Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №629/6703/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6703/26

Номер провадження 2/629/2610/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Лукаренко А.Р., розглянувши у м.Лозова цивільну справу №629/6703/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0472/82/91860860 від 14.05.2019 року у сумі 41 165, 65 грн. судового збору у розмірі 2662, 40 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.05.2019 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (попередня назва – АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0472/82/91860860. Відповідно до умов вказаного договору, банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 22 182,79 грн строком на 24 місяці (з 14.05.2019 по 14.05.2021). Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кошти, проте відповідач порушив умови договору, припинив повернення кредиту та сплату процентів у визначені строки. 20.09.2019 року на підставі договору № 114/2-19-F АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило право вимоги на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». 28.12.2022 року на підставі договору № 28-12/2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Внаслідок цього позивач набув статусу нового кредитора та права вимоги до відповідача. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, станом на дату формування позовної заяви утворилася заборгованість у загальному розмірі 41 165,65 грн, яка складається з таких елементів: заборгованість за тілом кредиту — 19 275,30 грн; заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги — 16 164,81 грн; заборгованість за пенею та штрафами — 3 718,37 грн; інфляційні збитки — 1 554,07 грн; нараховані 3% річних — 453,10 грн. Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.

Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.

Представник позивача у судове засідання не з”явився, у позові вказав, що не заперечує проти заочного розгляду та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву у котрій прохав суд проводити розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

З урахуванням положень ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, 14.05.2019 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (попередня назва – АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0472/82/91860860. Відповідно до умов вказаного договору, банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 22 182,79 грн., а саме 20 000,00 грн — надано для придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю та 2 182,79 грн — спрямовано на оплату страхового платежу на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» за договором добровільного страхування життя позичальника, строком на 24 місяці (з 14.05.2019 по 14.05.2021), з фіксованою процентною ставкою 52,9% річних.

У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань клієнт зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення (п.5.1 Договору).

Згідно п.1.1 Договору Банк відкриває поточний рахунок “Для виплати” № НОМЕР_1 в гривнях на ім`я ОСОБА_1 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до Правил та Тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Рахунок є спеціалізованим та має виключно два призначення: зарахування суми кредиту, що надається за цим договором та внесення Клієнтом готівкових та безготівкових коштів на цей рахунок виключно з метою погашення Кредиту.

На виконання ухвали суду з АТ "Райффайзен Банк" надано виписку про рух коштів від дати підписання договору 14.05.2019 року та розрахунок заборгованості від 14.05.2019 року.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

20.09.2019 року на підставі договору № 114/2-19-F АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило право вимоги на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

28.12.2022 року на підставі договору № 28-12/2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 014/0472/82/91860860 від 14.05.2019 року у сумі 41 165,65 грн, яка складається з таких елементів: заборгованість за тілом кредиту — 19 275,30 грн; заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги — 16 164,81 грн; заборгованість за пенєю та штрафами — 3 718,37 грн; інфляційні збитки — 1 554,07 грн; нараховані 3% річних — 453,10 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості.

З вказаних розрахунків також слідує, що строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, відсотки за користування коштами не сплачує.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, в судовому порядку договори про відступлення права вимоги не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов договору.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, як передбачено ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно дост. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав та не заперечував проти задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн., суд зазначає наступне.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1,2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні докази.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Беручи до уваги складність справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 4 000, 00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” заборгованість за кредитним договором №014/0472/82/91860860 від 14.05.2019 року у загальному розмірі 41 165,65 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “КОЛЛЕКТ ЦЕНТР” витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено в Харківській апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О. Каращук