Суд: Кропивницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №383/1127/26
Суддя: Широкоряд Р. В.
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ провадження 33/4809/435/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Адаменко І. М.
Справа № 383/1127/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2026 року Суддя Кропивницького Апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Калінки – Бондар Олександри Богданівни, яка діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 року якою стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 173-2 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 510 ( п`ятсот десять ) гривень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026року, ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 510 ( п`ятсот десять ) гривень.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що 12 червня 2026 року близько 12 год 00 хв ОСОБА_1 , яка являється прийомною матір`ю неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї прийомної неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, різала ножицями волосся, штовхала та погрожувала неповнолітній, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі адвоката Калінки – Бондар О.Б. просить скасувати постанову суду, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом 13.08.2026 року за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, з поважних причин, а саме у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 та перебуванням у запланованій відпустці захисника, здійснив розгляд справи, не дочекавшись при цьому відеозапису опитування дитини спеціалістом-психологом, здійснивши дослідження доказів за відсутності особи, яка притягається до відповідальності та її захисника.
Крім того вказала,суд не врахував, що фабула протоколу не відповідає змісті письмових пояснень потерпілої, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншим доказам. Зокрема, у жодному доданому до протоколу доказі не вказано про те, що ОСОБА_1 «висловлювала ... погрози в бік н/п, а також штовхала, шкрябала, щипала та різала волосся ножицями, а потім ще й штрикнула ножицями в сідницю». Опитування потерпілої судом не зафіксовано жодним чином, суд не отримав витребуваний ним же відеозапис опитування дитини психологом за методикою «Зелена кімната», відтак, якими доказами доводиться вказана фабула протоколу, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення, його склад, судом не мотивовано.
Зазначила, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2026 року не містить відомостей про факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак, суперечить йому.Акт обстеження умов проживання від 16.06.2026 року також не містить жодних відомостей, які б підтверджували факт вчинення інкримінованого правопорушення.Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини від 16.06.2026 року містить виправлення та дописки, тобто інформацію, яка виникла після його складення.
Заслухавши доводи особи, яка притягується до ОСОБА_4 та її адвоката Калінку – Бондар О.Б., на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 2ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, якщо вказане діяння, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №489033 від 16.06.2026 року, вбачається, що 12 червня 2026 року близько 12 год 00 хв ОСОБА_1 (прийомна мати неповнолітньої ОСОБА_3 ), перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї прийомної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, погрожувала неповнолітній, а також різала волосся ножицями, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 , не визнала себе винною, пояснила, що не вчиняла домашнього насильства відносносвоєї прийомної неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .
Вказала що на даний час всі четверо дітей разом з ОСОБА_3 вилучені з їхньої сім`ї.
Також зазначила, що вона зробила ОСОБА_5 зауваження щодо її зовнішнього вигляду, оскільки вона мала неохайний вигляд, тому між ними виникла сварка, вони сварилися, кричали.Дійсно підтвердила, що підвищила голос на ОСОБА_6 стосовно її зовнішнього вигляді та безладу в кімнаті, після того як ОСОБА_7 почала сварку, кинула у неї стілець та вдарила ногою в живіт. ОСОБА_7 кричала, що не бажає проживати в їхній сім`ї.
Вказані обставини також підтвердила і ОСОБА_3 під час допиту в зеленій кімнаті.
Жодного психологічного тиску на дочку вона не здійснювала, а кричала оскільки була на емоціях. Щодо волосся ОСОБА_8 повідомила, що у них постійно виникали сварки оскільки ОСОБА_7 не бажала доглядати за волоссям розчісувати та мити його.
Також зазначила, що в день події будь яких фізичних дій відносно ОСОБА_8 не вчиняла, ні шкрябала, ні штовхала, ні штурхала, ні штрикала, волосся не стригла.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №489033 від 16.06.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.06.2026 року, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2026 року, договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , рішення Бобринецької міської ради №285 від 24.04.2023 року, рішення Бобринецької міської ради №251 від 17.06.2026 року, акт обстеження умов проживання від 16.06.2026 року, акт проведення оцінки рівня безпеки дитини від 16.06.2026 року.
Проте, апеляційний суд не погоджується з даним висновком.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП визначає, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства врегульовані Законом України «Про запобігання та протидію домашнього насильства»
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об`єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №489033 від 16.06.2026, 12 червня 2026 року близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 (прийомна мати неповнолітньої ОСОБА_3 ), висловлювала нецензурну лайку, погрози в бік неповнолітньої, а також штовхала, шкрябала, щипала, та різала волосся ножицями, а потім ще й штрикнула ножицями в сідницю (тілесні ушкодження відсутні), чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, за що передбачено адміністративнавідповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Проте, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, зазначених у цій статті, оскільки дії в межах цього конфлікту не досягли межі, які б указувала на вчинення нею того виду насильства, який визначений у диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Так в матеріалах справи знаходяться акти постійних перевірок, відвідування сім,ї, комісіями працівниками соціальних служб, відповідно до яких порушень з утримання та виховання дітей у ОСОБА_1 , не було виявлено.
В свою чергу, неповнолітня ОСОБА_3 , характеризується з негативного боку, зокрема на уроках веде себе зневажливо, заважає учбовому процесу, нестримана, часто провокує конфлікти серед учнів, має перепади настрою, на зауваження реагує зверхньо, грубо, замічена під час паління в шкільному туалеті. Приходить в школу з немитим волоссям, брудними нігтями, має неохайний зовнішній вигляд. Опікуни на таку поведінку Юнії, зазначили, що вдома вона себе веде так само, провокує менших братів та сестру до поганих вчинків. (а.с.169).
З матеріалів справи вбачається, що саме неповнолітня ОСОБА_3 , є ініціатором конфліктів в родині, яка свідомо відмовляється вести гармонічне життя, вчитися та розвиватися як вихована та порядна людина.
Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, а посадова особа, що склала протокол про адміністративну відповідальність навіть не опитала членів родини з приводу конфліктної ситуації, що сталася з ОСОБА_3 , які були очевидцями подій і конфлікту, який назрівав вже протягом певного часу.
Враховуючи викладене, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на її користь.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містить.
Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При винесенні рішення по даній справі, суд першої інстанції не дотримався вимог Закону в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд передчасно зробив висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, внаслідок чого прийняв неправильне рішення по справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
У зв`язку з вищевикладеними обставинами, здійснюючи перегляд постанови районного суду прийняте рішення у справі не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає безумовному скасуванню, а справа закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу адвоката Калінки – Бондар Олександри Богданівни– задовольнити.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 173-2 КУпАП скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 173-2 КУ пАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В. Широкоряд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua