Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №720/166/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Суд: Хотинський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №720/166/26

Суддя: Єфтеньєв О. Г.

Справа № 720/166/26

Провадження № 2/724/686/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

представника позивача: Кікарош О.А.,

прокурора: Московчук А.В.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , третя особа: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, Дністровська окружна прокуратура про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області за підсудністю надійшла позовна заява Органу опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , третя особа: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації про відібрання дитини із позбавленням батьківських прав.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що діти з сім`ї ОСОБА_1 : ОСОБА_2 , 2009 р.н., ОСОБА_3 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., ОСОБА_5 , 2019 р.н., взяті на облік дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Топорівської сільської ради у вересні 2021 року. Спеціалістами виконавчого комітету та ювенальної превенції під час проведення профілактичних рейдів відвідувалась зазначена сім`я, із ОСОБА_1 проводилися бесіди профілактичного характеру, наголошувалося на необхідності працевлаштуватись, створити належні умови проживання, змінити ставлення до дітей. Неодноразово мати була попереджена про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків. 17 грудня 2025 року Комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Топорівської сільської ради було розглянуте питання «Про доцільність відібрання дітей від матері, з позбавленням батьківських прав», де ОСОБА_1 пояснила, що їй важко утримувати дітей самотужки. Після чого, 19 грудня 2025 року виконавчий комітет Топорівської сільської ради прийняв рішення «Про доцільність відібрання дітей з позбавленням батьківських прав» та спільно із працівниками ювенальної превенції було відібрано дітей від матері та влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернівецької ОВА.

Враховуючи вище викладене, представник позивача просить суд прийняти рішення, яким відібрати дітей ОСОБА_2 , 2009 р.н., ОСОБА_3 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., ОСОБА_5 , 2019 р.н. від матері ОСОБА_1 , 1991 р.н., із позбавленням батьківських прав та передати дітей органу опіки та піклування Топорівської сільської ради для подальшого влаштування.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено в підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Крім цього, ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 серпня 2026 року прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та провадження у цій частині - закрито.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2026 року до участі у справі залучено прокурора Дністровської окружної прокуратури.

Також, ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2026 року прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині відібрання дітей ОСОБА_2 , 2009 року народження, ОСОБА_3 , 2011 року народження, ОСОБА_4 , 2016 року народження, ОСОБА_5 , 2019 року народження, та передання їх органу опіки та піклування Топорівської сільської ради для подальшого влаштування.

Таким чином, після закриття провадження у зазначених частинах позовних вимог, предметом судового розгляду залишилися позовні вимоги Органу опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , третя особа: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, Дністровська окружна прокуратура про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник позивача Органу опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Кікарош О.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Прокурор Дністровської окружної прокуратури Московчук А.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог та не позбавляти ОСОБА_1 батьківських прав, однак попередити останню про необхідність зміни ставлення до виховання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила повернути їй дітей та не позбавляти її батьківських прав. Пояснила, що після відібрання дітей неодноразово навідувала їх.

Представник третьої особи Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації Ж. Янчук в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява, в якій розгляд справи просить проводити без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд прийняти рішення про їх задоволення в інтересах малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які наразі перебувають у Центрі з 19.12.2025 р. Також зазначила, що відповідно до записів у «Книзі відвідування дітей у Центрі», ОСОБА_1 востаннє відвідувала дітей 13.04.2026 р., зокрема: у січні 2026 року – 3 рази, у лютому – 5 разів, у березні – 1 раз, у квітні – 1 раз, у травні 2026 року записи про відвідування відсутні. Разом з тим, діти потребують стабільного, безпечного та відповідального сімейного середовища, необхідного для їх повноцінного фізичного та психологічного розвитку. Враховуючи викладене, вважає, що задоволення позовних вимог відповідатиме найкращим інтересам дітей та сприятиме забезпеченню їх належного захисту.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується рішенням Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 187-20/25 від 19.12.2025 р. та копіями свідоцтв про народження.

Згідно наказу Служби у справах дітей Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та проживають на території Топорівської сільської ради» № 8 від 15.09.2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поставлено на первинний облік відділу служби у справах дітей Топорівської сільської ради.

З характеристики, наданої Грозинецьким старостинським округом Чернівецького району Чернівецької області № 855 від 30.12.2025 р., вбачається, що ОСОБА_1 за час проживання на території села Грозинці зарекомендувала себе посередньо. Дана сім`я знаходиться на обліку у відділі служби у справах дітей. Неодноразово надходили скарги на поведінку багатодітної мати - ОСОБА_1 .

За характеристикою ОСОБА_4 , учениці 3 класу Грозинецького ліцею Топорівської сільської ради, вона навчається за програмою загальноосвітньої школи. Сім`я неповна, братів та сестер троє, проживають у власному будинку, житлові умови не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Питанню виховання і розвитку дитини в сім`ї не приділяється увага. Зовнішній вигляд у школярки не завжди охайний, доглянутий, стійкий неприємний запах відштовхує однокласників. Стан здоров`я незадовільний, має хронічні захворювання, через що пропускає школу, перебуває на обліку у лікаря-офтальмолога. Пізнавальні процеси розвинуті на початковому та середньому рівнях, виявляє нейтральне ставлення до навчання. У школярки спостерігається відставання у розвитку фонематичного сприйняття. Однак, ОСОБА_6 приймає участь у громадському житті школи та класу, у виховних заходах, правила поведінки виконує, має друзів серед однокласників, добре йде на контакт з дорослими, ставиться до них шанобливо, спокійно і уважно сприймає зауваження вчителя.

З характеристики ОСОБА_5 , 2019 р.н., вихованця дошкільного підрозділу Грозинецького ліцею Топорівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_7 відвідує дитячий садочок з 01 вересня 2025 року. Дитина з неповної сім`ї, взаємовідносини з матір`ю будуються на неблагополучній основі. Фізичний розвиток дитини знаходиться в межах вікової норми, дрібна та загальна моторика потребує удосконалення. Дитини має низький рівень освітньої діяльності, байдужа до процесу оволодіння знаннями, уникає завдань, що потребують розумового напруження, виявляє інертність, пасивність у мисленнєвій діяльності. Не розуміє ставлення інших до себе, не усвідомлює необхідність стримувати власні ситуативні бажання. Засвоєння соціально-побутових, навчальних і трудових навичок ускладнене. В комунікації з дітьми ініціативу не виявляє, на заняттях не дотримується правил поведінки. Загальна поведінка ОСОБА_7 часто агресивна, емоційно реагує на заборони, емоційно-вольова сфера потребує корекції.

З протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Топорівської сільської ради № 12/2025 від 17.12.2025 р. встановлено, що на вирішенні питання про відібрання дітей та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , 1991 р.н., відповідач повідомила комісії, що виховує дітей самостійно, їй важко, оскільки старший син ОСОБА_2 хворіє, має нервові зриви, але після лікування є покращення. ОСОБА_1 вказала, що діти доглянуті, їдою забезпечені, у кімнаті тепло.

У відповідності до рішення Виконавчого комітету Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області «Про доцільність відібрання дітей з позбавленням батьківських прав» № 187-20/25 від 19.12.2025 р., вирішено вважати за доцільне відібрати дітей ОСОБА_2 , 2009 р.н., ОСОБА_3 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., ОСОБА_5 , 2019 р.н., жителів села Грозинці, від матері ОСОБА_1 , 1991 року народження, із позбавленням батьківських прав. Рішенням також вирішено влаштувати ОСОБА_2 , 2009 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н., ОСОБА_5 , 2019 р.н., до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернівецької ОВА, влаштувати ОСОБА_3 , 2011 р.н., до КУ «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги».

Центром соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернівецької облдержадміністрації було надано згоду ОСОБА_1 на відвідування ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на території та в приміщенні Центру. Згідно записів ОСОБА_1 відвідувала дітей у наступні дати: 03.01.2026 р., 18.01.2026 р., 28.01.2026 р., 07.02.2026 р., 14.02.2026 р., 18.02.2026 р., 21.02.2026 р., 25.02.2026 р., 06.03.2026 р., 18.03.2026 р., 15.04.2026 р., 26.05.2026 р. Зазначене підтверджується листом Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернівецької облдержадміністрації № 352 від 19.12.2025 р.

Як вбачається з Акту проведення бесіди з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 24 липня 2026 року, на запитання: «чи хоче він повернутися в рідну сім`ю?» ОСОБА_5 нервово захитав головою «ні», схрестив руки на грудях, заліз під стіл.

З Акту опитування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 03 серпня 2026 року, встановлено, що у патронатній сім`ї їй подобається проживати. Даючи відповідь на питання: «чи хоче вона повернутися до мами у рідну сім`ю?», ОСОБА_4 застигла на декілька секунд, після чого погодилась повернутися, якби дома не було старшого брата ОСОБА_8 , при цьому проявила тривожність.

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 за місцем проживання в с. Грозинці Чернівецького району Чернівецької області № 91 від 08.07.2026 р., комісією встановлено, що після проведеної бесіди з ОСОБА_1 зроблено ремонт в кімнаті, коридорі та завезені дрова на зиму.

Із виписок із медичної карти стаціонарного хворого № 5068 та № 5069 вбачається, що протягом перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на лікуванні та обстеженні у КНП «Новоселицька лікарня» з 31.08.2026 по 21.09.2026 р. цілодобово була мати.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом ч. 1 ст. 164 СК України суд може позбавити матір, батька батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Судом встановлено, що несприятливі умови життя дітей не були короткочасним явищем, що виникло безпосередньо перед зверненням до суду, а мали тривалий характер. При цьому, органами місцевого самоврядування, службою у справах дітей та працівниками ювенальної превенції вживалися заходи, спрямовані на зміну поведінки матері, поліпшення умов проживання дітей та належне виконання нею батьківських обов`язків. З ОСОБА_1 проводилися профілактичні бесіди, їй неодноразово роз`яснювалися обов`язки щодо виховання та утримання дітей, необхідність працевлаштування, забезпечення належних умов проживання та зміни ставлення до дітей, а також попереджалося про можливість застосування передбачених законом заходів.

Проте, вжиття зазначених заходів не призвело до усунення всіх обставин, які зумовили перебування дітей у складних життєвих обставинах.

Характеристиками дітей підтверджується, що умови їхнього проживання та виховання до відібрання не відповідали належному рівню забезпечення їхніх потреб. Зокрема, щодо ОСОБА_4 зазначено про невідповідність житлових умов санітарно-гігієнічним нормам, недостатню увагу до її виховання та розвитку, неохайний зовнішній вигляд, наявність неприємного запаху, проблеми зі здоров`ям та пропуски навчання.

Щодо ОСОБА_5 встановлено неблагополучний характер взаємовідносин з матір`ю, низький рівень освітньої діяльності, труднощі у засвоєнні соціально-побутових та навчальних навичок, емоційну нестабільність, агресивну поведінку та потребу в корекції емоційно-вольової сфери.

Суд враховує, що самі по собі незадовільні матеріально-побутові умови проживання, складне матеріальне становище або наявність у батьків життєвих труднощів не можуть автоматично свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків та бути самостійною підставою для позбавлення батьківських прав.

Разом з тим, у цій справі сукупність встановлених обставин свідчить про наявність більш істотної проблеми, яка безпосередньо стосується безпеки та психологічного благополуччя дітей.

Так, обидві малолітні дитини незалежно одна від одної фактично не бажають повертатися до матері, що поєднано з небезпекою та психологічним дискомфортом, які вони пов`язують із проживанням разом.

Суд не може залишити поза увагою зазначені пояснення дітей, оскільки відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору щодо її виховання та, зокрема, при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. При цьому думка дитини не є безумовно визначальною для суду, однак підлягає обов`язковій оцінці у сукупності з іншими доказами.

У даному випадку думка дітей узгоджується з іншими матеріалами справи, зокрема з характеристиками дітей, обставинами їхнього перебування у складних життєвих обставинах, рішенням органу опіки та піклування про відібрання дітей, а також тривалим перебуванням дітей поза сім`єю.

Суд бере до уваги, що відповідачка заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, просила повернути їй дітей та пояснила, що після їх відібрання неодноразово їх відвідувала.

Зазначені обставини суд оцінює позитивно та бере до уваги як такі, що свідчать про певну зацікавленість відповідачки у дітях та окремі зміни у її поведінці.

Водночас зазначені обставини не спростовують висновку суду про те, що станом на час розгляду справи відповідачка не забезпечила головної умови, необхідної для безпечного повернення дітей до сім`ї, - усунення обставин, яких самі діти побоюються та які вони називають причиною небажання повертатися додому.

З матеріалів справи не вбачається, що старший син відповідачки ОСОБА_2 , щодо якого раніше також заявлялися вимоги про позбавлення батьківських прав, фактично перестав проживати у будинку матері, був переміщений до іншого місця проживання або іншим чином усунено можливість виникнення конфліктів між ним та молодшими дітьми.

При цьому відповідачкою, яка заперечує проти позбавлення її батьківських прав та наполягає на поверненні дітей, не надано належних і допустимих доказів забезпечення найкращих інтересів дітей, не позбавляючи її, при цьому, батьківських прав.

Суд наголошує, що у справах цієї категорії необхідно виходити не лише з формального бажання батьків проживати разом із дітьми, а передусім із того, чи буде таке проживання відповідати найкращим інтересам дітей та чи зможе батько або мати забезпечити дитині безпечне, стабільне та належне середовище.

Саме по собі бажання відповідачки повернути дітей не може мати переваги над обґрунтованими потребами дітей у безпеці та психологічному благополуччі.

Суд також бере до уваги позицію прокурора, який просив відмовити у задоволенні позову та обмежитися попередженням відповідачки про необхідність зміни ставлення до виховання дітей.

Однак суд вважає, що у даному випадку застосування такого заходу, як попередження, не забезпечить належного захисту прав та інтересів дітей.

Так, можливість обмежитися попередженням батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дітей має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема тривалості неналежного виконання батьківських обов`язків, попередніх заходів впливу, поведінки батьків після відібрання дітей та реальної можливості усунення причин, які становлять загрозу для дітей.

У цій справі органами опіки та піклування та іншими компетентними службами протягом тривалого часу вживалися заходи профілактичного та соціального характеру щодо відповідачки. Однак, незважаючи на це, діти залишалися у складних життєвих обставинах, були відібрані від матері та продовжують перебувати поза сім`єю.

Крім того, на час розгляду справи відповідачкою не доведено, що обставини, які безпосередньо зумовлюють страх дітей перед поверненням до дому, усунуті.

Суд також бере до уваги, що в ході розгляду справи позивачем неодноразово змінювалися позовні вимоги, від яких у відповідних частинах надалі було заявлено відмову та закрито провадження. Водночас, у частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 орган опіки та піклування Топорівської сільської ради підтримував заявлені вимоги протягом усього розгляду справи. Зазначене суд оцінює у сукупності з іншими доказами та обставинами справи як підтвердження незмінності позиції органу опіки та піклування щодо необхідності захисту прав та найкращих інтересів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Таким чином, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, беручи до уваги тривалість перебування дітей у складних життєвих обставинах, неодноразове проведення з відповідачкою профілактичної роботи, відсутність стійких позитивних змін у виконанні нею батьківських обов`язків, обставини, встановлені під час опитування дітей, їх небажання повертатися до матері в теперішніх умовах, а також необхідність забезпечення найкращих інтересів дітей, суд приходить висновку про доведеність передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд враховує також, що позиція матері та невиконання матір`ю батьківських обов`язків не є безпечними обставинами для дітей. ОСОБА_1 не заперечила пояснення представника позивача, що таке невиконання батьківських обов`язків щодо дітей призвело до вагітності і народження дитини ОСОБА_3 , 2011 р.н., у її віці та ситуації, яка склалася в сім`ї.

За таких обставин, позовні вимоги Органу опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо судових витрат.

Щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позивач в силу закону звільнений від сплати судового збору, а тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 150, 155, 164-167, 170 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , третя особа: Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, Дністровська окружна прокуратура про відібрання дитини із позбавленням батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір за подання позову до суду в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2026 року.

Суддя:Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua