Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №638/17497/26
Суддя: Тимченко А. М.
Справа № 638/17497/26
Провадження № 2-а/638/234/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,
представника позивача – Мазури П.С.
представника відповідача – Амельченка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
в с т а н о в и в:
24 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова як до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд скасувати постанову серії № 005555 від 14.07.2026 за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що зазначеною постановою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що 30.06.2026 року о 15:40 год. на а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» 471 км. був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу КОБАЛЬТ, державний номер НОМЕР_2 , що належить ПАТ «Укргазвидобування», та встановлено, що вантажовідправником (ТОВ «Завод Харківські будматеріали») було внесено відомості про масу вантажу до ТТН №РЗ 172 від 30.06.2026 року, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри понад 10% але не більше 20% (перевищено вагові норми, а саме; повна маса фактична 29,14 тон при нормативно допустимій 26,0 тон, перевищення становить 12,07%), чим порушено вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністартивного праопорушення не доведена належними та допустимими доказами, оскільки відповідно до видаткової накладної №БМ-00003172 від 30.06.2026 року ТОВ «Завод ХБМ» відвантажило у власність AT «Укргазвидобування» наступний товар: бетон товарний В-15,0 (марки М200) П4 УКТЗЕД 3824 у кількості 5,400 м3. Відповідно до норм ДСТУ 9208:2022 Бетони важкі. Технічні умови вага 1 кубічного метра бетону марки М200 зазвичай становить близько 2200-2400 кг. Позивач зазначає, що вага товару/вантажу, який перевозило AT «Укргазвидобування» становить: 5,400 м3. Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 25.02.2016 року встановлено, що вага без навантаження транспортного засобу (марки: Кобальт, модель: АБЗ-9- 2258, тип: спеціальний вантажний бетонозміщувач-С, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становить: 13 000 кг. Таким чином повна маса транспортного засобу марки: Кобальт, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить: 5,400 м3 (кубів бетону)*2400 кг (вага 1 кубу бетону) + 13 000 кг (вага ТЗ без навантаження) = 25,9 тон, що не є перевищенням нормативно допустимої норми 26,0 тон, та відповідно не порушує вимоги н. 22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Крім наведеного позивачем наголошено, що згідно з Актом про перевищення нормативних вагових параметрів від 30.06.2026 №АОВ005242 та Довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.06.2026 №0052928, фактична маса транспортного засобу разом з вантажем складає 29140 кг. Разом з тим, ані оскаржувана постанова № 005555 від 14.07.2026 року, ані Акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорті під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР065138 від 30.06.2026 року, ані Акт про перевищення нормативних вагових параметрів від 30.06.2026 №АОВ005242 ані Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.06.2026 №0052928, не містять відомостей про зважувальне обладнання, яке використовувалося, під час вимірювання ваги автомобіля КОБАЛЬТ, державний номер НОМЕР_2 , що за відсутності належних та допустимих доказів щодо правомірності використання приладу для вимірювання ваги автомобіля КОБАЛЬТ, державний номер НОМЕР_2 , неможливо вважати достовірними результати таких вимірювань.
Позивач вважає, що порушення ним Правил дорожнього руху України, за яке ч. 2 ст. 132-2 КУпАП передбачена відповідальність, не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про наявність у діях позивача складу даного адміністративного правопорушення, тому просить оскаржувану постанову скасувати.
У відзиві на позовну заяву Державна служба України з безпеки на транспорті просила відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, на підставі направлення на рейдову перевірку Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі – Управління) № ЕНР 000806 від 29.06.2026, 30.06.2026 співробітниками Відповідача проводилась рейдова перевірка: а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський», 471 км. Був перевірений транспортний засіб марки КОБАЛЬТ, державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що автомобільним перевізником було АТ «УКГАЗВИДОБУВАННЯ», а вантажовідправником - ТОВ «ЗАВОД ХБМ» код за ЄДРПОУ 41892690. Означене було установлено на підставі наданої водієм товарно-транспортної накладної № Р3172 від 30.06.2026. Під час проведеної перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: навантаження на загальну масу – 29,14 т при нормативно допустимій 26,00 т, перевищення складє 12,07%, чим порушено вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі – ПДР). Про вказане свідчить талон № 310 від 30.06.2026 о 15:35 про зважування транспортного засобу марки транспортного засобу марки КОБАЛЬТ, державний номерний знак НОМЕР_5 . Позивач зазначає, що зазначення у даній квитанції та інших документах типу вагів, на яких здійснювалося зваження автмобілю не є обов`язковим, а свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки свідчить, що цей засіб може використовуватись у зазначений період. Такод представником відповідача зазначено про те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та складено щодо відповідальної особи- керівника ТОВ «Завод ХБМ»- Удалової Анжеліки Олександрівни.
Відповідач у відзові зазначив, що відомості, що зафіксовані при проведенні габаритно-вагового контролю, є такими, що отримані із застосуванням належного та повіруного засобу вимірювання,що підтверджує достовірність отриманих даних щодо зваження автомобілю КОБАЛЬТ, державний номерний знак НОМЕР_5 .
Ухвалою суду від 28 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав та просив задовольнити з підстав, що викладен у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі із посиланням на обгрунтування, що викладене у відзові на позовну заяву.
З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях - начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Черсунова Владислава Олександровича за №005555 від 14.07.2026 року, директора ТОВ «Завод Харківські будматеріали» (код ЄДРПОУ 41892690, юридична адреса: 61009, м. Харків, пров. 3-й Рудниковий, 6), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що 30.06.2026 року о 15:40 год. на а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» 471 км. був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу КОБАЛЬТ, державний номер НОМЕР_2 , що належить ПАТ «Укргазвидобування», та встановлено, що вантажовідправником (ТОВ «Завод Харківські будматеріали») було внесено відомості про масу вантажу до ТТН №РЗ 172 від 30.06.2026 року, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри понад 10% але не більше 20% (перевищено вагові норми, а саме; повна маса фактична 29,14 тон при нормативно допустимій 26,0 тон, перевищення становить 12,07%), чим порушено вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
За частинами другою та третьою статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Крім того, згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Правил).
Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Згідно з п.22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Пунктами 25 – 28 ПДР визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено таке порушення:
Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Суб`єкта відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП, визначено ст.14-3 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як встановлено судом, на підставі направлення на рейдову перевірку від 29.06.2026 иза № ЕНР000806 Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі – Управління), 30.06.2026 проводилась рейдова перевірка: а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський», 471 км.
Під час рейду був перевірений транспортний засіб марки КОБАЛЬТ, державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що автомобільним перевізником є АТ «УКГАЗВИДОБУВАННЯ», а вантажовідправником - ТОВ «ЗАВОД ХБМ» код за ЄДРПОУ 41892690, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р3172 від 30.06.2026.
Згідно із відомостями, зазначеними у товаро-транспортній накладній № Р3172 від 30.06.2026 та відповідно до видаткової накладної №БМ-00003172 від 30.06.2026 року ТОВ «Завод ХБМ» відвантажило у власність AT «Укргазвидобування» наступний товар: бетон товарний В-15,0 (марки М200) П4 УКТЗЕД 3824 у кількості 5,400 мЗ.
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 25.02.2016 року встановлено, що вага без навантаження транспортного засобу (марки: Кобальт, модель: АБЗ-9- 2258, тип: спеціальний вантажний бетонозміщувач-С, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становить: 13 000 кг.
Як зазначає позивач, вага товару/вантажу, який перевозило AT «Укргазвидобування» становить: 5,400 мЗ. Таким чином повна маса транспортного засобу марки: Кобальт, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить: 5,400 мЗ (кубів бетону)*2400 кг (вага 1 кубу бетону) + 13 000 кг (вага ТЗ без навантаження) = 25,9 тон, що не є перевищенням нормативно допустимої норми 26,0 тон.
За наслідками перевірки складено Акт № ОАР 065138 від 30.06.2026 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавтсва про автомобільний транспорт під час здійснення превезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, а саме про перевірку автомобілю Кобальт НОМЕР_2 , що належить перевізнику АТ «Укргазвидрбування», в якому зафіксоване перевищення встановлених законодавством норм перевезення вантажу.
