Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №750/10315/21 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

15 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/10315/21

Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1898/26, № 22-ц/4823/1952/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Стельмаха А. П.,

суддів: Любчика О. В., Разгуляєвої О. В.,

розглянув без повідомлення учасників справи з власної ініціативи питання про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 травня 2026 року та на ухвалу цього суду від 15 липня 2026 року задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання земельної ділянки на АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимоги ОСОБА_1 . Водночас результат вирішення вимог про визнання за нею права власності на 1/2 частку цієї ділянки, про поділ житлового будинку та відмову у збільшенні частки ОСОБА_2 і передачі йому всього будинку залишено без змін зі зміною мотивувальної частини рішення. Також змінено рішення в частині стягнення судового збору на користь держави.

Ухвалу від 15 липня 2026 року в частині відмови в ухваленні додаткового рішення щодо витрат ОСОБА_2 скасовано, матеріали щодо відповідної заяви направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12 жовтня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, складення повного тексту відкладено до 16 жовтня 2026 року. Питання про відшкодування витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в апеляційному суді постановою не вирішено.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення від 01 травня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Кравченко В. В. навів попередній розрахунок судових витрат у загальній сумі 12 000 грн, з яких 10 000 грн становлять витрати на професійну правничу допомогу, та просив стягнути документально підтверджені судові витрати з ОСОБА_2 .

До відзиву приєднано підписаний адвокатом і клієнткою акт-розрахунок від 14 вересня 2026 року, складений як додаток до договору про надання правничої допомоги від 24 липня 2021 року. В акті зазначено такі послуги: консультація щодо апеляційної скарги – 1 година вартістю 1 000 грн; формування правової позиції щодо подання відзиву – 2 години вартістю 2 000 грн; складання, виготовлення, направлення сторонам та подання до суду процесуальних документів і відзиву – 4 години вартістю 4 000 грн; представництво інтересів у судових засіданнях апеляційного суду – 3 години вартістю 3 000 грн. Загальний обсяг визначено у 10 годин за ставкою 1 000 грн за годину, загальну вартість – 10 000 грн.

У письмових поясненнях від 25 вересня 2026 року представник ОСОБА_2 – адвокат Дасюк С. В. заперечила проти відшкодування цих витрат у заявленому розмірі та просила відмовити в їх стягненні або зменшити їх розмір з урахуванням фактично й належним чином підтверджених послуг.

На обґрунтування заперечень представник послалася на суперечність між змістом акта, який стосується апеляційного провадження, та його пунктом 2 про проведення розрахунку за ведення справи в суді першої інстанції. Також зазначила, що до акта включено 4 години за підготовку й подання процесуальних документів і відзиву без конкретизації інших документів та часу на кожний із них, а відзив зареєстрований судом 21 вересня 2026 року після закінчення встановленого строку. Просила перевірити реальність, необхідність, обсяг та співмірність витрат.

У судовому засіданні апеляційного суду 12 жовтня 2026 року брали участь представник ОСОБА_1 – адвокат Кравченко В. В. та представник ОСОБА_2 – адвокат Дасюк С. В.

Перевіривши матеріали справи, заявлену вимогу про відшкодування витрат та заперечення проти неї, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частини третьої цієї статті додаткове судове рішення ухвалюється тим самим складом суду, а в разі вирішення лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Оскільки вимога ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу була заявлена, проте залишилася невирішеною, колегія суддів усуває цю неповноту постанови від 12 жовтня 2026 року з власної ініціативи. Ухвалення додаткової постанови не змінює результату вирішення майнового спору.

За пунктом 1 частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Частина третя цієї статті передбачає подання детального опису виконаних адвокатом робіт і здійснених ним витрат.

Відповідно до пунктів 1–4 частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. За частинами п`ятою, шостою цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат у разі недотримання вимог співмірності; обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання.

За пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час розподілу витрат апеляційного провадження враховуються предмет та результат відповідного перегляду.

Пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України передбачено врахування зв`язку витрат із розглядом справи, обґрунтованості та пропорційності їх розміру до предмета спору. За абзацами першим, другим частини восьмої цієї статті розмір витрат встановлюється на підставі поданих сторонами доказів; такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови попередньої заяви сторони.

У пунктах 139–145 постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду розмежувала зменшення витрат через їх неспівмірність за частинами четвертою–шостою статті 137 ЦПК України, яке здійснюється за клопотанням іншої сторони, та вирішення питання про повне або часткове покладення витрат на процесуального опонента за критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України. Оцінка необхідності та розумності відшкодування має ґрунтуватися на конкретних обставинах справи.

Зі змісту акта-розрахунку вбачається, що він стосується правничої допомоги під час перегляду рішення від 01 травня 2026 року в апеляційному суді: це прямо визначено в його назві та описі кожної послуги. Згадка в пункті 2 про суд першої інстанції не узгоджується з рештою документа й оцінюється як технічна неточність. Вона не є достатньою підставою для відмови у відшкодуванні всіх витрат, оскільки документ дає змогу визначити справу, стадію розгляду, характер допомоги та погоджену сторонами її вартість.

Підготовлений відзив містить заперечення щодо правового режиму земельної ділянки, визначення часток у житловому будинку, доводів про особисті вкладення ОСОБА_2 та оцінки доказів. Тому надана допомога мала безпосередній зв`язок із предметом апеляційного перегляду і не зводилася до суто технічних дій. Водночас представник уже здійснював захист інтересів ОСОБА_1 у цій справі та був обізнаний з її фактичними обставинами і правовою позицією клієнтки.

Оцінюючи доводи про неспівмірність, колегія суддів враховує, що консультація щодо апеляційної скарги, формування правової позиції та підготовка відзиву є взаємопов`язаними складовими захисту від доводів цієї скарги. Окреме визначення їх вартості саме по собі є допустимим, однак не звільняє суд від оцінки сукупного обсягу роботи. В акті за ці дії зазначено 7 годин та 7 000 грн, причому позиція про складання процесуальних документів, крім відзиву, не містить їх індивідуалізації. За таких обставин довід іншої сторони про недостатнє обґрунтування всього заявленого обсягу робіт є частково обґрунтованим.

За результатами апеляційного перегляду за ОСОБА_1 збережено право на половину спірного будинку та земельної ділянки, а вимоги ОСОБА_2 про збільшення його частки і передачу йому всього будинку не задоволено. Зміна правової кваліфікації земельної ділянки та розподілу судового збору не змінила обсягу збережених за ОСОБА_1 майнових прав. Відзив і акт стосуються перегляду основного рішення, тому витрати на цю допомогу не пов`язуються з результатом окремого перегляду ухвали від 15 липня 2026 року щодо витрат ОСОБА_2 .

Ураховуючи предмет і обсяг апеляційного перегляду, значення майнового спору для сторін, зміст підготовленого відзиву, фактичну участь адвоката Кравченка В. В. в одному судовому засіданні 12 жовтня 2026 року, попередню обізнаність адвоката з матеріалами справи, взаємопов`язаність зазначених в акті підготовчих дій та часткову обґрунтованість заперечень щодо заявленого обсягу послуг, колегія суддів на підставі частин четвертої–шостої статті 137 ЦПК України зменшує розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, з 10 000 грн до 5 000 грн.

Визначений розмір охоплює підготовку правової позиції й відзиву та участь адвоката в судовому засіданні. Сума 5 000 грн є співмірною з необхідним обсягом правничої допомоги на цій стадії та підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Вона визначена за результатами оцінки витрат в апеляційному провадженні, а не шляхом застосування пропорції розподілу витрат суду першої інстанції.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Вимогу ОСОБА_1 , заявлену її представником – адвокатом Кравченком Володимиром Володимировичем у відзиві на апеляційну скаргу, про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із переглядом в апеляційному порядку рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 травня 2026 року.

У відшкодуванні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: Судді: