Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №761/37033/25
Суддя: Савицький О. А.
Справа № 761/37033/25
Провадження № 2/761/3821/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савицького О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
22.08.2026 КП «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 22.08.2026 КП «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.05.2018 по 30.06.2025 у розмірі 85 421,95 грн, а також 3 % річних, інфляційних втрат, пені та судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Зазначені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є споживачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , однак неналежно виконує свої зобов`язання щодо їх оплати, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплачує, тому позивач звернувся до суду на захист порушеного права.
Ухвалою від 05.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 в своєму відзиві проти задоволення позовних вимог
КП «Київтеплоенерго» заперечує в повному обсязі та вважає себе неналежним відповідачем, зазначаючи, що квартира за спірною адресою їй на праві власності не належить, а її власником є ОСОБА_2 , з яким шлюб розірвано у жовтні 2021 року; крім того, відповідач вказує, що вона разом із дітьми лише зареєстрована за даною адресою, проте з лютого 2022 року фактично там не проживає, послугами з теплопостачання не користується, перебувала в Чехії, а з 13.02.2023 року володіє та проживає в іншому житловому приміщенні ( АДРЕСА_2 ), у зв`язку з чим, посилаючись на те, що обов`язок з оплати комунальних послуг покладається на власника або фактичного користувача, просить відмовити в задоволенні позову або замінити її на належного відповідача - власника квартири ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021 у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
На виконання вимог законодавства, КП «Київтеплоенерго», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) (надалі - Договір); щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Квартира АДРЕСА_3 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло та водопостачання, про що свідчать надані позивачем докази.
Згідно даних з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач зареєстрований за вказаною адресою та згідно наданих представником позивача документів за вищевказаною адресою значиться відкритим особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлявся (не відключався).
Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між позивачем та відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість.
Позивач, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), прийняв право вимоги з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води за вказаною вище адресою.
Згідно п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Отже, Позивач вказує на те, що станом на 30.06.2025 за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 85 421,95 грн.
Як зазначає відповідач, що з лютого 2022 року фактично там не проживає, послугами з теплопостачання не користується, перебувала в Чехії, а з 13.02.2023 року володіє та проживає в іншому житловому приміщенні ( АДРЕСА_2 ), у зв`язку з чим, посилаючись на те, що обов`язок з оплати комунальних послуг покладається на власника або фактичного користувача, просить відмовити в задоволенні позову або замінити її на належного відповідача - власника квартири ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України (ЦК України), власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 64, 156 Житлового кодексу України (ЖК України) та ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок зі сплати комунальних послуг покладається на власника житла та/або осіб, які фактично користуються такими послугами.
Отже, відповідач ОСОБА_1 не є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Власником квартири є ОСОБА_2 .
Відсутність фактів користування послугами та солідарної відповідальності, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Крім того, відповідач із лютого 2022 року фактично не проживає у спірному житлі та не є споживачем послуг позивача за цією адресою, оскільки виїхала за кордон (до Чехії), а з 13.02.2023 року є власником та проживає в іншому житлі.
Сама по собі факт наявності реєстрації місця проживання особи за певною адресою без наявності права власності або фактичного проживання та користування послугами не створює автоматичного обов`язку щодо оплати комунальних послуг за власника майна.
Відповідно до правових висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема, постанови від 18 березня 2020 року у справі № 205/4196/18, від 03 листопада 2021 року у справі № 214/7468/19 та постанови від 31 липня 2025 року у справі № 947/25386/23): «Тягар утримання майна та обов`язок зі сплати за надані житлово-комунальні послуги покладається саме на власника майна (ст. 322 ЦК України). Особа, яка лише зареєстрована у житловому приміщенні, але не є його власником і фактично в ньому не проживає та послугами не користується, не може бути примушена до виконання обов`язку утримання майна замість його власника».
Згідно зі ст. 51 ЦПК України, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача здійснює заміну неналежного відповідача.
Оскільки позивач у порядку ст. 51 ЦПК України клопотання про заміну неналежного відповідача ( ОСОБА_1 ) на належного (власника ОСОБА_2 ) або залучення його як співвідповідача перед судом не заявив, а суд позбавлений права здійснювати таку заміну з власної ініціативи, у задоволенні позову до ОСОБА_1 слід відмовити саме з підстав неналежності відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 51, 76-81, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст. 322 ЦК України, ст. ст. 64, 156 ЖК України, ст. ст. 9, 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 85 421,95 грн, інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua