Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №629/7394/26
Суддя: КАРАЩУК Т. О.
Справа № 629/7394/26
Провадження № 2/629/2913/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/7394/26 за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Смірнової Наталії Андріївни до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, в інтересах якої діє представник звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період часу з вересня 2016 року по жовтень 2018 року в розмірі 40 500,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. В обґрунтування позову зазначила, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 14 січня 1994 року, який було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2020 року. Від цього шлюбу сторони мають чотирьох дітей, зокрема неповнолітню на час виникнення спірних правовідносин доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 вересня 2016 року у справі № 629/3393/16-ц змінено розмір аліментів та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 1 500,00 грн щомісячно, починаючи з 31 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист та 27 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52374906. Відповідач тривалий час ухилявся від сплати аліментів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Згідно з розрахунком державного виконавця, заборгованість зі сплати аліментів за період з серпня 2016 року по жовтень 2018 року склала 40 500,00 грн. 05.09.2024 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю заборгованості та досягнення дитиною повноліття. У період виконання рішення суду за боржником обліковувалася заборгованість зі сплати аліментів, яка в подальшому була погашена. Однак погашення заборгованості не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення виконання аліментних зобов`язань. Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, за прострочення сплати аліментів з вини платника позивач нарахувала пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення. Розрахована сума пені за період з вересня 2016 року по червень 2017 року вже становить 98 145,00 грн. Оскільки за вимогами ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені не може перевищувати 100% заборгованості, позивач обмежила суму вимог розміром боргу — 40 500,00 грн.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.
Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.
У судове засідання позивачка та її представник не з”явилися, у позові прохали суд проводити розгляд справи за їх відсутності та не заперечували проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Документи, що не стосуються суті спору, досліджуватися не будуть.
Судом встановлено, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 вересня 2016 року було змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 31.08.2016 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.24).
На підставі вказаного рішення 21.09.2016 року було видано виконавчий лист №629/3393/16-ц.
27 вересня 2016 року державним виконавцем Лозівського відділу ДВС було відкрито виконавче провадження № 52374906 з виконання вищевказаного виконавчого листа (а.с.14).
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.16-17).
Постановою про накладення штрафу від 04 грудня 2020 року на боржника ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 3 844,72 грн. за наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує один рік (а.с.15).
02 листопада 2021 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника щодо накладення арешту на все майно ОСОБА_2 у межах суми боргу (а.с.18).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем заборгованість ОСОБА_2 за період з серпня 2016 року по жовтень 2018 року склала 40 500,00 грн. (а.с.23).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з січня 2022 року по серпень 2024 року, тобто по дату досягнення дитиною повноліття заборгованість ОСОБА_2 складала 1 329,00 грн. та була сплачена останнім 09.09.2024 року (а.с.21-22).
Постановою державного виконавця від 05.09.2024 року виконавче провадження № 52374906 з примусового виконання виконавчого листа №629/3393/16-ц було закінчено у зв`язку з досягненням дитиною повноліття (а.с.13).
Позивачка керуючись статтею 196 Сімейного кодексу України, провела розрахунок пені у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01.09.2016 по 01.06.2017 року визначивши, що вже за цей неповний період загальна сума нарахованої неустойки склала 98 145,00 грн., що вже перевищує загальний розмір заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 40 500,00 грн. тому подальший розрахунок заборгованості проводити не вважає доцільним.
Однак відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, розмір пені не може перевищувати 100% суми заборгованості. Оскільки розрахована сума неустойки навіть за 10 місяців перевищує суму боргу (40 500,00 грн), позивач обмежила свої вимоги та просить стягнути суму, що дорівнює 100% заборгованості та становить 40 500,00 грн.
Так, стаття 18 Конвенції про права дитини 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року, визначає обов`язок Держави-учасниці докладати всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Згідно із ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Предметом доказування у справі про стягнення неустойки за порушення аліментного зобов`язання зокрема, являються обставини, які свідчать про наявність заборгованості, наявність його вини в її утворенні та обставин, які впливають на визначення остаточного розміру стягнення.
Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Проте, таких доказів відповідачем суду надано не було та судом в ході судового розгляду не встановлено.
Згідно з приписами ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи, зокрема розрахунку державного виконавця, який надано позивачкою, вбачається, що в період з 31.08.2016 (дати присудження аліментів у розмірі 1500 грн.) до 01.11.2018 року відповідач допустив несплату аліментів на загальну суму 40 500,00 гривень.
При дослідженні даного розрахунку, наданого позивачкою, судом встановлено, що ОСОБА_2 за вищевказаний період аліменти не сплачув взагалі.
Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або несвоєчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Як вказав Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19.01.2022 року №711/679/21, стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку
буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Оскільки аліменти присуджено з кінця місяця, а саме з 31.08.2016 року у твердій грошовій сумі 1500,00 грн. щомісячно, то державний виконавець у розрахунку заборгованості вніс повну суму 1500 грн за цей місяць. Аліменти є періодичними щомісячними платежами. Тобто ОСОБА_2 зобов`язаний сплатити аліменти за поточний місяць (у даному випадку — за вересень 2016 року, куди увійшов і перший день боргу за серпень) до кінця цього поточного місяця, тобто до 30 вересня 2016 року включно. Оскільки останнім днем добровільної сплати є 30 вересня, заборгованість та перші дні прострочення (пеня) офіційно починають нараховуватися з першого дня наступного місяця — 1 жовтня 2016 року.
Відповідно до вище вказаного, розрахунок пені по аліментах, слід здійснювати за період з жовтня 2016 року по жовтень 2018 року (включно) наступним чином:
№Заборгованість по аліментах за відповідний місяцьКількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць, починаючи з 01 числа наступного місяця до місяця, в якому було внесено відповідачем кошти на погашенняРозрахунок пеніРозмір пені за відповідний період
1жовтень 2016 року - 1500 грн 7601500 грн х 1% х 760 11 400,00
2листопад 2016 року - 1500 грн 7291500 грн х 1% х 729 10 935,00
3грудень 2016 року - 1500 грн 6991500 грн х 1% х 699 10 485,00
4січень 2017 року - 1500 грн 6681500 грн х 1% х 668 10 020,00
5лютий 2017 року - 1500 грн6371500 грн х 1% х 637 9 555,00
6березень 2017 року - 1500 грн6091500 грн х 1% х 609 9 135,00
7квітень 2017 року - 1500 грн5781500 грн х 1% х 578 8 670,00
8травень 2017 року - 1500 грн5481500 грн х 1% х 548 8 220,00
9червень 2017 року - 1500 грн5171500 грн х 1% х 517 7 755,00
10липень 2017 року - 1500 грн4871500 грн х 1% х 487 7 305,00
11серпень 2017 року - 1500 грн4561500 грн х 1% х 456 6 840,00
12вересень 2017 року - 1500 грн4251500 грн х 1% х 425 6 375,00
13жовтень 2017 року - 1500 грн3951500 грн х 1% х 395 5 925,00
14листопад 2017 року - 1500 грн3641500 грн х 1% х 364 5 460,00
15грудень 2017 року - 1500 грн3341500 грн х 1% х 334 5 010,00
16січень 2018 року - 1500 грн3031500 грн х 1% х 303 4 545,00
17лютий 2018 року - 1500 грн 2721500 грн х 1% х 272 4 080,00
18березень 2018 року - 1500 грн 2441500 грн х 1% х 244 3 660,00
19квітень 2018 року - 1500 грн 2131500 грн х 1% х 213 3 195,00
20травень 2018 року - 1500 грн 1831500 грн х 1% х 183 2 745,00
21червень 2018 року - 1500 грн 1521500 грн х 1% х 152 2 280,00
22липень 2018 року - 1500 грн 1221500 грн х 1% х 122 1 830,00
23серпень 2018 року - 1500 грн 911500 грн х 1% х 91 1 365,00
24вересень 2018 року - 1500 грн 601500 грн х 1% х 60 900
25жовтень 2018 року - 1500 грн 301500 грн х 1% х 30 150
Таким чином загальна заборгованість відповідача за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2016 по жовтень 2018 року (включно) становить 147 840,00 грн.
Верховний суд дійшов висновку, що при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Отже, виходячи з цих обставин справи, наведених вимог закону, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог позивачки, стягнувши з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2016 по жовтень 2018 року (включно) у розмірі 40 500,00 грн., що не перевищує розміру заборгованості, на яку вона нараховується.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивачки згідно з вимогами статті 134 ЦПК України, у позовній заяві зазначила про понесені витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн., на підтвердження понесення яких долучила до позовної заяви: ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Смірнової Н.А., а також довідку-квитанцію від 14.08.2026 року на суму 3 000 (три тисячі) гривень.
При цьому суд враховує, що за правилами частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а передбачені статтею 141 ЦПК України підстави для відступу від загального правила розподілу судових витрат у даному випадку відсутні.
Крім того, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179, 180, 196 СК України, ст.ст. 10-13, 76-84, 141, 223, 258-259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Смірнової Наталії Андріївни до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів за період з жовтня 2016 по жовтень 2018 року у розмірі 40 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторони:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.О.Каращук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua