Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №742/3580/26
Суддя: ДАВИДЧУК Д. П.
Провадження № 3/742/743/26
Єдиний унікальний № 742/3580/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4, ст. 124, ч.4 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
18.06.2026 о 15:03 год в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Київській ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності даного маневру, не дотримався бокового інтервалу, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 13.1, 10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
18.06.2026 о 15:03 год в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Київській ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем Шкода д.н.з. НОМЕР_2 та став учасником ДТП, місце якої залишив, чим порушив п. 2.10 «а» ПДР України відповідальність за яке передбачена ст.122-4 КУпАП.
21.06.2026 о 16:20 год в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Незалежності-Конотопський ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул..Незалежності, не надав переваги в русі автомобілю Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
21.06.2026 о 16:20 год в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Незалежності-Конотопський ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_3 та став учасником ДТП, місце якої залишив, чим порушив п. 2.10 «а» ПДР України відповідальність за яке передбачена ст.122-4 КУпАП.
21.06.2026 о 16:20 год в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Незалежності-Конотопський ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , та після скоєної дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживав алкоголь, чим порушив п.2.10є ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Викликався до суду шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: онайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином суд вжив заходів для завчасного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя бере до уваги також рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
ІІІ. Застосоване судом законодавство.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно з статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Щодо порушення ОСОБА_1 п.п. 10.9, 13.1, 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Так, пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно з ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.10 «а» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, передбачає відповідальність за «залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні».
Щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.10 «є» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.10 «є» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Згідно з ч. 4 ст. 130 КУпАП вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів або лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
ІV. Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано докази, які суддею досліджені у судовому засіданні: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 699148 від 21.06.2026 року, ЕПР 1 № 699156 від 21.06.2026 року, ЕПР 1 № 699141 від 21.06.2026 року, серії ЕПР 1 № 696472 від 18.06.2026 року, серії ЕПР 1 № 696514 від 18.06.2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.06.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, схему місця ДТП від 18.06.2026 року, схему місця ДТП від 21.06.2026 року, письмові пояснення водія автомобіля Audi A6 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , письмові пояснення водія автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , рапорт поліції від 18.06.2026 року, довідки поліції, відеозапис події, які узгоджуються між собою та згідно зі ст. 251 КУпАП є належними доказами в адміністративній справі, а також письмові та особисті пояснення порушника в суді.
Суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Протоколи серії ЕПР 1 №699148 від 21.06.2026 року, ЕПР 1 №699156 від 21.06.2026 року, ЕПР 1 №699141 від 21.06.2026 року, серії ЕПР 1 № 696472 від 18.06.2026 року, серії ЕПР 1 № 696514 від 18.06.2026 року, в яких викладені обставини і суть правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ст. 130 ч.4 КУпАП складені уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідають вимогам ст. ст.255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказами у справі.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
За вищевказаних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачені диспозицією ст. 122-4, ст. 124, ст. 130 ч. 4 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Враховуючи суспільну небезпеку правопорушень, їх характер та відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги факт отримання останнім посвідчення водія, враховуючи положення статті 36 КУпАП щодо накладення стягнень за вчинення кількох правопорушень одночасно, суд визнав за необхідне застосувати стягнення у вигляді штрафу. При цьому остаточний розмір та вид покарання було визначено в межах санкції найбільш тяжкого із зафіксованих правопорушень — передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП.
На підставі ст. 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
V. Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.36, 122-4,124,130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Об`єднати справи №742/3580/26, провадження №3/742/743/26, №742/3581/26, провадження № 3/742/744/26, №742/3587/26, провадження № 3/742/745/26, №742/3592/26, провадження № 3/742/746/26, №742/3596/26, провадження № 3/742/747/26, та розглянути їх в одному провадженні, присвоївши об`єднаній справі №742/3580/26, провадження №3/742/743/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за правилами ст. 36 ч.2 КУпАП у виді в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Згідно з ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі.
Згідно з ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua