що в силу частини п`ятої статті 130 Цивільного процесуального кодексу України є належним повідомленням і самого позивача. Факт обізнаності про це засідання апелянт не заперечує і підтверджує поданим 03 вересня 2026 року клопотанням про його відкладення.

Позивач ОСОБА_1 особисто не з`явився у жодне з підготовчих засідань, його представник також двічі поспіль не з`явився, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про поважність причин неявки представника позивача колегія суддів відхиляє, оскільки за наведеною практикою Верховного Суду поважність причин повторної неявки належним чином повідомленого позивача правового значення не має. Крім того, колегія суддів зауважує, що до клопотань від 29 липня 2026 року та від 03 вересня 2026 року не було додано жодних доказів на підтвердження викладених у них обставин. Перебування представника у запланованій відпустці, про яку йому було відомо заздалегідь, не позбавляло позивача можливості взяти участь у підготовчому засіданні особисто, забезпечити участь іншого представника, заявити клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції в порядку статті 212 Цивільного процесуального кодексу України або подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Щодо доданих до апеляційної скарги копії судової повістки у справі № 727/15861/25, наказу № 2/22-к від 24 вересня 2022 року та ваучера № 38515, колегія суддів враховує, що відповідно до частини третьої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Апелянт таких причин не навів. До того ж ці документи стосуються лише поважності причин неявки представника, що з наведених вище підстав не впливає на правильність оскаржуваної ухвали.

Посилання апелянта на подання 23 липня 2026 року відповіді на відзив як на доказ зацікавленості у розгляді справи не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки пункт 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України пов`язує наслідок у вигляді залишення позову без розгляду саме з фактом повторної неявки належним чином повідомленого позивача та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності, а не з іншими процесуальними діями позивача. Висловлене в ухвалі судження про відсутність у позивача інтересу до розгляду справи не є самостійною підставою для залишення позову без розгляду і на правильність застосування зазначеної норми не впливає.

Подання представником позивача 10 вересня 2026 року ще одного клопотання, підписаного о 11:19, про відкладення розгляду справи не впливає на висновки суду, оскільки підготовче засідання, в якому вирішувалося питання про залишення позову без розгляду, відбулося 09 вересня 2026 року, а на 10 вересня 2026 року о 10:00 годині було призначено лише проголошення ухвали. До того ж клопотання підписане та подане вже після часу, призначеного для проголошення.

Неточне зазначення в резолютивній частині ухвали суду першої інстанції прізвища представника відповідача («Єфтемієва» замість «Єфтемія») є опискою, яка не впливає на законність судового рішення та може бути виправлена судом першої інстанції в порядку статті 269 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів також враховує, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права на доступ до суду, оскільки відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, залишення позову без розгляду у цій справі не порушує права позивача на справедливий суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до незгоди з ними.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінить рішення або ухвалить нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з апеляційним переглядом справи, відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на нього як на сторону, апеляційна скарга якої залишена без задоволення, і розподілу не підлягають.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів немає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, залишити без задоволення.

Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена судом 15 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.К. Височанська

Судді: М.І. Кулянда

І.Н. Лисак