Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №642/6816/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/6816/26

Провадження № 3/642/1341/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р. м. Харків

Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Балабая С.С.,

за участю секретаря судового засідання Ажиппо О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 987032 від 9 серпня 2026 року, ОСОБА_1 того ж дня близько 00 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображала, принижувала та залякувала її, чим, за твердженням у протоколі, завдала шкоди психічному здоров`ю потерпілої. Дії кваліфіковано за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду повідомлялася належним чином.

Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, не є обов`язковою; справу може бути розглянуто за її відсутності за умови її своєчасного повідомлення та відсутності клопотання про відкладення. Інспектор, який склав протокол, та потерпіла до суду не з`явилися. [У разі наявності заяв чи клопотань зазначити їх зміст.]

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За статтею 280 КУпАП суд під час розгляду справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих і свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і засобів фото- та відеозапису, а також іншими документами.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства. За змістом цієї норми домашнім насильством є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Отже, для відповідальності за цією нормою має бути доведено не лише вчинення діяння відповідного характеру, а й настання передбаченого законом наслідку та причинний зв`язок між діянням і шкодою.

Отже, для кваліфікації діяння психологічного характеру за частиною першою статті 173-2 КУпАП необхідно встановити: 1) умисне вчинення дій психологічного характеру; 2) наявність сімейних або близьких відносин між кривдником і потерпілою; 3) фактичне заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої; 4) причинний зв`язок між відповідними діями та заподіяною шкодою.

Заява ОСОБА_2 , терміновий заборонний припис серії ЕТ № 113468 від 9 серпня 2026 року та досліджені відеозаписи у сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , а між ними відбувся конфлікт, під час якого ОСОБА_1 висловлювала образи та залякувала потерпілу. Отже, матеріали підтверджують сімейні відносини та умисні дії психологічного характеру.

У заяві ОСОБА_2 повідомила, що донька зловживає спиртними напоями та в стані сп`яніння ображає її; через подібні випадки потерпіла неодноразово викликала поліцію. Ці пояснення узгоджуються з іншими матеріалами справи та підтверджують повторюваний характер конфліктів між матір`ю і дочкою.

На відеозаписах з бодікамер зафіксовано конфлікт і реакцію потерпілої після нього: вона виглядає переляканою та схвильованою. Безпосередня близькість цієї реакції у часі до образ і залякування, разом із заявою потерпілої, підтверджує реальні негативні переживання та шкоду її психічному здоров`ю, заподіяну діями ОСОБА_1 .

Шкода психічному здоров`ю може підтверджуватися не лише медичними документами чи висновком психолога, а й іншими належними доказами. У цій справі заяву потерпілої підтверджують відеозаписи; зафіксована на них реакція, її зміст і часова близькість до конфлікту доводять причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та заподіяною шкодою.

Форма оцінки ризиків визначає рівень небезпеки як високий; щодо ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис. Суд не розглядає ці документи як самостійний доказ вини, але враховує їх у сукупності із заявою та відеозаписами: вони узгоджуються з необхідністю невідкладного реагування для захисту потерпілої.

Оцінивши кожен доказ окремо та в сукупності, суд вважає доведеними умисні дії психологічного характеру, сімейні відносини між ОСОБА_1 і потерпілою, фактичне заподіяння шкоди психічному здоров`ю та причинний зв`язок між діями і цією шкодою. Сукупність заяви потерпілої, відеозаписів, термінового заборонного припису та форми оцінки ризиків є достатньою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП ураховує характер правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на характер вчиненого, відсутність у матеріалах справи відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, а також на необхідність обрати стягнення, достатнє для запобігання новим правопорушенням, суд вважає за необхідне накласти штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої цієї статті, - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачує особа, на яку його накладено. Розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році дорівнює 665 гривням 60 копійкам.

Керуючись статтями 33, 40-1, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому статтею 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.С. Балабай