Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №687/527/26
Суддя: Гринчук Р. С.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 687/527/26
Провадження № 22-ц/820/2163/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 03 липня 2026 року, суддя Горобець Н.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У травні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1475-4814 від 24.11.2024 в розмірі 14029,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 24.11.2024 між сторонами, за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1475-4814, який підписано Бортняк Є.М. одноразовим ідентифікатором «А2731».
За умовами кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, з стандартною процентною ставкою у розмірі 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів та 0,85% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня.
Додатковими угодами від 16.12.2024 та від 21.02.2025 до договору про відкриття кредитної лінії сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1200 грн та 800 грн відповідно, які в подальшому було отримано ОСОБА_1 .
Станом на 27.03.2026 загальний розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становили 14029,95 грн, які складаються із заборгованості за кредитом в сумі 3194,88 грн, заборгованості за процентами в сумі 9112,99 грн, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 1722,08 грн. Вказану заборгованість позичальниця не сплатила, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути цю суму з відповідача.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 03.07.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 7384,65 грн заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1475-4814 від 24.11.2024.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 підписала кредитний договір, повністю отримала кредитні кошти та користувалася ними.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягненні процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, суд вказав, що стягнення таких коштів суперечитиме п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та здійснив власний розрахунок заборгованості.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
На обґрунтування скарги позивач зазначив, що нарахування процентів в даному випадку відповідає умовам договору, є законним та справедливим. Нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Також зазначило, що проведений ним розрахунок заборгованості є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з його змісту вбачається розмір основного боргу, нараховані проценти, сума обов`язкового платежу, залишок нарахованих та непогашених процентів.
Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 24.11.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1475-4814 продукту «Сredos» у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «А2731».
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію, (далі кредитна лінія), на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом, у порядку, передбаченому цим договором (а.с. 11).
Відповідно до п. 4.1 договору загальний розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 4000 грн. Дата надання/видачі кредиту 24.11.2024 (п. 4.2 договору) (а.с. 12 зі зворотної сторони).
Згідно з п. 4.6 договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в пункті 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (пункт 13 реквізити сторін НОМЕР_1 ) (а.с. 12 зі зворотної сторони).
У п. 4.7 договору сторони визначили, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентні ставки за користування кредитом, зазначені у п. 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Однак, позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою. Надані в межах програми лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником усіх умов відповідної програми лояльності (а.с. 13).
Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору (п. 4.8 договору) (а.с. 13).
П. 4.10 договору визначено, що порядок нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:
0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою,
0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (а.с. 13 зі зворотної сторони).
Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 23.11.2025. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 365 календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування (п. 4.12 договору) (а.с. 13 зі зворотної сторони).
У п. 8.3 договору сторони визначили, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.12 цього договору (а.с. 15 зі зворотної сторони).
П. 12.6.2 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення. Строк дії договору визначається у разі наявності у позичальника після закінчення строку кредитування заборгованості зі сплати суми неповерненого кредиту, або процентів за користування кредитом - договір діє до дати (включно), у яку позичальником буде належним чином виконано зазначені грошові зобов`язання за цим договором (а.с. 19 зі зворотної сторони).
Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Сredos», таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1475-4814 (графік платежів за договором), паспорт споживчого кредиту, а також додаток до паспорту споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «А2731».
Додатковою угодою від 16.12.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1475-4814 продукту «Сredos» позивач та відповідач домовилися про надання додаткових кредитних коштів у розмірі 1200 грн. Угода підписана одноразовим ідентифікатором «А0034».
Додатковою угодою від 21.02.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1475-4814 продукту «Сredos» позивач та відповідач домовилися про надання додаткових коштів у кредит у розмірі 800 грн. Угода підписана одноразовим ідентифікатором відповідача «А5402».
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 4000 грн підтверджено квитанцією №2551571418 від 24.11.2024 про перерахування на номер картки НОМЕР_2 в система НОМЕР_3 (а.с. 42) та випискою по рахунку відповідача, наданою АТ КБ «ПриватБанк», за якою на рахунок № НОМЕР_4 , 24.11.2024 зараховано кошти в сумі 4000 грн (а.с. 89-90).
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 1200 грн підтверджено квитанцією №2564545068 від 16.12.2024 про перерахування на номер картки НОМЕР_2 в система НОМЕР_3 (а.с. 43).
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 800 грн підтверджено повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 01.04.2026, №237766-1562163391-01042026, про перерахування 21.02.2025 року на номер картки НОМЕР_5 (а.с. 42 зі зворотної сторони).
Згідно з проведеним позивачем розрахунком заборгованості, станом на 27.03.2026 за відповідачем обліковувалася заборгованість в загальному розмірі 14029,95 грн, з яких основний борг 3194,88 грн, залишок процентів за умовами договору 9112,99 грн, залишок процентів за ст. 625 ЦК України 1722,08 грн (а.с. 52-58).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі – Закон №675-VIII).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).
Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (п. 69)).
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі №5-рп/2012 конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абз. 3 ч. 2 ст. 4 Кодексу.
Законом України №2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18 такого змісту:«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, цим Законом внесено аналогічні зміни в Закон України «Про споживче кредитування», зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Разом з тим, Законом України від 22.11.2023, №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 (далі - Закон №3498-IX), вказаний п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а п. 6 цього розділу викладено в новій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, договір кредиту між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено в електронному вигляді з погодженням усіх його істотних умов.
За цим договором відповідач на зазначену у кредитному договорі банківську картку НОМЕР_2 отримала визначену в договорі та додаткових угодах до нього суму кредиту.
Відповідно до п. 4.12 договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 23.11.2025. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 365 календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування (а.с. 13 зі зворотної сторони).
Відповідно до п.п. 2, 2.4, 2.7, 2.9 додаткової угоди від 21.02.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1475-4814 продукту «Сredos» сторони дійшли згоди про надання додаткових коштів у кредит за договором та продовження строку кредитування/строку дії договору на умовах: позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладання цієї додаткової угоди, продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становить 454 дні, а строк дії договору визначається у порядку, передбаченому п. 12.6 договору. За стандартною процентною ставкою у розмірі 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів та 0,85% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня (а.с. 44 зі зворотної сторони, а.с. 45).
Відповідно до п.п. 2, 2.4, 2.7, 2.9 додаткової угоди від 16.12.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1475-4814 продукту «Сredos» сторони дійшли згоди про надання додаткових кредитних коштів за договором та продовження строку кредитування/строку дії договору на таких умовах: позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладання цієї додаткової угоди, продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становить 387 днів, а строк дії договору визначається у порядку, передбаченому п.12.6 договору. За стандартною процентною ставкою у розмірі 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів та 0,85% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня (а.с. 47 зі зворотної сторони, а.с 48).
Суд першої інстанції помилково провів власний розрахунок основного боргу та процентів за користування кредитом.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1475-4814 від 24.11.2024 вбачається, що станом на 27.03.2026 року розмір основного боргу становив 3194,88 грн, залишок процентів за умовами договору 9112,99 грн, а залишок процентів за ст. 625 ЦК України - 1722,08 грн.
Водночас, з урахуванням здійснених відповідачем оплат на загальну суму 1277,92 грн, стягненню підлягає основний борг у розмірі 3194,88 грн та залишок процентів за умовами договору в розмірі 7384,65 грн (9112,99 грн – 1277,92 грн).
Колегія суддів зауважує, що умови договору про сплату процентів за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків договірних сторін, оскільки розмір процентної ставки було погоджено за домовленістю сторін, договір укладено в електронній формі, з його умовами ОСОБА_1 була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилася виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами.
ОСОБА_1 у строк, визначений договором, кредитні кошти не повернула, проценти за його користування не сплатила, отже слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу та процентів за користування кредитними коштами у заявленому позивачем розмірі.
Стосовно доводів апеляційної скарги про стягнення процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України колегія суддів зазначає наступне.
На момент виникнення спірних правовідносин були чинними положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції Закону №2120-IX.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на ту обставину, що Законом №3498-IX було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», виключено положення про звільнення споживача від відповідальності за допущення прострочення виконання кредитних зобов`язань колегія суддів відхиляє, оскільки аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом №3498-IX не вносилися.
За встановлених вище обставин, оскільки правовідносини щодо нарахування процентів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають регулюванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в цій частині задоволенню не підлягають, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.
Як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором №1475-4814 від 24.11.2024, відповідачем було сплачено: 10.12.2024 - 1896,52 грн, з яких 673,20 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами, 1223,32 грн - в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту; 21.01.2025 - 2031,18 грн, з яких 1594,14 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами, 437,04 грн - в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту; 21.02.2025 - 1440,20 грн, з яких 1094,16 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами, 346,04 грн - в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту; 08.04.2025 - 3895,48 грн, з яких 1818,84 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за процентами, 798,72 грн - в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, 1277,92 грн - в рахунок погашення заборгованості за процентами згідно ст. 625 ЦК України.
Враховуючи наведене, позивачем безпідставно в рахунок погашення заборгованості за процентами за ст. 625 ЦК України включено суму 1277,92 грн, яка піддягає зарахуванню в розмір сплачених платежів за процентами за кредитним договором.
З урахуванням заявлених вимог, з відповідача підлягає стягненню 7835,07 грн (9112,99 грн -1277,92 грн) процентів за користування кредитом та 3194,88 грн основного боргу (тіла) кредиту.
Враховуючи наведене, з огляду на те, що суд належним чином не перевірив правильності проведеного позивачем розрахунку, дійшов помилкового висновку щодо стягнення заборгованості у сумі 7384,65 грн, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, в сумі 11029,95 грн (7835,07 грн + 3194,88 грн = 11029,95 грн).
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов задоволено на 78,62% (11029,95 грн/14029,95 грн*100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в суді першої інстанції в розмірі 2093,18 грн (2662,40 грн*78,62%).
Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволена частково, на 54,86% (3645,30 грн/6645,30 грн*100%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 2190,89 грн (3993,60 грн*54,86%).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 03 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1475-4814 від 24 листопада 2024 року в розмірі 11029,95 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції в розмірі 2093,18 грн та витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 2190,89 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.П. Корніюк
О.І. Талалай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua