Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №734/2905/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2905/26

Провадження № 1-кп/734/401/26

В И Р О К

іменем України

15 жовтня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судову справу - кримінальне провадження № 12026270350000198, відомості про яке 12 червня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комінтерн Нововдолазького району Харківської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , військове звання - солдат, зареєстрованого у АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 , не судимого,

із участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 і захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

солдат ОСОБА_3 проходить військову службу на посаді навідника ІНФОРМАЦІЯ_3 Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих правових свобод, основні обов`язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них. Згідно з вимогами ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних правовідносин можуть вільно відчужуватися або переходити від одній особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або й іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори» на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених ст.ст. 19 і 20 цього Закону. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов`язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов`язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках, - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади. Згідно з постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря) не можуть перебувати у власності громадян. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Списку № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», маса PVP до 0,15 г є невеликим розміром, від 1,5 г до 15,0 г - великим розміром.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_3 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 11, 12, 16, 49, 127 і 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, усупереч наведених нормативно-правових актів ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу особливо небезпечних психотропних речовин. У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 червня 2026 року, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем несення служби на території Військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у районі населеного пункту АДРЕСА_1 , діючи умисно і протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, посягаючи на суспільні відносини у сфері обігу психотропних речовин, використавши свій мобільний телефон марки «POCO» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , у месенджері «Telegram» підшукав канал, де для власних потреб, без мети збуту, замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, вартістю 2400.00 гривень, у невстановленої досудовим слідством особи і домовились про пересилання вказаної речовини за допомогою ТОВ «Нова Пошта». У подальшому, ОСОБА_3 , із метою приховування своєї кримінально протиправної діяльності, попросив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримати поштове відправлення № 20451461220029, яка не була обізнана про його вміст, у відділенні № 1 ТОВ «Нова Пошта», розташованому у сел. Десна, вул. Довженка, б. 3 Чернігівського району Чернігівської області. Близько 16.00 години 12 червня 2026 року ОСОБА_6 після отримання поштового відправлення № 20451461220029 на ім`я ОСОБА_3 , поблизу відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», розташованому у сел. Десна, вул. Довженка, б. 3 Чернігівського району Чернігівської області, виявлена працівниками Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області. Після чого, у період часу з 18.29 години до 18.45 години 12 червня 2026 року за результатами проведення працівниками поліції огляду місця події, - поштового відправлення № 20451461220029 на ім`я ОСОБА_3 виявлений факт незаконного придбання без мети збуту ОСОБА_3 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 3,622 г.

Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав у вчиненні кримінального правопорушення і показав, що 12 червня 2026 року йому прийшло відправлення до відділення «Нова пошта» у сел. Десна. До цього у Телеграмі замовив 5 г PVP, яка є забороненою речовиною, за що заплатив 2400.00 гривень. Попросив ОСОБА_6 , яка є його знайомою, забрати вказане відправлення і не повідомив її про те, що у відправленні міститься PVP. Після служби мав намір забрати у ОСОБА_6 вказане відправлення. Наміру збуту цієї психотропної речовини не мав. Висловив щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників кримінального процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які учасниками кримінального процесу не оспорюються. Обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Правовими нормами ч.ч. 1 і 2 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1)у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2)відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При встановлених обставинах та оцінюючи перевірені докази, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, - незаконне придбання психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах.

У відповідності до вимог ст.ст. 50 і 65 КК України, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , який вперше вчинив кримінальне правопорушення, суд враховує щире каяття, що є обставиною, яка пом`якшує покарання. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який задовільно характеризується за місцем проходження військової служби, вивчивши зміст досудової доповіді, і вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Відповідно до ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

На підставі ст. 58 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення і його особу, необхідно замість призначеного покарання у виді позбавлення волі на певний строк призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк із відрахуванням у дохід держави відсотків із суми його грошового забезпечення.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений. Із обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути у дохід держави грошові кошти в розмірі 1925.44 гривень процесуальних витрат. Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до правових норм ст. 100 КПК України. Підстави для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 і 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 58 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 замість позбавлення волі строком на 1 (один) рік призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахуванням у дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми його грошового забезпечення.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 у дохід держави грошові кошти в розмірі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки процесуальних витрат.

Скасувати арешт, що накладений за ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 червня 2026 року, на мобільний телефон «POCO», чорного кольору, у чохлі сірого кольору, із сім-картою оператора «Лайфсел» із номером телефону НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , належний обвинуваченому ОСОБА_3 .

Речові докази: мобільний телефон «POCO», чорного кольору, у чохлі сірого кольору, із сім-картою оператора «Лайфсел» із номером телефону НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , - залишити у власності обвинуваченого ОСОБА_3 ; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 3,622 г, - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів із дня проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасоване, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя