Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №127/27794/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/27794/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дернова В.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

15 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Головащенко В.В.,

представника позивача: Рудика С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2026 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та просив скасувати постанову Управління патрульної поліції у Вінницькій області серії ЕГА № 2076303 від 30.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.182 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Також, позивач просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 182 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушеннями положень КУпАП та без врахування усіх обставин справи.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.08.2026 адміністративний позов задоволено.

Постанову Управління патрульної поліції у Вінницькій області серії ЕГА № 2076303 від 30.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. – скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 182 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрито у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2026 виправлено описки, допущені у описовій та резолютивній частинах рішення Вінницького міського суду Вінницької області у адміністративній справі № 127/27794/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, змінивши по тексту рішення невірно зазначений номер статті КУпАП – «ст. 153 КУпАП» на вірний – «ст. 152 КУпАП», за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2026 виправлено описки, допущені у описовій та резолютивній частинах рішення Вінницького міського суду Вінницької області у адміністративній справі № 127/27794/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, змінивши по тексту рішення невірно зазначений номер статті КУпАП – «ст. 183 КУпАП» на вірний – «ст. 182 КУпАП», за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач, його належний представник, в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно вимог ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши, суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 30.07.2026 поліцейським Управління патрульної поліції у Вінницькій області молодшим лейтенантом поліції Миськів Є.Є. було винесено постанову серії ЕГА № 2076303 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови, «30.07.2026 о 22.30 год. у м. Вінниці, по вул. Олега Антонова (Карла Маркса), буд. 24, ОСОБА_1 порушив правила додержання тиші у населеному пункті, а саме керував транспортним засобом, який створював шум, чим заважав відпочивати громадянам після 22 години».

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у оскаржуваній постанові відсутнє посилання на будь який нормативно-правовий акт, яким встановлені відповідні правила поведінки щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, що з огляду на бланкетний характер правової норми ст. 182 КУпАП є обов`язковим.

При цьому, ч. 3, 4 ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» не містять правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях у аспекті керування транспортними засобами, проте посилань ні на цей нормативно-правовий акт, ні на будь-який інший оскаржувана постанова не містить.

Одночасно суд першої інстанції зауважив, що ч. 1 ст. 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, може застосовуватися, якщо буде встановлено, що гучне керування мало місце у зв`язку з технічними несправностями транспортного засобу (наприклад, пошкоджений глушник) або його переобладнанням з порушенням норм (наприклад, встановлено несертифікований прямоток).

Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.08.2026 було витребувано у Управління патрульної поліції у Вінницькій області матеріали, які стали підставою винесення постанови від 30.07.2026 серії ЕГА № 2076303 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а також відеозапис з нагрудної камери молодшого лейтенанта поліції 1 батальйону 2 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Миськів Євгена Євгеновича під час складення оскаржуваної постанови та зупинки транспортного засобу (мотоцикл, ДНЗ АВ0269JB) під керуванням ОСОБА_1 30.07.2026 по АДРЕСА_1 .

Однак, 19.08.2026 відповідач надав до суду лише відеозапис події та рапорт з викладенням обставин справи, будь-яких інших матеріалів, які стали підставою винесення постанови від 30.07.2026 серії ЕГА № 2076303 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (наприклад, пояснень потерпілих або свідків, результатів вимірювання шуму сертифікованим приладом у децибелах тощо), надано не було.

Отже, належних, достатніх, доступних та достовірних доказів (у розумінні ст. 251 КУпАП) вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 182 КУпАП, матеріали справи не містять.

За зазначених обставин справи,суд першої інстанції вважає, що постанова Управління патрульної поліції у Вінницькій області серії ЕГА № 2076303 від 30.07.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. підлягає скасуванню у зв`язку з недотриманням принципів правомірної адміністративної поведінки, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 182 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.31.1. ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до ч.1 ст.182 КУпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб`єктів господарської діяльності - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з пп.9 ч.1 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Крім того, згідно з ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2076303 від 30.07.2026 остання не містить взагалі будь-яких доказів щодо вчинення правопорушення, як і будь-яке посилання на покази свідків, відібрані письмові пояснення, встановлений рівень шуму та інше.

Таким чином, в порушення вимог статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 24.01.2019 в справі №428/2769/17.

Також, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що всупереч ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, які б чітко вказували на підтвердження того, що позивачем було здійснено адміністративне порушення, тому враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, фактичні обставини спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку, що постанова серії ЕГА №2076303 від 30.07.2026 підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що в частині відеозаписів наданих відповідачем суду першої інстанції, останні не можуть бути враховані судом, оскільки оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які фіксування правопорушень. Також, вказані відеозаписи не підтверджують будь-які правопорушення здійсненні позивачем. Колегія суддів ще раз зауважує, що фіксування рівня шуму посадовими особами відповідача не здійснювалось.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що санкція ч.1 ст.182 КУпАП передбачає накладення штрафу на громадян в розмірі від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте, посадова особа відповідача наклала санкцію в межах ч.1 ст.182 КУпАП (згідно з оскаржуваною постановою) в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є окремою підставою для скасування даної постанови.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийДрачук Т. О.

СуддіСмілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.