Під час проведеної перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: навантаження на загальну масу – 29,14 т при нормативно допустимій 26,00 т, перевищення складє 12,07%, чим порушено вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до акту №АОВ005242 від 30.06.2026 про перевищення нормативних вагових параметрів від 30.06.2026, зафіксовано нормативну масу транспортного засобу марки: Кобальт, реєстраційний номер НОМЕР_2 -26,0 тон, фактична-29,14 тон.
Згідно із Довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.06.2026 №0052928, фактична маса транспортного засобу разом з вантажем складає 29, 14 тон із зазначенням навантаження на вісь автомобіля- 1) 6,77;2) 11,1; 3) 11,2.
Також відповідно до п 1. Зазначеної довідки : Найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, зазначено назву засобу вимірювання «20ВА-Д-2-1», та його ррзташування- а/д М-03 Київ- Харків-Довжанський, 473 км.
За результатами проведеного вимірювання видано Талон № 310, що містить інформацію про засіб зважування6 ВАГИ № 3772, зважуваний транспортний засіб, який можна ідентифікувати- авто НОМЕР_2 , навантаження на вісь: вісь1-6770 кг, вісь 2- 11160 кг, вісь 3- 11210 кг, загальну вагу (сума) – 29140 кг, дату та час зваження: 30.06.2026 о 15:35.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки за № 5167, що надане ТОВ «Повірочна лабораторія» від 26.08.2025, ваги автомобільні для зважування у русі 20-ВА-Д-2-1 WWS-0,9 зав.№ 3772 відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожних транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування», сертифікату відповідності та технічній документації.
Зазначене свідоцтво є чинним до 26.08.2026, тобто було таким, що підтверджує справність автоматичного приладу 20-ВА-Д-2-1 WWS-0,9 зав.№ 3772 для зважування транспортних засобів під час проведення перевірки навантаження транспортного засобу марки: Кобальт, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 30.06.2026.
Таким чином відомості, які зафіксовані при проведенні габаритно-вагового контролю, за умови повіреного обладнання, є фактичними вимірами транспортного засобу марки КОБАЛЬТ, державний номерний знак НОМЕР_5 , 30.06.2026 о 15:35 на а/д М-03, 471 км.
Згідно відомостей товарно-транспортної накладної № Р3172 від 30.06.2026, вантажовідправником визначено ТОВ «ЗАВОД ХБМ» код за ЄДРПОУ 41892690, відповідно, керівник ТОВ «ЗАВОД ХБМ» – Удалова Анжеліка Олександрівна, є суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП відповідно до приписів ст.14-3 КУпАП.
Доводи позивачастосовно незазначення приладу вимірювання та недостовірності отриманих з технічного засобу для вимірювання ваги транспортного засобу відомостей є неспроможними та спростовуються долученими відповідачем копією Свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 5167 вівд 26.08.2025, талоном № 310 наданим за результатами зваження вагами із зав. № 3772, відомостями, що занесені до Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.06.2026 №0052928.
Доводи позивача ОСОБА_1 щодо невідповідності постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності вимогам законодавства, з огляду на не зазначення в ній певних відомостей стосовно засобу вимірювання, суд відхиляє, оскільки зміст оскаржуваної постанови серії серії № 005555 від 14.07.2026 за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП відповідає вимогам діючого законодавства, зазначені в ній відомості переконливо свідчать про перевищення нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України відповідальною особою.
На переконання суду, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-2 КУпАП (Внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно,, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні ).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом надання відповідних доказів.
В той же час, обов`язок відповідача щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення не звільняє позивача від доказування підстав та обгрунтованості позовних вимог, що узгоджується із правовим висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.06.2020 року по справі № 520/2261/19.
Враховуючи вище викладене, суд вважає що уповноваженими посадовими особами відповідача належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення 30.06.2026 року позивачкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-2 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті; оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.
Приймаючи до уваги вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України понесені позивачем по справі судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 6, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Мазура Павло Станіславович до Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії № 005555 від 14.07.2026 за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М.Тимченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua