Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №761/29056/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29056/25

Провадження № 2/761/3084/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Сухини А.С.,

представника відповідача-2 Федишина Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві представник позивача просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 180 645,65 грн.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що квартира АДРЕСА_1 під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надає позивач. Разом з тим, відповідачі в повному обсязі не оплачують надані позивачем послуги, внаслідок чого в останніх утворилась зазначена вище сума заборгованості, а тому позивач звернувся до суду на захист порушеного права.

Ухвалою суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач-2 ОСОБА_2 подав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідач задекларував своє місце проживання в квартирі 22.06.2022, з цієї дати там фактично і проживає, тому відсутні правові підстави для покладення на ОСОБА_2 заборгованості інших наймачів, яка утворилась до 22.06.2022 року, а, отже, позовні вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 на суму 111 582,51 грн задоволенню не підлягають. Щодо суми боргу після червня 2022 року, як вбачається з розрахунку за період з червня 2022 року по 31 травня 2025 року сума боргу складає 69 063,14 грн. Згідно долученого позивачем витягу з реєстру територіальної громади, в квартирі з червня 2022 року зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та його діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тому відповідна сума боргу повинна бути розподілена в рівних частках між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 та його дітьми, законним представником і опікуном яких він є, які є такими ж наймачами і мають такі самі обов`язки. Таким чином, ОСОБА_2 визнав позовні вимоги на суму 17 265,79 грн. Серед іншого відповідач-2 зауважив, що до позову не долучено жодних документів на підтвердження існування фактичної заборгованості за період з 2015 по 2018 року, а розподільчий акт вочевидь не є первинним документом обліку, який відображає фактичне надання і обсяг споживання тепла та гарячої води.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Федишин Ю.Ю. зазначив, що відповідач-2 зареєстрований за відповідною адресою з червня 2022 року, тому стягнення з нього заборгованості з 2015 року є безпідставним, визнав позов на суму 17 265,79 грн, в іншій частині позовних вимог до ОСОБА_2 заперечив з огляду на їх безпідставність.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021 у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені:

- договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від № 34 (5085) (надалі - Договір);

- щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Квартира АДРЕСА_1 під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло та водопостачання, про що свідчать надані позивачем докази.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва у квартирі АДРЕСА_1 з 23.10.1992 зареєстрований ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.09.2020 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.06.2022 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22.08.2022 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачі від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлялись (не відключались).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між позивачем та відповідачами підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачам послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачам платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачі споживають надані послуги та зобов`язані оплатити їх вартість.

Позивач, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

Правовідносини у сфері наданих послуг з ЦО/ЦПГВ регулювалися Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 630).

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830).

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Станом на дату подання позовної заяви письмовий договір між позивачем та відповідачами не укладений.

Однак, відсутність укладеного договору не звільняє споживача від сплати за фактично надані послуги.

Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Розрахунки з відповідачами за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими відповідними Розпорядженнями КМДА, за кожну відпущену Гігакалорію.

Отже, за період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався діючий тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.

Позивачем належним чином здійснювалось постачання теплової енергії та гарячої води до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується корінцями нарядів, які наявні в матеріалах справи.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із розрахунку наданим позивачем, у відповідачів наявна заборгованість в загальному розмірі 180 645,65 грн, а саме: за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 12 319,86 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 2032,80 грн, три відсотки річних у розмірі 492,13 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги централізованого гарячого водопостачання у розмірі 5248,18 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 865,96 грн, три відсотки річних у розмірі 209,62 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 34 366,34 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 5670,45 грн., три відсотки річних у розмірі 1372,74 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 27 127,68 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 4 476,09 грн., три відсотки річних у розмірі 1 083,62 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 43 855,74 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 5 760,94 грн, три відсотки річних у розмірі 1367,10 грн., пеня у розмірі 1663,31 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 26 215,26 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 2 596,32 грн, три відсотки річних у розмірі 602,48 грн., пеня у розмірі 733,01 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 437,35 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 760,10 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання централізованого опалення у розмірі 388,57 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Таким чином, з огляду на вищенаведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17).

Дослідивши розрахунки інфляційної складової боргу, 3% річних та пені, надані Позивачем, суд прийшов до висновку, що нарахування компенсаційних виплат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України здійснено Позивачем правомірно, з дотриманням обмежень щодо їх нарахування, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану".

Разом з тим, у ході розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 22.06.2022 по теперішній час, відтак обов`язок відповідача по оплаті вартості послуг, що надаються позивачем виник лише з 22.06.2022, тобто з моменту початку фактичного споживання таких послуг. Таким чином обов`язок ОСОБА_2 по сплаті за житлово-комунальні послуги виникає лише за період з червня 2022 року.

ОСОБА_2 у своєму відзив зауважив, що з червня 2022 по 31 травня 2025 року сума боргу складає 69 063,14 грн., відтак, зважаючи, що у квартирі АДРЕСА_1 , окрім нього та ОСОБА_1 зареєстровані також і неповнолітні діти останнього - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вказана сума боргу має бути розподілена в рівних частках між всіма наймачами. ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в розмірі 17 265,79 грн.

Як вже зазначалось, згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва у квартирі АДРЕСА_1 з 23.10.1992 зареєстрований ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.09.2020 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.06.2022 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22.08.2022 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з частинами першою та другою статті 31 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Батьки (усиновлювачі) вчиняють від імені малолітньої особи інші правочини спільно або одним із них за згодою другого з батьків (усиновлювачів).

Згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового Кодексу України грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст.34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 зареєстрував своє місце проживання лише в черні 2022 року, враховуючи, що нормами чинного законодавство саме на батьків покладено виконання грошових зобов`язань їх малолітніх/неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку, що в період з червня 2022 по липень 2022 року сума боргу по оплаті послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 має бути розподілена на трьох зареєстрованих на той час осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_2 , а з серпня 2022 року по травень 2025 року - на чотирьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_2 , з покладанням зобов`язання по сплаті частини боргу, що припадає на малолітніх дітей на їх батька - ОСОБА_1 .

Щодо заборгованості до 01.05.2018 року, суд виходить з наступного.

Позивачем на підтвердження наявності заборгованості відповідачів за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 12 319,86 грн. та послуги централізованого гарячого водопостачання у розмірі 5248,18 грн., надано копію Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор) та Витягу з Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) відповідно до якого Кредитор відступив Новому Кредитору право вимоги до ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 по заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 12 319,86 грн. та послуги централізованого гарячого водопостачання у розмірі 5248,18 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту надання послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання за місцем реєстрації відповідачів в період з 01.07.2015 по 30.04.2018. Позивач надав докази на підтвердження включення на початку опалювального сезону та відключення в кінці опалювального сезону будинку АДРЕСА_3 , тобто докази, що підтверджують надання відповідних послуг з централізованого опалення за адресою реєстрації відповідачів, тільки з жовтня 2018 року, відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання в період з 01.07.2015 по 30.04.2018.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті з 01.07.2015 по 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 12 319,86 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2032,80 грн, три відсотки річних у розмірі 492,13 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги централізованого гарячого водопостачання у розмірі 5248,18 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 865,96 грн, три відсотки річних у розмірі 209,62 грн.

У відповідності до ч.3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Позивача заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 34 366,34 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 5670,45 грн., три відсотки річних у розмірі 1372,74 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 27 127,68 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4 476,09 грн., три відсотки річних у розмірі 1 083,62 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 35 472,15 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4 320,70 грн, три відсотки річних у розмірі 1025,32 грн., пеня у розмірі 1247,48 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 20 948,23 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1947,27 грн, три відсотки річних у розмірі 451,86 грн., пеня у розмірі 549,76 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 127,18 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 594,38 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання централізованого опалення у розмірі 388,57 грн.; з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 8 383,59 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1440,24 грн, три відсотки річних у розмірі 341,78 грн., пеня у розмірі 415,83 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 5267,03 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 649,08 грн, три відсотки річних у розмірі 150,62 грн., пеня у розмірі 183,25 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 310,17 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 165,72 грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України суд вважає на необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений останнім судовий збір за звернення до суду з даним позовом пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 673,17 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-267, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И РІ Ш ИВ :

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 142 169,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 383,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 17 307,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 290,11 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: м.Київ, площа І.Франка, буд.5, ЄДРПОУ 40538421;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Н.В. Аббасова