Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №120/912/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/912/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 адміністративний позов задоволено, зокрема, зобов`язано Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку станом на 25.11.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премій для проведення з 01 грудня 2021 року перерахунку основного розміру пенсії.

28.04.2026 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування поданої заяви вказує, що оновлену довідку станом на 25.11.2021 року про розмір грошового забезпечення, йому видано не було.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про виконання рішення суду виключно з огляду на факт складення та направлення до органу Пенсійного фонду України довідки №23/02-97/2 від 26 січня 2026 року, не дослідивши її зміст та відповідність вимогам резолютивної частини рішення суду від 28 серпня 2025 року.

Апелянт вказує, що у довідці не зазначено відповідну посаду у структурі Національної поліції, яка прирівняна до посади позивача на день його звільнення з податкової міліції, а також не наведено належного обґрунтування визначення розміру грошового забезпечення за відповідною прирівняною посадою поліцейського.

За твердженням апелянта, зазначений у довідці розмір посадового окладу не відповідає жодному з посадових окладів, визначених схемами посадових окладів поліцейських відповідно до додатків 3–10 до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988, а розмір окладу за спеціальним званням не відповідає схемі окладів за спеціальними званнями поліцейських, визначеній додатком 1 до вказаної постанови.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Крім того, згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням суду від 28.08.2025 адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку станом на 25.11.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премій для проведення з 01 грудня 2021 року перерахунку основного розміру пенсії.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Вінницькій області 26.01.2026 року було складено довідку про грошове забезпечення для обчислення пенсії №23/02-97/2 станом на 25.11.2021 для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2021 та згідно з супровідним листом від 11.05.2026 року №83/02-97 направлено до ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Отже, суд першої інстанції встановив обставини складення довідки та її направлення до органу, для якого вона призначена, і врахував відповідні документи під час вирішення заяви.

Водночас доводи апеляційної скарги свідчать про те, що позивач пов`язує неналежне виконання рішення суду не стільки з відсутністю будь-яких дій з боку відповідача, скільки з незгодою зі змістом складеної довідки, зокрема з визначенням прирівняної посади, розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та інших складових грошового забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що питання про встановлення судового контролю має вирішуватися з урахуванням змісту судового рішення, виконання якого перевіряється, та конкретної форми судового контролю, про застосування якої просить заявник.

Зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, передбачене статтею 382 КАС України, не є самостійним способом повторного вирішення спору, який уже розглянуто судом, а спрямоване на забезпечення виконання визначеного судом обов`язку.

При цьому наведені позивачем заперечення щодо правильності визначення складових грошового забезпечення мають оцінюватися з урахуванням змісту резолютивної частини рішення від 28 серпня 2025 року та доказів, які підтверджують фактичні дії відповідача на його виконання.

Саме по собі твердження апелянта про невідповідність окремих показників довідки нормативно встановленим розмірам не є достатнім для висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у встановленні судового контролю. Такі твердження мають бути підтверджені належними доказами, які дають змогу встановити конкретну невідповідність між змістом судового рішення та вчиненими на його виконання діями.

Колегія суддів звертає увагу, що резолютивною частиною рішення від 28 серпня 2025 року визначено обов`язок відповідача надати до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку із зазначенням відповідної прирівняної посади поліцейського та встановлених судом складових грошового забезпечення. Відтак питання належного виконання рішення має оцінюватися насамперед шляхом зіставлення цього обов`язку зі змістом складеної довідки та доказами її направлення.

Водночас встановлення судового контролю у формі подання звіту не передбачає автоматичного визнання протиправними всіх дій суб`єкта владних повноважень, із якими не погоджується стягувач, і не звільняє заявника від необхідності обґрунтувати наявність обставин, що свідчать про невиконання судового рішення.

З огляду на це доводи апеляційної скарги про неправильне застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 підлягають оцінці в контексті предмета заяви, поданої відповідно до статті 382 КАС України.

З цього питання суд вважає за необхідне зауважити, що судом першої інстанції в судовому рішення не покладався на відповідача обов`язок із зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, тому відсутні підстави вважати, що відповідачем не виконано або неповністю судове рішення.

Більш того, якщо позивач вважає, що судове рішення виконано не у спосіб, визначений судовим рішенням, він має право звернутися до суду в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 383 КАС України, відповідно до частини першої якої особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відтак, колегія суддів вважає, що позивач у разі незгоди із виконаними відповідачем розрахунками розмірів грошового забезпечення, наведеними у довідці, вправі ініціювати перевірку законності дій відповідача в порядку, установленому статтею 383 КАС України.

Посилання апелянта на те, що у довідці не зазначено конкретної прирівняної посади поліцейського, а розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням не відповідають відповідним схемам, за своїм змістом стосуються правильності визначення складових грошового забезпечення під час виконання судового рішення.

Разом із тим наведені в апеляційній скарзі твердження не змінюють установленого судом першої інстанції факту складення довідки та її направлення до органу Пенсійного фонду України. Для висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали необхідно встановити, що суд першої інстанції неправильно вирішив питання про застосування судового контролю, а не лише констатувати наявність спору щодо окремих показників документа, складеного на виконання судового рішення.

Водночас колегія суддів наголошує, що наведений висновок не означає підтвердження правильності всіх показників довідки від 26 січня 2026 року № 23/02-97/2 та не позбавляє позивача права на використання передбачених законом процесуальних засобів судового контролю, якщо він вважає, що суб`єкт владних повноважень під час виконання рішення вчинив протиправні дії або не виконав покладений на нього судом обов`язок у повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що довідку не було надіслано йому особисто, також не спростовують висновків суду першої інстанції в частині встановленого факту направлення документа до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Резолютивною частиною рішення від 28 серпня 2025 року на відповідача покладено обов`язок надати оновлену довідку саме до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Вимога щодо особистого вручення позивачеві примірника довідки в наведеному формулюванні резолютивної частини судового рішення відсутня.

Відтак ненадання позивачеві копії довідки саме по собі не є достатньою підставою для висновку про невиконання визначеного судом обов`язку, якщо документ складено та направлено до установи, зазначеної в резолютивній частині рішення.

А тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем рішення суду від 28.08.2025 виконано відповідно до резолютивної частини, відтак відсутні підстави для встановлення судового контролю в цій справі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийПолотнянко Ю.П.

СуддіСмілянець Е. С. Драчук Т. О.