Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №202/7930/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10433/26 Справа № 202/7930/26 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.,

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада, Державна казначейська служба України,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Бєсєда Г.В.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У серпні 2026року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом проти виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, Державної казначейської служби України, в якому вимагала стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 1725066,41грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Дніпра.

Суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підсудна Індустріальному районному суду міста Дніпра та її необхідно передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра, за місцезнаходженням відповідачів виконавчого комітету Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

11 серпня 2026року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції через систему “Електронний суд” апеляційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026року.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виклала вимогу про скасування ухвали та просила про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що позивачка звернулась з позовом про відшкодування моральної шкоди за порушення відповідачами права власності на нерухоме майно (будівлі, споруди та земельна ділянка на якій вони знаходяться), а тому на думку позивачки доцільним є розгляд її позовної заяви саме Індустріальним районним судом міста Дніпра відповідно до вимог статті 28 ЦПК України (частини четверта та шоста) та з урахуванням статті 30 ЦПК України (виключна підсудність) з огляду на те, що об`єкт нерухомого майна розташовано в Індустріальному районі міста Дніпра, місцем заподіяння шкоди (обмеження права користування) є саме місце розташування майна та місце проживання позивачки також зареєстровано в Індустріальному районі міста Дніпра.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подавали.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

17 серпня 2026року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано з Індустріального районного суду міста Дніпра цивільну справу; та 04 вересня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2026року відкрито апеляційне провадження у справі.

05 жовтня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.

Про призначення справи до розгляду та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Передаючи справу за підсудністю до іншого суду, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що за змістом позову ОСОБА_1 вважає, що внаслідок незаконних дій Дніпровської міської ради вона зазнала фізичних та моральних страждань та має право на відшкодування моральної шкоди, а тому враховуючи положення статті 28 ЦПК України у позивача відсутні підстави подання позову за вибором позивача та у даному випадку підлягає застосуванню стаття 27 ЦПК України.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд /стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України/.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів /частина перша статті 4 ЦПК України/.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /стаття 27 ЦПК України/.

За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.

Одночасно, у статті 28 ЦПК України визначено категорії справ та випадки, в яких підсудність може бути визначена за вибором позивача.

Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача /частина п`ятнадцята статті 28 ЦПК України/.

Правовий аналіз статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.

У статті 30 ЦПК України закріплені правила виключної підсудності для певних категорій справ.

Звертаючись саме до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом проти виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди позивачка посилалась на частину четверту статті 28 ЦПК України, за змістом якої позови, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, заявлений ОСОБА_1 позов про відшкодування моральної шкоди не може розглядатись судом за правилами частини четвертої статті 28 ЦПК України, оскільки відповідачі у справі не відносяться до органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду та вимоги позивачки жодним чином не пов`язані зі шкодою, заподіяною незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю вищевказаних органів.

За таких обставин, оскільки позивачка звернулась до суду з даним позовом про відшкодування моральної шкоди, то в даному випадку вона мала право звернутись до суду з таким позовом лише за загальним правилом територіальної підсудності відповідно до статті 27 ЦПК України, а саме за місцезнаходженням відповідачів та з урахуванням частини п`ятнадцятої статті 28 ЦПК України — за вибором позивача за місцезнаходженням одного з відповідачів.

Місцезнаходженням відповідача виконавчого комітету Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 04052092) є: місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Дніпра.

Місцезнаходженням відповідача Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514) є: місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Дніпра.

Місцезнаходженням відповідача Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646) є: місто Київ, вулиця Бастіонна, 6, що територіально відноситься до Печерського району міста Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дана справа не підсудна Індустріальному районному суду міста Дніпра.

Доводи апеляційної скарги про можливість розгляду даної справи в Індустріальному районному суді міста Дніпра на підставі частини шостої статті 28 ЦПК України, тобто за місцем заподіяння шкоди, є безпідставними та помилковими, оскільки можливість пред`явлення позову за місцем заподіяння шкоди згідно з частиною шостою статті 28 ЦПК України можлива лише щодо позовів про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, заразом, ОСОБА_1 у позовній заяві не заявляла позовних вимог про відшкодування їй шкоди, заподіяної її майну, а як вже було зазначено вище вимагає стягнути на її користь моральну шкоду.

Підстав для застосування правил виключної підсудності, передбачених частиною першою статті 30 ЦПК України (позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини) апеляційним судом також не встановлено. Та обставина, що ОСОБА_1 звернулась з позовом про відшкодування моральної шкоди за порушення відповідачами права власності на нерухоме майно не є тією обставиною, яка б свідчила про те, що даний позов має розглядатись за правилами виключної підсудності. Доводи апеляційної скарги про те, що позов ОСОБА_1 виник з приводу нерухомого майна колегією суддів до уваги не беруться, оскільки такі твердження скаржника обумовлені помилковим тлумаченням нею норм законодавства України. Позов про стягнення (відшкодування) моральної шкоди за своєю правовою природою є вимогою про захист особистих немайнових прав, а тому навіть якщо душевні страждання позивачки були викликані порушенням її права власності на нерухоме майно, сам позов про компенсацію таких страждань не можна вважати таким, що виник з приводу нерухомого майна.

Тож, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність передачі справи за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Дніпра, за місцезнаходженням відповідачів виконавчого комітету Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради.

Дотримання судом першої інстанції норм процесуального права не порушує доступ заявника до правосуддя і гарантує дотримання процесуальних прав всіх сторін, їх право на справедливий судовий розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону дають підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про передачу справи на розгляд іншого суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026року.

Судді: