Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №560/2447/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2447/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час проходження військової служби безпосередньо брав участь у бойових діях та виконанні бойових завдань у періоди, підтверджені довідкою від 29.11.2024 № 3853, однак відповідач не нарахував і не виплатив йому в повному обсязі додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі до 100 000 грн пропорційно часу виконання бойових завдань.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач у період з 10.04.2022 по 11.11.2025 проходив службу у військові частині НОМЕР_1 .

2.2 Відповідно до довідки від 29.11.2024 №3853 ОСОБА_1 в період 03.07.2022 по 09.05.2023, з 23.05.2023 по 23.01.2024, з 07.02.2024 по 08.08.2024, 27.08.2024 по 16.10.2024, з 04.11.2024 по 06.11.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

2.3 Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн пропорційно часу виконання бойових завдань за спірні періоди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2026 у задоволенні позову відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи не підтверджують безпосередньої участі позивача у бойових діях або виконання ним бойових (спеціальних) завдань у всі заявлені спірні періоди в обсязі, необхідному для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн. Суд зазначив, що довідка про безпосередню участь у заходах з оборони України, видана для підтвердження статусу учасника бойових дій, сама по собі не визначає підстав для нарахування такої винагороди, а відповідач здійснив виплати відповідно до наявних документальних підтверджень. У зв`язку з цим суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача щодо неповного нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за спірні періоди.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Позивач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2026 та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції не з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

4.2 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

4.3. Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій остання просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (в первинній редакції) передбачено, установити на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

1.3 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».

1.4 У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

1.5 Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

1.6 Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів вищих начальників (командирів).

В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

1.7 Таким чином, право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або виконання відповідних заходів виникає за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у таких діях та заходах, а виплата зазначеної винагороди здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (начальників).

1.8 Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на довідку військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2024 № 3853 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у періоди з 03.07.2022 по 09.05.2023, з 23.05.2023 по 23.01.2024, з 07.02.2024 по 08.08.2024, з 27.08.2024 по 16.10.2024 та з 04.11.2024 по 06.11.2024.

1.9 При цьому сама по собі довідка про безпосередню участь військовослужбовця у відповідних заходах не є безумовною підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за весь зазначений у ній період, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують фактичне виконання бойових (спеціальних) завдань.

1.10 Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, відповідно до яких довідка про участь військовослужбовця у бойових діях має оцінюватися в сукупності з іншими доказами, зокрема бойовими наказами (розпорядженнями), журналами бойових дій, рапортами (донесеннями) командирів підрозділів тощо.

1.11 Водночас відповідно до принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи суд зобов`язаний перевірити обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та надати оцінку належним і допустимим доказам у їх сукупності.

1.12 Отже, наведена в довідці військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2024 № 3853 інформація про безпосередню участь ОСОБА_1 у відповідних заходах підлягає перевірці та оцінці в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

1.13 Як установлено судом першої інстанції, позивачем надано довідку від 29.01.2026 № 1634/ФЕС/359 про нараховане та виплачене грошове забезпечення і додаткову винагороду, з якої вбачається, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн за грудень 2023 року - за 17 днів, січень 2024 року - за 2 дні, лютий 2024 року - за 6 днів, березень 2024 року - за 2 дні, квітень 2024 року - за 6 днів, травень 2024 року - за 9 днів, вересень 2024 року - за 2 дні, жовтень 2024 року - за 28 днів, у тому числі за час лікування, та листопад 2024 року - за 4 дні лікування. За інші дні спірного періоду позивачу нараховувалася додаткова винагорода з розрахунку 30 000 грн пропорційно часу виконання завдань.

1.14 При цьому судом першої інстанції встановлено, що довідка від 29.11.2024 № 3853 є підставою для отримання статусу учасника бойових дій, однак не визначає підстав та розміру нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168. Надані відповідачем витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині переважно підтверджують рух позивача по службі, зокрема вибуття з пункту постійної дислокації, прибуття з відпустки, шпиталю та відрядження, вибуття на лікування у зв`язку з травмуванням, прибуття після лікування та вибуття у відпустку для лікування, однак самі по собі не підтверджують виконання бойових завдань у всі заявлені спірні періоди. За висновком суду, у дні, коли позивач перебував у районі виконання бойових завдань, але не виконував бойових або спеціальних завдань поблизу лінії зіткнення з противником, підстав для нарахування винагороди з розрахунку 100 000 грн не було.

1.15 Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань протягом усіх заявлених ним спірних періодів, а тому не дають правових підстав для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн пропорційно часу виконання таких завдань за весь спірний період.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

2.2. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

2.3. Відповідно до пункту першого частини першої ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмишин В.М.

СуддіСушко О.О. Сапальова Т.В.