Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/36886/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36886/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

27.01.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Бітова А.І.

– Градовського Ю.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у розмірі 172902,69 гривень, на бюджетний рахунок – UA348999980314060617000015688 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області /Фонтанська сільська ТГ/18010200.

В обґрунтування позову зазначено, що за ОСОБА_1 рахується сума узгодженого податкового зобов`язання, яке в установлені строки залишається не погашеним перед Державним бюджетом, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд стягнув з фізичної особи ОСОБА_2 заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у сумі 443071,22 гривень.

Суд стягнув з ФО-ПП ОСОБА_1 суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, – 172 902,69 грн., на бюджетний рахунок – UA348999980314060617000015688 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області /Фонтанська сільська ТГ/18010200.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу відповідача перед бюджетом виникла внаслідок узгодженого податкового зобов`язання, визначеного у межах повноважень контролюючого органу. Однак, на момент звернення із цим позовом податковий борг відповідачем не погашений, тому така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку до Державного бюджету.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що згідно записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником єдиного об`єкту житлової нерухомості, а саме житлового будинку, загальною площею 343,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно положень підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України відповідач має право на пільгу зі сплати податку на це майно із зменшенням бази оподаткування об`єкта житлової нерухомості на 120 кв.метрів. Поряд з тим, при детальному дослідженні сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом у відповідних податкових повідомленнях-рішеннях, виникає висновок про те, що під час розрахунку зобов`язання в базу оподаткування враховано загальну площу об`єкту житлової нерухомості (343,2 кв.м) без пільгової площі об`єкту зі зменшенням на 120 кв.м. Одночасно, наявні в матеріалах справи податкові повідомлення-рішення свідчать, що нарахування грошового зобов`язання здійснювалось двічі за один й то й же звітний податковий період і стосовно одного й того об`єкту нерухомості.

Також, зібрані у справі докази свідчать, що не одержання платником податку податкових повідомлень-рішень про суму грошового зобов`язання відбулось з незалежних від платника причин, адже протягом тривалого строку у відповідному звітному періоді відповідач перебуває поза межами території України через виконання професійних обов`язків – виконання робіт на цивільних суднах.

Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДПС в Одеській області у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником об`єкту житлової нерухомості, а саме житлового будинку, загальною площею 343,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на вересень 2024 року за ОСОБА_1 рахується податковий борг у загальній сумі 172902,69 гривень по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, виникла на підставі:

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0268477-1316-1517 від 08.05.2018 року у сумі – 7 142,40 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0047839-5407-1517 від 02.05.2019 року у сумі – 12 777,34 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0047840-5407-1517 від 02.05.2019 року у сумі – 11 790,74 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0022596-5406-1517 від 18.03.2020 року у сумі – 14 321,74 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0022597-5406-1517 від 18.03.2020 року у сумі – 13 215,89 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0713698-2406-1517 від 10.06.2021 року у сумі – 16 209,34 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0713697-2406-1517 від 10.06.2021 року у сумі – 14 957,74 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0292617-2406-1517 від 24.06.2022 року у сумі – 19 002,00 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0297013-2406-1517 від 24.06.2022 року у сумі – 20 592,00 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №2497907-2410-1517- UA51100350000087099 від 06.07.2023 року у сумі – 20 585,50 грн.(основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №2497908-2410-1517- UA51100350000087099 від 06.07.2023 року у сумі – 23 308,00 грн.(основний платіж).

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись контролюючим органом відповідачеві за наступною адресою: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням. Така адреса відповідає податковій адресі платника на момент направлення податкових повідомлень-рішень, однак відповідні поштові відправлення повернуто відправнику з відмітками - «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за адресою».

Також, контролюючим органом вжито заходи щодо погашення платником наявної перед бюджетом заборгованості шляхом виставлення ОСОБА_1 податкової вимоги 12.12.2023 №0028413-1309-1532 на суму 133770,52 грн. Зазначена податкова вимога направлялись контролюючим органом відповідачеві за наступною адресою: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням. Така адреса відповідає податковій адресі платника на момент направлення податкової вимоги, однак відповідне поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою - «за закінченням терміну зберігання».

Поряд з цим, посилаючись на те, що за відповідачем рахується узгоджена сума податкового зобов`язання, несплаченого у встановлені строки та порядок, ГУДПС звернулось до суду із цим адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3).

Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За правилами пунктів 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Аналіз наведених норм податкового законодавства показав, що порушення платником законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для вжиття контролюючим органом за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Предметом доказування у даній адміністративній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку. Одночасній перевірці підлягає наявність у відповідача узгодженої податкової заборгованості та не виконання платником обов`язку щодо сплати в установлені порядок і строки податкового боргу.

Виходячи з обставин справи, предметом спору у цій адміністративній справі є, зокрема, стягнення з відповідача податкового боргу, що виник в результаті нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, згідно податкових повідомлень-рішень №0268477-1316-1517 від 08.05.2018, №0047839-5407-1517 від 02.05.2019, №0047840-5407-1517 від 02.05.2019 , №0022596-5406-1517 від 18.03.2020, №0022597-5406-1517 від 18.03.2020, №0713698-2406-1517 від 10.06.2021, №0713697-2406-1517 від 10.06.2021, №0292617-2406-1517 від 24.06.2022, №0297013-2406-1517 від 24.06.2022, №2497907-2410-1517-UA51100350000087099 від 06.07.2023, №2497908-2410-1517-UA51100350000087099 від 06.07.2023 на загальну суму 172902,69 гривень.

Поряд з цим, предметом доказування у даній адміністративній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку. Одночасній перевірці підлягає наявність у відповідача узгодженої податкової заборгованості та не виконання платником обов`язку щодо сплати в установлені порядок і строки податкового боргу.

Повертаючись до обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне врахувати, що відповідно до пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У пункті 42.3 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

За правилами пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків – фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Слід звернути увагу на те, що на момент направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, згідно даних органу податкової служби, що перебувають у розпорядженні контролюючого органу, з 18.09.2006 року місцем проживання платника значиться: АДРЕСА_2 .

Таким чином, факт надіслання платнику вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги за податковою адресою платника та не вручення цих документів адресатові підтверджує ту обставину, що ці матеріали не було одержано платником за незалежних від контролюючого органу причин.

Та обставина, що платник податку не одержував податкові повідомлення-рішення та податкову вимоги за податковою адресою, не заперечується й апелянтом (відповідачем). Поряд з тим, в порушення вимог пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України платником не виконано свій обов`язок та не подано контролюючому органу відомості про зміну даних податкової адреси.

З наведеного слідує обґрунтованість тверджень контролюючого органу про узгодженість податкового зобов`язання, визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень, недотримання платником термінів і порядку сплати визначених грошових зобов`язань та виникнення у контролюючого органу підстав для звернення із позовом про стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку.

Щодо доводів апелянта про неправильність розрахунків податкових зобов`язань, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка ж податкового правопорушення, встановленого контролюючим органом, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення, однак, у цій справі прийняті ГУДПС податкові повідомлення-рішення не оспорюються.

Поряд з тим, відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, вважаючи неправильним розрахунок грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, платник податку не позбавлений можливості звернутись до контролюючого органу із заявою з метою проведення звірки даних по об`єкту нерухомості, що впливають на базу оподаткування.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Згідно положень статі 139 КАС України судові витрати апелянта не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань позивача (суб`єкта владних повноважень).

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.І. Бітов

Ю.М. Градовський