Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №640/25905/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/25905/21 Головуючий у 1 інстанції - Кальник В.В.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №294184 від 19.07.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.;

- скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 15.06.2021 б/н на суму 383,13 євро.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/25905/21 передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 адміністративну справу №640/25905/21 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови прийнято до свого провадження. Розгляд адміністративної справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті, а саме: головним спеціалістом ВДК на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю та транспорті Горбаном С.І. 15.06.2021 на підставі направлення на рейдову перевірку № 026485 від 08.06.2021 на 452 км + 811 м а/д М-05 «Київ-Одеса» було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки VOLVO/TRAILOR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником транспортного засобу VOLVO, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , а згідно із CMR № 110545, наданої під час проведення перевірки, автомобільним перевізником є товариство з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС" (код ЄДРПОУ 38368317).

Працівником Державної служби України з безпеки на транспорті проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO/TRAILOR, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь склало 12,24 тон при допустимих 11 тон, що підтверджується копією талона про зважування від 15.06.2021.

За результатами перевірки було складено:

- довідку № 0075018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.06.2021;

- акт № 0063087 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.06.2021;

- акт № 290076 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.06.2021, яким зафіксовано перевезення вантажу, згідно CMR № 110545 без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

В акті № 290076 від 15.06.2021 зазначено, що 15.06.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на пункті пересувного габаритно-вагового контролю на автомобільний дорозі М05 (Київ-Одеса) 452км +81 їм було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Volvo реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки Trailor реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 який використовувався перевізником ТОВ «Ті Ем Джі Лоджистікс» та під час перевірки виявлено порушення - перевезення вантажу згідно CMR 110545 (будівельні суміші) з перевищенням вагових норм, встановлених п. 22.5ПДР на одиночну вісь складає 12 240 кг при допуску 11000 кг, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз.15 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

На підставі акта № 290076 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.06.2021 начальником Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було прийнято оскаржувану постанову від 19.07.2021 № 294184 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.

Також, товариству з обмеженою відповідальністю "ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС" нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 383,13 євро, що еквівалентно 12 530 грн. 39 коп. (курс НБУ станом на 15.06.2021 за 1 євро = 32,7053), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування б/н від 15.06.2021.

Не погоджуючись зі спірною постановою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №294184 від 19.07.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн., ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» звернулось до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що хоча за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача встановлено перевищення нормативного навантаження на одиночну вісь понад 10%, але не більше 20%, перевезення здійснювалося щодо подільного вантажу (будівельних сумішей), рух якого з перевищенням установлених вагових нормативів заборонений пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, що виключає можливість отримання відповідного дозволу. При цьому суд зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідальність за абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачалася за перевезення вантажу з перевищенням вагових нормативів без відповідного дозволу, тоді як за перевезення подільного вантажу з таким перевищенням могла нараховуватися плата за проїзд відповідно до Порядку №879, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16. Відтак, встановивши відсутність у діях позивача складу зазначеного правопорушення та недоведеність відповідачем правомірності застосування адміністративно-господарського штрафу, суд дійшов висновку про протиправність постанови від 19.07.2021 №294184 та наявність підстав для її скасування.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту, а саме перевищення встановлених габаритно-вагових нормативів, у зв`язку із чим оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України. З огляду на викладене апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, у зв`язку із чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 вказаного Положення).

Порядок здійснення органами Укртрансбезпеки державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац другий пункту 15 Порядку №1567).

Також під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (абзац шостий пункту 16 Порядку №1567).

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).

В інших випадках за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (пункт 31 Порядку №1567).

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначено наявність таких документів:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Окрім того, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21 Порядку №879).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Укртрансбезпека наділена повноваженнями щодо здійснення державного контролю за дотриманням автомобільними перевізниками встановлених габаритно-вагових нормативів, виявлення та документального оформлення відповідних порушень, а також застосування передбачених законом заходів відповідальності.

Водночас колегія суддів наголошує, що реалізація зазначених повноважень повинна здійснюватися з дотриманням установлених законодавством підстав та умов притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності.

Сам по собі факт встановлення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу не є безумовною підставою для застосування будь-якого адміністративно-господарського штрафу, оскільки відповідальність може наставати лише за наявності складу конкретного правопорушення, передбаченого законом.

У зв`язку із цим визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи охоплювалися фактичні обставини перевезення диспозицією абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стало перевищення нормативного навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, яким перевозилися будівельні суміші.

При цьому сторонами не заперечується, що зазначений вантаж за своїми характеристиками є подільним, тобто може бути розділений на окремі частини без втрати або пошкодження його властивостей.

Відповідно до пункту 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з абзацом третім пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Аналіз наведеної норми свідчить, що законодавством установлено імперативну заборону перевезення подільних вантажів із перевищенням визначених габаритно-вагових нормативів, яка не передбачає можливості отримання спеціального дозволу на здійснення такого перевезення.

Натомість перевезення неподільного вантажу з перевищенням установлених вагових параметрів допускається за умови отримання відповідного дозволу в установленому законодавством порядку.

Отже, правове регулювання перевезення подільних та неподільних вантажів є відмінним, що має істотне значення для встановлення наявності складу правопорушення та застосування відповідного виду юридичної відповідальності.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент проведення перевірки 15.06.2021 та прийняття оскаржуваної постанови 19.07.2021 абзац 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачав відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водночас Законом України від 03.06.2021 №1534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», який набрав чинності 01.10.2021, абзац 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено в новій редакції, якою прямо передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків, при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Таким чином, законодавець розмежував підстави відповідальності за перевищення габаритно-вагових нормативів залежно від характеру вантажу, передбачивши можливість застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених нормативів незалежно від наявності відповідного дозволу.

Однак зазначені законодавчі зміни набрали чинності після виникнення спірних правовідносин, а тому не можуть бути застосовані до обставин цієї справи.

Колегія суддів зазначає, що застосування адміністративно-господарської відповідальності повинно здійснюватися відповідно до законодавства, чинного на момент вчинення відповідного правопорушення, з урахуванням принципів правової визначеності та законності.

У цьому випадку застосування відповідальності за відсутність дозволу передбачає наявність установленого законодавством обов`язку та правової можливості отримання такого дозволу.

Проте у разі перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених габаритно-вагових нормативів отримання відповідного дозволу законодавством не передбачалося, оскільки здійснення такого перевезення було прямо заборонено пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у перевізника дозволу, який відповідно до вимог законодавства не міг бути виданий для перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених вагових нормативів, не утворює складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності.

При цьому колегія суддів наголошує, що факт перевищення встановлених габаритно-вагових нормативів та наявність правових підстав для застосування конкретного виду адміністративно-господарської відповідальності не є тотожними обставинами.

Встановлення факту перевищення вагових параметрів транспортного засобу саме по собі не звільняє контролюючий орган від обов`язку правильно кваліфікувати виявлене порушення відповідно до законодавства, чинного на момент його вчинення.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 за перевищення встановлених габаритно-вагових нормативів передбачено нарахування плати за проїзд великовагового транспортного засобу.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю відповідачем позивачу нараховано плату за проїзд у розмірі 383,13 євро.

Таким чином, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено правовий механізм реагування на перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених вагових нормативів шляхом нарахування відповідної плати за проїзд.

Водночас наявність підстав для такого нарахування не свідчить про правомірність одночасного застосування адміністративно-господарського штрафу за відсутність дозволу, отримання якого для відповідного виду перевезення законодавством не передбачено.

При цьому колегія суддів зазначає, що наведений висновок не означає визнання правомірним перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених вагових нормативів або звільнення автомобільного перевізника від обов`язку дотримуватися вимог законодавства щодо збереження автомобільних доріг.

Визначальним у цьому спорі є саме правомірність застосування відповідачем конкретної адміністративно-господарської санкції, передбаченої абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України, колегія суддів зазначає таке.

Наявність у Державної служби України з безпеки на транспорті повноважень щодо здійснення габаритно-вагового контролю та застосування адміністративно-господарських штрафів не свідчить про безумовну правомірність будь-якого рішення, прийнятого за результатами реалізації таких повноважень.

Отже, правомірність застосування адміністративно-господарського штрафу визначається не лише наявністю у контролюючого органу відповідних повноважень чи встановленням факту порушення вагових нормативів, а й відповідністю такого порушення складу правопорушення, за яке законом передбачено конкретну санкцію.

У цій справі відповідач, застосувавши до позивача адміністративно-господарський штраф за відсутність дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених вагових нормативів, не врахував правової відмінності між перевезенням подільних та неподільних вантажів, а також неможливості отримання такого дозволу відповідно до законодавства, чинного на момент проведення перевірки.

Колегія суддів наголошує, що адміністративно-господарська відповідальність може наставати виключно за наявності визначених законом підстав, а розширене тлумачення норми, яка встановлює відповідальність, на шкоду суб`єкту господарювання є неприпустимим.

Застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за відсутність дозволу, отримання якого законодавством не передбачалося, фактично означало б покладення на суб`єкта господарювання відповідальності за невиконання юридично неможливого обов`язку, що суперечить принципам законності та правової визначеності.

За таких обставин посилання апелянта на загальні повноваження Укртрансбезпеки та встановлення факту перевищення вагових нормативів не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафу за абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення, відповідальність за яке встановлена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 19.07.2021 №294184 про застосування до ТОВ «ТІ ЕМ ДЖІ ЛОДЖИСТІКС» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн та наявність підстав для її скасування.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.