Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №521/12310/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 521/12310/26

Перша інстанція: суддя Шевчук Н.О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ДПП, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7497603 від 5.07.2026р., винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.122 КУпАП закрити;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 5.07.2026р. відносно ОСОБА_1 поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону

УПП в Одеській області капралом поліції Курдусом О.В. було складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7497603 від 5.07.2026р., якою притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ «FIAT 500L», номерний знак НОМЕР_1 5.07.2026р. об 22:13год. по Новомиколаївській дорозі (Старокиївське шосе), 21 км., порушила вимогу дорожнього знаку 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено) та не зупинила транспортний засіб, чим порушила вимоги п.8.4. ПДР України Порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивачка вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувана постанова серії ЕНА №7497603 від 5.07.2026р. підлягає скасуванню.

Так, на підтвердження незаконності вказаної вище постанови, позивачка вказала, що дія дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» розповсюджується виключно на місце його безпосереднього встановлення (або перед розміткою 1.12 (стоп-лінія) та не може розповсюджуватися на будь-яку невизначену відстань чи зону поза межами цього місця. Таким чином, дія дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» є локалізованою та поширюється виключно на конкретне місце його встановлення та не може розповсюджуватися на будь-яку невизначену відстань чи зону поза межами цього місця.

За твердженнями позивачки, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається та не зазначено, на якій саме відстані стаціонарний контрольний пост поліції (місце фактичної зупинки транспортного засобу) розташований від встановленого дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», що унеможливлює встановлення того, чи мало місце порушення вимог вказаного знаку саме в зоні його дії.

Позивачка вважає, що з отриманого відеофайлу порушення вбачається, що факт порушення позивачем ПДР (а саме те, що водій, керуючи ТЗ, порушив вимогу дорожнього знаку 2.2. (проїзд без зупинки заборонено) - не зафіксовано, оскільки відеозапис починається одразу з моменту зупинення поліцейським транспортного засобу позивача, фіксації знаку 2.2. та факту порушення його вимог, що стало підставою зупинки, відеозапис не містить, як і не містить ані фіксації дорожнього знаку восьмикутної форми, розташованого у напрямку руху транспортного засобу позивача, ані фіксації факту нездійснення зупинки перед дорожнім знаком восьмикутної форми, яким є знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», а відтак, у даному разі наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2026р. адміністративний позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивачки наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення позивачем порушення ПДР, а саме водій не виконала вимоги знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та не зупинила транспортний засіб.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до оскаржуваної постанови ЕНА №7497603 від 5.07.2026р., ухваленої за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення капралом поліції Курдусом О.В., встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ «FIAT 500L», номерний знак НОМЕР_1 5.07.2026р. об 22год. 13хв. по Новомиколаївській дорозі (Старокиївське шосе), 21 км., порушила вимогу дорожнього знаку 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено), чим порушила п.8.4. ПДР України Порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення службовою особою було прийняте по справі рішення про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340грн.

Також, як вбачається із вказаної вище постанови, особі, яка притягувалася до адміністративної відповідальності роз`яснено процедуру сплати штрафу, відповідальність у разі його несплати у визначений КУпАП строк, роз`яснено права за ст.268 КУпАП, строк оскарження постанови, вказано, що до постанови додається: 474888. Відомостей про наявність письмових пояснень ОСОБА_1 до зазначеної постанови не вказано.

Постанову підписано як з боку ОСОБА_1 без заперечень та зауважень, так і з боку поліцейського.

З Тимчасової схеми організації дорожнього руху для контрольно-пропускного пункту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ (на м.Таганрог), км 21+000, погодженої Службою автомобільних доріг в Одеській області та Управлінням патрульної поліції в Одеській області вбачається, що на автодорозі М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ, 21 км встановлено КПП (блокпост), перед яким встановлено дорожній знак 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено).

Із наявних у матеріалах справи відеозаписів з ПВР поліцейського №474888, які є ідентичними, та про наявність якого мається відмітка у постанові ЕНА №7497603 від 5.07.2026р., вбачається, що починається такий запис об 22год. 12хв. 5.07.2026р. з обставин проїзду авто під керуванням водія повз блокпост, після чого, ТЗ було зупинено працівником поліції та запитано водія про причину порушення ПДР, на що, об 22год. 13хв. водійка почала пояснювати поліцейському причину своїх дій, на що, поліцейський запитав водія щодо процедури виконання водіями вимог дорожнього знаку 2.2., а також запитано: «поспішаєте?» Після вказаного, поліцейським водію зазначено про порушення правил дорожнього руху, а саме п.8.4. ПДР України, оголошено про права, передбачені ст.268 КУпАП, оголошено про процедуру на запитання водія про сплату штрафу, надано водію другий примірник постанови об 22год. 18хв.

Інших письмових документів матеріали адміністративної справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для скасування постанови ЕНА №7497603 від 5.07.2026р., винесеної відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує її протиправність та незаконність, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що відповідно до постанови серії ЕНА №7497603 від 5.07.2026р., ухваленої за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення капралом поліції Курдусом О.В., встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ «FIAT 500L», номерний знак НОМЕР_1 5.07.2026р. об 22год. 13хв. по Новомиколаївській дорозі (Старокиївське шосе), 21 км., порушила вимогу дорожнього знаку 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено), чим порушила вимоги п.8.4. ПДР України Порушення вимог дорожніх знаків, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення службовою особою було прийняте по справі рішення про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340грн.

Також, як вбачається із вищевказаної постанови, особі, яка притягувалася до адміністративної відповідальності роз`яснено процедуру сплати штрафу, відповідальність у разі його несплати у визначений КУпАП строк, роз`яснено права за ст.268 КУпАП, строк оскарження постанови, вказано, що до постанови додається: 474888. Відомостей про наявність письмових пояснень ОСОБА_1 доданих до зазначеної постанови не вказано.

Постанову підписано як з боку ОСОБА_1 без заперечень та зауважень, так і з боку поліцейського.

Відповідно до пп.2.2 п.33 ПДР України, забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

При цьому, п.8.4 ПДР України визначає дорожні знаки, в тому числі наказові.

Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявний відеозапис - 474888, на якому міститься посилання в оскаржуваній постанові, вбачається, що починається такий запис об 22 год. 12 хв. 5.07.2026р. з обставин проїзду авто під керуванням водія повз блокпост, після чого, ТЗ було зупинено працівником поліції та запитано водія про причину порушення ПДР, на що, об 22 год. 13 хв. водійка почала пояснювати поліцейському причину своїх дій. Поліцейський пояснив водійці, що остання не виконала повну зупинку ТЗ на вимогу дорожнього знаку 2.2., після чого, поліцейським водію зазначено про порушення правил дорожнього руху, а саме п.8.4. ПДР України, оголошено про права, передбачені ст.268 КУпАП, оголошено про процедуру на запитання водія про сплату штрафу, надано водію другий примірник постанови об 22 год. 18 хв.

При цьому будь-яких конфліктних ситуацій між позивачкою та працівниками поліції не виникало ані в момент зупинки ТЗ, ані під час складення адміністративних матеріалів, з відео вбачається, що позивачка очевидно поспішала, з авто не вийшла, будь-яких заперечень, пояснень, клопотань працівнику поліції не заявила, без зауважень підписала постанову.

Також в матеріалах справи наявна Тимчасова схема організації дорожнього руху для контрольно-пропускного пункту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ (на м.Таганрог), км 21+000, погоджену Службою автомобільних доріг в Одеській області та Управлінням патрульної поліції в Одеській області, з якої вбачається, що на автодорозі М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ, 21 км встановлено КПП (блокпост), де має відбуватися перевірка документів водіїв та перед яким встановлено: табличку «Фото та відеофіксацію заборонено», дорожній знак 3.29 «обмеження максимальної швидкості руху 5 км», дорожній знак 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено); дорожній знак 3.41 «контроль»; табличка «Перевірка документів».

Апеляційним судом досліджено наявний в матеріалах справи відеозапис та дійсно встановлено факт ігнорування водієм дорожнього знаку 2.2, оскільки декілька разів переглянувши відеозапис, також і при сповільненому відеовідтворенні не встановлено того, що на вимогу дорожнього знаку 2.2. позивачка, як водій ТЗ здійснила повну зупинку ТЗ перед КПП. Будь-якого заперечення щодо пред`явленого працівником поліції обвинувачення, будь-яких зауважень до постанови, позивачка не пред`являла, на місці зупинки ТЗ клопотання про ознайомлення із відеозаписом працівнику поліції не заявляла.

При цьому, з Тимчасової схеми організації дорожнього руху для контрольно-пропускного пункту на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ (на м.Таганрог), км 21+000, погодженої Службою автомобільних доріг в Одеській області та Управлінням патрульної поліції в Одеській області вбачається, що на автодорозі М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ, 21 км встановлено КПП (блокпост), перед яким, в бік міста Одеси встановлено дорожній знак 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено), з огляду на що, судова колегія вважає, що факт наявності на спірній частині автодороги дорожнього знаку 2.2 відповідачем належним чином підтверджено.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що позивачка, як учасник дорожнього руху, мала неухильно виконати вимогу такого знаку, особливо враховуючи той факт, що дана подія відбулась у період запровадженого воєнного стану в Україні біля відповідного блокпосту, який є спеціально облаштованим місцем перевірки транспортних засобів, що проходять крізь нього, а також блокування дороги з метою припинення її подальшого використання.

Отже, судова колегія вважає, що позивачка дійсно порушила вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», у зв`язку із чим в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а правові підстави для скасування постанови відсутні.

Відтак, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі вказаного, колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2026р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук