Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №642/3531/24 — Холодногірський районний суд міста Харкова

15.10.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №642/3531/24

Провадження №1-кп/642/79/26

15 жовтня 2026

м.Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

прокурорів – ОСОБА_9 , ОСОБА_10

захисника – адвоката ОСОБА_11

обвинуваченого – ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220510001098 від 02.05.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізична особа підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ВПО, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

Так, 04.04.2019 близько 05-00 години ОСОБА_12 та ОСОБА_14 неподалік станції метро «Ботанічний сад» в м. Харкові зустріли раніше їм незнайомого ОСОБА_15 , в спілкуванні з яким ОСОБА_15 розповів, що володіє автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21124», який зберігається за місцем мешкання його батька за адресою: АДРЕСА_3 .

В цей момент у ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які дізналися про місцезнаходження автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21124», чорного кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , виник спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , реалізуючи свій спільний злочинний намір, діючи за попередньою змовою та в групі з корисливих спонукань, прибули разом з ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 , де, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, обманули ОСОБА_15 , повідомивши, що відремонтують автомобіль та повернуть його на місце, і близько 12-35 години, скориставшись легковажністю потерпілого та його відсутністю на місці, зловживаючи довірою ОСОБА_15 , і не маючи наміру повертати автомобіль, шляхом буксирування автомобілю марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_1 за допомогою автомобілю марки «ЗАЗ» моделі «Lanos» сірого кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_2 , залишили місце вчинення злочину, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_1 .

В подальшому ОСОБА_12 та ОСОБА_14 розпорядились транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , вартістю, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_3 № 8354 від 23.04.2019 - 90 932, 98 грн., на власний розсуд.

ІІ. Позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 03.07.2019 старшим слідчим СВ Холодногірського ВП Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_16 та затверджений прокурором ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 , вступній промові та виступі під час дебатів.

Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_12 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб

Прокурор зазначає, що винуватість ОСОБА_12 в пред`явленому обвинуваченні є повністю доведеною та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, показами свідків, які суд сприймав безпосередньо.

Прокурор у судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання за ч.2 ст. 289 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі та застосувати до обвинуваченого ст. 75, 76 Кримінального кодексу України з призначенням іспитового строку на 3 роки. Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не застосовувати.

ІІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення та сторони захисту.

Правова позиція сторони захисту відображена, зокрема, у вступній промові, усних показаннях обвинуваченого та виступах під час дебатів. Захисник просив суд врахувати особу та поведінку обвинуваченого під час судового розгляду. Зазначив, що ОСОБА_12 висловив жаль щодо скоєного, розкаявся, дав правдиві показання, повністю визнав провину. Звернув увагу суду, що обвинувачений наразі веде добропорядний образ життя, працює, одружений, виховує малолітнього сина, має позитивні характеристики, раніше не судимий. Крім того, ОСОБА_12 здійснив добровільний благодійний внесок на суму 100 000 грн. на рахунок ВЧ НОМЕР_3 «Управління 2-го Корпусу «Хартія».

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_12 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, висловив жаль щодо скоєного, розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_12 пояснив суду, що дійсно, навесні 2019 року він разом з товаришем ОСОБА_14 познайомилися з потерпілим ОСОБА_15 , який попросив їх допомогти з ремонтом його машини та її продажем в подальшому. Вони разом в першій половині дня приїхали до місця проживання потерпілого за адресою: АДРЕСА_3 , їх зустрів батько ОСОБА_15 . Біля подвір`я знаходився транспортний засіб ВАЗ 21124, д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору. Так як вказаний автомобіль був не находу, обвинувачений разом з товаришем ОСОБА_14 , шляхом буксирування автомобіля на тросі за допомогою автомобіля Ланос з д.н.з. НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_14 , повезли його на ремонт до товариша на ім`я ОСОБА_18 , який знаходився на Малій Данилівці в м.Харкові та займався ремонтом транспортних засобів. За кермом автомобіля ВАЗ 21124, д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, перебував ОСОБА_14 , а обвинувачений був за кермом ОСОБА_19 . Після ремонту транспортного засобу ВАЗ 21124, д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, він з товаришем ОСОБА_14 вирішили не повертати автомобіль ОСОБА_15 , а продати його, у зв`язку з чим почали пошук покупця. ОСОБА_12 було відомо, що їм телефонував потерпілий з вимогою повернути автомобіль, у іншому випадку він погрожував написати заяву до поліції про викрадення автомобіля. Коли ОСОБА_12 та ОСОБА_14 знайшли покупця на викрадений транспортний засіб, вирішили його транспортувати до м. Знам`янка та продати за 1 тисячу доларів США, але там їх вже чекали працівники поліції. Звернув увагу суду, що наразі у нього є дружина, малолітній син, вони родиною мешкають у м.Києві, він займається підприємницькою діяльністю, не притягався до кримінальної відповідальності, веде добропорядний образ життя, розкаявся, просив суд не карати його дуже суворо.

За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Незважаючи на визнання своєї винуватості обвинуваченим, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

ІV.І. Показання.

На підтвердження вини ОСОБА_12 стороною обвинувачення надано докази, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, такі містяться у матеріалах кримінального провадження та за переконанням сторони обвинувачення доводять вину ОСОБА_12 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Зокрема, показами свідків, які допитані безпосередньо у судовому засіданні, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та приведені до присяги (Т.1 а.с. 48-49, 185-187, 203-205, 206-208 матеріалів кримінального провадження).

Так, в судовому засіданні 07.11.2024 свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що особисто з обвинуваченим ОСОБА_12 не знайомий. Щодо обставин події свідок пояснив, що у квітні 2019 року він працював сторожем Харківської станції електропостачання, поруч у дворі будинку АДРЕСА_3 живуть люди. Переглядаючи записи з камер відеоспостереження, встановлених біля двору, він побачив, як двоє осіб відкрили капот автомобіля та здійснювали певні ремонтні дії. Згодом під`їхав інший транспортний засіб, до якого причепили трос, після чого несправне авто відбуксували у невідомому напрямку. Людей, які відвезли автомобіль в невідомому напрямку, не пам`ятає. Свідок зазначив, що відбуксований автомобіль - старі «Жигулі» - належав чоловіку на ім`я ОСОБА_21 . Транспортний засіб перебував у поганому технічному стані, постійно ламався, і власник користувався ним досить рідко. Співробітники поліції прибули на місце події того ж дня у зв`язку з викраденням даного автомобіля. Свідок наголосив, що не може стверджувати, що крадіжку вчинив саме Зобов, оскільки людей на відеозаписі він не запам`ятав та ідентифікувати не може. Також свідку невідомо, чи перебував власник ОСОБА_21 поруч з автомобілем у момент викрадення.

У судовому засіданні 19.06.2025 свідок ОСОБА_22 повідомив, що не знає Зобова та в залі суду не впізнав його. Свідок пояснив, що події відбувалися у 2019 році в теплу пору року, у світлий час доби. На той момент він мав намір придбати автомобіль ВАЗ-21124 темного кольору. Йому зателефонував місцевий знайомий та запропонував такий автомобіль. Домовившись про зустріч, через 3–5 годин машину пригнали до будинку свідка за адресою: АДРЕСА_4 . Приїхало троє осіб: один місцевий (знайомий свідка) та двоє хлопців з Харкова. Автомобіль свідку сподобався, і він вирішив його придбати. Домовилися про купівлю без офіційного юридичного переоформлення (продаж за техпаспортом). Ціна складала 15–20 тисяч гривень. Усі перемовини щодо вартості велися саме з хлопцями з Харкова. Свідок перевірив автомобіль, роботу запалювання та отримав ключі. Він зазначив, що не ставив продавцям зайвих питань і не знав, що транспортний засіб перебуває у розшуку як викрадений. Одразу після здійснення покупки до приміщення зайшли невідомі особи, які повідомили, що автомобіль перебуває у розшуку, після чого прибули співробітники поліції. Одного з продавців (повнолітнього хлопця) вдалося затримати, інший втік. Третій хлопець (місцевий знайомий) поїхав з місця події ще до приїзду поліції. Свідок встиг забрати свої гроші у затриманого, проте продавці встигли зняти та забрати з машини магнітофон. Хто саме був за кермом автомобіля, коли його пригнали, свідок не пам`ятає. На даний момент свідку невідомо, де знаходиться автомобіль, документи на нього та ключі.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні 21.10.2025 повідомив, що знайомий з Зобовим, оскільки раніше вони були сусідами, і свідок неодноразово займався ремонтом його машини. Свідок пояснив, що у квітні 2019 року до нього приїхав Зобов разом зі своїм товаришем із проханням оглянути автомобіль ВАЗ 2112. Свідок, який на той час займався авторемонтом, загнав транспортний засіб на оглядову яму. Товариша Зобова свідок бачив уперше. Пізніше того ж дня Зобов зателефонував, після чого чоловіки забрали автомобіль. Свідок зазначив, що виявлені несправності були незначними. Ключі від авто залишалися у відвідувачів, технічний паспорт транспортного засобу свідок не перевіряв. На його думку, автомобіль належав товаришу, оскільки у самого Зобова була інша машина. Також свідок додав, що згодом до нього приїхали співробітники поліції, які проводили опитування стосовно зазначеного автомобіля.

У судовому засіданні 21.10.2025 свідок ОСОБА_24 повідомив, що особисто з обвинуваченим ОСОБА_25 не знайомий, але йому відомо, по якій справі його викликано для допиту в якості свідка. Так, на той час він працював оперуповноваженим в органах поліції. Свідок зазначив, що події відбувалися у теплу пору року 2019 року (снігу не було), точної дати не пам`ятає. До поліції надійшла заява про незаконне заволодіння транспортним засобом ВАЗ-21124 чорного кольору, особливою прикметою якого були якісь фігури на капоті. Автомобіль було викрадено навпроти спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в м.Харкові. Правоохоронці розпочали проведення оперативно-розшукових заходів, опитували свідків та переглядали записи з камер відеоспостереження, які добровільно надавали громадяни. В ході огляду відеозаписів було встановлено, що викрадений ВАЗ був не на ходу та його буксували за допомогою іншого автомобіля - «Daewoo Lanos», який мав характерну ознаку (двері іншого, оливкового кольору). Також було встановлено напрямок руху - на кільцеву дорогу в бік Малої Данилівки в м.Харкові. Зафіксувавши частину номерного знака та порушення правил дорожнього руху водієм, поліцейські встановили власника « ОСОБА_19 ». Перевіряючи зв`язки та осіб, причетних до злочину, слідство вийшло на Зобова. Власник викраденого автомобіля надав опис чоловіка, який повністю збігався з зовнішністю Зобова (на той час він був худішим та мав довше волосся). Також на відеозаписах було зафіксовано момент, коли двоє чоловіків поправляли буксирувальний трос - за візуальними ознаками це були Зобов та ОСОБА_26 . Оперативним шляхом було встановлено, що викрадене авто спочатку відтягнули до гаража знайомого Зобова для ремонту. Після ремонту зловмисники виїхали за межі Харкова. Згодом від працівника СТО у місті Знам`янка надійшла інформація, що немісцеві хлопці пропонують придбати автомобіль. Свідок разом з колегою ОСОБА_27 виїхав до Знам`янки на службовому автомобілі (свідок перебував за кермом). По прибуттю на місце, Зобову вдалося втекти, а ОСОБА_26 був затриманий. Жарков підтвердив участь Зобова у викрадення транспортного засобу, зазначивши, що саме Зобов запропонував йому викрасти авто, а мотивом стала відсутність грошей. Свідок охарактеризував поведінку Зобова як зухвалу, зазначивши, що той неодноразово вчиняв злочини. На запитання щодо часового проміжку між крадіжкою та зверненням власника до поліції свідок відповісти не зміг, пославшись на те, що не пам`ятає. Також свідку невідомо місцезнаходження ключів та технічного паспорта на викрадене авто. Інформацію про ремонт машини правоохоронці дізналися вже після того, як Зобов поїхав.

Щодо допиту свідків суд зазначає, що свідки були допитаними відповідно до вимог ст. 352 КПК України, попереджені за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, приведені до присяги.

ІV.ІІ. Письмові докази.

Під час судового розгляду судом безпосередньо було досліджено наступні докази:

- згідно заяви ОСОБА_15 від 04.04.2019, останній просить правоохоронні органи прийняти заходи щодо встановлення місцезнаходження його транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з р.н. НОМЕР_1 , яким незаконно заволоділи невідомі особи за адресою: АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.228);

- відповідно до витягу з ЄРДР від 02.05.2019 зареєстровано кримінальне провадження №12019220510001098 за ст. 289 ч.2 ККУ, а саме: 04.04.2019 близько 12-00 години за адресою: АДРЕСА_3 було вчинене незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з р.н. НОМЕР_1 заявника ОСОБА_15 , ЖЄО 7220, 04.04.2019 (Т. 1 а.с. 229);

- вказане кримінальне провадження №12019220510001098 від 02.05.2019 було виділено з кримінального провадження № 12019220510000847 від 05.04.2019, що підтверджується витягом з ЄРДР та постановою прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 від 02.05.2019 про виділення матеріалів досудового розслідування (Т.1 а.с.231-232, 233-235);

- згідно з протоколом місця огляду події від 04.04.2019, який проведено старшим слідчим ІНФОРМАЦІЯ_6 капітаном поліції ОСОБА_28 в присутності понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , за участі потерпілого ОСОБА_15 , з використанням цифрової фотокамери Canon А 3100, встановлено що ділянка місцевості розташована за адресою: АДРЕСА_3 . На вказаній ділянці на поверхні землі виявлено чіткий відбиток протектору шин від автомобіля. Поруч виявлено на поверхні грунту сліди підошв взуття, застосована масштабна фотозйомка. Зауважень від учасників огляду не надходило. Таким чином у протоколі зафіксовано загальну обстановку щодо місця вчинення кримінального правопорушення, складено ілюстративну таблицю (Т. 1 а.с.236-241);

- відповідно постанови слідчого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 від 05.04.2019 доручено ІНФОРМАЦІЯ_7 провести по кримінальному провадженню № 12019220510000847 від 05.04.2019 в порядку ст.237 КПК України огляд, в ході якого вилучити транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з р.н. НОМЕР_1 , а також інші об`єкти (документи, речі, майно), що може бути використане в якості речових доказів по даному кримінальному провадженню (Т. 1 а.с.242-243);

- згідно рапорту слідчого Знам`янського ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_31 , 05.04.2019 отримано повідомлення по телефону та зареєстровано ЄО за № 2854 від 05.04.2019 від інспектора ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_32 , про те, що в АДРЕСА_4 ним з поліцейським ІНФОРМАЦІЯ_9 по орієнтуванню був затриманий автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 , який відповідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_6 був незаконно викрадений на території м.Харкова (Т.1 а.с.245-246);

- відповідно рапорту інспектора ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_32 від 05.04.2019, він разом з поліцейським ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_33 під час патрулювання території м. Знам`янка по вул.Тополина по орієнтуванню був затриманий автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 , який відповідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_6 був незаконно викрадений на території м.Харкова (Т.1 а.с.247);

- згідно з протоколом місця огляду події від 05.04.2019, який проведено слідчим ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_34 на підставі телефонного повідомлення в присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , за участі спеціаліста ОСОБА_37 , встановлено що ділянка місцевості розташована напроти житлового будинку АДРЕСА_4 . На вказаній ділянці знаходиться автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Автомобіль описаний, зазначено, що вилучено відбитки пальців на поверхні дзеркала заднього виду, на зовнішній стелі арки водійських дверей, на внутрішній стороні водійських дверей, з боку водійського сидіння тощо. Під час огляду вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , закордонний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_38 ( НОМЕР_5 ), транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21124 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 19 слідів рук, які відкопійовані на аркуш паперу формату А4, чоловічий годинник, пара чоловічих кросівок. Зауважень від учасників огляду не надходило. Таким чином у протоколі зафіксовано загальну обстановку щодо місця вчинення кримінального правопорушення (Т. 2 а.с.18-21);

- відповідно постанови про визнання речових доказів від 06.04.2019, слідчим ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 визнано речовими доказами автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , закордонний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_38 ( НОМЕР_5 ), 19 слідів рук, які відкопійовані на аркуш паперу формату А4, чоловічий годинник, пара чоловічих кросівок (Т. 2 а.с.22-23);

- ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 09.04.2019 ОСОБА_39 у справі № 642/2371/19, провадження № 1-кс/642/1417/19 накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час огляду у період часу з 17 години 15 хвилин до 18 години 10 хвилин 05.04.2019 за адресою: АДРЕСА_4 , а також в ході особистого обшуку ОСОБА_14 , в ході яких було виявлено та вилучено речові докази (автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 2008 р.в., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вказаний автомобіль НОМЕР_4 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ЕН677300, 19 слідів рук, які відкопійовані на аркуш паперу формату А4, чоловічий годинник, пара чоловічих кросівок) по кримінальному провадженню № 12019220510000849 від 05 квітня 2019 року (Т. 2 а.с.24-32);

- відповідно висновку експерта №8354/24 від 23.04.2019, середня ринкова вартість автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21124» чорного кольору з реєстраційними номерами НОМЕР_1 на момент вчинення злочину складає 90 932,98 грн. (Т.2 а.с. 33-35);

- згідно вироку ІНФОРМАЦІЯ_10 від 18.06.2019 у справі №642/3045/19, провадження № 1-кп/642/576/19, ОСОБА_14 , який за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_12 , матеріали відносно якого були виділені в окреме провадження, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 , ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст.289 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 4 років позбавлення волі без конфіскаціє майна; за ч.2 ст.185 КК України – у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_14 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Вироком ІНФОРМАЦІЯ_12 від 18.01.2022 вирок ІНФОРМАЦІЯ_10 від 18.06.2019 скасовано, призначено ОСОБА_14 покарання за ч. 2 ст.289 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскаціє майна; за ч.2 ст.185 КК України – у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_14 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. У решті вирок залишити без змін (Т.2 а.с.59-63).

- згідно ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_40 від 02.07.2019 у справі № 642/3313/19, провадження № 1-кс/642/2453/19 надано старшому слідчому СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 , тимчасовий доступ оптичного носія (оптичних носіїв), на який (які) здійснювалась аудіофіксація судового розгляду справи (справа № 642/3045/19, провадження № 1-кп/642/576/19) відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , в ІНФОРМАЦІЯ_14 в ході розгляду суддею ОСОБА_41 , що знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою: АДРЕСА_5 , по кримінальному провадженню № 12019220510001098 від 02 травня 2019 року за підозрою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у скоєнні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України – крадіжка (таємне викрадення чужого майна), вчинена за попередньою змовою групою осіб; незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб (Т. 2 а.с.94-96);

- відповідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 03.07.2019, слідчим ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 отримано 2 оптичні СD диск «Patron CD-R 700 M з відеозаписом судового засідання ІНФОРМАЦІЯ_10 (справа № 642/3045/19, провадження №1-кп/642/576/19) відносно ОСОБА_14 від 14.05.2026 (Т.2 а.с.97-98);

- постановою про визнання речових доказів від 03.07.2019, слідчим ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 визнано речовими доказами оптичні СD диск «Patron CD-R 700 M з відеозаписом судового засідання ІНФОРМАЦІЯ_10 (справа № 642/3045/19, провадження №1-кп/642/576/19) відносно ОСОБА_14 від 14.05.2026 (Т.2 а.с.99-100).

Крім іншого, судом досліджено ряд документів які характеризують особу обвинуваченого:

- згідно вимоги № 93-16052019 від 16.05.2019, ОСОБА_12 раніше не судимий (Т.2 а.с.66);

- відповідно довідки КНП « ІНФОРМАЦІЯ_15 » від 03.07.20219 №26/03, ОСОБА_12 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (Т. 2 а.с. 68);

- згідно копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_8 , ОСОБА_12 одружений, у нього на утриманні перебуває малолітній син - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_12 є ФОП, займається підприємницькою діяльністю, сплачує податки, має позитивні характеристики.

Згідно платіжної інструкції № 446В-С9СО-3340-2МВО від 14.10.2026, обвинувачений ОСОБА_12 здійснив добровільний благодійний внесок на суму 100 000 грн. на підтримку Сил оборони, а саме на рахунок ВЧ НОМЕР_3 «Управління 2-го Корпусу «Хартія».

V. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, розглядаючи кримінальне провадження з дотриманням положень ст.337 КПК України, суд, всебічно, повно й неупереджено, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази, вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

VІ. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також мотиви суду при призначенні покарання

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_12 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, працює ФОП, займається підприємницькою діяльністю, сплачує податки, одружений, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає щире каяття та прояв активної громадянської позиції та патріотизму у вигляді перерахування обвинуваченим матеріальної допомоги на користь ЗСУ.

Верховний Суд України у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18) вказав, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, згідно постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (справа № 442/2407/22), суди мають право розширити перелік пом`якшуючих обставин згідно ч.2 ст.66 КК України. Перерахування грошей на спеціальні рахунки ЗСУ чи оборони визнається проявом активної громадянської позиції та патріотизму, що позитивно характеризує особу обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ІНФОРМАЦІЯ_16 та практику Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Так, у постанові ВСУ від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначено, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи».

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд виходить з положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким умисним злочином, 1 (один) епізод, наявність пом`якшуючих обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу виного, його відношення до скоєного злочину, позицію прокурора по справі, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.289 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи зі змісту ст. 75 КК України, її положення застосовуються лише в тому випадку, коли суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, має обґрунтовані підстави для висновку про можливість досягти мети заходу примусу без його відбування.

Інститут умовного звільнення не є імперативним і прийняття відповідного рішення належить до дискреційних повноважень суду, який їх реалізує у кожному конкретному випадку, беручи до уваги встановлені у справі факти, які свідчать про суспільну небезпечність діяння та характеризують засуджену особу.

Враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий, повністю визнав себе винним, розкаявся, проявив активну громадянську позицію та патріотизм, перерахувавши велику суму у розмірі 100 000 грн. на підтримку ЗСУ, позитивно характеризується, позицію прокурора по справі, який просив звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання зі встановленням іспитового строку, а також фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_12 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

З урахуванням викладеного, а також положень санкції ч.2 ст. 289 КК України, яка передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, враховуючи позицію прокурора, який не вважав доцільним призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 цього додаткового покарання, яке не є обов`язковим за санкцією статті ч. 2 ст. 289 КК України, не є доцільним, оскільки його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень може бути досягнуто без застосування такого заходу кримінально-правового впливу як конфіскація майна.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування ухвалою суду від 20.05.2019 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, під час судового розгляду в рамках даного кримінального провадження запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання на даний час, суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч.4 ст.174 КПК України)

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 09.04.2019 у справі № 642/2371/19, провадження № 1-кс/642/1417/19 накладено арешт на речові докази, а саме: на паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ЕН 677300.

У зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на вищезазначене майно.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100,124, 370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_12 наступні обовязки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 09.04.2019 у справі № 642/2371/19, провадження № 1-кс/642/1417/19 на паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ЕН 677300, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази по справі:

- СD диск «Patron CD-R 700 M з відеозаписом судового засідання ІНФОРМАЦІЯ_10 (справа № 642/3045/19, провадження №1-кп/642/576/19) відносно ОСОБА_14 , від 14.05.2026, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12019220510001098 від 02.05.2019, після набрання вироком законної сили – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , НОМЕР_5 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12019220510001098 від 02.05.2019, після набрання вироком законної сили – повернути власнику ОСОБА_12 .

Вирок може бути оскаржений до ІНФОРМАЦІЯ_12 шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_42