Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №761/38224/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №761/38224/26

Суддя: Кваша А. В.

Справа № 761/38224/26

Провадження № 3/761/6787/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП

ВСТАНОВИЛА

Відповідно до обставин, викладених у протоколі, 11.08.2026 о 11:22 год., м. Київ, вулиця Ризька, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи тролейбусом Богдан борт/номер НОМЕР_1 , був учасником ДТП з автомобілем Nissan, н.з. НОМЕР_2 , місце ДТП залишив, чим порушив п. 2.10а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, не оспорював обставин ДТП, в той же час вказав, що умислу на залишення місця ДТП не мав. Зазначив, що у час та місці вказані у протоколі він здійснював маневр повороту, проте на узбіччі були припарковані автомобілі, серед яких був і автомобіль Nissan, н.з. НОМЕР_2 , в якусь хвилину водій вказаного авто підійшов до нього та став вибачатись, через те, що неправильно припаркувався та заважає руху тролейбусу, сів за кермо Nissan, н.з. НОМЕР_2 та від`їхав, надавши таким чином ОСОБА_1 можливість закінчити маневр повороту. Жодних відомостей, що під час здійснення маневру ОСОБА_1 здійснив зіткнення з автомобілем Nissan, н.з. НОМЕР_2 водій вказаного авто вранці 11.08.26 не казав, сам момент зіткнення транспортних засобів ОСОБА_1 не відчув та не бачив, коли це сталось. Та відтак прослідував за своїм маршрутом далі. Про обставини ДТП дізнався після виклику до патрульної поліції. Просив закрити провадження за відсутності складу правопорушення.

Під час розгляду, суддею, окрім пояснень ОСОБА_1 , досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №766787 від 09.09.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , притягується до адміністративної відповідальності;

- картку обліку адміністративного правопорушення;

- схему місця дорожньо-транспортної пригоди, де зафіксовано розташування траспортних засобів на місці ДТП, локалізація та вид механічних пошкоджень, які отримали транспортні засоби;

- письмові пояснення, лист та інші матеріали справи.

Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слід вказати на таке.

Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП України, настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10а Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, зокрема і письмові пояснення іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , який вказав, що про отримані його автомобілем пошкодження побачив лише о 18.00 год. коли вийшов з роботи, а не в час коли спілкувався з водієм тролейбусу об 11.20 год., оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виходячи з такого.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в судовому засіданні встановлено, що дії водія ОСОБА_1 , в даному випадку, з урахуванням наведеного, відповідають вищевказаним правилам, визначеним пунктом 2.10а Правил дорожнього руху, що матеріалами та поясненнями наданими в суді.

За таких обставин, підстави стверджувати про порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.10а Правил дорожнього руху.

Оскільки, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано будь-яких інших доказів, які б свідчили про порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом і не являється безперечним доказом вини правопорушника, а тому суд приймаючи справедливе і неупереджене рішення, приходить до висновку, про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП України.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами статті 62 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 в скоєнні вказаного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 124, 247, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Антоніна КВАША

Оригінал: reyestr.court.gov.ua