Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №560/5321/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5321/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

14 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру з 01.03.2024, 01.01.2025, 01.03.2025, 01.01.2026, 01.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року з індексацією пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру, з 01.01.2025 без обмеження максимального розміру, з 01.03.2025 року з індексацією пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження максимального розміру, з 01.01.2026 без обмеження максимального розміру, з 01.03.2026 року з індексацією пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», з урахуванням усіх надбавок та доплат до пенсії, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.05.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 , з дати здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №560/217/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з дати здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №560/217/25 та з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач також подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі №560/217/25, яке набрало законної сили 21.07.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідках, виданих Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області за №822, №823, №824, №825 від 09.12.2024 (включаючи вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію), з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання вказаного рішення суду пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача, однак продовжує її обмежувати максимальним розміром, що підтверджується випискою із пенсійної справи позивача, де розмір пенсії фактично має складати 30752,85 грн, а фактично до виплати - 25950,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Щодо правомірності обмеження пенсії максимальним розміром колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII пенсія обчислюється з відповідного грошового забезпечення особи.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, якими передбачалося обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Отже, з 20 грудня 2016 року положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII у частині встановлення максимального розміру пенсії не підлягають застосуванню. Чинна редакція Закону № 2262-XII також містить відповідне застереження щодо визнання положень частини сьомої статті 43 неконституційними.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої положення статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у частині поширення встановленого нею обмеження максимального розміру пенсії на пенсії, призначені за Законом № 2262-XII, не можуть застосовуватися як самостійна правова підстава для обмеження пенсії, з огляду на рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 та принцип верховенства Конституції України.

Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо проведення виплати пенсії позивача після її перерахунку з обмеженням максимального розміру.

Доводи апеляційної скарги відповідача даного висновку суду не спростовують.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату пенсії з індексацією пенсії, встановленої Постановами Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», слід зазначити наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачу проведено індексацію за 2024, 2025 та 2026 роки.

Зазначені обставини також підтверджуються розрахунком пенсії наданим позивачем (а.с.8) станом на 31.03.2026, відповідно до якого індексація базового ОСНП: 2024 – 1500 грн; 2025 – 1500,00 грн; 2026 – 2595,00 грн.

Фактично вимоги позивача спрямовані на зняття обмеження виплати пенсії з урахуванням максимального розміру.

Отже, оскільки така індексація нарахована та виплачується позивачу, що підтверджується матеріалами справи, тому відсутні підстави повторно зобов`язувати відповідача проводити таку індексацію.

У той же час, відповідачем не приймалось рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив правильний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийПолотнянко Ю.П.

СуддіСмілянець Е. С. Драчук Т. О.