Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №463/11796/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/11796/24 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 33/811/1670/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі секретаря судового засідання Ластівки Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в телефонному режимі), та його захисника - адвоката Гарманчук Олександри Романівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Гарманчук Олександри Романівни на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка 23 вересня 2024 року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення 06 липня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України, повторно протягом року 10 грудня 2024 року о 21 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Шафарика, 14, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Гарманчук О.Р., в інтересах ОСОБА_1 , 30 вересня 2026 року подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати.

Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року, оскільки ОСОБА_1 не мав у суді першої інстанції захисника, чим було порушено його право на захист, оскільки адвокат Гарманчук О.Р. ознайомилась з постановою 19 вересня 2026 року, після чого подала апеляційну скаргу.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 виконував функції водія, окрім того з відеозапису вбачається, що він заперечував, що перебував за кермом автомобіля.

Наголошує, що вимога працівників поліції про проходження огляду на стан сп`яніння без встановлення ознак сп`яніння є необґрунтованою та безпідставною.

Зазначає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

Звертає увагу, що в протоколі не конкретизовано суті правопорушення, зазначено лише п. 2.9 ПДР України без зазначення підпункту.

Повідомляє, що у поставні суду першої інстанції вказано про порушення водієм п.2.5 а ПДР України, хоча таке формулювання у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначалося, у зв`язку з чим суд вийшов за межі пред`явлено обвинувачення.

Наголошує, що судом першої інстанції належним чином не з`ясовано обставини справи, викладені в постанові висновки не ґрунтуються на доказах та не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого показав 3,19 проміле.

Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що захисник особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не приймала участі в розгляді справи, з рішенням суду ознайомилася 19 вересня 2026 року , з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 130 КУпАП є повторне протягом року керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №193578 від 10 грудня 2024 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи особою, яка 23 вересня 2024 року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення 06 липня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП України, повторно протягом року 10 грудня 2024 року о 21 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Шафарика, 14, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці ДТП, результат 3,19 проміле, порушення вчинено повторно;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №193561 від 10 грудня 2024 року (а.с. 2), з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 10 грудня 2024 року о 21 год., у м. Львові, вул. Шафарика, 14, керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримав безпечності швидкості руху, здійснив наїзд на сміттєвий бак, внаслідок наїзду сміттєвий бак було пошкоджено;

- роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» (а.с. 3), з якої встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено о 22 год 06 хв., 10 грудня 2024 року, результат 3,19 проміле, з результатом водій ознайомлений;

- інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідала обстановці) у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат позитивний 3,19 проміле, огляд проведено в присутності свідків ОСОБА_3 . ОСОБА_4 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10 грудня 2026 року (а.с. 7), відповідно до якого 10 грудня 2024 року близько 21 год. вона побачила як автомобіль «Skoda Octavia» здійснив зіткнення з сміттєвим баком, після чого невідома жінка намагається витягнути водія з автомобіля, в якого були ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови);

-довідками (а.с. 10-11), відповідно до яких ОСОБА_1 , 23 вересня 2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Жидачівського районного суду Львівської області, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, позбавлений права керування транспортним засобом на 1 рік. Посвідчення водія НОМЕР_2 перебуває в статусі «вилученого».

- рапортом молодшого лейтенанта поліції І. Покульця (а.с. 8), з якого встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на сміттєвий бак, автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під час опитування в нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат 3,19 проміле, з результатом він не погодився, від огляду в медичному закладі відмовився;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи та дослідженим судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано опитування ОСОБА_1 , під час якого він зазначав, що здійснював рух транспортним засобом, окрім того в нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук) запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП, надано герметично запаковану трубочку, результат 3,19 проміле, з результатом він не погодився, після чого намагався залишити місце події, вчинив дії, які свідчать про його відмову від проходження огляду в медичному закладі, у зв`язку з чим працівниками поліції ознайомлено водія з протоколами про адміністративні правопорушення.

- квитанцією від 24 січня 2025 року, яка долучена до матеріалів справи, з якої встановлено, що ОСОБА_1 сплатив штраф в розмірі 34 000 грн, та судовий збір 605 грн, 60 коп.

Твердження апелянта, що він не виконував функції водія, заперечував, що перебував за кермом автомобіля, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються відеозаписом, описаним вище за текстом, на якому ОСОБА_1 зазначав, що здійснював рух транспортним засобом, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №193561 від 10 грудня 2024 року (а.с. 2).

Доводи апелянта, що працівники поліції не встановили у водія ознак алкогольного сп`яніння те безпідставно запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, спростовуються інформацією з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5), письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10 грудня 2026 року та відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому працівники поліції повідомляли, які саме ознаки алкогольного сп`яніння було виявлено в ОСОБА_1 .

Аргументи апелянта про невідповідність фабули адміністративного протоколу фактичним обставинам справи, апеляційний суд розцінює критично, оскільки викладені у протоколі обставини повністю відповідають фактичним обставинам події та підтверджуються сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Твердження апелянта щодо неконкретизованої суті адміністративного правопорушення та виходу суду першої інстанції за межі пред`явленого правопорушення, апеляційний суд не бере до уваг, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ОСОБА_1 10 грудня 2024 року о 21 год 00 хв у м. Львові на вул. Шафарика, 14, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д. н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» (а. с. 3), згідно з якою огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу 10 грудня 2024 року о 22 год 06 хв, за результатами якого виявлено 3,19 проміле алкоголю. З результатом огляду водій ознайомлений. Таким чином, фактичні обставини правопорушення, час, місце його вчинення та суть порушення належним чином конкретизовані, а дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за пунктом 2.9 «а» ПДР України, яким заборонено керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП

Що стосується доводів апелянта про зазначення в постанові суду першої інстанції порушення водієм вимог п. 2.5 а ПДР України, то апеляційний суд розцінює це як технічну описку, яка не впливає на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та законність ухваленого судового рішення.

Так, зі змісту постанови суду першої інстанції (а. с. 15) не вбачається, що водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Натомість фактичні обставини справи свідчать про те, що суть інкримінованого правопорушення полягає в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням п. 2.9 «а» ПДР України, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №193578 від 10 грудня 2024 року (а.с. 2), рапортом молодшого лейтенанта поліції І. Покульця (а.с. 8) та відеозаписом, долученим до матеріалів справи та дослідженим судом апеляційної інстанції.

Описка за своєю суттю є механічною помилкою, допущеною під час написання або виготовлення тексту документа, яка полягає в неправильному зазначенні окремих слів, букв, цифр, реквізитів чи інших відомостей. У цьому випадку зазначення в постанові п. 2.5 «а» ПДР України замість п. 2.9 «а» ПДР України є технічною неточністю, оскільки зміст постанови в цілому дає змогу встановити фактичні обставини правопорушення та його правову кваліфікацію. Така описка не змінює суті правопорушення, не свідчить про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за інше діяння та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за повторне протягом року керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.

Апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції належним чином з`ясовано фактичні обставини справи та надано належну правову оцінки доказам.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Гарманчук О.Р., є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

поновити адвокату Гарманчук Олександрі Романівні строк на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року.

Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Гарманчук Олександри Романівни - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.