Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №686/10113/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №686/10113/26

Суддя: Талалай О. І.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/10113/26

Провадження № 22-ц/820/2396/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. Г., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2026 року (суддя Чевилюк З. А.) про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

03 квітня 2026 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що йому заподіяна моральна шкода внаслідок невиконання судових рішень у справах №686/25511/20, №686/13188/21, №686/13975/23, №686/28905/23, №686/10337/24, №686/17187/24 та бездіяльності відповідача, яка полягає в незастосуванні заходів, необхідних для виконання судових рішень. Позивач просив стягнути на відшкодування моральної шкоди сімдесят мільйонів гривень.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2026 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на незаконність ухвали суду. Вважає, що суд порушив його конституційне право на судовий захист та відмовив у доступі до правосуддя.

У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи без розгляду позов у частині вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної станом на 20 жовтня 2025 року, суд виходив з того, що у провадженні суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів з висновком суду погоджується.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України.

Підстави для залишення позову без розгляду законодавцем визначено у статті 257 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Приписи пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Розгляд судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, є неприпустимим. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

Отже, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Установлено, що позивач у справі № 686/30180/25 20 жовтня 2025 року року пред`явив позов до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди у розмірі шістдесят мільйонів гривень, завданої внаслідок невиконання рішень суду у справах № 686/25511/20, № 686/13188/21, № 686/13975/23, № 686/28905/23, № 686/10337/24, № 686/17187/24.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року в позові відмовлено. На час постановлення оскаржуваної ухвали рішення суду не набрало законної сили.

Суд першої інстанції правильно установив, що предмет та підстави поданого ОСОБА_1 позову у справі, що переглядається, та справі № 686/30180/25 є тотожними, позовні вимоги заявлені до одного і того ж відповідача Держави Україна. Період, за який позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду у справі № 686/10113/26, заподіяну станом на 20 жовтня 2025 року (дата подання позову у справі № 686/30180/25), був предметом розгляду у справі № 686/30180/25.

Зміна ОСОБА_1 розміру морального відшкодування у справах за незмінності підстав позову не свідчить про зміну предмета позову і не спростовує висновок про тотожність цих позовів.

Тому суд обґрунтовано залишив без розгляду позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної станом на 20 жовтня 2025 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують.

Ухвала суду першої інстанції в цій частині постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Разом з тим, помилковим є висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позову в решті вимог (моральна шкода, заподіяна за період з 21 жовтня 2025 року по 03 квітня 2026 року (день подання позову у справі, що переглядається).

Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Згідно з пунктами 3 і 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Підставою для залишення позову без розгляду суд зазначив також наявність у провадженні цього суду справи № 686/4889/25 із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Установлено, що позивач у справі № 686/4889/25 16 лютого 2026 року пред`явив позов до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди у розмірі сімдесят мільйонів гривень, заподіяної внаслідок невиконання рішень суду у справах № 686/25511/20, № 686/13188/21, № 686/13975/23, № 686/28905/23, № 686/10337/24, № 686/17187/24.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2026 року в позові відмовлено. Рішення суду не оскаржувалось.

Суд першої інстанції не з`ясував питання чи набрало зазначене рішення суду законної сили і не перевірив наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної за період з 21 жовтня 2025 року по 16 лютого 2026 року.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 3 частини 1 статті 255 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 зазначила, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».

Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок невиконання судових рішень у справах № 686/25511/20, № 686/13188/21, № 686/13975/23, № 686/28905/23, № 686/10337/24, № 686/17187/24 у період часу з 17 лютого 2026 року по 03 квітня 2026 року (дата подання позову у справі № 686/10113/26) не були предметом розгляду у справах № 686/4889/25 та № 686/30180/25, а тому підлягають розгляду по суті.

Отже, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про незаконність залишення без розгляду позову в цій частині вимог.

З огляду на викладене ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати в частині залишення без розгляду позову щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період часу з 21 жовтня 2025 року по 03 квітня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2026 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період часу з 21 жовтня 2025 року по 03 квітня 2026 року, скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині вимог.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта

Оригінал: reyestr.court.gov.ua