Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №240/2530/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2530/26

Головуючий у 1-й інстанції: Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.01.2026 №3157-45864/К-02/8-0600/26, винесене у формі повідомлення, щодо непроведення нарахування та невиплати починаючи з 01.07.2025 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 09.07.2007;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплачувати починаючи з 01.07.2025 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 09.07.2007, у розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня поточного календарного року.

1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача. Вважає, що у зв`язку з рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати їй щомісячну грошову допомогу, передбачену статтею 37 Закону №796-XII. Також зазначає, що з 01.07.2025 адміністрування окремих державних соціальних виплат передано Пенсійному фонду України.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та віднесена до 3 категорії.

2.2 Позивачка проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

2.3 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про нарахування допомоги за статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2.4 Листом відповідач відмовив у призначенні вказаної допомоги та роз`яснив порядок її призначення.

2.5 Вважаючи таку відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 у задоволенні позову відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції виснував, що з 01.07.2025 органи Пенсійного фонду України набули компетенції щодо виплати лише визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 №765 видів допомог і компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, тоді як щомісячна грошова допомога за статтею 37 Закону №796-XII до цього переліку не включена, зазначивши, що рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 відновило право громадян на отримання допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, однак не визначило орган, уповноважений на здійснення таких виплат. Оскільки стаття 37 до переліку видів допомог, переданих Пенсійному фонду України, не включена, у відповідача відсутні повноваження на нарахування та виплату цієї допомоги. З огляду на те, що виплата щомісячної грошової допомоги за статтею 37 Закону №796-XII залишилася в компетенції органів соціального захисту населення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї.

4.1 Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення позивачка зазначає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

4.3 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах задоволених позовних вимог та доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

1.2 Відповідно до положень ст.37 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній з 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

1.3 Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон №107-VI) текст ст.37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

1.4 Відповідно до п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 (в редакції зі змінами, внесеними постановою №765 від 25.06.2025, яка діє з 01.07.2025) передбачено, що розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є Пенсійний фонд України, а за програмами, визначеними пунктом 13-2 цього Порядку, - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м.Києва). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 №765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України".

1.5 З 01.07.2025 на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 №695 "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги", від 23.06.2025 №766 "Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог", від 25.06.2025 №765 "Перелік видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюється органами Пенсійного фонду України" (далі Перелік) Пенсійний фонд України розпочав адміністрування 41 виду державних соціальних допомог, соціальних допомог, соціальних стипендій, компенсацій, які раніше призначалися та виплачувалися органами соціального захисту населення.

1.6 Зокрема, "Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорій 1 та 2" визначені статтями 20 та 21 Закону №796-ХІІ, відповідно.

1.7 Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.03.2025 №115-Н затверджено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2025 рік.

1.8 Саме повноваження щодо виплати грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.ст.20, 21 Закону №796-ХІІ), а не щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 Закону №796-ХІІ), набули з 01.07.2025 органи Пенсійного фонду України згідно Постанов Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 №695, від 25.06.2025 №765, від 23.06.2025 №766.

1.9 Виплата грошової компенсацій вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.ст. 20, 21 Закону №796-ХІІ) в розмірах встановлених Наказом Міністерства соціальної політики України здійснюється органами Пенсійного фонду України в повному обсязі.

1.10 Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 відновило право громадян на отримання допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII. Однак це рішення не визначає орган, уповноважений на здійснення таких виплат. Питання розподілу функцій між органами державної влади щодо адміністрування конкретних бюджетних програм належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 №765 містить вичерпний перелік видів допомог, що передані Пенсійному фонду України, і стаття 37 Закону №796-XII до цього переліку не включена, у відповідача відсутні законні повноваження (компетенція) на нарахування саме цієї допомоги.

1.11 Судом апеляційної інстанції враховано, що предметом спору у цій справі є наявність у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повноважень щодо нарахування та виплати позивачці щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-ХІІ.

1.12 Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на території, віднесеній до зони гарантованого добровільного відселення, та звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати їй щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-ХІІ, з 01.07.2025.

1.13 У відповідь на звернення позивачки Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 14.01.2026 №3157-45864/К-02/8-0600/26 повідомило про відсутність у органу Пенсійного фонду України повноважень щодо призначення та виплати зазначеної допомоги.

1.14 Відтак, для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи належать до повноважень органів Пенсійного фонду України з 01.07.2025 нарахування та виплата саме щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-ХІІ.

1.15 У цьому контексті колегія суддів враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 було відновлено право громадян на отримання допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, водночас питання щодо органу, уповноваженого на здійснення відповідних виплат, цим рішенням не визначено.

1.16 Тому зважаючи на вищевказані обставини, враховуючи те, що виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно зі ст.37 Закону №796-ХІІ залишилася в компетенції органів соціального захисту населення, то вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є безпідставними.

1.17 Однак, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав позов до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

1.18 Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

1.19 Згідно частини 4 статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

1.20 Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

1.21 Так, згідно з частиною 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

1.22 Відповідно до частини 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

1.23 З аналізу положень статті 48 КАС України вбачається, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, або залучення співвідповідача належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

1.24 Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.

1.25 Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.

1.26 У цій справі позов пред`явлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке винесло оскаржувану відмову. Водночас, оскільки повноваження щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, не були передані органам Пенсійного фонду України та залишилися в компетенції структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, суд першої інстанції мав вирішити питання про заміну первісного відповідача належним або залучення відповідного органу соціального захисту населення до участі у справі як співвідповідача.

1.27 Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції не може відмовляти у задоволенні позову з підстав неналежності відповідача, не обговоривши попередньо це питання зі сторонами. З`ясувавши, хто є належним відповідачем у справі, суд першої інстанції повинен був вирішити питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Такий обов`язок суду випливає зі змісту статті 48 КАС України.

1.28 Тому, виходячи із викладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції ухваленим за відсутності особи, якій слід відповідати за позовними вимогами, що є порушенням норм процесуального права і тягне за собою його скасування.

1.29 Між тим, на час апеляційного розгляду справи суб`єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначив позивач.

1.30 З урахуванням того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки обов`язок щодо нарахування виплати щомісячної грошової допомоги відповідно до ст.37 Закону №796-XII покладено на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, а не на органи Пенсійного фонду України, а для вирішення питання його заміни чи притягнення іншого як співвідповідача відсутні повноваження апеляційного суду, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги є частково слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення.

2.2 У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

2.3 Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року скасувати.

Ухвали нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмишин В.М.

СуддіСушко О.О. Сапальова Т.В.