Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №638/2934/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №638/2934/26 Головуючий 1 інстанції: Штих Т.В.

Провадження №33/818/1310/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю секретаря Цебро Д.С.,

- захисника Бреславець М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Бреславець М.Г. на постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 31 березня 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 29 січня 2026 року о 23-15 год. ОСОБА_1 в м.Ізюм по вул.Джохара Дудаєва керував транспортним засобом «Шкода Октавіа», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознакою алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Бреславець М.Г. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження руху транспортного засобу «Шкода Октавіа», д.н.з. НОМЕР_1 та факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем. Вказала, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу; не роз`яснили ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та наслідки відмови від такого огляду; не вручили направлення на медичний огляд. Зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі. Наголосила, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки вони небезперервні та не відображають цілісної картини події і обстановки. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду захисник Бреславець М.Г. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578843 від 29 січня 2026 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника Бреславець М.Г. про відсутність доказів на підтвердження руху транспортного засобу «Шкода Октавіа», д.н.з. НОМЕР_1 та факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем, спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксовано рух транспортного засобу та зупинка автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 (диск « ОСОБА_1 », відеозапис 0000092_00009220260129230228_0050 0000092_00009220260129230228_0050).

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 була виявлена ознака алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота (а.с.1).

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер.

Посилання в апеляційній скарзі захисника Бреславець М.Г. на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу ««Шкода Октавіа», д.н.з. НОМЕР_1 , суперечать даним відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через порушення п.2.9в Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком (диск « ОСОБА_1 », відеозапис 0000092_00009220260129230228_0050 0000092_00009220260129230228_0050 01 хв. 39 с.).

Доводи апеляційної скарги захисника Бреславець М.Г. про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, є необґрунтованими.

З наданих відеозаписів з місця події вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 двічі в категоричній формі відмовився від проходження такого огляду (диск « ОСОБА_1 », відеозапис 0000092_00009220260129230729_0051 02 хв. 20 с., 04 хв. 14 с.).

Посилання в апеляційній скарзі захисника Бреславець М.Г. на не роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та наслідків відмови від такого огляду суперечать наданим відеозаписам з нагрудної камери працівника поліції (диск « ОСОБА_1 », відеозапис 0000092_00009220260129230228_0050 0000092_00009220260129230228_0050 04 хв. 19 с.).

Твердження захисника Бреславець М.Г. про недопустимість даних відеозаписів як доказу, через те, що вони небезперервні та не відображають цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.

Відповідно до КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Надані відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними, але їх зміст є логічним, послідовним та об`єктивно підтверджує обставини події, що мають значення для справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що зазначені відеозаписи повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, такі відеозаписи можуть бути прийняті судом до уваги в якості доказу.

Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказо м.

Не вручення направлення на медичний огляд не впливає на суть прийнятого рішення та не є істотним порушенням, яке б стало підставою для скасування постанови суду.

До того ж, у справі встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Бреславець М.Г. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 31 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня