Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №560/11097/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11097/25

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

15 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю, в якій просив:

1. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Хмельницького окружного адміністративного суду протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання ухвали суду документально підтверджений звіт про повне виконання рішення від 26.01.2026 у справі №560/11097/25.

2. На підставі частини четвертої статті 382-1 КАС України зобов`язати подати зазначений звіт особисто керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Зобов`язати у звіті, з урахуванням вимог статті 382-2 КАС України та обставин, наведених у цій заяві, документально підтвердити фактичний строк, порядок і спосіб виконання рішення, зокрема надати суду відомості та первинні документи/реєстраційні дані, достатні для перевірки: фактичного виключення спірних даних; анулювання звернення № Е1679614; відсутності збереження, відновлення або повторного використання відомостей 2025 року; документального джерела постанови № R688543 від 10.08.2026; окремої фактичної підстави звернення № Е5931018 від 16.08.2026 та його поточного статусу.

4. У разі якщо частина документів або реєстраційних відомостей містить інформацію з обмеженим доступом, зобов`язати відповідача подати їх безпосередньо суду в обсязі, необхідному для перевірки повноти виконання судового рішення, із застосуванням передбаченого законом режиму доступу, а не замінювати їх ненаданням доказів виконання.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що у військово-обліковому документі, сформованому 22.08.2026, відображається активна позначка «Наявна інформація про звернення ТЦК до Нацполіції», причина - «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», дата звернення - 16.08.2026. Аналогічні відомості відображалися в електронному кабінеті «Резерв+». У відповіді від 08.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив, що 10.08.2026 було виявлено правопорушення щодо непроходження (відмови від проходження) ВЛК, за результатами якого 16.08.2026 винесено постанову №R703837; після сплати адміністративного стягнення програмними засобами Реєстру нібито скасовано записи про вчинення цього адміністративного правопорушення та про доставлення особи до ТЦК та СП для складення протоколу. Однак у тому самому листі відповідач далі повідомляє, що станом на 16.08.2026 ОСОБА_1 не пройшов ВЛК, унаслідок чого програмними засобами Реєстру було сформовано та направлено до Національної поліції нове звернення №Е5931018 саме про доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2026 у справі № 560/11097/25 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до Хмельницького окружного адміністративного суду документально підтверджений звіт про виконання рішення від 26.01.2026 у справі № 560/11097/25 у десятиденний строк із дня отримання ухвали суду або в інший визначений судом розумний строк у межах частини третьої статті 382-1 КАС України; зобов`язати керівника цього ТЦК подати звіт особисто.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує із матеріалів справи рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/11097/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити такі дані з Реєстру.

Рішення набрало законної сили 09.03.2026 року.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 25.08.2026, ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь від 08.09.2026 №5/10691 щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2026 по справі №560/11097/25, в якій зазначив: "Електронне звернення до органів національної поліції №Y1679614 від 19.03.2025 було анульовано 18.03.2026, a також відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення вилучено з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів автоматично. Водночас відповідачем документально не підтверджено наявності запису про реєстраційну операцію, витягу про її результат, документа про обсяг виключених полів або підтвердження повідомлення поліції про втрату підстав для доставлення ОСОБА_2 ..

Отже, виконання має підтверджувати саме виключення визначених рішенням даних, а не загальне твердження про зміну статусу в Реєстрі. У заяві від 08.09.2026 адвокат просив зобов`язати боржника подати суду документально підтверджений звіт, а також з`ясувати у межах цього звіту долю конкретного запису 2025 року та джерело подальших пов`язаних реєстрових подій. При цьому, скасування серпневих постанов чи вирішення нового спору щодо проходження ВЛК у заяві не вимагалося.

В той же час відповідач не подав запису про реєстраційну операцію, витягу про її результат, документа про обсяг виключених полів або підтвердження повідомлення поліції про втрату підстав для доставлення. Посилання на конфіденційний і службовий характер відомостей у відповіді на адвокатський запит не є підтвердженням їх фактичного видалення.

Колегія суддів зауважує, що ключове питання стосується постанови №R688543 від 10.08.2026, копію якої наведено серед матеріалів адвокатського запиту. У ній сказано про неприбуття за повісткою на підставі «реєстрової інформації», але не зазначено номера і дати повістки.

Водночас, у справі вже встановлено, що первісний протиправний запис також стосувався неприбуття - за повісткою №2593013. Запит від 25.08.2026 окремо вимагав назвати джерело постанови №R688543. ТЦК листом від 08.09.2026 на це питання не відповів. Зазначене хоча й не доводить повторного використання запису 2025 року, проте створює конкретний і перевірний сумнів. Якщо джерелом була інша повістка, ТЦК може це документально підтвердити у звіті. Якщо джерелом були дані, які підлягали виключенню, висновок про повне виконання потребує перегляду. Окремо ТЦК зазначив, що після постанови №R703837 від 16.08.2026 та сплати штрафу скасовано запис про доставлення особи, і водночас повідомив про звернення №Е5931018 від того ж дня щодо доставлення для складення протоколу через непроходження ВЛК. У військово-обліковому документі від 22.08.2026 відповідне звернення позначене активним. Ця суперечність сама собою не ототожнює подію 2026 року із записом 2025 року; її значення обмежується перевіркою того, чи не збереглися або не використовувалися дані, що підлягали виключенню.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції передчасно визнав виконання рішення доведеним, пославшись на відповідь ТЦК, зазначивши, що «немає підстав вважати, що рішення ... не виконане», оскільки звернення анульовано і дані вилучено автоматично. В оскарженій ухвалі відсутне посилання на будь-який первинний доказ щодо вчинення реєстраційних дій та не надана оцінка постанові №R688543 щодо її джерела походження. Колегія суддів погоджується, що зазначений лист ТЦК може бути лише доказом певної позиції відповідача як боржника, але без усунення наведених суперечностей не є доказом фактичного виконання судового рішення.

Апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції також побудував мотивування майже виключно на серпневому зверненні щодо ВЛК і дійшов висновку, що позивач не погоджується з новим внесенням даних. Але заявник прямо виділив іншу обставину - невідоме джерело постанови №R688543 про неприбуття за повісткою. Не з"ясувавши, неможливо відмежувати як самостійну нову підставу від можливого повторного використання даних, охоплених рішенням від 26.01.2026. Тому, повідомлення ТЦК про «автоматичне» вилучення не усувають потреби у такій перевірці.

Стаття 129 Конституції України та статті 14, 370, 381-1, 382, 382-1–382-3 КАС України передбачають обов`язковість судового рішення та процесуальний контроль за його виконанням.

Положеннями частини першої статті 382 КАС надано суду, який ухвалив рішення як суд першої інстанції, право за заявою особи, на користь якої воно ухвалене, зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт; частина четверта тієї ж статті прямо виключає залежність розгляду заяви від відкриття виконавчого провадження.

Подання звіту є початковою стадією перевірки: лише після отримання підтвердних документів суд може зважено оцінити спосіб і повноту виконання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2026 у справі № 990/282/24 розмежувала вирішення заяви про зобов`язання подати звіт і подальшу оцінку самого звіту, а також незалежність контролю від виконавчого провадження.

Відтак перед судом на цій стадії стояло питання, чи достатньо конкретних підстав вимагати документального звіту, а не питання, чи вже остаточно доведено невиконання.

У цій справі такі підстави названо, вони стосуються визначеного рішенням запису та перебувають у сфері документального підтвердження відповідача.

Рішення Конституційного Суду України від 10.03.2026 № 2-р/2026 підкреслює, що механізм судового контролю є складником права на реальний судовий захист. Водночас межі контролю залишаються визначеними резолютивною частиною рішення від 26.01.2026: звіт не має перетворюватися на розгляд законності нової постанови про ВЛК чи автоматичне анулювання кожного наступного запису про позивача. Таке обмеження було прямо зазначене і в первісній заяві.

Таким чином колегія суддів вважає, що слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у межах статті 382-2 КАС підтвердити дату, спосіб, обсяг і результат виключення відомостей, внесених у зв`язку з повісткою №2593013 та зверненням №Е1679614; підтвердити анулювання звернення і, за наявності, доведення інформації до поліції; окремо ідентифікувати повістку та реєстрове джерело постанови № R688543 настільки, наскільки це необхідно для перевірки відсутності використання виключених даних.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/11097/25, тому заява підлягає задоволенню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Хмельницького окружного адміністративного суду протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання ухвали суду документально підтверджений звіт про повне виконання рішення від 26.01.2026 у справі №560/11097/25.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

ГоловуючийКапустинський М.М.

СуддіСапальова Т.В. Шидловський В.Б.