Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №501/4871/24 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про виселення (вселення)

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №501/4871/24

Суддя: Сегеда С. М.

Номер провадження: 22-ц/813/4718/26

Справа № 501/4871/24

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ОСОБА_1 – адвоката Латій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Латій Олена Вікторівна, на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 12 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Петрюченко М.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням,

встановив:

ОПИСОВА ЧАСТИНА.

КОТОКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

26.11.2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 та малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 ;

- вселити ОСОБА_2 з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартиру АДРЕСА_2 ;

- встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :

- передати в користування ОСОБА_2 , з урахуванням інтересів малолітніх дітей: жилу кімнату – 9,2 кв.м., жилу кімнату – 11,5 кв.м., жилу кімнату – 11,7 кв.м., лоджію;

- передати в користування відповідачу ОСОБА_1 жилу кімнату площею 17,0 кв.м. з балконом;

- інші приміщення – кухня, коридор, ванна кімната, туалетна кімната, шафа залишити в загальному користуванні;

- зобов`язати ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від замків на вхідних дверях квартири АДРЕСА_3 ;

- стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 всі витрати, пов`язані зі зверненням до суду.

Позов було обгрунтовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, у період якого народилось двоє дітей. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір`ю.

У період шлюбу сторонами за договором купівлі-продажу придбана квартира АДРЕСА_1 в рівних частках.

Позивач стверджує, що через агресивну поведінку відповідача, позивачка вимушена була разом з малолітніми дітьми вийти з квартири, але через тиждень увійти вона не мала можливості, оскільки її ключі не підходили до замків вхідної двері, в квартирі перебувала стороння жінка. Відповідач проживає в квартирі самостійно. Позивачка вимушена орендувати житло для себе та дітей.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила задовольнити її вимоги.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ

ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 12.12.2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира):

- передати в користування ОСОБА_2 , з урахуванням інтересів малолітніх дітей: жилу кімнату – 9,2 кв.м., жилу кімнату – 11,5 кв.м., жилу кімнату – 11,7 кв.м., лоджію;

- передати в користування відповідачу ОСОБА_1 жилу кімнату площею 17,0 кв.м. з балконом;

Інші приміщення (кухня, коридор, ванна кімната, туалетна кімната, шафа) залишити в загальному користуванні.

В іншій частині позову було відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (а.с.137-144).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Латій О.В. ставить питання про зміну рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 12.12.2025 року та встановити наступний порядок користування спірною квартирою:

-житлову кімнату 9,2 кв.м. – передати у користування ОСОБА_2 ,

-житлову кімнату 11,5 кв.м. – передати у користування ОСОБА_3 ,

-житлову кімнату 11,7 кв.м. з лоджією - передати у користування ОСОБА_3 ,

-житлову кімнату 17,0 кв.м. з балконом – передати в користування ОСОБА_1 ,

посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.152-154).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Позиція апеляційного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що він не вбачив доказів існування перешкоджань ОСОБА_2 як співвласнику спірної квартири у володінні та користуванні нею з боку відповідача ОСОБА_1 , тому суд відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в усуненні їй з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у володінні, користуванні та розпорядженні спірною квартирою, та їх вселення в спірну квартиру.

З таким висновком погоджується колегія суддів, так як на час розгляду справи і позивач ОСОБА_2 і малолітні діти сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у повному обсязі користувались спірною квартирою.

Згідно копії розписки від 23.06.2025 ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 два ключа від замків вхідної двері спірної квартири (а.с.134).

Більше того, судове рішенні в цій частині сторонами не оскаржується.

Оскаржується зазначене рішення суду лише в частині установлення порядку користування сторонами спірною квартирою, так як відповідач ОСОБА_1 вважає, що в резолютивній частині рішення має бути зазначено, що в даному випадку має бути встановлений наступний порядок користування спірною квартирою:

-житлова кімната - 9,2 кв.м. має бути передана у користування ОСОБА_2 ,

-житлова кімната - 11,5 кв.м. має бути передана у користування ОСОБА_3 ,

-житлова кімната - 11,7 кв.м. з лоджією має бути передана у користування ОСОБА_3 ,

-житлова кімната - 17,0 кв.м. з балконом має бути передана в користування ОСОБА_1 , як про це зазначено в мотивувальній частині судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05 листопада 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить спірна чотирикімнатна квартира, тобто по 12 її частини, що визнається і не заперечується сторонами (а.с.13-14).

Більше того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.10.2024 спірна квартира зареєстрована за сторонами по 1/2 частці за кожним (а.с.18).

Із витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 та двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою спірної квартири (а.с.19-21).

З матеріалів справи та тексту апеляційної скарги вбачається, що відповідач ОСОБА_1 фактично не заперечує проти встановленого порядку користування спірною квартирою всіма її мешканцями, у тому числі неповнолітніми дітьми сторін, однак бажає, щоб в резолютивній частині рішення було зазначено саме про користування конкретними кімнатами у спірній квартирі неповнолітніми дітьми.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими вимогами апеляційної скарги, так як неповнолітні діти сторін не є позивачами у справі і в їх інтересах жодних позовних вимог не було заявлено, у тому числі щодо порядку користування спірною квартирою.

Крім того, на думку колегії суддів не є обґрунтованим закріплення за неповнолітніми дітьми сторін конкретних житлових кімнат, навіть передачі цих конкретних житлових кімнат їм в користування, так як можливо вони будуть користуватися ними в інший спосіб, або взагалі перестануть ними користуватись у майбутньому.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як було вказано вище, сторонам належить на праві спільної часткової власності по 12 частині спірної квартири, тому неповнолітні діти сторін мають право лише на користування нею.

МІЖНАРОДНЕ І НАЦІОНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду

апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 – 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Латій Олена Вікторівна, залишити без задоволення.

Рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 12 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.10.2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua