Суд: Кропивницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №404/9631/25
Суддя: Бондарчук Р. А.
Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/461/26 Головуючий у суді І інстанції: Антипова І.Л.
Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 серпня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, який проживає по АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 05.09.2025 року о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 по вул. Віктора Чміленка, 21А у м. Кропивницькому керував транспортним засобом «Mercedes-Benz G 580», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810» на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві , чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та зарити провадження у справі за відсутності доказів, які підтверджуються склад адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що під час перегляду відеозапису з бодікамер встановлено що працівники поліції не намагалися провести огляд водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що прямо передбачено ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП, а одразу запропонували йому проїхати до медичного закладу.
Огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу драгер не проводився, водію навіть не пропонували на місці пройти огляд на стан сп`яніння, а відразу запропонували відвезли до лікарні, працівники поліції порушили порядок, визначений ст. 266 КУпА. Оскільки ОСОБА_1 не висловлював незгоду на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер».
Матеріали провадження також не містять її доказів того, що ОСОБА_2 , як водій, допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху, а тому вимога працівників поліції про проходження огляду була незаконною, а усі складені ними процесуальні документи є недопустимим и доказами.
На матеріалах запису відсутня інформація про категоричну відмову від проходження медичного огляду та не пропонувалось проходження тесту на місці зупинки транспортного засобу.
Тест постанови від 24 серпня 2026 року Фортечного районного суду м. Кропивницького складений був не 24.08.2026 року та оприлюднений 02.09.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.
Оскільки ОСОБА_1 участі у розгляді справи в суді першої інстанції не приймав та тест постанови оприлюднений 02.09.2026 року, суд приходить до висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №443878, яким підтверджується, що саме 05.09.2025 року о 00 год. 05 хв. по вул. Віктора Чміленка, 21А у м. Кропивницькому мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- відеозаписом події, на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Mercedes-Benz G 580» та його зупинку. Водій транспортного засобу намагався втекти від працівників поліції. Після зупинки встановлено особу водія ОСОБА_1 виявивши ознаки алкогольного сп`яніння працівники поліції запропонували пройти огляд. Також на відеозаписі міститься відмова ОСОБА_1 від проходження огляду, як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я. Відмову пояснював тим, що він не керував транспортним засобом.
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування
ОСОБА_1 транспортним засобом «Mercedes-Benz G 580», а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах закладу охорони здоров`я.
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
В той же час, необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на визначення стану сп`яніння.
В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.
Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.
Доводи апеляції про те, що в матеріалах справи не містить доказів факту керування та факту відмови від проходження огляду, як на місці зупинки так і в умовах в умовах закладу охорони здоров`я є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються як відеозаписом наявним в матеріалах справи.
Так на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 виходить із водійського місця транспортного засобу «Mercedes-Benz G 580», в а подальшому відмовляється від проходження огляду як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я.
Що стосується доводів апеляції про визнання відеозаписів неналежними доказами, необхідно зазначити наступне.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
А тому, докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Що стосується доводів про безпідставну зупинку транспортного засобу необхідно зазначити наступне.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі наявності інформації, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається ОСОБА_1 керував транспортним засобом в період комендантської годи.
А тому, доводи про безпідставну зупинку транспортного засобу є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються обставинами справи.
При цьому сам по собі факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України узгоджується зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Враховуючи те, що факт порушення п. 2.5 ПДР є самостійним складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не враховую доводи апеляції про безпідставну зупинку транспортного засобу.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за
ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua