Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №260/419/20 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/419/20 пров. № А/857/32032/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року про відмову у встановленні судового контролю у справі №260/419/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

суддя в 1-й інстанції – Скраль Т. В.,

дата ухвалення судового рішення – 03 червня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника управління соціального захисту населення Міжгірської РДА №3 від 31 січня 2020 року “Про звільнення ОСОБА_1 ” та поновити його на роботі завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації; 2) стягнути з управління соціального захисту населення Міжгірської РДА на його користь 11 499,50 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації №3 від 31 січня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області з 01 лютого 2020 року. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 12 серпня 2020 року в розмірі 77869,52 грн (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень, 52 коп.) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області та стягнення із Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12412,50 (дванадцять тисяч чотириста дванадцять гривень, 50 коп.) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів звернуто до негайного виконання.

01 червня 2026 року позивачем до суду подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року у задоволенні заяви позивача від 01 червня 2026 року (вх. №16508/26) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, тому оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на виконання судового рішення у справі №260/419/20 він має бути поновлений з дати звільнення (з наступного дня за днем звільнення), а не з будь-якої іншої майбутньої чи довільної обраної роботодавцем дати. Вказавши в наказі №128к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » з 10 cерпня 2021 року, замість 01 лютого 2020 року, відповідач- Управління СЗН Хустської РДА в Закарпатській області самовільно змінив судове рішення та спосіб його виконання. Таким чином, наведені обставини унеможливлюють належне нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На думку апелянта видання наказу із завідомо неправильною датою поновлення на роботі свідчить про удаване (формальне) виконання рішення суду з метою уникнення відповідальності, що, з точки зору закону, є невиконанням судового рішення у розумінні ст.235,236 КЗпП України та ст.382 КК України. З врахуванням наведеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити. Встановити судовий контроль за виконання судового рішення у справі №260/419/20 від 12 серпня 2020 року. Зобов`язати відповідача- Управління СЗН Хустської РДА в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду у встановлений строк звіт про виконання судового рішення у справі №260/419/20.

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, тому суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.312 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Щодо клопотань позивача про зобов`язання Управління СЗН Хустської РДА в Закарпатської області надати письмові пояснення та докази виконання судового рішення у справі №260/419/20 та про витребування письмових пояснень від правонаступника Управління СЗН Хустської РДА, то колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з фактичних обставин справи, вищевказані клопотання до суду першої інстанції, позивачем не заявлялись. Разом з тим, позивачем не наведено обставин неможливості подання таких клопотань до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи положення процесуального законодавства, обставини справи та межі перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне вищевказані клопотання апелянта залишити без задоволення.

Даючи правову оцінку клопотанням ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року про відмову у встановленні судового контролю у справі №260/419/20 у розумний строк, то колегія суддів зазначає, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що за виняткових обставин призводить до неможливості ухвалення рішення у строк, визначений статтею 309 КАС України. Згідно з інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу Восьмого апеляційного адміністративного суду, у провадженні судді Мікули О. І. з 2026 року перебувало понад 2847 справ і матеріалів, при цьому тривалість їх розгляду зумовлена надмірним процесуальним навантаженням на суддів цього суду, оскільки станом на вересень 2026 року до суду надійшло 52776 справ, тоді як правосуддя здійснюють лише 35 суддів. За даними, оприлюдненими на офіційному сайті Ради суддів України, необхідна кількість суддів для якісного та належного розгляду адміністративних справ, що надійшли у першому кварталі 2026 року, становить 490, а отже, враховуючи наведені виняткові обставини, встановлений статтею 309 КАС України строк розгляду справи не може бути дотриманий, і колегія суддів з метою об`єктивного, повного та всебічного з`ясування обставин у цій адміністративній справі змушена виходити за межі передбачених процесуальних строків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду заяви наявна постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його невиконання, що свідчить про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №260/611/20.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що такий відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 - 382-3 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

За змістом ч.1,2 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до ч.4, 6 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, під час розгляду справи, поданої згідно зі ст.382 КАС України, суд має переконатися щодо належного виконання рішення суду, а при відсутності такого – встановити причини його невиконання.

Разом з тим, при розгляді заяв у порядку ст.383 КАС України суд повинен з`ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов`язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.

Так, стаття 383 КАС України передбачає спеціальний механізм судового контролю, надаючи позивачу, на користь якого ухвалено рішення суду, право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням. Цей механізм спрямований на забезпечення ефективного виконання судових рішень і є оперативним способом захисту прав, вже підтверджених судом.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями ст.383 КАС України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб`єкт владних повноважень приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони формально пов`язані з виконанням попереднього рішення), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.

При цьому, необхідно чітко розмежовувати ситуації, коли йдеться виключно про невиконання або неналежне виконання вже ухваленого судового рішення, що охоплюється ст.383 КАС України, та ситуації, коли на підставі або у зв`язку з виконанням рішення суду суб`єкт владних повноважень вчиняє нові дії або приймає нові рішення, які, на думку позивача, знову порушують його права, або коли спір стосується аспектів, які не були предметом розгляду у справі, хоча й виникли у зв`язку з нею, особливо коли ці нові рішення та дії ґрунтуються на нових нормативно-правових актах, що визначають порядок обчислення розміру пенсії, стосуються нових розрахункових періодів та приймаються у формі окремих індивідуальних актів, що безпосередньо впливають на права та обов`язки особи і не є простою констатацією виконання попереднього судового рішення.

Існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого ст.383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до суду з новим адміністративним позовом, якщо дії чи рішення суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені в контексті виконання рішення суду, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин (наприклад, застосування нових нормативних актів, розміру прожиткового мінімуму за інші періоди, що не були охоплені попереднім рішенням) та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - на забезпечення реалізації вже винесеного судового акту в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання протиправним та скасування наказу начальника управління соціального захисту населення Міжгірської РДА №3 від 31 січня 2020 року “Про звільнення ОСОБА_1 ” та поновлення його на роботі завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації; стягнення з управління соціального захисту населення Міжгірської РДА на його користь 11499,50 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації №3 від 31 січня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області з 01 лютого 2020 року. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 12 серпня 2020 року у розмірі 77869,52 грн (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень 52 коп.) із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області та стягнення із Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12412,50 (дванадцять тисяч чотириста дванадцять гривень, 50 коп.) гривень із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів звернуто до негайного виконання.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №260/419/20 повернуто скаржнику.

23 грудня 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань праці та соціальних зв`язків Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області з 01 лютого 2020 року (том 2, а.с.231).

04 січня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Федорчаком Миколою Богдановичем відкрито виконавче провадження ВП №64025424 з виконання виконавчого листа №260/419/20, виданого 23 грудня 2020 року, (том 2, а.с.233).

17 травня 2021 року Головним державним виконавцем Міснік Н.В. до канцелярії суду подано подання про заміну сторони виконавчого провадження, боржника Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03192885) на його правонаступника: Управління соціального захисту населення Хустського районної державної адміністрації Закарпатської області (м.Хуст, вул.Карпатської Січі,21, код ЄДРПОУ 03192916).

31 травня 2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом подання головного державного виконавця Міснік Нелі Вячеславівни про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом виданим у адміністративній справі №260/419/20, а саме: боржника Управління соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області (90000, Закарпатська область, смт. Міжгір`я, вул.Шевченка, 86, код ЄДРПОУ 03192885) на його правонаступника - Управління соціального захисту населення Хустського районної державної адміністрації Закарпатської області (м.Хуст, вул.Карпатської Січі, 21, код ЄДРПОУ 03192916).

31 грудня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”.

Так, зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження від 31 грудня 2021 року вбачається, зокрема, що начальником Управління соціального захисту населення Хустського районної державної адміністрації Закарпатської області видано наказ від 27 липня 2021 року №128к, згідно з яким ОСОБА_1 поновлено на роботі. З цим наказом стягувач ознайомлений 06 грудня 2021 року (том 3, а.с.32).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення свідчить про те, що державним виконавцем перевірено виконання вимог виконавчого документа та встановлено відсутність невиконаних зобов`язань боржника.

Крім того, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є чинною, у встановленому законом порядку не скасована та не визнана протиправною.

Доказів оскарження зазначеної постанови або доказів, які б свідчили про її незаконність, матеріали справи не містять.

За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на час розгляду заяви про встановлення судового контролю наявна постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його невиконання, що свідчить про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №260/611/20.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.122, 123, 242, 243, 246, 250, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року про відмову у встановленні судового контролю у справі №260/419/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяО. І. Мікула

суддіС. М. Кузьмич

А. Р. Курилець

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.