Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №344/10698/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №344/10698/24

Суддя: Кухтей Руслан Віталійович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 344/10698/24 пров. № А/857/14482/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

за участі секретаря судового засідання : Чупіль Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представниці позивача ОСОБА_1 - Сенів Ольги Василівни на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2025 року (ухвалене головуючою-суддею Подільською М.В., час ухвалення рішення 14 год 56 хв у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держпродспоживслужба, відповідач), в якому просив скасувати постанову ІФ№01-06/10 від 24.05.2024 та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.1882 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього Кодексу.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.04.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представниця позивача Сенів О.В. подала апеляційну скаргу, в обґрунтування доводів якої зазначає, що Івано-Франківська філія ТзОВ “Газорозподільні мережі України” не є юридичною особою, а тому у ГУ Держпродспоживслужби були відсутні законні та обґрунтовані підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) філії.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Федорович О.В. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У спростування доводів апелянта зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом, тобто відсутність статусу окремої юридичної особи не є законодавчою перешкодою для проведення перевірки. Тому вважає доводи позивача та подальші аргументи засновані на такій аргументації є безпідставними.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представницю позивача Сенів О.В., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 29.04.2024 відповідачем було видано наказ №235 про направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» державного інспектора - начальника відділу контролю торгівлі, робіт та послуг управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби та головного спеціаліста відділу для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківську філію ТзОВ «Газорозподільні мережі України», на предмет дотримання законодавства під час надання послуг з розподілу природного газу. Цього ж дня видано направлення щодо позапланової перевірки, підставою якої слугувало звернення споживача ОСОБА_2 від 19.03.2024 (а.с.12-14, 18-21, 176-178 т.1).

На підставі скарги споживача, відповідачем отримано лист погодження Держпродспоживслужби України від 23.04.2024 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту порушених прав споживача (а.с.15 т.1).

30.04.2024 відповідачем скеровано до Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» запит про надання інформації для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), інформація стосується здебільшого відносин із споживачем ОСОБА_2 , який подав скаргу, а також дані на керівника та витягу з ЄДРПОУ з отриманням ліцензій на право надання послуг з розподілу газу (а.с.16-17 т.1).

07.05.2024 Івано-Франківська філія ТзОВ «Газорозподільні мережі України» за підписом в.о. директора І. Шкіндюка (а.с.22-23 т.1) надала відповідь на запит про надання інформації, в якій зазначено, що філія не є юридичною особою, ліцензію з розподілу природного газу видано юридичній особі суб`єкту господарювання ТзОВ «Газорозподільні мережі України», а тому слід державному органу повідомити юридичну особу про таку перевірку за ст.7 Закону №877-V та надати документи для здійснення заходу державного нагляду. Враховуючи, що філія не є юридичною особою, у ГУ Держпродспоживслужби відсутні законні та обґрунтовані підстави для проведення позапланового заходу.

Разом з тим, до відповіді на запит, Івано-Франківською філією ТзОВ «Газорозподільні мережі України» (за підписом в.о. директора І. Шкіндюка) документів, в тому числі щодо запитуваної інформації по споживачу-скаржнику ОСОБА_2 надано не було.

13.05.2024 у Івано-Франківській філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» було проведено представниками відповідача позапланову перевірку та складено Акт №3, в.о. директора відмовився від підпису та отримання Акту перевірки (а.с.24-111, 200-201 т.1).

13.05.2024 головним спеціалістом відділу контролю у сфері торгівлі, робіт, послуг та регульованих цін управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби складено протокол про притягнення в.о. керівника (позивача) за ненадання документів необхідних для проведення позапланового заходу за ч.1 ст.1882 КУпАП (а.с.112 т.1), з направленням такого поштовим зв`язком особі щодо якої такий складено разом з Актом №3. Повідомлено про розгляд адміністративної справи 23.05.2024, як у зазначеному протоколі, який направлено поштою 13.05.2024, так і повідомлено додатково листом від 15.05.2024 поштовим зв`язком на ім`я позивача (а.с.173-175, 205-206 т.1).

23.05.2024 позивачем надано відповідачу пояснення по справі про адмінправопорушення (а.с.113-116 т.1), в якій крім надання на запит аналогічної інформації щодо відсутності законних і обґрунтованих підстав для проведення позапланового заходу, вказується на відсутність доказів уповноваженої особи на складання протоколу, а тому такий не є доказом у справі, відсутнє посилання на норму закону, яку порушено позивачем, відсутні дані свідків, не було роз`яснено права і обов`язки при складанні протоколу, відповідальність за порушення несе суб`єкт господарювання чи його посадові особи, а не філія, отже відсутній спеціальний статус особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутня подія та склад адмінправопорушення.

Постановою ІФ №01-06/10 від 24.05.2024 в.о. директора Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1882 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн за ненадання документів необхідних для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), що унеможливило здійснення такої перевірки.

Вважаючи протиправною оспорювану постанову, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вимогою про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством чітко врегульовано порядок проведення позапланової перевірки на підставі звернення, в тому числі фізичної особи про порушення її прав, яку дозволяється проводити у відокремленому підрозділі за місцем його діяльності, з пред`явленням його керівнику необхідного пакету документів для її проведення. При цьому, з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, представники органу державного нагляду здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд будь-яких документів. У спірних правовідносинах не є предметом доказування результат самої перевірки, а те, що за нормами ст.1882 КУпАП, в.о.директора філії, як посадова особа, не виконав законної вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про надання необхідних для цього матеріалів, наслідком чого стала неможливість проведення такої перевірки відповідним державним органом.

Надаючи правову оцінку діям посадової особи відповідача та правомірності прийнятого ним рішення в контексті обставин справи, колегія суддів виходить з наступних мотивів.

Предметом розгляду у даній справі є ненадання посадовою особою (в.о. директора філії) на законну вимогу посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів необхідних матеріалів під час проведення перевірки, наслідком чого стала неможливість проведення такої перевірки відповідним державним органом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом №877-V, дія якого, відповідно до статті 2 поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 цього Закону встановлені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема такі.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч.1 Закону №877-V).

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом (ч.9 Закону №877-V).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (ч.11 ст.4 Закону №877-V).

Статтею 6 Закону №877-V передбачені особливості проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), зокрема підставами для здійснення позапланових заходів серед інших є : звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частиною другою статті 6 Закону №877-V визначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Аналізуючи вищенаведене, суд першої інстанції слушно зауважив, що законодавством чітко врегульовано порядок проведення позапланової перевірки на підставі звернення фізичної особи про порушення її прав, таку перевірку дозволяється проводити у відокремленому підрозділі за місцем діяльності такого відокремленого підрозділу, з пред`явленням його керівнику необхідного пакету документів для такої перевірки.

При цьому, з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, представники органу державного нагляду здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд будь-яких документів.

Позивач в обґрунтування позову доводив те, що юридичну особу ТзОВ «Газорозподільні мережі України», якій видано ліцензію з розподілу природного газу, повідомлено відповідачем не було, а отже запитувану інформацію, необхідну для проведення заходу державного нагляду, він не повинен був надавати.

Відповідно до ст.21 Закону №877-V, суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

У статті 7 КУпАП закріплено положення, згідно з яким, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання : 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.1882 КУпАП, невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів - тягне за собою накладення штрафу від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, відповідно до положення про Івано-Франківську філію ТзОВ «Газорозподільні мережі України» (а.с.225-236 т.1) дана філія є відокремленим підрозділом Товариства, здійснює свою діяльність від імені Товариства і не має статусу юридичної особи. Філія здійснює частину делегованих господарських функцій відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Філія має власну печатку з своїм найменуванням, штампи, бланки, має окремий баланс, який є складовою частиною балансу Товариства, рахунки в установах банку (розділ 1 Статуту). Філію очолює директор з яким укладається трудовий договір. Директор на підставі довіреності діє від імені Товариства, представляє його інтереси у т.ч. в інших державних органах, перед посадовими особами з питань, що належать до діяльності філії в межах наданих Товариством повноважень. Вирішує інші питання, пов`язані з діяльністю філії щодо реалізації покладених на нього завдань та функцій (р.6 Статуту).

Відповідно до витягу з ЄДР Івано-Франківська філія ТзОВ «Газорозподільні мережі України» є відокремленим підрозділом юридичної особи, керівником філії є Шкіндюк Іван Юрійович (а.с.237-240 т.1).

Згідно ст.95 ЦК України (зі змінами), філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що під час винесення оспорюваної постанови уповноважена посадова особа відповідача використала відомості про позивача як в.о. керівника філії, що містилися у ЄРД.

При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, чинним законодавством не передбачено обов`язку уповноваженої посадової особи відповідача перевіряти чи ставити під сумнів належність відомостей, що містяться в ЄДРПОУ.

Більше того, колегія суддів враховує, що згідно наказу про виконання обов`язків директора філії Шкіндюка І.Ю. №687/кф від 23.10.2023 та видану ТзОВ «Газорозподільні мережі України» довіреності від 25.10.2023, згідно якої Шкіндюк І.Ю. діє на підставі наказу №687/кф, Положення про філію та виданої довіреності на право підпису техумов. Довіреність видана до 31.12.2023 та має право передоручення повноважень іншим працівникам філії відповідно до їх посадових обов`язків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача повноважень щодо надання відповідачу по його запиту запитуваної інформації на підставі скарги споживача.

З приводу повноважень про складання протоколу та розгляду справ про адмінправопорушення за ст.1882 КУпАП, то начальник управління захисту споживачів Головного управління уповноважений на розгляд таких справ та накладення адмінстягнень (Наказ №656 від 19.09.2019) (а.с.202 т.1).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень ч.3 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 цього Кодексу (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 286, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представниці позивача ОСОБА_1 - Сенів Ольги Василівни залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2025 року по справі №344/10698/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддяР. В. Кухтей

суддіВ. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин

Повне судове рішення складено 15.10.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua