Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №591/9284/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №591/9284/26

Суддя: Терещенко О. І.

Справа №591/9284/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1569/26Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., розглянув в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Куспися Є.А. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.09.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.09.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Судом установлено, що ОСОБА_1 25.07.2026 о 00:11 год у м. Суми по площі Пришибській, 3 керував транспортним засобом Hundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування ним. Правопорушення вчинене повторно протягом року та зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR , Motorola Solutions 471138, 471934. ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а. ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисник Куспись Є.А. подав апеляційну скаргу на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 10.09.2026, в якій просив скасувати її.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, ухвалена з явним порушенням норм матеріального та процесуального права. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що станом на 26.07.2026 ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. А це виключає можливість кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Не зважаючи на те, що відповідно до відомостей ІКС «Інформаційний портал НПУ» інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня, суд визнав за можливе застосувати до нього стягнення та аналогію закону в частині позбавлення права керування транспортними засобами. Також захисник вказує на неправомірність зупинки транспортного засобу з підстав настання комендантської години.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Куспись Є.А. не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Захисник подав заяву про розгляд справи без їх з ОСОБА_1 участі, апеляційну скаргу підтримують та просять її задовольнити.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку із зазначеним апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 та його захисника Куспися Є.А.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши захисника Куспися Є.А., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з урахуванням:

-протоколу про адміністративне правопорушення, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а. с. 1);

-копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7259316 від 26.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а. с. 5);

-відеозаписом (а. с. 6).

Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ч. 5 ст. 126 КУпАП - за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Переглядом відеозапису з нагрудних камер поліцейських установлено, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія не отримував, а також не заперечував, що протягом року відносно нього вже складався протокол за керування транспортним засобом без прав. Після цього ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат огляду склав 0,58‰. Після цього поліцейські повідомили йому про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме за повторне протягом року керування транспортним засобом без посвідчення водія. Поліцейські роз`яснили останньому його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після складання протоколу поліцейські повідомили ОСОБА_1 час та місце розгляду справи.

За таких обставин апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Підставою для складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №728333 від 25.07.2026 саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП була постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7259316 від 26.05.2026.

Факт повторного протягом року керування транспортним засобом без посвідчення водія ОСОБА_1 не заперечував.

Крім того, у матеріалах справи міститься довідка старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції Лєонової Д. від 25.07.2026, згідно з якою ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, притягувався 26.05.2026 до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн, що підтверджується електронним витягом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7259316 від 26.05.2026. Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня (а. с. 4-5).

Зазначені вище обставини спростовують доводи захисника про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що станом на 26.07.2026 ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З урахуванням установлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

У свою чергу захисником в апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції про доведеність провини ОСОБА_2 , а його доводи щодо незаконності зупинки є необґрунтованими з огляду на таке.

Так, комендантська година є самостійною юридичною підставою для зупинки транспортного засобу та перевірки документів.

Згідно з Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години патрулі мають право зупиняти транспортні засоби для перевірки документів та встановлення мети пересування.

Статтею 35 Закону «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для зупинки, під час дії воєнного стану повноваження поліції розширюються спеціальними нормативно-правовими актами щодо комендантської години. Факт перебування транспортного засобу на дорозі у заборонений час є достатньою підставою для контролю.

Згідно з відеозаписом ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції у нічний час доби о 00:11 год, тобто у період дії комендантської години, оскільки відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 25.05.2023 №205-ОД на всій території Сумської області запроваджено комендантську годину. Станом на 25.07.2026 тривалість комендантської години була з 00:00 год до 04:00 год.

Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ №573 від 08.07.2020, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законом порядку надано право: перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України, документи, що підтверджують законність перебування на території України та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажу, які перевозяться; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Поміж іншого, предметом доказування у даній справі є фактичні дані керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи такого права керування, повторно протягом року, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, а не правомірність дій поліцейських у контексті зупинки автомобіля під його керуванням.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, а суд визнав за можливе застосувати до нього стягнення за аналогію закону в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, то апеляційний суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. А відповідальність за частиною 5 ст. 126 КУпАП настає у випадку повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Тобто у Законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом.

Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосуванню судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування до ОСОБА_1 такого виду стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років, що відповідає диспозиції ст. 126 КУпАП та санкції частини 5 цієї статті.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання захисник, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, що направлена на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення.

Висновки суду.

З урахуванням установлених судом обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 5 статті 126 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.

Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.09.2026 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Куспися Є.А. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua